Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді

Кравчука Г.А.

суддів :

Мачульського Г.М.,

Шаргала В.I.

за участю представників сторін:

позивача

не з'явився

відповідача

Злобіної О.О. дов. №26/03-07 від 26.03.2007 р.

прокурора

Прасова О.О. -прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне подання

та касаційну скаргу

Заступника прокурора Харківської області

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради

на постанову

Харківського  апеляційного господарського суду від 10.01.2007 р.

у справі

№44/256-06 господарського суду Харківської області

за позовом

Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради

до

Фонду наукового і економічного розвитку "Наука і життя"

про

дострокове розірвання договору оренди та виселення

за зустрічним позовом

Фонду наукового і економічного розвитку "Наука і життя"

до

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради

про

зобов'язання пролонгувати договір оренди

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Харкова  звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради (надалі Управління комунального майна) до Фонду наукового і економічного розвитку "Наука і життя" про дострокове розірвання договору оренди та виселення з орендованого приміщення.

Доповідач: Шаргало В.I.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач (орендар) всупереч умовам договору оренди  не узгодив з органами санітарної та пожежної служб призначення орендованого  приміщення та використовує  це приміщення  не за призначенням.

Фонд наукового і економічного розвитку ( надалі Фонд)  "Наука і життя" подав зустрічний позов, в якому, посилаючись на дотримання ним умов договору оренди та відмову Управління комунального майна та приватизації пролонгувати договір оренди і, оскільки термін спірного договору закінчився, просив суд зобов'язати останнє продовжити договір оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2006 року (суддя Дюкарєва С.В.), залишеним без змін  постановою Харківського  апеляційного господарського суду від 10.01.2007року (судді: Бондаренко В.П., Лакіза В.В., Токар М.В.), позовні вимоги зустрічного позову задоволені, зобов'язано  Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради пролонгувати термін дії договору оренди №686 від 03.11.2004р., укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради та Фондом наукового і економічного розвитку "Наука і життя", до 03.08.2007 року. В задоволенні первісного позову відмовлено з огляду на те, що прокурором та позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження допущених відповідачем порушень умов договору оренди.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Управління комунального майна та приватизації звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, а Заступник прокурора Харківської області  вніс касаційне подання, в яких заявники просять зазначені рішення попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Вимоги скарги та подання мотивовані посиланням на порушення господарськими судами ст. ст. 10, 17, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст. ст. 530, 773, 774   Цивільного кодексу України (435-15) , а також ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки доказам у справі.

У відзиві на касаційну скаргу та подання відповідач Фонд наукового і економічного розвитку "Наука і життя" просить  скаргу і подання залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення -без зміни як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.11.2004 року між Управлінням комунального майна (Орендодавець) та Фондом  "Наука і життя" (Орендар) укладений договір №686 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв  у строкове платне користування  комунальне майно -нежитлову двоповерхову відокремлену будівлю загальною площею 3 323 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Костичева, 31, Літера "А-2". Майно передане  з метою використання під ліцей. Строк дії договору встановлений з дати укладення до 03.10.2005 року. Фактична передача вказаного майна підтверджується актом приймання-передачі від 03.11.2004 року.  В  подальшому договір був сторонами пролонгований  до 03.09.2006 року. Пунктом 4.12 договору №686  Орендаря зобов'язано узгодити призначення приміщення з органами пожежної безпеки та, за необхідністю, з органами санітарно-епідеміологічної служби. Зазначену умову договору Орендарем було виконано, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними дозволами.

Управлінням комунального майна була проведена перевірка  на предмет дотримання Орендарем умов договору щодо цільового використання майна, про що складений акт від 10.01.2006 року. В акті зафіксовано, що  орендоване відповідачем приміщення знаходиться у стадії ремонту, а на другому поверсі приміщення розташовані ПКП фірма "Альтек" та ТОВ "Бугримов та брат", які є колективними членами Фонду  "Наука і життя". Названий акт підписаний лише особами, що проводили перевірку. Представники Фонду  не приймали участі у перевірці. В якості доказу (крім акта перевірки) щодо використання орендованого приміщення не за призначенням  Управлінням комунального майна було надано також ряд фотографій  цього приміщення. Названі докази були відхилені судами попередніх інстанцій як неналежні.

Статтею 651 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За правилами спеціального закону, що регулює спірні правовідносини  - Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) ,  договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України ( ч. 3 ст. 26).

Тобто  правовою підставою для розірвання договору в судовому порядку є встановлення  факту порушення стороною своїх зобов'язань, обов'язкове дотримання яких вимагається договором або законом.

Судами не встановлено факту невиконання (недотримання) Орендарем - Фондом  "Наука і життя" своїх зобов'язань, на порушення яких послався  позивач і що могло б бути підставою для розірвання договору за законом або відповідно до  умов пункту 7.2 договору №686.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в задоволенні вимог первісного позову.

Стосовно зустрічних позовних вимог судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 17  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначене право орендаря закріплене і у пункті 5.5 договору №686, згідно з умовами якого Орендар  має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк у разі дотримання ним зобов'язань за договором, про що він повідомляє Орендодавця за календарних 30 днів до закінчення строку договору. Умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. Проте, Управління комунального майна листом №16314 від 04.09.2006 року повідомило Орендаря про  відсутність наміру Орендодавця пролонгувати договір оренди через недотримання Орендарем умов договору. Господарськими судами  встановлено, що Орендар належним чином виконував свої зобов'язання за договором, а саме: уклав договори на отримання комунальних послуг, у тому числі на водопостачання та водовідведення, теплопостачання, енергопостачання тощо, своєчасно сплачував за ці послуги та своєчасно вносив орендну плату, а також отримав всі передбачені договором дозволи органів пожежного нагляду та санітарної служби.

За таких обставин суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про  задоволення зустрічних позовних вимог.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги  та касаційного подання щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З  урахуванням  викладеного, колегія  суддів касаційної інстанції  вважає, що під  час розгляду справи  господарськими судами  попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для скасування прийнятих у справі рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Харківської області  та касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради залишити без задоволення.

Постанову Харківського  апеляційного господарського суду від 10.01.2007р. у справі №44/256-06  залишити без зміни.