ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ18 серпня 2021 року м. Київсправа № 160/710/21адміністративне провадження № К/9901/18205/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №160/710/21
за позовом ОСОБА_1
до Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваленка Євгенія Івановича, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (суддя-доповідач: Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справиУ січні 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваленка Євгенія Івановича, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:- визнати протиправним бездіяльність/дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваленка Євгенія Івановича;- скасувати постанову від 15 січня 2021 року про повернення виконавчого листа від 12 листопада 2020 року у справі №160/5058/20;- зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 12 листопада 2020 року у справі №160/5058/20 і здійснити усі необхідні та передбачені законом виконавчі й інші дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду (здійснити контроль та надати звіт, стягнути суму за виконавчим листом з рахунку ФГВФО код ЄДРПОУ 21708016 номер рахунку ІВАN НОМЕР_1 );- зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати звіт про виконання судового рішення, ухваленого у справі за цим позовом, у десятиденний строк з моменту отримання ним копії цього рішення.Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року адміністративний позов повернуто позивачеві з підстав ненадання документів на підтвердження її адміністративної процесуальної дієздатності.Позивач оскаржила цю ухвалу в апеляційному порядку.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав того, що матеріали справи не містять копії документу, що посвідчує особу заявника апеляційної скарги, зокрема паспорта або іншого документу, який його замінює, а відтак суд позбавлений можливості перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка підписала апеляційну скаргу, як цього вимагають приписи статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - " КАС України (2747-15)
"). Для виконання цих недоліків апеляційної скарги позивачеві надано десятиденний строк, з моменту отримання позивачем копії відповідної ухвали суду.У встановлений судом строк для усунення недоліків, а саме 4 березня 2021 року, позивач подала до суду клопотання, у якому зазначала свою правову позицію щодо необхідності долучення до матеріалів апеляційної скарги копії документа, який посвідчує особу. Зазначала, що виключний перелік документів, які згідно статті 161 КАС України мають бути долучені до позовної заяви (апеляційної скарги), не містить копії паспорта позивача (скаржника). Долучила також судову практику, яка містить аналогічну правову позицію з цього питання.Клопотання аналогічного змісту з документами, долученими до нього, на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року, що було подано позивачем 4 березня 2021 року шляхом направлення на електронну адресу суду, було також подано 5 березня 2021 року у паперовому виді через канцелярію суду.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржникові. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки в ухвалі суду від 2 березня 2021 року судом було зазначено, які саме недоліки апеляційної скарги заявнику необхідно усунути у встановлений судом час, зокрема зазначено, що з метою перевірки адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, апелянту необхідно надати суду копію документу, що посвідчує її особу.За таких обставин, на думку апеляційного суду, наявні підстави для застосування приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, та повернення скаржникові апеляційної скарги.19 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, у якій позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.В обґрунтування поданої касаційної скарги позивач вказує на те, що судом апеляційної інстанції, при постановленні оскаржуваної ухвали, було порушено норми процесуального права, ухвала суду є незаконною, а висновок суду апеляційної інстанції про необхідність долучення до апеляційної скарги копії паспорта скаржника є помилковим. Відповідачі й третя особа відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 3 червня 2021 року.Ознайомившись із доводами сторін, Верховний Суд вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити.
II. Мотиви Верховного СудуПереглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року про повернення позовної заяви, залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам статей 296, 298 КАС України, оскільки матеріали справи не містять копії документу, що посвідчує особу заявника апеляційної скарги, зокрема паспорта або іншого документу, що його замінює. З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність можливості перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, якою підписано апеляційну скаргу, як цього вимагають приписи статті 298 КАС України.У встановлений судом строк для усунення недоліків ОСОБА_1 подала до суду клопотання, у якому зазначала свою правову позицію щодо необхідності долучення до матеріалів апеляційної скарги копії документа, що посвідчує особу. Зазначала, що виключний перелік документів, які згідно статті 161 КАС України мають бути долучені до позовної заяви (апеляційної скарги), копії паспорта позивача (скаржника), або іншого документа, що посвідчує особу, не містить. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявнику на підставі пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, а саме: позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, оскільки до поданого клопотання на усунення недоліків ОСОБА_1 так і не було долучено копії відповідного документа, що посвідчує особу. Тому апеляційний суд констатував неусунення недоліків апеляційної скарги скаржником.Вимоги, що висуваються КАС України (2747-15)
до форми та змісту апеляційної скарги, передбачені статтею 296 цього Кодексу.Частина п`ята статті 296 КАС України передбачає, що до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.Частина перша статті 43 КАС України передбачає, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).Частиною другою вказаної статті визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.Апеляційну скаргу у цій справі подано ОСОБА_1 особисто. У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що скаржник є неповнолітньою або недієздатною особою. Отже, у суду апеляційної інстанції не було обґрунтованих підстав для висновку про відсутність адміністративної процесуальної дієздатності ОСОБА_1 на звернення до суду з апеляційною скаргою.Варто також наголосити, що доводи суду апеляційної інстанції про необхідність долучення до апеляційної скарги копії паспорта скаржника, або копії іншого документа, що посвідчує особу, не корелюється з вимогами до апеляційної скарги, які передбачені статтею 296 КАС України. А тому, у зв`язку з неподанням копії такого документа скаржником, правових підстав для застосування частини першої статті 298 КАС України та відповідно частини першої статті 169 КАС України, Судом не встановлено.Відтак колегія суддів вважає безпідставним залишення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху та у подальшому повернення її заявнику, з підстав неподання нею копії документа, що посвідчує особу, з метою перевірки процесуальної дієздатності ОСОБА_1, адже така вимога не передбачена положеннями КАС України (2747-15)
до документів, які мають бути долучені до апеляційної скарги.Також слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97.Так, у справі "Delcourt v. Belgium" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". Також у справі "Bellet v. Fгапсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України (254к/96-ВР)
та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод (995_004)
.Отже, Верховний Суд вважає помилковими висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.Відтак касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до цього ж суду.З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року скасувати, а справу №160/710/21 направити до цього ж суду для продовження розгляду.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.………………………………………………………………………………………………………………Н.М. МартинюкЛ.О. ЄреськоВ.М. Соколов,Судді Верховного Суду