ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 р.
№ 45/351
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державного підприємства "Донецька залізниця"
у справі
господарського суду Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області від 23.01.2007 року
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс"
про
стягнення штрафу
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року Державне підприємство "Донецька залізниця",
звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства
з обмеженою відповідальністю "Димитроввантажтранс" про стягнення
штрафу у сумі 2558 грн. за невиконання плану перевезення по
додаткових планах у червні 2006 р.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на невиконання
відповідачем додаткових планів перевезень у першій та третій
декадах по обліковій картці №1586, у першій декаді по обліковій
картці №1867, у другій декаді по обліковій картці №1588 за червень
2006р., що підтверджується пунктами 105, 106 Статуту залізниць
України, Правилами планування перевезень вантажів та даними
облікових карток виконання додаткових планів перевезень №1586,
№1867 та №1588 за червень 2006р., претензіями, актами звірок та
декадними заявками.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2007 року
у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на підпункт
"г" пункту 107 Статуту залізниць України, оскільки загальний план
перевезень у тонах за травень 2006 року виконано та зекономлено 5
вагонів за рахунок ущільненого навантаження.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Донецька залізниця"
посилається на порушення та неправильне застосування судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права, пунктів 106
та 107 Статуту залізниць України, Правил планування перевезення
вантажів та просить рішення господарського суду Донецької області
від 23.01.2007 року скасувати, а позов задовольнити у повному
обсязі.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої
інстанції виходив з того, що за червень 2006 року, по обліковій
картці №1586 відповідачем із запланованих 75 вагонів на
перевезення 5000 тон вантажу фактично завантажено 73 вагонів на
перевезення 5037 тон вантажу, по обліковій картці № 1867 за
червень 2006 року, відповідачем із запланованих 45 вагонів на
перевезення 3000 тон вантажу фактично завантажено 44 вагонів на
перевезення 3027 тон вантажу та по обліковій картці № 1588 за
червень 2006 року, відповідачем із запланованих 90 вагонів на
перевезення 6000 тон вантажу фактично завантажено 88 вагонів на
перевезення 6031 тон вантажу, таким чином відповідачем шляхом
ущільненого завантаження вагонів використано на 5 вагонів менше
запланованої кількості з одночасним завантаженням в них на 95тн.
вугілля більше від запланованої кількості.
Судом встановлено, що відповідно до змісту зазначених облікових
карток за червень 2006р. перевезення вантажу планувалось в тонах
та вагонах. Оскільки за результатами місячного плану перевезення
відповідачем був перевиконаний план, господарський суд дійшов
висновку, що відповідач з урахуванням вимог підпункту "г" пункту
107 Статуту залізниць України звільнений від сплати штрафу за
декадне порушення плану перевезень - невиконання плану у першій та
другій декадах.
Однак, такий висновок господарського суду Донецької області є
винесеним без достатнього аналізу законодавства, зокрема, Статуту
залізниць України та Правил планування перевезень вантажів.
Так, п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами
транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за
цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,
транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пункт 105 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів від 06.04.1998 № 457 ( 457-98-п ) (457-98-п)
з наступними
змінами, встановив, що залізниці, вантажовідправники,
вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і
посередницькі організації та особи, які виступають від імені
вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну
відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених
цим Статутом та окремими договорами.
Пункт 106 Статуту залізниць України встановлює відповідальність
Залізниці та вантажовідправника у вигляді штрафу за незабезпечення
залізницею вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та
за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і
контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання
плану перевезень, за незабезпечення завантаження маршруту, за
надолуження невиконання плану попереднього місяця, за невиконання
плану перевезень по залізницях призначення.
Пункт 5 Статуту залізниць України встановлює, що на підставі цього
Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів та інші
нормативні документи. Нормативні документи, що визначають,
зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами
залізничного транспорту є обов'язковими для всіх юридичних і
фізичних осіб на території України.
Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873
( z1030-02 ) (z1030-02)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
29.12.2002 за № 1030/7318, затверджені Правила планування
перевезень вантажів, які визначили порядок планування перевезень
вантажів залізницями у всіх видах сполучень, а також обліку
виконання планів; перевезення вантажів залізницями здійснюється на
підставі договорів про організацію перевезень за місячними
планами, за пред'явленням, за окремими замовленнями відправників (
вантажовласників або за їх дорученням -експедиторських
організацій).
Пункт 2.2 Правил планування перевезень вантажів встановлює, що
згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів
до початку наступного місяця відправник надає залізниці
відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів, оформлене
на відповідних бланках. Замовлення оформляється окремо для кожної
номенклатури вантажу для кожної станції відправлення із
зазначенням залізниць, станцій призначення та вантажоодержувачів.
Пункт 21 Статуту залізниць України надає право начальнику
залізниці та уповноваженим ним посадовим особам за заявою
вантажовідправника без додаткової плати дозволяти завантаження
понад план та поза планом, змінювати передбачені планом залізниці
та станції призначення в порядку та розмірах, установлених
Правилами.
Для перевезень вантажів понад план та поза планом відправник подає
заявку залізниці у термін, передбачений Правилами. Оформлення
замовлень на перевезення вантажів поза планом та понад план
здійснюється у порядку, встановленому Правилами.
Пункт 2.6 Правил планування перевезень вантажів встановлює, що за
два дні до початку декади відправник подає начальнику станції
декадну заявку з розподілом подачі вагонів на кожний день.
Судом першої інстанції встановлено, що в червні 2006 року
відповідачем було замовлено додаткові плани перевезення вантажу,
які були прийняті Донецькою залізницею, про що свідчать телеграми
№ 1586 від 08.06.2006, № 1867 від 09.06.2006 та № 1588 від
08.06.2006.
Згідно даних облікової картки № 1586 відповідачем було заплановано
перевезення вантажу з 09.06.2006, проте за першу декаду
недовантаження складає 7 вагонів 467 тонн.
За другу декаду було заплановано до перевезення 2267 тонн у 34
вагонах, однак фактично було перевезено 4029 тонн у 58 вагонах,
тобто перевиконання плану складає 1742 тони.
За третю декаду фактично було перевезено 1028 тонн у 15 вагонах, а
заплановано було 34 вагони для перевезення 2266 тонн, тобто
невиконання плану становить 19 вагонів 1238 тонн.
Оскільки в першій декаді мало місце невиконання плану перевезення
відповідачем з урахуванням вимог пункту 107 Статуту залізниць та
відповідно до пункту 6.10 Правил планування перевезень вантажів
позивачем був нарахований штраф у сумі 467 грн.
Згідно даних облікової картки №1867 відповідачем було заплановано
перевезення з 10.06.2006р., проте запланований до перевезення
вантаж об'ємом 133 тони у 2 вагонах не був завантажений, тобто за
першу декаду недовантаження складає 2 вагони тобто 133 тони.
За другу декаду було заплановано до перевезення 1467 тон у 22
вагонах, однак фактично було перевезено 3 027 тон у 44 вагонах,
тобто перевиконання плану складає 1 560 тони.
Оскільки в першій декаді мало місце невиконання плану перевезення
відповідачем, з урахуванням вимог пункту 107 Статуту залізниць та
відповідно до пункту 6.10 Правил планування перевезення вантажів
позивачем був нарахований штраф у сумі 133 грн.
Згідно даних облікової картки №1588 відповідачем було заплановано
перевезення вантажу з 09.06.2006р., проте за 09.06.2006р. та
10.06.2006р. було фактично перевезено 683 тони у 10 вагонах, при
плані 533 тони у 8 вагонах, тобто перевиконання плану в першій
декаді становить 150 тон.
За другу декаду було заплановано до перевезення 2733 тони у 41
вагоні, однак фактично було перевезено 625 тон у 9 вагонах, тобто
невиконання плану складає 2108 тон у 32 вагонах.
За третю декаду фактично було перевезено 4723 тони у 69 вагонах, а
заплановано було 41 вагон для перевезення 2734 тони, тобто
перевиконання плану становить 1 989 тон.
Оскільки у другій декаді мало місце невиконання плану перевезення
відповідачем, з урахуванням вимог пункту 107 Статуту залізниць та
відповідно до пункту 6.10 Правил планування перевезення вантажів
позивачем був нарахований штраф у сумі 1958 грн.
Відмовляючи Донецькій залізниці в задоволенні позовних вимог, суд
першої інстанції послався на здійснення місячного планування,
відсутність подекадного планування та подекадного обліку виконання
плану.
Господарський суд вважає, що штраф може бути нарахований за кожну
декаду, але по закінченню місяця залізниця повинна враховувати
виконання плану в цілому за місяць і у разі виконання плану
перевезень за місяць в повному обсязі відповідач звільняється від
відповідальності за декадне порушення плану перевезень на підставі
п. "г" ст.107 Статуту залізниць України.
Однак, такий висновок суду першої інстанції не випливає з чинного
законодавства.
Згідно пункту 6.10 Правил планування перевезень вантажів штраф за
невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення
вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні
кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні
місяця.
У разі перевиконання плану в першій декаді і невиконанні його в
другій відповідальність за невиконання плану другої декади
зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді. Таким
же чином враховується перевиконання плану в першій та другій
декадах при невиконанні його в третій декаді.
Звільнення вантажовідправника від відповідальності за невиконання
плану перевезень у першій або другій декаді у разі надолуження
недовантаження у другій або третій декадах Статутом залізниць та
Правилами планування не передбачено.
Підпункт "г" пункту 107 Статуту залізниць України звільняє
вантажовідправника від відповідальності за невиконання плану
перевезень у разі виконання плану в тонах вантажів, перевезення
яких планується в тонах і вагонах, при цьому не зазначено, чи
повинна застосовуватись ця норма до підрахунку невиконання плану
перевезень за декаду, чи в цілому за місяць. Однак, оскільки штраф
за невиконання місячних планів нараховується по закінченню кожної
декади, то і норма підпункту "г" пункту 107 Статуту залізниць
України повинна застосовуватись до підрахунку виконання плану
перевезень за кожну декаду.
При такому положенні підстав для висновків щодо відмови в
стягненні з відповідача штрафу у визначеному Статутом залізниць
України та Правилами планування перевезення вантажів порядку не
було, а тому, враховуючи, що судом дана неправильна правова оцінка
обставин справи, які не потребують додаткового дослідження, судова
колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий
розгляд, а постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП "Донецька залізниця" задовольнити повністю .
Рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2006 року
скасувати і прийняти нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Димитроввантажтранс" на користь державного підприємства "Донецька
залізниця" 2558 грн. штрафу за невиконання плану перевезень за
червень 2006, 102 грн. державного мита, 118 грн. за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51 грн.
державного мита з касаційної скарги.
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.
Головуючий Ходаківська I.П.
Судді Данилова Т.Б.
Савенко Г.В.