ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
-IМЕНЕМ УКРАЇНИ
-
- 29 березня 2007 р.
-№ 35/92
-Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
-головуючого, судді
-суддів
-Кота О.В.,
-Самусенко С.С.,
-Шевчук С.Р.
-розглянувши касаційну скаргу
-Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
-на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18 травня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 листопада 2006 року
-у справі № 35/92
-за позовом
-Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
(далі - Компанія)
-До
-За участю 3-ої особи
-Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські
теплові мережі" (далі - Підприємство)
-ВАТ "Дніпрогаз"
-Про
-Стягнення 25 912 779,84 грн.
-за участю представників:
позивача: Яковенко П.А.;
відповідача: не з'явилися;
третьої особи: Козятинського Г.П.
-встановив:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18
травня 2006 року (суддя Широбокова Л.П.) позов задоволено
частково, стягнуто з Підприємства на користь Компанії 16 633
018,70 грн. основного боргу; 351 654,66 грн. інфляційних, 92
300,22 грн. річних та 172 732,20 грн. та судові витрати; в іншій
частині позовних вимог відмовлено; розстрочено виконання судового
рішення на 10 місяців зі сплатою рівними частками з червня 2006
року по березень 2007 року включно по 1 724 970,56 грн. щомісячно,
не враховуючи витрат у справі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 16 листопада 2006 року (судді Кузнецова I.Л., Швець В.В.,
Чимбар Л.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 18 травня 2006 року залишено без змін.
Компанія звернулась з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить рішення місцевого та
постанову апеляційного господарських судів скасувати в частині
зменшення 3% річних, втрат від інфляційних процесів та наданні
відстрочки та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні
вимоги в цій частині в повному обсязі.
Сторони, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, були належним чином
повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги,
проте відповідач не скористався передбаченим законом правом на
участь у розгляді справи касаційною інстанцією
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Господарськими судами встановлено, що 31 грудня 2003 року між
Позивачем та Відповідачем укладено договір № 06/03-3936-ТЕ-4 на
постачання природного газу строком дії з 1 січня 2004 року до 30
квітня 2004 року в частині постачання газу та в частині проведення
розрахунків до повного їх здійснення.
До договору були укладені і додаткові угоди про визначення
строку дії договору.
Відповідно до пункту 1.4 укладеного договору природний газ за
цим договором постачався виключно для потреб населення, бюджетних
установ та організацій.
Відповідач за поставлений газ розрахувався частково.
Заборгованість на момент розгляду справи у господарському
суді склала 16 633 018,7 гривень.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів
цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна
його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Оскільки відповідачем не було надано доказів на погашення
вказаної заборгованості, тому господарські суди підставно стягнули
16 633 018,7 грн. боргу.
Разом з тим, господарськими судами помилково, враховуючи
норми ст. 233 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, зменшено
розмір інфляційних та річних, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, у разі якщо
належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із
збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафними
санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми
(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин
зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення
господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання
господарського зобов'язання.
Виходячи з викладеного, господарські суди підставно зменшили
розмір пені.
Разом з тим, господарські суди помилково зменшили розмір
інфляційних та річних, ототожнивши їх зі штрафними санкціями,
оскільки це є окремий вид відповідальності за порушення грошового
зобов'язання.
Враховуючи викладене, прийняті судові рішення в частині
відмови у задоволенні позову щодо стягнення збитків від інфляції
та трьох відсотків річних та наданої розстрочки в цій частині
підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд у цій
частині до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
-ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18
травня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 16 листопада 2006 року у справі № 35/92
скасувати в частині зменшення 3% річних, втрат від інфляційних
процесів та наданої розстрочки; справу в цій частині передати на
новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в
іншому складі суду.
В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 18 травня 2006 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16 листопада 2006 року
залишити без змін.
-Головуючий суддя О. Кот
- судді С. Самусенко
-С. Шевчук
- -