ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 22/250-31/205-14/575
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на рішення
від 19.12.06 господарського суду міста Києва
у справі
№ 22/250-31/205-14/575
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
ТзОВ "Торговий дім "Крахмалопродукт"
про
стягнення 18705 грн.
у справі взяли участь представники
позивача: Чабіна М.С., довір. №315 від 01.01.07
відповідача: не з'явилися
3-ті особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Придніпровська залізниця звернулася до господарського суду
Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з
відповідача штрафу в сумі 18705 грн. відповідно до ст.122 Статуту
залізниць України (далі -Статут).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
14.07.05 позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь
позивача стягнуто 18705 грн. штрафу з тих мотивів, що відправник
неправильно зазначив код у накладних і це підтверджується актами
загальної форми.
Постановою ВГСУ від 21.02.06 рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 14.07.05 скасовано з тих підстав, що
Статут не передбачає відповідальності вантажовідправника за
неправильне зазначення коду у дорожніх відомостях. Справу передано
на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.06 позов
задоволено повністю.
Постановою ВГСУ від 10.10.06 господарського суду міста Києва
від 18.04.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до
господарського суду міста Києва. Постанова мотивована порушенням
судом норм процесуального права (не повідомлено належним чином
сторону у справі про час і місце розгляду справи) та неврахування
вимог постанови ВГСУ від 21.02.06.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.06 (суддя
Калантай Н.Ф.) в позові відмовлено. Рішення мотивовано тим, що ст.
122 Статуту не передбачено відповідальності вантажовідправника за
неправильне зазначений код одержувача вантажу у дорожніх
відомостях.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з
касаційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, справу
передати на новий розгляд. Скаржник посилається на неправильне
застосування судом норм матеріального права, а саме, ст.122, 118
Статуту залізниць України. Згідно приписів п.5.5 Правил оформлення
перевізних документів, затв. наказом Міністерства транспорту
України від 21.11.2000 №644 ( z0863-00 ) (z0863-00)
, зареєстрованих в
Мінюсті України 24.11.200 за №863/5084, якщо під час перевезення
вантажу на станції його призначення буде виявлено неправильне
зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код,
назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф
згідно зі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення
відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної
форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
В касаційній скарзі зазначається про неврахування п.3.15
Роз'яснення Президії ВГСУ від 29.05.02 №04-5/601 ( v_601600-02 ) (v_601600-02)
"Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з
перевезення вантажів залізницею" про те, що штраф підлягає
стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у
ст. 118 Статуту порушень, встановлених залізницею як на станції
призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення
після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи
завдано залізниці у зв'язку з цим збитки".
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
ТОВ "Торговий дім "Крахмалопродукт" здійснило відправку
вантажу згідно дорожніх відомостей №№ 47561268, 46561298,
475613001 зі станції Дніпровська до станції Самарівка
Придніпровської залізниці.
На станції призначення Самарівка складені акти загальної
форми № 318 від 06.02.2005, № 24 від 09.02.2005, № 335 від
10.02.2005, в яких зазначено, що у накладних неправильно
зазначений код вантажоодержувача.
Судом першої інстанції встановлено також, що код 8391,
зазначений відповідачем в накладних №№47561298, 47561301, 47561288
є кодом вантажоодержувача_ АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська
фабрика", якій в подальшому було змінено на інший -1190.
В постанові ВГСУ від 21.02.06 було встановлено, що таких
накладних в матеріалах справи не існує (а.с. 47 т.1).
При новому розгляді справи позивач в березні 2006 року
представив суду залізничні накладні №47561298,4756130,47561288,
але вони не досліджувалися місцевим судом при винесенні рішення
суду від 18.04.06 (а.с.67, т.1). Останнє було скасовано постановою
ВГСУ від 10.10.06 в т.ч. і з підстав невиконання судом вказівок,
що містилися в постанові касаційної інстанції від 21.02.06.
Залізничні накладні досліджені місцевим господарським судом
при винесенні рішення від 19.12.06 і встановлено, що в них код
одержувача вантажу зазначений неправильно: замість нового вказаний
старий код. Зазначення відповідачем у накладних строгого коду не
призвело до помилки у визначенні позивачем одержувача вантажу.
Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені
у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та
адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі
згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед
залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно п.5.5 Правил оформлення перевізних документів
(далі -Правила) якщо під час перевезення вантажу або на станції
його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній
відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його
кількість, то з відправника стягується штраф згідно із ст.122
Статуту. Факт неправильного зазначення відправником вказаних
відомостей засвідчується актами загальної форми, якщо за цим
фактом не складався комерційний акт.
Не зважаючи на норми Статуту де зазначено, що штраф
стягується за неправильні дані вказані в залізничній накладній,
позивач у справі ДП "Придніпровська залізничниця" не скористалося
правилами, наданими ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо можливості
змінити підстави позову і продовжувало наполягати на стягненні
штрафу на підставі дорожніх відомостей.
З огляду на вказане вище місцевий суд обгрунтовано відмовив у
задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, посилання скаржника на неправильне
застосування судом першої інстанції ст. 122 Статуту та Роз'яснення
Президії ВГСУ від 29.05.02 №04-5/601 колегією суддів не можуть
бути взяти до уваги, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська
залізниця" залишити без задоволення, рішення господарського суду
міста Києва від 19.12.06 у справі № 22/250-31/205-14/575 -без
змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун