ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2007 Справа N 05-5-47/1812
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Бєлкін М.Л.
від відповідача: Чернишенко А.М.
розглянувши касаційну скаргу Українського фінансово-промислового
концерну “УФПК“
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2007р.
у справі № 05-5-47/1812 Господарського суду м. Києва
за позовом Українського фінансово-промислового концерну “УФПК“
до Українського фонду підтримки підприємництва
про визнання недійсним рішення,
В С Т А Н О В И В:
Український фінансово-промисловий концерн “УФПК” звернувся до
Господарського суду м. Києва з позовом до Українського фонду
підтримки підприємництва про визнання недійсним рішення від
16.09.2003р. № 38 та договору від 05.12.2003р. № 12-НПК.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2007р. (суддя
С.Р.Станік) повернуто позовну заяву без розгляду на
дооформлення.
Український фінансово-промисловий концерн “УФПК” вдруге
звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до
Українського фонду підтримки підприємництва про визнання
недійсним рішення від 16.09.2003р. № 38 та договору від
05.12.2003р. № 12-НПК.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2007р. (суддя
С.Р.Станік) повернуто позовну заяву без розгляду на дооформлення
згідно п. 1 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду м. Києва від
12.02.2007р., Український фінансово-промисловий концерн “УФПК”
подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу
Господарського суду м. Києва від 12.02.2007р. та передати справу
на розгляд по суті в Господарський суд м. Києва, мотивуючи свою
вимогу тим, що господарським судом першої інстанції порушено
норми процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу Український фонд підтримки
підприємництва доводить безпідставність вимог Українського
фінансово-промислового концерну “УФПК” та просить залишити
касаційну скаргу без задоволення.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом першої інстанції норм
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Українського
фінансово-промислового концерну “УФПК” підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справи юридичних
осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах
повноважень, наданих їм законодавством та установчими
документами, через свого представника. Керівники підприємств та
організацій, інші особи, повноваження яких визначені
законодавством або установчими документами, подають
господарському суду документи, що посвідчують їх посадове
становище.
Як зазначено в ч. 1 ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна заява
подається до господарського суду в письмовій формі і
підписується повноважною посадовою особою позивача або його
представником, прокурором чи його заступником, громадянином -
суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Недодержання вимог зазначеної статті щодо форми і змісту
позовної заяви є, відповідно до ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
За змістом п. 2 ст. 120 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
концерном визнається статутне об'єднання підприємств,
а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності
від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією
функцій науково-технічного і виробничого розвитку,
інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої
діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх
повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у
відносинах з органами влади, іншими підприємствами та
організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно
учасниками іншого концерну.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане
не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу
управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє
посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Реалізуючі надані їй процесуальні права, юридична особа
відповідно до вимог ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
може
звернутися до господарського суду з позовною заявою за захистом
своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом
інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів,
спрямованих на запобігання правопорушенням. Водночас, суд
повинен перевірити наявність у особи відповідних повноважень на
вчинення кожної із процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, подана Українським
фінансово-промисловим концерном “УФПК” позовна заява підписана
від імені концерну генеральним директором Коваль О.М., а відтак
містить посилання на посадове становище цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 63 суддя повертає позовну заяву і додані до
неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою,
яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище
якої не вказано. Таким чином, як випливає з приписів даної
правової норми, суддя повертає позов без розгляду, якщо позовну
заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано.
Проте, як випливає з позовної заяви її підписано особою, особою,
посадове становище якої вказано.
За таких обставин, не можна визнати переконливими, наведені в
оскаржуваній ухвалі доводи господарського суду першої інстанції
про те, що Українським фінансово-промисловим концерном “УФПК” не
додано до позовної заяви належних доказів, які б підтверджували
повноваження Коваля О.М. в якості генерального директора
концерну.
За таких обставин господарський суд першої інстанції неправильно
застосував положення п. 1 ст. 63 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, як підставу повернення позовної
заяви.
У разі сумніву щодо повноважень особи, яка підписала касаційну
скаргу, суд повинен був витребувати додаткові докази, але не мав
законних підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційні
скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів
розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних
скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови
апеляційного господарського суду.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом
порушено вищенаведені норми процесуального права, то винесена
ним ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну
“УФПК” задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.02.2007р. у справі
№ 05-5-47/1812 скасувати і передати позовну заяву для розгляду
по суті до Господарського суду м. Києва.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.