420/7520/19 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків була збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та зменшена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток - 17.08.2021 Прийняття

м. Київ17 серпня 2021 року справа № 420/7520/19адміністративне провадження № К/9901/26770/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:Судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,суддів - Гончарової І. А., Васильєвої І. А.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській областіна рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року (суддя Завальнюк І. В.)та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року (головуючий суддя Осіпов Ю. В., судді: Косцова І. П., Скрипченко В. О.)у справі № 420/7520/19за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна"до Головного управління ДПС в Одеській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області (в подальшому замінено правонаступником Головним управлінням ДПС в Одеській області) (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.В обґрунтування позову Товариство зазначає, що податковий орган під час здійснення перевірки дійшов хибних висновків про те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є застосовним до контрольованих операцій позивача та застосував інший метод - метод чистого прибутку. За результатом застосування методу чистого прибутку податковий орган зазначив, що умови контрольованих операцій позивача не відповідають принципу "витягнутої руки" та в результаті зменшив позивачу від`ємне значення з податку на прибуток та донарахував податкові зобов`язання з податку на прибуток. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 4 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28 серпня 2019 року №0041631407 та №0041621407.Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.Відповідач, зокрема, зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано пункти 39.3.2.4, 39.3.2.5 та 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/1786/17 та № 826/17841/17. Також податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме надання переваги доводам позивача, неврахування зауважень відповідача до висновку експерта. У відзиві на касаційну скаргу Товариство вказує, що податковим органом не наведено жодного висновку Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права, а лише процитовано тези двох постанов Верховного Суду.Щодо порушень норм процесуального права, позивач стверджує, що судами попередніх інстанцій повністю з`ясовано обставини справи, яким надано належну оцінку.Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2015 році Товариство (виробник), через комісіонера ТОВ "ТД Тід" реалізувало на користь компанії-нерезидента (дистриб`ютора) "RISOIL BULGARIA LTD" (Республіка Болгарія) наступні товари власного виробництва: - Олію соняшникову 2 611,643 тон; ціна 810 доларів США/тонна; 710 ЄВРО/тонна (еквівалент 835,60 доларів США/тонна); франко-завод (EXW) - Іллічівський морський торговельний порт згідно з правилами "Інкотермс-2010"; - Макуху соняшникову 28 780,06 тон; ціна 88 доларів США/тонна; перевезення сплачено до (СРТ) Іллічівський морський торговельний порт згідно з правилами "Інкотермс-2010"; - Лушпиння соняшникове (гранульоване) 9 472,1 тон; ціна 45 доларів США/тонна; Франко-перевізник (FCA) - станція Роздільна Одеської Залізниці, згідно з правилами "Інкотермс-2010". Загальна сума цих контрольованих операцій, здійснених між Товариством та "RISOIL BULGARIA LTD" (Болгарія), склала 113 570 395,66 грн.29 квітня 2016 року Товариство у відповідності до критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.2, підпунктом 39.2.1.7. пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України, надало до податкового органу "Звіт про контрольовані операції за 2015 рік", в якому відобразило вищевказані контрольовані операції, а також, згідно приписів підпункту 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, склало відповідну документацію з трансфертного ціноутворення, в якій обґрунтовано застосування цін у контрольованих операціях за методом "порівняльної неконтрольованої ціни".12 жовтня 2016 року ДФС України листом № 22181/6/99-99-14-01-02-15 витребувало у позивача всю документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2015 рік, яку Товариство надало 18 листопада 2016 року.Враховуючи відсутність протягом 30 календарних днів з моменту отримання документації з трансфертного ціноутворення Вимоги податкового органу (підпункту 39.4.8. пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України), вважається що документація з трансфертного ціноутворення містить необхідну інформацію в повному обсязі та містить належне обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".В період з січня 2017 року по липень 2019 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством принципу "витягнутої руки" під час здійснення контрольованих операцій з компанією-нерезидентом "RISOIL BULGARIA LTD" (Болгарія) за звітний період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.За результатами вказаної перевірки складено акт від 26 липня 2019 року №1485/15-32-14-03/34490471, висновками якого встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.1 пункту 140.5 статті 140, підпункту 39.1.1 та підпункту 39.1.3 пункту 39.1 статті 39, підпункту 39.3.2.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України щодо невідповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", внаслідок чого: - завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 3 370 330 грн,- занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 2 639 175 грн.27 серпня 2019 року Товариство надало на адресу контролюючого органу письмові заперечення на акт перевірки, які фактично враховані не були.28 серпня 2019 року на підставі висновків акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0041621407 (форма "П") про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 3 370 330 грн.- № 0041631407 (форма "Р") про збільшення податку на прибуток в сумі 2 639 175 грн.За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.Обставини справи визнаються сторонами та ретельно досліджено судами попередніх інстанцій.В ході судового розгляду суди першої та апеляційної інстанцій дослідили правильність застосування Товариством методу порівняльної неконтрольованої ціни, правомірність рішення податкового органу щодо застосування методу чистого прибутку та правильність його застосування.Суди попередніх інстанцій, зокрема, врахували висновок судово-економічної експертизи від 06 листопада 2020 року № 001/1/1-004 (том 4, арк. с. 52-86), призначеної судом в ході розгляду справи.Експерт дійшов висновку про те, що найбільш доцільним методом трансфертного ціноутворення по контрольованим операціям Товариства за 2015 рік є метод "чистого прибутку", який, у відповідності до підпункту 39.3.6 пункту 39.6 статті 39 Податкового кодексу України, полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрат, продаж, активів), що отримує платник податку у контрольованій операцій, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.В той же час, податковим органом в акті перевірки необґрунтовано побудований діапазон показників чистої рентабельності, оскільки не враховано вимоги пункту 3.9-3.12 Настанов ОСРЕ, та при розрахунку діапазону застосовано до співставлення ТОВ "САНОЙЛ-АГРО", яке за своїм функціональним аналізом є найбільш неспівставним з Товариством по відношенню до інших співставних контрагентів, у зв`язку з чим не обґрунтовано визначено дані верхнього та нижнього квартиля діапазону показника чистої рентабельності на рівні 2,16% та 8,66 %, та медіану показника чистої рентабельності на рівні 5,25%.Підставою для відкриття касаційного провадження стало твердження податкового органу, що судом апеляційної інстанції застосовано пункти 39.3.2.4, 39.3.2.5 та 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/1786/17 та № 826/17841/17.У постанові Верховного суду від 20 грудня 2019 року по справі № 818/1786/17 зазначено, що "оскільки у вільному доступі була відсутня інформація про нерезидента NF Trading AG, якого відібрав позивач для дослідження, то неможливо було провести розрахунок чистої рентабельності контрольованої операції відповідно до положень підпункту 39.2.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ". Аналогічно, у справі № 826/17841/17 Верховний Суд в постанові від 21 січня 2021 року посилається на неможливість проведення розрахунку чистої рентабельності по кожній контрольованій операції (їх сукупності), відповідно до вимог підпункту 39.3.6.2 пункту 39.3 статті 39 ПК.Тобто, податковий орган посилається на рішення, якими встановлено неправомірність дій підприємств при обранні методу порівняльної неконтрольованої ціни. Проте, при прийнятті спірних рішень, суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності правомірності дій саме податкового органу, зокрема неправильності вибору співставних контрагентів.Жодних доводів, які підтверджують правомірність дій саме податкового органу, касаційна скарга не містить. Доводи додаткового органу зводяться виключно до незгоди із застосуванням Товариством методу порівняльної неконтрольованої ціни.Таким чином, Суд дослідивши рішення судів попередніх інстанцій, рішення Верховного Суду, на які посилається відповідач, дійшов висновку про необгрунтованість доводів відповідача про застосування апеляційним судом пунктів 39.3.2.4, 39.3.2.5 та 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/1786/17 та № 826/17841/17.Щодо порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на здійснення контролюючим органом в ході проведення перевірки аналізу показників діяльності інших підприємств - виробників олії за даними інформаційної бази даних "Ruslana", не відповідає дійсності, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції містять дослідження відбору інших підприємств, аналіз співставлення показників чистої рентабельності.Суди попередніх інстанцій також звернули увагу, що представниками відповідача, які були фактично не згодні з висновками експерта від 06 листопада 2020 року № 001/1/004, в ході розгляду даної справи по суті в судах першої та другої інстанції, не було заявлено жодних клопотань щодо призначення у справі повторної, додаткової або комісійної судово-економічної експертизи.Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що враховуючи відсутність протягом 30 календарних днів з моменту отримання документації з трансфертного ціноутворення Вимоги податкового органу (підпункт 39.4.8. пункт 39.4. статті 39 Податкового кодексу України), вважається що документація з трансфертного ціноутворення ТОВ "Біоіл Універсал Україна" містить необхідну інформацію в повному обсязі та містить належне обґрунтування відповідності умов "контрольованої операції" принципу "витягнутої руки".Протягом судового розгляду, в апеляційній та касаційній скаргах податковим органом вказана обставина під сумнів не поставлена.Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року у справі №420/7520/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.Судді Р. Ф. Ханова І. А. Васильєва І. А. Гончарова