-ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ-
- ПОСТАНОВА-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 р.
№ 4/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Коробенко Г.П.,
Рогач Л.I.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно -
комерційна фірма "Граніт"
на рішення
господарського суду м. Києва від 17.10.2006
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
Приватного підприємства "Л.Арт"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно -
комерційна фірма "Граніт"
про
стягнення 332700 грн.00 коп.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Панченко А.М.-дов.№ 42-00/06 від 14.06.06.
від відповідача:
Рогач В.К.- від 28.07.2004
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 17.10.2006 господарського суду м. Києва задоволено
позовні вимоги.
Стягнено з ТОВ "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" на користь ПП
"Л.Арт" 332700,00 грн.- заборгованості; 3327,00 грн.- державного
мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідно до ст.ст. 525, 526
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В порушення умов
договору та вимог вищевказаних статтей Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
відповідач зобов'язання за фактично виконанні роботи згідно
договору генерального підряду № 2-12/04 від 21.12.2004 не виконав.
Не погоджуючись з судовим рішенням ТОВ "Будівельно - комерційна
фірма "Граніт" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що
судом порушені норми матеріального та процесуального права,
зокрема, п.8 ст .129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 4 ст.
882 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 4-2, 4-3, 77,
84, 87 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарським судом встановлено, що ПП "Л.Арт" та ТОВ
"Будівельно-комерційна фірма "Граніт" уклали договір генерального
підряду на виконання проектичних робіт багатоповерхового будинку №
2-12/04 від 21.12.2004 та додатку угоду до нього № 1 від
02.03.2005 на виконання інженерно-технічних вишукувань території
під будівництво будинку, загальною вартістю 2176500 грн..
Відповідно п. п. 4.1, 4, 2 та 4.8 договору вказані роботи
передаються замовнику поетапно, у відповідності з додатком № 2 до
договору. Після виконання кожного окремого етапу робіт, виконавець
надає замовнику результати виконаних робіт та підписаний акт
виконаних робіт на цьому етапі робіт. Роботи вважаються виконаними
після підписання сторонами акту виконаних робіт.
За твердженням ТОВ БКФ "Граніт" позивач, передбачених договором
робіт не виконав, актів на їх виконання відповідачу не надав,
однак, господарським судом при розгляді справи цим фактам не
надано належної правової оцінки.
Посилання господарського суду в рішенні суду на листування між
сторонами, як доказ виконаних робіт, колегія суддів вважає
помилковим, оскільки в листі № 05/257 від 28.03.2005 йде мова про
загальну концепцію будинку, а в листі № 06/204 від 28.02.2006 про
розрахунок вартості проектних робіт.
В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать про
належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи. За
твердженням ТОВ "БКФ "Граніт" вони не були належним чином
повідомлені господарським судом.
Відповідно п.3.5.1 Iнструкції з діловодства в господарських судах
України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду
України від 10.12.2002 за №75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
, ухвала про
порушення провадження у справі і призначення її до розгляду
надсилається службою діловодства в день її прийняття всім
учасникам процесу з повідомленням про вручення, яке з відміткою
про вручення адресатові залучається до матеріалів справи. А факт
неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням
встановленого зразка, яке разом з не отриманою ухвалою та
конвертом оперативно передається службою діловодства судді для
ознайомлення та залучення до справи.
Пунктом 2 ч.2 ст.111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що порушення норм процесуального
права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення
місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо
справу розглянуто судом за відсутності будь-якою із сторін, не
повідомленою належним чином про час і місце засідання суду.
Відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9 -
ст.111-11 - Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення від 17.10.2006 господарського суду зі справи № 4/336
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий В.С. Божок
Судді Г.П.Коробенко
Л.I.Рогач