ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2007 Справа N 38/94
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової –головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача Шишакова Б.П. за довіреністю від 27.07.06
відповідача Чепурко Л.П. - директор
розглянувши у Малого виробничого господарського
відкритому судовому приватного підприємства “Ринг”
засіданні касаційну
скаргу
на рішення від 18.05.2006року господарського суду
Дніпропетровської області
у справі N 38/94 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Верхньодніпровської об’єднаної державної
податкової інспекції
до Малого виробничого господарського
приватного підприємства “Ринг”
про стягнення 2876,57грн.
В С Т А Н О В И В:
Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція
звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до Малого виробничого господарського приватного
підприємства “Ринг” про стягнення боргу за рахунок активів
Малого виробничо-господарського приватного підприємства “Ринг” в
розмірі 2876,57грн. податкового боргу (927,91 грн. податковий
борг по податку на додану вартість, 416,42 грн. - земельного
податку з юридичних осіб та 1532,24 грн. фіксованого
сільськогосподарського податку).
25.04.2006р. в зв'язку з частковою добровільною сплатою
відповідачем суми заборгованості згідно уточнення до позовної
заяви та доданим до неї документам, сума позовних вимог зменшена
до 2035,57 грн. (927,91 грн. податковий борг по податку на
додану вартість, 416,42 грн. - земельного податку з юридичних
осіб та 691,24 грн. фіксованого сільськогосподарського податку).
Рішенням від 18.05.2006року господарського суду
Дніпропетровської області позовні вимоги задоволені.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходив з
того, що сума боргу на час розгляду справи залишена непогашеною.
Мале виробниче господарське приватне підприємство “Ринг” подало
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
рішення господарського суду Дніпропетровської області, в якій
просить рішення у справі скасувати, а справу закрити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю–доповідача та присутніх у засіданні
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Приймаючи рішення за позовом органу державної податкової служби
за правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд першої інстанції не врахував
наступне.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта
підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації),
мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів,
а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів,
спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької
діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено які справи підвідомчі господарським
судам.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав чинності з 01.09.2005 року.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова
чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень є справою адміністративної
юрисдикції (адміністративною справою).
Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових
актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту 1статті 17
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
віднесено до компетенції адміністративного суду.
В силу приписів підпункту 4 пункту 1 цієї ж статті до
компетенції адміністративного суду віднесені спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом,
зокрема, пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та
перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних
та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи,
підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують
у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та
апеляційні господарські суди за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, при вирішенні спору господарському суду необхідно
було встановити, до юрисдикції яких судів (господарських чи
адміністративних) віднесено спір за позовом Верхньодніпровської
об’єднаної державної податкової інспекції, та вирішити спір в
межах відповідної юрисдикції.
Неповне з’ясування всіх обставин справи, які мають значення для
справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені
попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню
до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне
судове рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пунктом 6 розділу VІІ “Прикінцеві та
перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 18.05.2006року господарського суду Дніпропетровської
області у справі N 38/94 скасувати, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду Дніпропетровської області
Касаційну скаргу Малого виробничого господарського приватного
підприємства “Ринг” задовольнити частково.