ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 24.05.2007 справа № 3-1918к07 реєстрац. № 713556 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
     29 березня 2007 р.
     № 8/725
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Подоляк О.А.
     суддів :
     Козир Т.П.,
     Мележик Н.I.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія"
     на постанову
     від 22.12.2006 р. Луганського
     апеляційного господарського суду
     у справі
     № 8/725
     за позовом
     ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія"
     до
     ЗАТ "ЛугЦентроКуз"
     про
     стягнення 979696,65 грн.
     зустрічний позов
     ЗАТ "ЛугЦентроКуз"
     до
     ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія";
     ВАТ "Алчевський металургійний комбінат"
     про
     стягнення 138205,77 грн.
     за участю представників:
     від позивача
     - Лось I.С.
     від відповідача
     - Крилова Л.Б., Лєвандовський Р.А.
     від ВАТ "Алчевський
     металургійний комбінат"
     - Маналакова А.О.
                        В С Т А Н О В И В:
     Рішенням   господарського   суду   Луганської   області   від
06.07.2006 р. (суддя  Рябцева  О.В.)  первісний  позов  задоволено
частково:  стягнуто  із  ЗАТ   "ЛугЦентроКуз"   на   користь   ТОВ
"Українська   гірничо-металургійна   компанія"   346719,48    грн.
основного боргу, 49926,13 грн.  інфляційних  нарахувань,  17668,60
грн. відсотків річних, 30050,43 грн.  пені;  в  частині  стягнення
530000 грн. основного  боргу  провадження  у  справі  припинено  в
порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Украї a>; у задоволенні решти вимог
за первісним позовом відмовлено; у задоволенні зустрічного  позову
відмовлено.
     Постановою Луганського апеляційного господарського  суду  від
22.12.2006 р. (судді: Бойченко К.I., Єжова С.С., Семендяєва  I.В.)
рішення господарського суду Луганської області від  06.07.2006  р.
скасовано частково, первісний позов задоволено частково:  стягнуто
із    ЗАТ    "ЛугЦентроКуз"    на    користь    ТОВ    "Українська
гірничо-металургійна   компанія"   17946,31    грн.    інфляційних
нарахувань, 5818,72 грн. відсотків річних, 15437,32 грн.  пені;  в
частині припинення провадження у справі щодо стягнення 530000 грн.
боргу за первісним позовом рішення господарського суду  Луганської
області від 06.07.2006 р. залишено без змін; у  задоволенні  решти
вимог  за  первісним  позовом  відмовлено.  Зустрічний  позов   по
відношенню  до  ТОВ  "Українська  гірничо-металургійна   компанія"
задоволено:  стягнуто  з  ТОВ   "Українська   гірничо-металургійна
компанія" на користь ЗАТ "ЛугЦентроКуз" 79093,14 грн. збитків  від
термообробки  неякісної  металопродукції,  3600  грн.  витрат   на
дослідження якості металу, 55512,63  грн.  неодержаного  прибутку,
5500 грн. витрат  на  проведення  судової  експертизи,  3000  грн.
витрат на проведення додаткової судової експертизи; в  задоволенні
зустрічного позову по відношенню до ВАТ "Алчевський  металургійний
комбінат" відмовлено.
     Не    погоджуючись    з    постановою,    ТОВ     "Українська
гірничо-металургійна компанія" звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати,  а
рішення місцевого господарського суду залишити в  силі,  мотивуючи
скаргу  порушенням  і   неправильним   застосуванням   апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права.
     ЗАТ "ЛугЦентроКуз" у  відзиві  на  касаційну  скаргу  просить
залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
     ВАТ  "Алчевський  металургійний  комбінат"   у   відзиві   на
касаційну скаргу просить касаційну скаргу задовольнити.
     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної  скарги,  перевіривши
правильність   застосування   судами   норм    матеріального    та
процесуального права, колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України прийшла до  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
     Як вбачається з  матеріалів  справи  та  встановлено  судами,
29.12.2004 р. між ТОВ "Українська  гірничо-металургійна  компанія"
(продавець) та ЗАТ "ЛугЦентроКуз" (покупець)  укладено  договір  №
444-тр/152 (надалі -Договір), відповідно до умов  якого  продавець
зобов'язався  поставити,  а   покупець   -прийняти   та   оплатити
металопродукцію (товар), асортимент, кількість, якість і ціна якої
вказується в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.  В
пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що  приймання  товару  за
кількістю,  якістю  і  комплектністю  здійснюється  відповідно  до
Iнструкцій Держарбітражу СРСР № П-6 та № П-7 (надалі -Iнструкція №
П-6, Iнструкція № П-7).
     Апеляційним господарським судом досліджено, що  на  виконання
умов  Договору  ТОВ  "Українська  гірничо-металургійна   компанія"
(продавець)  та  ЗАТ  "ЛугЦентроКуз"  (покупець)  були   підписані
специфікації № 1 від 29.12.2004 р., № 4 від 24.05.2005 р., № 5 від
25.07.2005 р., № 6 від 17.08.2005  р.,  за  якими  були  здійснені
поставки металопродукції та проведені розрахунки.  Проаналізувавши
фактичні  обставини  щодо  поставки  та  розрахунків   сторін   за
згаданими специфікаціями, врахувавши положення ч. 3 ст.  538,  ст.
629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         , ч. 5 ст. 193 ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
          ,
суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про те,  що
затримка оплати  зі  сторони  ЗАТ  "ЛугЦентроКуз"  є  правомірною,
оскільки вона викликана простроченням поставки партії продукції зі
сторони ТОВ  "Українська  гірничо-металургійна  компанія",  а  ЗАТ
"ЛугЦентроКуз"   не   зобов'язано   достроково   виконувати   своє
зобов'язання по оплаті продукції, якщо ця продукція не отримана  у
кількості, яка встановлена договором.
     Приймаючи  рішення  місцевий  господарський  суд  вказав   на
порушення ЗАТ "ЛугЦентроКуз" пункту 14 Iнструкції №  П-7,  п.  4.3
Стандарту ЗАТ "ЛугЦентроКуз" - СТП  07.01-2004  "Вхідний  контроль
матеріалів, напівфабрикатів та  комплектуючих  виробів",  Переліку
продукції,  що  підлягає  вхідному  контролю  у  виробництві   ЗАТ
"ЛугЦентроКуз", операційної картки ААБЕ 60102.00175.
     Апеляційний  господарський  суд  правомірно  не  погодився  з
помилковими висновками місцевого господарського суду.
     Належним  чином  проаналізувавши  положення  пунктів  1,   14
Iнструкції № П-7, пункту 3.2 розділу 3  "Прийомка"  ГОСТу  7566-94
"Металопродукція. Прийомка, маркировка, упаковка,  транспортировка
і зберігання", розділу 6 "Правила прийомки" розділу  7  та  пункту
8.1 ГОСТу 4728-96 "Заготовки осеві для рухомого  складу  залізниць
колії 1520 мм. Технічні умови", пункту 3.7 ГОСТу 7566-94, ч. 3 ст.
687 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         , пунктів  2.2,  4.2,  5.1  Договору,  а
також  вірно  врахувавши,   що   згаданими   ГОСТами   передбачена
одностороння     прийомка      за      якістю      металопродукції
підприємством-виробником  і  безумовне   посвідчення   її   якості
відповідним документом, що супроводжує партію металопродукції, суд
апеляційної інстанції дійшов  мотивованого  висновку  про  те,  що
вхідний   контроль   металопродукції,   яка   поставляється    ТОВ
"Українська   гірничо-металургійна   компанія"   за   супровідними
документами (сертифікатами якості), здійснений ЗАТ  "ЛугЦентроКуз"
без порушення пункту 14 Iнструкції № П-7. Також, судом апеляційної
інстанції спростовано помилковий висновок  суду  першої  інстанції
про порушення ЗАТ "ЛугЦентроКуз" перевірки металопрокату для  осей
локомотивних   за   якістю   згідно   Операційній   картці   ААБЕ.
60102.00175. Судом прийнято до уваги,  що  перевіркою  якості  при
вхідному контролі  ЗАТ  "ЛугЦентроКуз"  встановлена  відповідність
показників хімічних та механічних  властивостей  металопрокату,  в
тому    числі:    показник    "границя    плинності",    наведених
виробником -ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" у сертифікатах
якості від 16.08.2005 р. № 22202 і № 22205, значенням, вказаним  в
операційній картці, ГОСТі, а також специфікаціях. При цьому,  інші
види вхідного  контролю  не  здійснюються,  оскільки  таких  вимог
операційною карткою, стандартами, технічними  вимогами,  Основними
та Особовими умовами поставок,  іншими  обов'язковими  для  сторін
правилами і договором не встановлені. Судом вірно  відзначено,  що
згадана  операційна  картка  та  СТП  07.01-2004   є   внутрішніми
документами ЗАТ "ЛугЦентроКуз", а  тому  не  є  обов'язковими  для
сторін правилами в розумінні пункту 14 Iнструкції № П-7.
     Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
          строки  і
порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому  товарів,
які  не  могли  бути  виявлені  при   звичайному   їх   прийманні,
визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Пунктом 9
Iнструкції № П-7 передбачено, що акт про  скриті  недоліки  товару
має бути  складено  на  протязі  5-ти  днів  з  моменту  виявлення
недоліків, однак не пізніше 4-х місяців з дня  поставки  продукції
на склад отримувача, який виявив скриті недоліки. Скритий характер
недоліків  металу  встановлений  Висновком   від   28.11.2005   р.
Випробувального центру Українського державного  науково-технічного
центру "Енергосталь" (атестат акредитації в системі УкрСЕПРО №  UА
6.001.Т.439 від 01.04.2005 р.). Акт про скриті недоліки оформлений
02.12.2005  р.  відповідно  до  вимог  Iнструкції   №   П-7,   але
представники ВАТ "Алчевський металургійний комбінат"  від  підпису
відмовилися з мотивів  викладення  особистої  думки  в  листі  від
02.12.2005 р. № 022/2699.
     Приймаючи  постанову  суд  апеляційної  інстанції  спростував
висновок   суду   першої   інстанції   про    недоведеність    ЗАТ
"ЛугЦентроКуз"  обставин  поставки  неякісної   продукції.   Судом
прийнято до уваги  Висновки  від  28.11.2005  р.  за  результатами
дослідження хімічного складу, механічних властивостей і  структури
металу  вагонних  осей  із  сталі  марки  ОС  (плавка  №05600651),
проведеного   компетентним   органом    -Випробувальним    центром
"УкрНДIМет" Українського державного  науково-технічного  центру  з
технології та обладнання, обробки металів,  захисту  навколишнього
середовища та використання вторинних ресурсів  для  металургії  та
машинобудування  "Енергосталь"  (м.  Харків).  Наведені   висновки
оцінені судом апеляційної інстанції  в  сукупності  із  висновками
судової експертизи, яка  була  призначена  місцевим  господарським
судом. Також, суд проаналізував положення  пункту  7.2  розділу  7
"Методи контролю", пункту 5.4 ГОСТу 4728-96 і врахував висновки ДП
"НДТI" і ВЦ "УкрНДIМет", які свідчать про  невідповідність  якості
металу показникам, вказаним в ГОСТі 4728-96 та специфікації  №  6,
що  підтверджується  висновком  від  31.10.2006   р.   ДП   "НДТI"
додаткової судової експертизи.
     З урахуванням викладеного,  обгрунтованим  та  правомірним  є
висновок суду апеляційної інстанції про доведеність факту поставки
ТОВ   "Українська   гірничо-металургійна    компанія"    неякісної
металопродукції за Договором  на  адресу  ЗАТ  "ЛугЦентроКуз",  що
свідчить про порушення стороною ч. 1 ст. 268 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        
, ч. 1 ст. 673 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         .
     Відповідно до ч. 1 ст. 679 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        
     Приймаючи постанову апеляційний господарський суд прийняв  до
уваги перерахування ЗАТ "ЛугЦентроКуз" в рахунок  погашення  боргу
530000 грн. після порушення провадження у справі, у зв'язку з  чим
підставно погодився із припиненням  провадження  у  справі  в  цій
частині в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Украї a>.
     Приймаючи  постанову  про  часткове  задоволення   вимог   за
первісним позовом на підставі ст. ст. 534,  549,  625  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
          суд  апеляційної   інстанції   дійшов   обгрунтованого
висновку щодо безпідставності вимог про стягнення боргу,  врахував
встановлення  сторонами  в  п.  7.3  Договору  відповідальності  у
вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасну  оплату  продукції,
мотивовано стягнув інфляційні  нарахування  та  відсотки  річні  у
встановленому розмірі, а також підставно погодився  із  зменшенням
розміру пені в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         .
     Поряд з цим, матеріали справи свідчать про те,  що  вирішуючи
спір,  пов'язаний  з  відшкодуванням  збитків,   суд   апеляційної
інстанції вірно розподілив між  сторонами  обов'язок  доказування,
правильно визначивши, які юридичні факти повинен  довести  позивач
або відповідач (ст. 33 ГПК Украї a>).
     Приймаючи постанову про  задоволення  зустрічного  позову  по
відношенню  до  ТОВ  "Українська  гірничо-металургійна  компанія",
апеляційний господарський суд підставно виходив з  наявності  всіх
елементів складу цивільного правопорушення,  як  необхідної  умови
для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у
вигляді відшкодування збитків.
     Відповідно  до  ст.  224  ГК   України   ( 436-15 ) (436-15)
           учасник
господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або
установлені  вимоги  щодо  здійснення  господарської   діяльності,
повинен  відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту,  права  або
законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати,
зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її  майна,  а
також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала  б  у
разі  належного  виконання  зобов'язання  або  додержання   правил
здійснення господарської діяльності другою стороною.
     В силу положень ч. 1 ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         до  складу
збитків,  що  підлягають  відшкодуванню  особою,   яка   допустила
господарське  правопорушення,  включаються,   зокрема:   додаткові
витрати   (вартість   додаткових   робіт,   додатково   витрачених
матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок
порушення  зобов'язання  другою  стороною;  неодержаний   прибуток
(втрачена вигода), на який  сторона,  яка  зазнала  збитків,  мала
право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою
стороною.
     Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        
     Висновки суду апеляційної  інстанції  відповідають  фактичним
обставинам та наявним матеріалам справи,  нормам  матеріального  і
процесуального права, є  законними  та  обгрунтованими,  а  доводи
касаційної скарги їх не спростовують.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду апеляційної інстанції  без  змін,  а
скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Перевіривши у відповідності до ч. 2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          юридичну  оцінку  обставин  справи  та   повноту   їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та  постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла  висновків
про те, що господарський суд апеляційної інстанції в  порядку  ст.
ст. 4-3, 4-7, 33, 34, 43, 99, 101,  104  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
всебічно, повно і об'єктивно  розглянув  в  судовому  процесі  всі
обставини справи в їх сукупності; обгрунтовано поставив під сумнів
помилкові  твердження  господарського   суду   першої   інстанції;
дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень
докази; належним чином проаналізував відносини сторін.
     Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України , повторно розглядаючи
справу, апеляційний господарський суд  повно  з'ясував  обставини,
які мали значення для  правильного  розгляду  поданої  апеляційної
скарги.   Висновки   апеляційного    суду,    якими    спростовано
необгрунтовані твердження місцевого господарського суду,  а  також
обставини, на які посилались ТОВ "Українська  гірничо-металургійна
компанія"   та   ВАТ   "Алчевський   металургійний   комбінат"   в
обгрунтування своїх вимог і заперечень,  грунтуються  на  доказах,
наведених в постанові суду,  та  відповідають  положенням  чинного
законодавства. На підставі встановлених фактичних  обставин  судом
апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права і  обов'язки  сторін,
правильно  застосовано  матеріальний  закон,  що  регулює   спірні
правовідносини,    підставно    скасовано    рішення     місцевого
господарського суду частково,  обгрунтовано  задоволено  первісний
позов частково та зустрічний позов в повному обсязі. Як  наслідок,
прийнята судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України
та вимогам, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду  України
від  29.12.1976  р.  №  11  "Про  ове  рішення"  зі   змінами   та
доповненнями.
     Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  судові  рішення  виключно   на   предмет   правильності
юридичної оцінки обставин справи  та  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна  інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені в рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Посилання  оскаржувача  на  інші  обставини  не   приймаються
колегією суддів до уваги з  огляду  на  положення  ст.  111-7  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  з  підстав  їх  суперечності  матеріалам
справи.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при  прийнятті  постанови  не  знайшли  свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав  для  зміни  чи  скасування
законного  та  обгрунтованого  судового  акту  колегія  суддів  не
вбачає.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  ГПК  України,
суд
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   ТОВ   "Українська   гірничо-металургійна
компанія" залишити без задоволення.
     Постанову Луганського апеляційного  господарського  суду  від
22.12.2006 р. у справі № 8/725 залишити без змін.
     Головуючий, суддя О. Подоляк
     С у д д і: Т. Козир
     Н. Мележик