ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 р.
№ 6/260-5/208 (7/150-7/210, 6/85-4/53)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Панової I.Ю.
за участю представників: ВАТ "Галол" -Кисельова А.В.; ЗАТ
"Автолізінг Україна" -Цимбал I.О.; арбітражного керуючого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Львівської області від
26.09.2006 р. по справі № 6/260-5/208(7/150-7/210; 6/85-4/53) за
заявою Управління Пенсійного фонду України у м. Дрогобичі до
Відкритого акціонерного товариства "Галол" про визнання
банкрутом., -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Львівської області від
01.10.2001 р. було порушено провадження по справі №7/150-7/210
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Галол",
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від
24.12.2001 р. по справі №7/150-7/210 було відкрито процедуру
санації боржника, строком до 24.03.2002 р. та призначено керуючим
санацією боржника -ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.08.2002
р., яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 19.12.2002 р., було затверджено мирову
угоду від 22.08.2002 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2005
р. було скасовано ухвалу господарського суду Львівської області
від 28.08.2002 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 19.12.2002 р. в частині розгляду ухвали
господарського суду Львівської області від 28.08.2002 р. про
затвердження мирової угоди у справі № 7/150-7/210 (6/85-4/53), а
справа в частині розгляду мирової угоди направлена на новий
розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2005
р., яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 29.06.2005 р., було призначено керуючим
санацією ВАТ "Галол" арбітражного керуючого ОСОБА_2 та відмовлено
у затвердженні мирової угоди від 22.08.2002 р., укладеної між
боржником та кредиторами.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2005
р. було скасовано ухвалу 16.05.2005 р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 29.06.2005 р. по справі №
7/150-7/210 (6/85-4/53) скасовано, справу направлено на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції в частині
розгляду мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26 вересня
2006 р. по справі № 6/260-5/208(7/150-7/210; 6/85-4/53) /суддя
Петрік I.Й./ призначено керуючим санацією ВАТ "Галол"
арбітражного керуючого ОСОБА_3; відмовлено Дрогобицькій ОДПI в
задоволенні заяви від 12.01.2006 р. про збільшення кредиторських
вимог; відмовлено в затвердженні мирової угоди від 22.08.2002 р.;
зобов'язано комітет кредиторів повторно провести засідання
комітету кредиторів, на якому вирішити питання про подальшу стадію
розгляду даної справи, або про підписання іншої мирової угоди,
згідно п.8 ст.16 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
та в строк до 01.11.2006 р. надати суду відповідний
протокол комітету кредиторів та клопотання.
В касаційній скарзі арбітражний керуючий ОСОБА_1 просить
скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від
26.09.2006 р., посилаючись на те, що вона постановлена з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські
суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,
передбаченому ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.03.2006 р. до
господарського суду Львівської області було подано протокол зборів
комітету кредиторів від 03.03.2006 р., відповідно до якого, на
засіданні комітету кредиторів, більшістю голосів, було прийнято
рішення про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_4 від
виконання обов'язків керуючого санацією ВАТ "Галол" та призначення
новим керуючим санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1
Крім того, 21.08.2006 р. до господарського суду Львівської
області було подано протокол зборів кредиторів від 18.08.2006
р., відповідно до якого, на зборах кредиторів було прийнято
рішення про призначення керуючим санацією боржника арбітражного
керуючого ОСОБА_1
Господарський суд Львівської області, пунктом першим
оскаржуваної ухвали від 26.09.2006 р. призначив керуючим санацією
ВАТ "Галол" арбітражного керуючого ОСОБА_3, посилаючись на те, що
за кандидатуру ОСОБА_1 проголосував представник ЗАТ "Автолізінг
Україна" використовуючи своє право на 3310 голосів. Не погоджуюсь
із даною кандидатурою, інші кредитори, борг перед якими складає 1
458 002,97 грн. (що дає їм право на 1458 голосів) 26.09.2006 р.
подали до суду клопотання про призначення керуючим санацією
боржника ОСОБА_3 Поскільки боржником було перераховано ЗАТ
"Автолізінг Україна" в процесі виконання мирової угоди кошти в
сумі 2 500 000,00 грн., то відповідно до п. 3 ст.39 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, вимоги ЗАТ "Автолізінг Україна" на
суму 2 500 000,00 грн. є погашеними, а отже, ЗАТ "Автолізінг
Україна" має право на 810 голосів, що відповідає його розміру
непогашених вимог в сумі 810 447,08 грн. і не складає більшість
голосів. Крім того, арбітражний керуючий ОСОБА_1 не має
постійного проживання у м. Львові чи Львівської області, що
ускладнює процес ведення справи та виконання обов'язків керуючим
санацією.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
При здійсненні процедури банкрутства інтереси всіх кредиторів
у справі представляють збори кредиторів або обраний ними комітет
кредиторів (ч. 9 ст.7 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
). В справі про банкрутство питання щодо проведення
зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів регулюються
ст.16 даного Закону. До компетенції зборів кредиторів належить
прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів,
визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його
повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів
або окремих його членів, інші питання, передбачені цим Законом (ч.
5 ст. 16 Закону).
До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення
про вибори голови комітету, скликання зборів кредиторів,
підготовку та укладення мирової угоди, внесення пропозицій
господарському суду щодо продовження або скорочення строку
процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника,
звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття
процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття
ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного
керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та
про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна,
керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення
арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо
яких є заінтересованість, а також інші питання, передбачені цим
Законом (ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
).
Рішення комітету кредиторів вважається повноважним незалежно
від кількості присутніх членів комітету кредиторів, за умови
належного повідомлення всіх членів комітету кредиторів про день,
час та місце проведення засідання комітету кредиторів.
Згідно з ч. 8 ст. 17 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
у разі невиконання чи неналежного виконання керуючим
санацією своїх обов'язків він може бути звільнений господарським
судом від виконання повноважень керуючого санацією на підставі
рішення комітету кредиторів. При цьому комітет кредиторів повинен
запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що
виноситься ухвала господарського суду.
На засіданні комітету кредиторів, більшістю голосів,
відповідно до ст.16 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, було прийнято рішення про призначення керуючим
санацією боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, а не
арбітражного керуючого ОСОБА_3
Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, про
те, що кредитор -ЗАТ "Автолізінг Украї на" не має вирішальної
кількості голосів при голосуванні щодо кандидатури керуючого
санацією, на тій підставі, що кредиторська заборгованість в сумі 2
500 000,00 грн. погашена на підставі проведених розрахунків за
мировою угодою від 22.08.2002 р. Даний висновок суду є
помилковим, поскільки оскаржуваною ухвалою від 26.09.2006 р. було
відмовлено в затвердженні даної мирової угоди, а згідно з ч. 2
ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
мирова угода набирає
чинності з дня її затвердження господарським судом, тобто,
мирова угода від 22.08.2002 р. не є чинною.
Таким чином, при призначенні арбітражного керуючого ОСОБА_3
керуючим санацією ВАТ "Галол" судом було порушено вимоги ч.8 ст.16
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, згідно до якої до
компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про
припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна,
керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового
арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією,
ліквідатора).
Другим пунктом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від
26.09.2006 р. відмовлено в задоволенні заяви Дрогобицької ОДПI про
збільшення кредиторських вимог на суму 2 526 441,46 грн.,
поскільки в поданій заяві кредитор посилається на те, що даний
борг виник до порушення справи про банкрутство ВАТ "Галол", а
відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти
днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,
встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не
розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд
зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Крім того,
документальних підтверджень термінів виникнення боргу та її суми
кредитор - Дрогобицька ОДПI суду не надала.
Відповідно до ст.38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо подані
сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
В порушення вимог закону, господарським судом Львівської
області не було з'ясовано, коли саме виник борг ВАТ "Галол" перед
кредитором, тобто, чи є дана заборгованість конкурсною чи
поточною.
Пунктом третім оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від
26.09.2006 р. відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної
22.08.2006 р., між кредиторами та боржником, на підставі того, що
дана мирова угода не відповідає вимогам п.2 ст.36, п.4 ст.37,
ч.2 ст.35 та п.1 ст.38 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Мирова угода в процедурі банкротства - це механізм
фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка
створює баланс інтересів, воно є підсумком всієї процедури
банкротства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по
фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою
банкротства.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
під мировою угодою у справі про
банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами
стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення
(списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою
сторін. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії
провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення
мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом
кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та
вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких
забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на
укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди
приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним
керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують
повноваження органів управління та керівника боржника і підписують
її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету
кредиторів.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
при затвердженні мирової угоди господарський суд
зобов'язаний перевірити порядок укладення мирової угоди,
встановлений Законом, та відповідність умови мирової угоди
чинному законодавству.
В порушення вимог закону, мирову угоду від 22.08.2002 р. не
було переглянуто в окремому судовому засіданні та не було
належним чином перевірено умови даної мирової угоди.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює
подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту
законодавства України.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище
вимогам не відповідає.
Ухвалою господарського суду Львівської області від
26.09.2006 р., в порушення вимог чинного господарського
процесуального законодавства та Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкротом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, одночасно розглянуті: мирова угода від 22.08.2002
р., заява Дрогобицької ОДПI від 12.01.2006 р. про збільшення
кредиторських вимог, та призначено керуючим санацією боржника
арбітражного керуючого ОСОБА_3, які в порушення ст.ст. 61- 65 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не були прийняті та не призначались до
розгляду на 26.09.2006 р., які стосуються різних судових процедур
банкротства і підлягають розгляду в окремих судових засіданнях.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в
якому повно відображені обставини, що мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В порушення вимог ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року N 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
Iз змінами і доповненнями,
внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 24
квітня 1981 року N 4, від 25 грудня 1992 року N 13, від 25 травня
1998 року N 15, оскаржувана ухвала суду від 26.09.2006 р. належним
чином не мотивована та законодавчо не обгрунтована.
За таких обставин, ухвалу господарського суду Львівської
області від 26.09.2006 р. по справі № 6/260-5/208(7/150-7/210;
6/85-4/53), не можна визнати як таку, що відповідає чинному
законодавству і тому вона підлягає скасуванню, а
справа -направленню для нового розгляду до господарського суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище
викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини
справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та
запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог
закону постановити законне та обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111-5,
111-7 -111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:-
Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1
задовольнити.
Ухвалу господарського суду Львівської області від
26.09.2006 р. по справі № 6/260-5/208(7/150-7/210; 6/85-4/53)
скасувати.
Справу № 6/260-5/208(7/150-7/210; 6/85-4/53) направити на
новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Панова I.Ю.