ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 р.
№ 3/576н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. -головуючого,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське
енергетичне об'єднання", в особі Лисичанської філії, на рішення
Господарського суду Луганської області від 22 січня 2007 року у
справі № 3/5 76н за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Рубіжанський картонно-тарний комбінат", Луганська область, до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне
об'єднання" в особі Лисичанської філії, Луганська область, про
визнання недійсним акту та протоколу,
за участю представників:
позивача -Ткачук О.В. (дов. № 9/249 від 18.01.2007р.);
відповідача -Могильний О.Є. (дов. № 55 від 04.01.2007р.),
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року позивач ВАТ "Рубіжанський
картонно-тарний комбінат" пред"явив у господарському суді позов до
відповідача - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", в особі
Лисичанської філії, про визнання недійсним акту від 20 вересня
2006 року № 201072 про порушення Правил користування електричною
енергією в частині висновків про наявність підстав до нарахування
плати за недовраховану електричну енергію та протоколу № 17 від 7
листопада 2006 року, складеного за результатами розгляду вказаного
акту.
Вказував, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем
договору на користування електричною енергією № 14 від 1 квітня
2002 року, він є споживачем електричної енергії, що постачається
позивачем.
Посилаючись на безпідставність викладених в оскарженому акті
висновків про допущення ним порушень Правил користування
електричною енергією, а саме: порушення цілісності пломбувального
дроту засобу обліку електричної енергії та про наявність підстав
до нарахування плати за недовраховану електричну енергію, позивач
просив задовольнити його вимоги.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив
визнати недійсними Акт № 201072 від 20 вересня 2006 року про
порушення споживачем Правил користування електричною енергією у
частині наявності підстав для нарахування плати за недораховану
електричну енергію та рішення комісії по розгляду актів про
порушення Правил користування електричною енергією, прийняте
відповідачем за результатами розгляду Акту від 20 вересня 2006
року, яке оформлене протоколом засідання комісії №17 від 7
листопада 2006 року.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 22 січня
2007 року (суддя: Доманська М.Л.) позов задоволено частково:
постановлено визнати недійсним рішення комісії по розгляду актів
про порушення Правил користування електричною енергією ТОВ
"Луганське енергетичне об"єднання", в особі Лисичанської філії,
яке оформлено протоколом засідання комісії № 17 від 7 листопада
2006 року, про нарахування ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний
комбінат" оплати за недораховану електричну енергію на підставі
акту № 201072 від 20 вересня 2006 року. Стягнуто з відповідача на
користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті
позовних вимог провадження у справі припинено з підстав, що
передбачені п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями
на невідповідність рішення комісії про порушення Правил
користування електричною енергією позивачем до вимог п.3.3; 6.40;
6.42 Правил користування електричною енергією та п. 2.1 Методики
визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої
внаслідок порушення споживачем правил користування електричною
енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №
562 ( z0782-06 ) (z0782-06)
, та відсутністю передбачених законом підстав до
нарахування позивачеві плати за користування електричною енергією.
Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою в якій просив
рішення у даній справі в частині задоволення вимог позивача
скасувати та припинити провадження в означеній частині справи. В
обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що місцевим
господарським судом неправильно застосовані норми матеріального
права та порушені норми процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом першої інстанції
норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню,
виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 року №11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами,
внесеними постановами Пленуму від 24.04.1981 року № 4, від
25.12.1992 року № 13 ( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту
законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 1 квітня 2002 року між сторонами був
укладений договір № 14 на користування електричною енергією,
відповідно до умов якого енергопостачальник ТОВ "Луганське
енергетичне об-"єднання" здійснює постачання електричною енергії
споживачу ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на умовах,
встановлених договором.
20.09.2006 уповноваженими представниками Лисичанської філії
ТОВ "Луганське енергетичне об"єднання" під час проведення
перевірки приладів обліку на об'єкті ВАТ "Рубіжанський
картонно-тарний комбінат" виявлено порушення п. 3.3 Правил
користування електричною енергією, а саме -порушення цілісності
тросу пломби № 363548 на рахункових приладах обліку електричної
енергії № 6482, про що складено відповідні акти .
07.11.2006 за результатами розгляду вказаних актів комісією
Лисичанської філії ТОВ "Луганське енергетичне об"єднання" складено
протокол № 17 та виставлено споживачу ВАТ "Рубіжанський
картонно-тарний комбінат" рахунок № 6446 на сплату 783 434 грн. 39
коп. за недовраховану електричну енергію внаслідок порушення
Правил користування електричною енергією за період з 30 серпня по
20 вересня 2006 року.
Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
від 16.10.1997р. № 575/97-ВР споживання електроенергії можливе
лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог
нормативно-технічних документів та договору про постачання
енергії.
Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх
належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору
з енергопостачальником, правил користування електричною та
тепловою енергією, виконання приписів державних інспекцій з
енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та
теплової енергії згідно із законодавством України.
У відповідності із пунктом 6.40 Правил користування електричною
енергією (в редакції Постанови Національної комісії регулювання
електроенергетики № 910 ( z1399-05 ) (z1399-05)
від 17.10.2005), зокрема, у
разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної
організації та/або пломб держповірки, інших дій або бездіяльності
споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази
розрахункового засобу обліку не враховуються, а
електропередавальна організація (постачальник електричної енергії
за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично
спожитої електричної енергії за період від дня останнього
контрольного зняття представником електропередавальної організації
(постачальника електричної енергії за регульованим тарифом)
показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і
підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного
обліку, що мала передувати виявленню порушень.
Згідно із пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, у
разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки
уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від
якого споживач одержує електричну енергію, або
електропередавальної організації порушень цих Правил або умов
договору на місці виявлення порушення у присутності представника
споживача оформлюється двосторонній акт порушень.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною
енергією, на підставі акту порушень уповноваженими представниками
постачальника електричної енергії під час засідання комісії з
розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої
електроенергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються
споживачу розрахункові документи для сплати відповідно до
законодавства України.
За змістом наведених норм підставою до перерахунку обсягу спожитої
електроенергії і нарахування плати за недовраховану електричну
енергію є факт порушення Правил користування електричною енергією
з метою зниження показів обліку.
Задовольняючи вимоги позивача про визнання недійсним рішення
комісії Лисичанської філії ТОВ "Луганське енергетичне об-'єднання"
від 07.11.2006 року, оформлене протоколом № 17, місцевий
господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини
даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що зазначене
рішення прийняте з порушенням п. 2.1 Методики визначення боргу та
вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення
споживачем правил користування електричною енергією, та п. 6.40,
6.42 Правил користування електричною енергією щодо дотримання
строку повідомлення позивача про час і місце засідання.
Дані висновки суду грунтуються на матеріалах справи, відповідають
встановленим обставинам та наведеним вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, на об"єкті ВАТ "Рубіжанський
картонно-тарний комбінат" встановлено атестовану систему
автоматизованого обліку електричної енергії. Додатковою угодою № 3
від 01.12.2003 р. до Договору № 14 від 01.04.2002 р. сторони
визначили порядок розрахунку об"єму спожитої електричної енергії з
врахуванням наявності у споживача блок-станції.
Судом встановлено, що розрахунок вартості не врахованої
електричної енергії здійснено відповідачем без врахування
особливостей укладеного між сторонами договору на постачання
електричної енергії, а саме без врахування наявності у споживача
відповідної блок-системи, та за формулою розрахунку, що не
передбачена Методикою. Цих обставин не заперечував та не
спростовував представник відповідача при розгляді справи судом.
Згідно п. 2.1 Методики, остання застосовується у разі
виявлення пошкодження пломб (або пломбувального дроту)
електропередавальної організації в місцях, указаних в акті про
пломбування, підписаного споживачем, та за умови підтвердження
експертизою факту пошкодження пломби (або пломбувального дроту).
Актом № 201072 від 20.09.2006р. встановлено факт порушення
цілісності дроту пломби засобу обліку № 6482 та не встановлено
будь-яких втручань в роботу засобу обліку електричної енергії чи
інші факти, на підставі яких можна було б дійти висновку про
наявність мети споживача знизити значення показів засобів обліку.
Всупереч вимог ст. 30 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належних
доказів на підтвердження факту порушення позивачем Правил
користування електричною енергією: відповідного висновку
експертизи, актів чи будь-яких доказів про встановлення та
пломбування засобу обліку електричної енергії № 6482, як
встановлено судом, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, висновки суду про те, що даний акт не міг
бути підставою до нарахування плати споживачеві за електроенергію
та про невідповідність до наведених вимог закону рішення комісії
ТОВ "Луганське енергетичне об"єднання", оформлене Протоколом № 17
від 07.11.2006р., прийняте за результатами розгляду акту № 201072
про порушення правил користування електричною енергією від
20.09.06р. - слід вважати правильними.
Доводи касаційної скарги про порушення судом вимог ст. 12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та неправильне визначення правової природи
протоколу № 17 від 07.11.2006р. є безпідставними та не
відповідають матеріалам справи, оскільки, як правильно встановлено
судом, вказаним протоколом оформлене рішення комісії ТОВ
"Луганське енергетичне об'єднання", прийняте за результатами
розгляду акту № 201072 про порушення правил користування
електричною енергією від 20.09.06р., яке є актом ненормативного
характеру і має обов-'язковий характер для споживача щодо сплати
вартості недоврахованої електричної енергії.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, кожна
особа має право на захист свого цивільного права у разі його
порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачені способи захисту цивільних прав та
інтересів. Зокрема, права та законні інтереси суб'єктів
захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним;
припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке
існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі;
зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування
збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними
рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб.
Окрім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання
захищаються, відповідно до вимог ст. 21 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших
суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні
інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарським судам підвідомчі: 1)
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і
виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у
спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у
законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні
стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на
продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт),
якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути
встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких
відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод
віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3)
справи за заявами органів Антимонопольного комітету України,
Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх
компетенції.
Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання
недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та
інших органів.
Місцевий господарський суд, припиняючи провадження в частині вимог
позивача про визнання недійсним акту № 201072 від 20 вересня 2006
року про порушення позивачем Правил користування електричною
енергією, правильно виходив з того, що за своєю юридичною природою
вказаний акт не є актом ненормативного характеру, в розумінні ст.
12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
має обов'язкового характеру та виданий органом юридичної особи, а
не державним органом чи органом місцевого самоврядування.
Згідно статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Оскільки прийняте господарським судом першої інстанції рішення
грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, відповідає
положенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 N11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями,
підстав до зміни або скасування вказаного рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Iнші доводи скарги зводяться до намагань переоцінки доказів та
обставин справи, що суперечить положенням ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому ці доводи не приймаються до уваги.
За таких обставин, прийняте у справі рішення суду першої інстанції
відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому судовий акт
слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Луганське енергетичне об'єднання", в особі Лисичанської філії,
залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 22 січня 2007
року у справі № 3/576 н залишити без змін.
Головуючий: Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська