ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ-
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р.
№ 6/351-06-9238
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
-Божок В.С. -головуючого,
-Коробенко Г.П.,
-Рогач Л.I.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
-Державного підприємства
-"Укрспецобладнання" м. Одеси
на постанову
-Одеського апеляційного господарського суду
-від 19.12.2006р.
у справі
-господарського суду Одеської області
за позовом
-Державного підприємства
-"Укрспецобладнання" м. Одеси
до
-ЗАТ "Iллічівськзовніштранс" м. Iллічівська
про
-стягнення 318125, 50 грн.
за участю представників:
позивача: -Волков А.С.- дор. від 11.10.2006р. № 470,
відповідача: -Левченков В.Н. -дор. від о3.01.2006р. №1,
ВСТАНОВИВ:
- Державне підприємство "Укрспецобладнання" /далі ДП
"Укрспецобладнання" /звернулось до господарського суду Одеської
області з уточненим позовом про стягнення з закритого акціонерного
товариства "Iллічівськзовніштранс" /далі ЗАТ
"Iллічівськзовніштранс"/ 312125, 5 грн. - збитків у вигляді
вартості ремонту пошкоджень майна за період його оренди, 62425,10
гнр. - ПДВ, 6000,00 грн. - витрат на проведення експертної оцінки
вартості ремонту пошкоджень майна та судові витрати.
- Рішенням господарського суду Одеської області від
09.11.2006р. у справі №6/351-06-9238, залишеним без змін
постановою Одеського апеляційного господарського суду від
19.12.2006р., у даній справі в задоволенні позову відмовлено.
- Судові рішення мотивовані необгрунтованістю позовних вимог
з посиланням на ст.ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 224,
225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та докази наявні в матеріалах справи.
- Не погоджуючись з вказаною постановою та рішенням у даній
справі ДП "Укрспецобладнання" звернулось з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та
постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу
тим, судом неправильно застосовані норми матеріального права,
зокрема ст.ст. 224, 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та не застосовані
норми матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 9, 18, 27 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
,
ст.ст. 22, 779 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
- У відзиві ЗАТ "Iллічівськзовніштранс" на касаційну скаргу,
останнє просить постанову апеляційного господарського суду
залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
- В судовому засіданні суду касаційної інстанції
оголошувалась перерва з 21.03.2007р. до 28.03.2007р. та
відкладення слухання справи з 28.03.2007р. на 04.04.2007р.
- Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
- Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судом,
відповідно до умов договору оренди № И-1/2000-00-194, укладеного
06.07.2000р. між ДП "Укрспецобладнання" (орендодавець) та ЗАТ
"Iллічівськзовніштранс" (орендар), останнє по актам
приймання-передачі отримало в оренду 478 одиниць морських
великовантажних 40-ка фунтових контейнерів.
- Відповідно до п.5.7 договору орендар зобов'язався повернути
контейнери у стані не гіршому, ніж на момент прийняття в оренду, з
урахуванням природного зносу та відшкодувати орендодавцю
спричинені збитки. Технічний стан орендованого майна фіксується
картками технічного стану контейнерів.
- В зв'язку із закінченням строку договору оренди, у період з
3 по 23 серпня 2005року ЗАТ "Iллічівськзовніштранс" повернуло ДП
"Укрспецобладнання" за актами приймання-передачі орендовані
контейнери, з яких 120 контейнерів мали пошкодження, вартість
відновлювального ремонту яких за висновком експерта від 14.12.05р.
№017 складає 312125, 5 грн. без ПДВ.
- З матеріалів справи вбачається, що позивач, як на підставу
своїх позовних вимог, посилається на ст. ст. 224, 225 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
- Відповідно до ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, учасник
господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або
установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,
повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або
законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати,
зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а
також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у
разі належного виконання зобов'язання або додержання правил
здійснення господарської діяльності другою стороною.
-Відповідно до ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, до складу
збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила
господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого,
пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог
законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені
іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених
матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок
порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток
(втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала
право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою
стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,
передбачених законом.
-Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
- Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
- Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
доказів на підтвердження здійснення ДП "Укрспецобладнання"
відновлювального ремонту 120 одиниць 40-ка фунтових контейнерів на
суму 312125, 5 грн. останнім суду не надано.
- Попередніми судами також встановлено, що на момент
звернення з цим позовом до суду ДП "Укрспецобладнання" втратило
право власності на спірні контейнери на підставі договору
купівлі-продажу товарів №362-КП від 23.06.2006р. за яким
підприємство передало у власність ДП "Український державний центр
транспортного сервісу "Ліски" 538 одиниць контейнерів на загальну
суму 1627568, 4 грн. серед яких були і 120 одиниць 40-ка фунтових
контейнерів, по відшкодуванню вартості ремонтно-відновлювальних
робіт яких позивачем заявлені позовні вимоги.
-З огляду на зазначене та враховуючи приписи ст.ст. 224, 225
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом
встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами,
яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких
касаційна інстанція не наділена, та визнає висновки господарських
судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних
вимог правильними і обгрунтованими.
- При цьому колегія не вбачає порушення судами першої і
апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права,
котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків
доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання
і дослідження доказів, та вважає судові акти такими, що
відповідають чинному законодавству України та обставинам справи,
отже і підстави для їх скасування відсутні.
- Керуючись ст.ст. 111-5-, 111-7-, 111-8-, 111-9-, 111-11-
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
- В задоволенні касаційної скарги відмовити.
- Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
19.12.2006р. у справі № 6/351-06-9238 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Г.П. Коробенко
Л.I. Рогач
-
-
-
- -