24/485б Про визнання грошових вимог кредитора - Текст документа

Ухвалою за результатами підготовчого засідання від 21.08.2006 у справі № 24/485-б (rs289063) ( суддя Смілянець В.В.) введена процедура розпорядження майном боржника Державного підприємства заводу "Побутмаш", призначено розпорядником майна Державного підприємства заводу " Побутмаш" ОСОБА_1, зобов"язано заявника в десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, визнані конкурсні кредиторські вимоги ТОВ " Аларіт Україна" до боржника в розмірі 683539,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 у справі № 24/485-б (rs289063) ( Колегія суддів: Коваленко В.М., Вербицька О.В., Пантелієнко П.О.) апеляційну скаргу Київського управління з питань банкрутства задоволено, ухвалу підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 21 серпня 2006 року у справі № 24/485-б скасовано в частині призначення розпорядником майна державного підприємства заводу " Побутмаш" -арбітражного керуючого ОСОБА_1, справа № 24/485-б (rs289063) передана в цій частині на розгляд господарського суду м. Києва.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ " Аларіт Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,, згідно якої просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу за результатами підготовчого засідання господарського суду м. Києва просив залишити без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги те, що державний орган з питань банкрутства, будучи повідомленим господарським судом м. Києва про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не скористався своїм правом на подання до суду кандидатури арбітражного керуючого.

27.03.2007 заявник касаційної скарги звернувся до Вищого господарського суду України з письмовим клопотанням про відкладення розгляду скарги на іншу дату, після 28.03.2007, в зв"язку з неможливістю явки в судово засідання представника скаржника, який частково здійснює представництво у даній справі.

Колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає виходячи з такого:

відповідно до вимог ст.28 ГПК України (1798-12) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Виходячи з викладеного, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства організації, в даному випадку, керівник підприємства скаржника не позбавлений права видати довіреність за своїм підписом або іншої уповноваженої ним особи на ведення справи в господарському суді, іншої особі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого:

Ухвалою від 28.07.2006 господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 24/485-б (rs289063) про банкрутство Державного підприємства завод " Побутмаш" за заявою ТОВ " Аларіт Україна".

Ухвала за результатами підготовчого засідання від 21.08.2006 у справі № 24/485-б (rs289063) мотивована тим, що заявник звернувся до суду із клопотанням про призначення розпорядником майна Державного підприємства завода" Побутмаш" арбітражного керуючого ОСОБА_1, враховуючи викладене, у суду є підстави задовольнити клопотання заявника та призначити розпорядником майна Державного підприємства заводу " Побутмаш" арбітражного керуючого ОСОБА_1 ( ліцензія серії IНФОРМАЦIЯ_1 від 31.07.2006).

Пунктом 1 ст.2 Закону України " Провідновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлено, що державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Відповідно до частини 2 п.2 ст.2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду арбітражних керуючих ( розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом.

Порядок подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, затверджений наказом Міністерства економіки України № 87 (z0416-01) від 25.04.2001 їз змінами та доповненнями.

Постанова суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала господарського суду за результатами підготовчого засідання, в частині призначення розпорядника майна боржника мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу не дослідивши та не з'ясувавши обставин щодо підстав та порядку призначення розпорядника майна у даній справі, окрім назви Боржника, як державного підприємства у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази на підтвердження того, що Боржник є державним підприємством, оскаржувана ухвала були прийнята за відсутністю таких доказів, в порушення вимог ст.ст.2,11,13 Закону, д окази погодження з державним органом з питань банкрутства будь-якої кандидатури арбітражного керуючого у даній справі відсутні, оскаржувана ухвала у якості мотивування для призначення розпорядником майна боржника ОСОБА_1 містить посилання на подання кредитором клопотання про призначення розпорядником майна визначеного арбітражного керуючого.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку стосовно того, що судом першої інстанції дотримані та враховані лише норми п.2 ст.13 закону щодо права кредитора пропонувати кандидатуру розпорядника майна у справі про банкрутство, тоді як інші норми законодавства та відповідні обставини справи, зокрема ст.ст.2,3-1 Закону та порядку щодо узгодження кандидатури розпорядника майна, досліджені та враховані не були.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, виходячи з такого:

- відповідно до Порядку надання пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих, затвердженим Наказом Міністерства економіки України 25.04.2001 № 87 (z0416-01) , зареєстрованим у Міністерсві юстиції України 15.05.2001 за № 416/5607 надання пропозицій господарському суду щодо кандидатури арбітражного керуючого здійснюється на підставі ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд м. Києва 28.07.2006 при порушенні справи про банкрутство боржника ухвалив копію ухвали направити Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України ( Постійно діючий комісії з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатури арбітражних керуючих), при цьому не зобов'язав державний орган з питань банкрутства подати погоджену пропозицію щодо кандидатури розпорядника майна боржника відповідно до компетенції органу з питань банкрутства, яка передбачена ст.2 Закону " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Крім того, в мотивувальній частині ухвали господарського суду за результатами підготовчого засідання від 21.08.2006, в порушення вимог ст.43 ГПК України (1798-12) , не встановлено, чи була надана державному органу з питань банкрутства можливість подати пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна боржника, а також в ухвалі взагалі відсутні посилання про наявність чи відсутність у матеріалах справи погодженої пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого від державного органу з питань банкрутства, в порядку ст.2 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом." (2343-12)