ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 р.
№ 24/270
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
першого заступника військового прокурора Центрального регіону
України
на рішення
господарського суду м. Києва від 20.06.2006 р.
у справі
№ 24/270
за позовом
Приватного підприємства "Еркер"
до
1) Міністерства оборони України,
2) Управління капітального будівництва Міністерства оборони
України
про
зміну умов договору
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Поліщук В.А., дов. № 1/09 від 17.11.2006 р.;
Ткаченко Г.Є., дов. № б/н від 23.03.2007 р.;
Загородня Д.М., дов. № б/н від 09.11.2006 р.;
відповідача-1:
Шамрай О.В., дов. № 220/433/д від 25.12.2006 р.;
відповідача-2:
- не з'явились;
прокуратури:
Хруленко О.В., старший прокурор відділу Військової
прокуратури Центрального регіону України, посв. № 602 від
09.06.2006 р.;
В С Т А Н О В И В:
У травні 2006 р. Приватне підприємство "Еркер"
(далі -Підприємство) звернулось до господарського суду м. Києва з
позовною заявою, у якій просило змінити п. п. 1.1., 1.3, 2.1, 2.2,
пп. "а" п. 3.1 договору № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004 р. на пайову
участь у будівництві житла (далі -Договір № 227/УПБ-45Д),
укладеного між ним та Міністерством оборони України
(далі -Міністерство) і Управлінням капітального будівництва
Міністерства оборони України (далі -Управління), якими встановлені
кількість квартир в будинках, що будуються Підприємством, площа
квартир, які Підприємство зобов'язано передати Міністерству через
Управління, терміни передачі квартир, вартість квадратного метра
житла та терміни і обсяги оплати за вказаним договором.
Заявою від 20.06.2006 р. (а. с. 57) Підприємство з метою
виправлення недоліків уточнило позовні вимоги, не змінюючи їх по
суті.
Позовні вимоги (з урахуванням уточнень) Підприємство
обгрунтовувало тим, що в ході виконання Договору № 227/УПБ-45Д:
- відбулось значне подорожчання основних будівельних
матеріалів;
- було змінено робочий проект, внаслідок чого воно
зобов'язано збудувати за адресою: м. Біла Церква, пров.
Академічний, 3, не 117-ти квартирний житловий будинок, як це
передбачалось первинним робочим проектом, а 125-ти квартирний, у
зв'язку з чим збільшились обсяги робіт за вказаним договором, що
тягне за собою збільшення терміну виконання робіт по ньому;
- Договір № 227/УПБ-45Д передбачає можливість внесення до
нього змін.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.06.2006 р.
(суддя Смілянець В.В.) позовні вимоги Підприємства задоволено
частково: внесено зміни до п. 1.1 (щодо кількості квартир у
будинку, що будується Підприємством, за адресою: м. Біла Церква,
пров. Академічний, 3, з 117-ти до 125-ти), п. 2.1 (щодо вартості
квадратного метра житла у будинку за адресою: м. Біла Церква,
пров. Академічний, 3), п. 1.3 та пп. "а" п. 3.1 (щодо площі
квартир, які Підприємство зобов'язано передати Міністерству через
Управління та термінів передачі цих квартир) Договору №
227/УПБ-45Д, а в задоволенні вимог про внесення змін до п. 2.2
Договору № 227/УПБ-45Д (щодо термінів та обсягів перерахування
Управлінням грошових коштів на рахунок Підприємства) відмовлено.
В частині задоволення позовних вимог Підприємства рішення
мотивовано посиланням на ст. ст. 651 та 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та обгрунтованістю доводів Підприємства, викладених у позовній
заяві.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог Підприємства
рішення мотивовано тим, що вказані вимоги не пов'язані з істотною
зміною обставин, якими Підприємство керувалось при укладанні
Договору № 227/УПБ-45Д.
В апеляційному порядку рішення господарського суду м. Києва
від 20.06.2006 р. не переглядалось.
Перший заступник військового прокурора Центрального регіону
України звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційним поданням на рішення господарського суду м. Києва від
20.06.2006 р., у якому просить вказане рішення скасувати та
прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог
Підприємства. Вимоги, викладені у касаційному поданні, перший
заступник військового прокурора Центрального регіону України
обгрунтовує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті
рішення, яке оскаржується, були неправильно застосовані ст. ст.
651 та 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, не застосовано ст. 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 34 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
.
Заявою (а. с. 113) заступник військового прокурора
Центрального регіону України уточнив вимоги касаційного подання та
просив Вищий господарський суд України скасувати рішення
господарського суду м. Києва від 20.06.2006 р. та передати справу
на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних
обставини справи, застосування місцевим господарським судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті судового акту,
який оскаржується, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційне подання першого заступника
військового прокурора Центрального регіону України (з урахуванням
уточнення) підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючі частину
позовних вимог Підприємства, посилався на ст. ст. 651 та 652 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та виходив з того, що у ході виконання Договору
№ 227/УПБ-45Д у регіоні відбулось подорожчання основних
будівельних матеріалів.
Проте, місцевий господарський суд не дослідив доказів, які б
свідчили, що Підприємство, виконуючі Договір № 227/УПБ-45Д, дійсно
купувало будівельні матеріали по нових, більших, ніж заплановані
на момент укладення вказаного договору, цінах.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
зазначає, що відповідно до роз'яснення Міністерства економіки
України (яке на момент видання вказаного роз'яснення було
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, до функцій
якого належало, зокрема, роз'яснення порядку застосування
законодавства України про закупівлі), викладеного у листі від
22.12.2005 р. № 77-37/3064, зміна ціни після підписання договору
може здійснюватись за умови, що замовник завчасно у тендерній
документації або у запиті (якщо проводиться процедура запиту
цінових пропозицій) передбачає можливість та встановлює порядок
коригування ціни договору при настанні певних об'єктивних підстав.
Між тим, господарський суд першої інстанції відповідної
тендерної документації не дослідив та не з'ясував питання чи
передбачала вона можливість коригування ціни договору при настанні
певних об'єктивних підстав.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що висновки місцевого господарського суду у даній
справі зроблені в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Відповідно до частини першої ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення місцевого
чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом повноваження
господарського суду касаційної інстанції (ст. ст. 111-5 та 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) не дають йому права розглядати заявлені,
але не розглянуті господарськими судами попередніх інстанцій
клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006 р.
підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно
оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і
вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого,
прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання першого заступника військового прокурора
Центрального регіону України задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006 р. у
справі № 24/270 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Києва.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.I. Шаргало