ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2007 Справа N 21/298-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну ЗАТ “Криворізький завод гірничого
скаргу обладнання”
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 04.12.2006р.
у справі № 21/298-06
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ПП “Аверс”
До ЗАТ “Криворізький завод гірничого
обладнання”
Про стягнення 40261,32 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
ЗАТ “Криворізький завод гірничого
обладнання”: Смирний О.С.
В С Т А Н О В И В:
ПП “Аверс” звернулось до господарського суду Дніпропетровської
області з позовом про стягнення з ЗАТ “Криворізький завод
гірничого обладнання” 35 779,14 грн. боргу, 727,01 грн.
інфляційних, 639,84 грн. річних, 3115,33 грн. пені за здійснену
ним поставку обладнання на суму 35779,14 грн., вартість якого не
сплачена. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив
стягнути з відповідача 37 378,72 грн. боргу з урахуванням
індексу інфляції, 532,82 грн. річних, 2943,62 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2006р. (суддя Алмазова І.В.) позов задоволено частково,
стягнуто з відповідача на користь позивача 35 779 грн. 14
коп. –боргу, 532 грн. 82 коп. –річних, 726 грн. 61
коп. –інфляційних, 370 грн. 38 коп. –витрат по сплаті державного
мита, 108 грн. 55 коп. –витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог
відмовлено.
ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 04.12.2006р. скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного
судового рішення норм матеріального та процесуального права,
зокрема: ст.ст. 32, 33, 43, 54, 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2005р. між ПП “Аверс”
та ЗАТ „Криворізький завод гірничого обладнання” був укладений
договір поставки № 226 (специфікації від 11.11.2005р. № 1, від
17.11.2005р. № 2, № 3, від 10.01.2006р. № 4 –до нього), згідно
умов якого позивач, у період з 22.11.2005р. по 17.03.2006р.
поставив відповідачу товари виробничо-технічного призначення на
загальну суму 35 779,14грн., що підтверджено видатковими
накладними та довіреностями. Згідно п. 2.2 даного договору
відповідач брав на себе зобов’язання виконати оплату товару на
протязі 45 банківських днів з моменту поставки товару на склад
відповідача на підставі рахунку, виставленого позивачем.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач оплату не
здійснив і на час звернення позивача до суду сума несплати
склала 35 779,14грн.
Відповідно до приписів ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб’єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно
до закону, інших правових актів, договору.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку
стосовно задоволення позовних вимог у сумі 35 779,14грн.
Позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтовано визнані
судом першої інстанції такими, що задоволенню не підлягають,
виходячи з наступного.
Пунктом 5.2 вищезазначеного договору передбачено, що у випадку
несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач сплачує
позивачу пеню від суми поставленого товару у розмірі 0,04% за
кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної
облікової ставки НБУ і позивач вимагав стягнення пені у сумі
2943,62 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду
Дніпропетровської області від 06.04.2006р. порушено провадження
у справі № Б29/64/06 про банкрутство ЗАТ “Криворізький завод
гірничого обладнання” та введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться
одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про
що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії
мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється
стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів,
за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не
нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових
зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Таким чином, пеня за несвоєчасну оплату спірної продукції
нарахуванню і стягненню не підлягає.
Згідно зі ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник який прострочив
виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора
зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений
договором або законом
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку
стосовно задоволення позовних вимог в частині стягнення
інфляційних у сумі 726,61грн. та 3 відсотків річних у сумі
532,82грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням
норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим
підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання”
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2006р. у справі № 21/298-06 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
М.І. Хандурін