ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.03.2007          Справа N 2-27/1828.1-2006 (2-27/6399.1-05,
                                                 2-25/6399-05)
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
 
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
 
від позивача: Войнаровський О.В.
від відповідача: не з’явився
від прокуратури: Шумко Г.В.
 
розглянувши касаційну скаргу Управління Державного казначейства
в Автономній Республіці Крим
 
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 27.07.2006р.
 
у справі N 2-27/1828.1-2006 Господарського суду Автономної
Республіки Крим
 
за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Сівва-Оіл”
 
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
 
до Управління Державного казначейства в Автономній Республіці
Крим
 
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим
 
про   стягнення 1817201,31 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Акціонерне  товариство закритого типу “Сівва-Оіл” звернулося  до
Господарського  суду Автономної Республіки  Крим  з  позовом  до
Державної  податкової інспекції у м. Сімферополі  та  Управління
Державного  казначейства  в  Автономній  Республіці   Крим   про
стягнення  1817201,31 грн., в т.ч. суми бюджетної заборгованості
по   податку  на  додану  вартість  у  розмірі  820192,00  грн.,
відсотків,  нарахованих  на  суму  бюджетної  заборгованості  по
податку  на  додану  вартість  у  розмірі  62462,65  грн.,  суми
переплати податку на прибуток у розмірі 271300,00 грн.  та  суми
нанесених збитків у розмірі 663246,66 грн.
 
Клопотанням  Акціонерне  товариство закритого  типу  “Сівва-Оіл”
уточнило  позовні вимоги та просить суд зменшити суму  бюджетної
заборгованості  по податку на додану вартість до 252079,10  грн.
та  збільшити  суму стягнення переплати податку на  прибуток  до
450058,17  грн.,  в  іншій частині позовні вимоги  залишити  без
змін.
 
Клопотанням  від  26.08.2005р. Акціонерне  товариство  закритого
типу “Сівва-Оіл” уточнило позовні вимоги та просить суд стягнути
з  Державного  бюджету  України  відсотки,  нараховані  на  суму
бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у розмірі
80703,37 грн., збитки у розмірі 175365,73 грн., збитки у вигляді
неодержаного прибутку у розмірі 541862,29 грн., збитки у вигляді
неодержаного прибутку у розмірі 325700,00 грн.
 
Рішенням  Господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
24.03.2006р.  (суддя  Н.В.Воронцова) позовні  вимоги  задоволено
частково,  стягнуто  з  Державного бюджету  України  на  користь
Акціонерного товариства закритого типу “Сівва-Оіл” 79862,56 грн.
відсотків,   нарахованих   на  суму  бюджетної   заборгованості,
178298,35  грн.  збитків у вигляді додаткових витрат,  325700,00
грн.  збитків  у  вигляді неотриманого прибутку  через  фактичне
припинення  господарської діяльності в  2005  році,  стягнуто  з
Державної  податкової  інспекції у  м.  Сімферополі  на  користь
Акціонерного  товариства  закритого  типу  “Сівва-Оіл”   5838,60
витрат   по   сплаті   держмита  та   59,00   грн.   витрат   на
інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу,  в  іншій
частині позову відмовлено.
 
10.05.2006р.  Господарським  судом  Автономної  Республіки  Крим
прийнято  додаткове  рішення,  яким  позовні  вимоги  задоволено
частково,  стягнуто  з  Державного бюджету  України  на  користь
Акціонерного товариства закритого типу “Сівва-Оіл” 79862,56 грн.
відсотків,   нарахованих   на  суму  бюджетної   заборгованості,
178298,35  грн.  збитків у вигляді додаткових витрат,  325700,00
грн.  збитків  у  вигляді неотриманого прибутку  через  фактичне
припинення господарської діяльності в 2005 році, 382775,25  грн.
суми  неодержаного прибутку в результаті зміни цін ПММ, стягнуто
з  Державної  податкової інспекції у м. Сімферополі  на  користь
Акціонерного товариства закритого типу “Сівва-Оіл” 966,00 витрат
по сплаті держмита та 26,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення   судового   процесу,  в   іншій   частині   позову
відмовлено.
 
Не   погодившись  з  рішенням  Господарського  суду   Автономної
Республіки Крим від 24.03.2006р., Державна податкова інспекція у
м.   Сімферополі   та  Управління  Державного   казначейства   в
Автономній Республіці Крим подали апеляційні скарги.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від    27.07.2006р.   (судді:   О.В.Дугаренко,    О.А.Щепанська,
О.Л.Котлярова) апеляційні скарги Державної податкової  інспекції
у   м.  Сімферополі  та  Управління  Державного  казначейства  в
Автономній   Республіці   Крим  задоволено   частково,   рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від  24.03.2006р.
змінено,  стягнуто  з  Державного  бюджету  України  на  користь
Акціонерного товариства закритого типу “Сівва-Оіл” 79862,56 грн.
відсотків,  нарахованих  на  суму  бюджетної  заборгованості  та
145040,35 грн. збитків, в решті позовних вимог рішення  залишено
без змін.
 
Не  погодившись з прийнятими у даній справі судовими  рішеннями,
Управління Державного казначейства в Автономній Республіці  Крим
подало  касаційну  скаргу,  в  якій  просить  скасувати  рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2006р.,
додаткове рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим
від  10.05.2006р.  та  постанову Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 27.07.2006р. в частині стягнення збитків
та в цій частині позову відмовити, мотивуючи свою вимогу тим, що
господарським  судом  першої та апеляційної  інстанції  порушено
норми матеріального та процесуального права.
 
У  відзиві  на касаційну скаргу Акціонерне товариство  закритого
типу   “Сівва-Оіл”  доводить  безпідставність  вимог  Управління
Державного казначейства в Автономній Республіці Крим та  просить
залишити дану скаргу без задоволення, а прийняті у даній  справі
судові рішення –без змін.
 
Розглянувши    касаційну   скаргу,   перевіривши    правильність
застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції
норм  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд  України
дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  Управління  Державного
казначейства  в Автономній Республіці Крим підлягає  задоволенню
частково.
 
Як   вже  було  зазначено,  16.03.2005р.  Акціонерне  товариство
закритого  типу  “Сівва-Оіл” звернулося до  Господарського  суду
Автономної  Республіки  Крим з позовом до  Державної  податкової
інспекції у м. Сімферополі та Управління Державного казначейства
в  Автономній Республіці Крим про стягнення 1817201,31  грн.,  в
т.ч. суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість
у   розмірі  820192,00  грн.,  відсотків,  нарахованих  на  суму
бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у розмірі
62462,65  грн.,  суми переплати податку на  прибуток  у  розмірі
271300,00  грн.  та  суми нанесених збитків у розмірі  663246,66
грн.
 
Рішення  Господарського суду Автономної Республіки Крим у  даній
справі   прийнято   24.03.2006р.,  постанова   Севастопольського
апеляційного   господарського  суду  у  даній  справі   прийнята
27.07.2006р.
 
01.09.2005р.    набрав    чинності   Кодекс    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
Відповідно  до  п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу
адміністративного  судочинства України ( 2747-15  ) (2747-15)
          до  початку
діяльності   окружних  та  апеляційних  адміністративних   судів
адміністративні    справи,   підвідомчі   господарським    судам
відповідно  до  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          1991  року,  вирішують у  першій  та  апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами   Кодексу   адміністративного   судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
Компетенцію     адміністративних    судів     щодо     вирішення
адміністративних    справ    визначено    ст.     17     Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , згідно  п.  1
ч.  1  якої  компетенція адміністративних судів  поширюється  на
спори   фізичних   чи   юридичних  осіб  із  суб'єктом   владних
повноважень  щодо  оскарження  його рішень  (нормативно-правових
актів   чи   правових   актів  індивідуальної   дії),   дій   чи
бездіяльності.
 
Статус  державної  податкової служби в Україні,  її  функції  та
правові   основи  діяльності  визначені  Законом  України   “Про
державну  податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
        . Як випливає  з
ст.  2  Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12  ) (509-12)
        ,  завданнями органів державної  податкової  служби,
зокрема,   є  здійснення  контролю  за  додержанням  податкового
законодавства, правильністю обчислення, повнотою і  своєчасністю
сплати  до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів
(обов'язкових   платежів),   а   також   неподаткових   доходів,
установлених  законодавством. Таким  чином,  із  приписів  даної
правової норми випливає, що органи державної податкової служби є
суб’єктом владних повноважень.
 
Відповідно  до п. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
         вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної
протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних
повноважень  або  іншим  порушенням прав,  свобод  та  інтересів
суб'єктів      публічно-правових     відносин,     розглядаються
адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному  провадженні
з  вимогою  вирішити публічно-правовий спір. Інакше  вимоги  про
відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного  або
господарського судочинства.
 
Оскільки  позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди,  що
заподіяна бездіяльністю суб’єктів владних повноважень,  разом  з
вимогою  вирішити  публічно  правовий  спір,  то  відповідно  до
приписів  вищенаведеної  правової норми,  даний  спір  має  бути
розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
 
Враховуючи  те,  що дану справу господарським  судом  першої  та
апеляційної  інстанції  розглянуто за  правилами  господарського
судочинства,    що   є   порушенням   приписів    Господарського
процесуального кодексу та Кодексу адміністративного  судочинства
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        , то прийняті у даній справі судові  рішення
підлягають скасуванню.
 
Відповідно  до  п. 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу
адміністративного  судочинства України ( 2747-15  ) (2747-15)
          до  початку
діяльності   окружних  та  апеляційних  адміністративних   судів
адміністративні    справи,   підвідомчі   господарським    судам
відповідно  до  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12  ) (1798-12)
          1991  року,  вирішують у  першій  та  апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами   Кодексу   адміністративного   судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
Враховуючи,  що  дана  справа  є  адміністративною  справою,   і
відповідно  до  приписів вищенаведеної правової  норми  підлягає
розгляду    господарським    судом    за    правилами    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , то ця  справа
підлягає  направленню до господарського суду для її розгляду  за
правилами   Кодексу   адміністративного   судочинства    України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
Керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,  111-11,
111-12    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Управління Державного казначейства в Автономній
Республіці Крим задовольнити частково.
 
Рішення  Господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від
24.03.2006р.,  додаткове рішення Господарського суду  Автономної
Республіки  Крим від 10.05.2006р. та постанову Севастопольського
апеляційного  господарського  суду  від  27.07.2006р.  у  справі
N    2-27/1828.1-2006   скасувати,   а   справу   направити   до
Господарського суду Автономної Республіки Крим.