ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 р.
№ 2-1555/05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I. (доповідача у справі),
суддів :
Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства
"Iзюмриба"
на ухвалу
Апеляційного суду Харківської області від 24 травня 2005 року
у справі
№ 2-1555/05 Iзюмського міськрайонного суду
за позовом
ОСОБА_1
до
Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства
"Iзюмриба"
про
визнання недійсним положення про розподіл акцій
за участю представників:
позивача
відповідача
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до Iзюмського міськрайонного суду
Харківської області із позовною заявою про визнання недійсним
Положення про порядок розподілу акцій власної емісії, що
знаходяться на балансі Сільськогосподарського закритого
акціонерного товариства "Iзюмриба", між членами трудового
колективу, прийнятого 17.12.2003 року загальними зборами членів
трудового колективу підприємства.
Ухвалою Iзюмського міжрайонного суду від 27.01.2005 року
позивачу відмовлено в прийнятті позовної заяви, у зв'язку з
непідвідомчістю справи суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 травня
2005 року скасовано ухвалу Iзюмського міжрайонного суду від 27
січня 2005 року, справу направлено до місцевого суду для вирішення
питання про прийняття позовної заяви і розгляду її по суті.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник просить
скасувати вказану ухвалу апеляційного суду, оскільки вважає її
такою, що прийнята у зв'язку із неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши дотримання судами норм матеріального та
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від
15.12.2006 року №483-II ( 483-16 ) (483-16)
"Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з
питань приватизації та корпоративних спорів", касаційні скарги
(подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2
Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду
з вимогою про визнання недійсним Положення про порядок розподілу
акцій власної емісії, які знаходяться на балансі СЗАТ "Iзюмриба",
між членами колективу.
Суд першої інстанції, відмовляючи в прийнятті позовної заяви,
зазначив, що позовна заява непідвідомча суду.
Суд вважає, що апеляційний суд Харківської області
обгрунтовано вважав такий висновок помилковим і таким, що не
відповідає положенням чинного процесуального законодавства, яке
встановлює порядок розгляду справ в судах України.
Згідно зі статтею 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
кожна особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися
своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої
діяльності.
Порядок здійснення права власності визначений статтею 4
Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
. Зокрема, власник на
свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому
майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,
що не суперечать закону. Він може використовувати майно для
здійснення господарської та іншої, не забороненої законом
діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у
володіння і користування іншим особам. Всім власникам
забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава
безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів
права власності. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не
порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян,
юридичних осіб і держави. При здійсненні своїх прав і виконання
обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад
суспільства. У випадках і в порядку, встановлених законодавчими
актами України, діяльність власника може бути обмежена чи
припинена, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене
користування його майном іншими особами.
Таким чином, цим законом не встановлено жодних обмежень щодо
здійснення права власності власниками акцій закритих акціонерних
товариств. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правовий порядок грунтується на засадах,
відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством України. Застосування цього
конституційного принципу при вирішення порушеного питання означає,
що заявник вправі звернутись до суду за захистом.
Тому, суд вважає твердження скаржника безпідставними, а
оскаржувана ухвала Харківського апеляційного суду від 24 травня
2005 року підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 травня
2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства
"Iзюмриба" - без задоволення
Справу направити на розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко