ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
23.03.2007                                      Справа N 3/502
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого         Овечкіна В.Е.,
суддів:             Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
 
 
за участю представників:
 
 
позивача            - Кирюхін О.М.,
відповідачів        - Кравчук Р.Б., Сологуб О.М.,
 
 
розглянувши у       
відкритому судовому 
засіданні касаційну 
скаргу              НВП ТОВ “ОДЕСАПАЛИВО”
 
 
на постанову        від 27.12.2006 Київського апеляційного
                   господарського суду
 
 
у справі            N 3/502
 
 
за позовом          Компанії “Каунтрісайд Лімітед”
 
 
до                  1.Національного банку України;
                   2.НВП ТОВ “ОДЕСАПАЛИВО”;
                   3.Управління Національного банку України  в
                   Одеській області
 
 
про
спонукання відповідачів до реєстрації змін в реєстраційному
свідоцтві N 19 від 12.03.2004
 
В  судовому  засіданні оголошувалася перерва з 13 по  23.03.2007
року
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду м. Києва  від  12.07.2006  (суддя
Хілінська  В.В.)  позов задоволено –на підставі  п.п.  2.5,  2.6
Положення  про порядок отримання резидентами кредитів,  позик  в
іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик  в
іноземній    валюті   нерезидентам,   затвердженого   постановою
правління   НБУ   від   17.06.2004  N  270  (далі   –Положення),
зобов’язано НВП ТОВ “ОДЕСАПАЛИВО” виконати всі дії щодо  надання
Управлінню  Національного  банку  України  в  Одеській   області
документів,  необхідних  для  внесення  і  реєстрації   змін   в
реєстраційному  свідоцтві  N 19 від  12.03.2004  та  зобов’язано
Національний банк України спонукати внести та зареєструвати такі
зміни  до реєстраційного свідоцтва N 19 від 12.03.2004, а  саме:
зазначити нового кредитора - Компанії “Каунтрісайд Лімітед”.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
27.12.2006  (судді:  Зеленін В.О.,  Рєпіна  Л.О.,  Синиця  О.Ф.)
рішення  змінено  -  резолютивну  частину  рішення  викладено  в
наступній редакції:
 
“Визнати   позивача  -  Компанію  “Каунтрісайд  Лімітед”   новим
кредитором   Науково-виробничого   підприємства   Товариства   з
обмеженою відповідальністю “ОДЕСАПАЛИВО” відповідно до  Договору
поступки від 17.05.2006 року.
 
Вважати зміни в Реєстраційне свідоцтво N 19 від 12.03.2004 року,
виданого  Управлінням  Національного банку  України  в  Одеській
області  від  12.03.2004  р.  за  N  15-512/1858,  щодо   нового
кредитора - Компанії “Каунтрісайд Лімітед” такими, що внесені та
зареєстровані Національним банком України з 27.12.2006 року.
 
Зобов'язати Національний банк України і Управління Національного
банку  України  в  Одеській  області  видати  нове  Реєстраційне
свідоцтво   Науково-виробничому   підприємству   Товариству    з
обмеженою  відповідальністю  “ОДЕСАПАЛИВО”  та  завірену   копію
позивачу - Компанії “Каунтрісайд Лімітед”.
 
НВП  ТОВ  “ОДЕСАПАЛИВО”  в  поданій  касаційній  скарзі  просить
рішення  та  постанову  скасувати,  справу  передати  на   новий
розгляд,  посилаючись на порушення господарським судом м.  Києва
ст.ст.  41-43,  82  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  п.п.  2.5,  2.6
Положення  та  на порушення Київським апеляційним  господарським
судом  ст.ст.  99,  101, 103, 104 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          та
п.п.  2.5, 2.6 Положення. Зокрема, другий відповідач вважає,  що
суд  першої  інстанції вийшов за межі позовних  вимог,  а  також
зобов’язав  НБУ  виконати  дії, які  за  законодавством  України
(п.п.  2.5,  2.6  Положення)  повинне  виконувати  територіальне
управління НБУ в Одеській області. Скаржник також вказує на  те,
що   суд   апеляційної  інстанції  змінив  рішення  суду  першої
інстанції таким чином, що розглянув вимоги, які не були заявлені
в  суді першої інстанції, чим порушив ст. 22 та ч. 3 ст. 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
правильності  застосування  судами  попередніх  інстанцій   норм
матеріального  і  процесуального права та  заслухавши  пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку,  що
касаційна  скарга  підлягає відхиленню, а оскаржувана  постанова
–залишенню без змін з наступних підстав.
 
Змінюючи   рішення  суду  першої  інстанції  шляхом   врахування
клопотання   позивача   від  26.12.2006  (а.с.102)   апеляційний
господарський суд виходив з того, що:
 
Відповідач-2 не має права в односторонньому порядку  відмовитися
від  своїх  зобов'язань  за кредитним договором  від  25.02.2004
року,  оскільки це суперечить чинному законодавству  України  та
положенням п. 1.5 кредитного договору. Така відмова унеможливлює
дотримання   сторонами  кредитного  договору   таких   принципів
кредитування, як повернення, платність та забезпеченість.
 
Відповідно  до  вимог  п.п.  2.5,  2.6  Положення  про   порядок
отримання  резидентами кредитів, позик в  іноземній  валюті  від
нерезидентів  і  надання резидентами позик  в  іноземній  валюті
нерезидентам, лише резидент-позичальник, а саме відповідач-2 має
право  звернутися до Територіального управління НБУ  в  Одеській
області  з  клопотанням про внесення відповідних змін до  тексту
реєстраційного свідоцтва протягом двох місяців з  дати  настання
відповідних змін, тобто протягом установленого строку з  моменту
отримання повідомлення про зміну кредитора за договором поступки
від 17.05.2006 року.
 
Відповідач-2 не надав суду доказів належного виконання ним вимог
п.п.  2.5,  2.6  Положення  про  порядок  отримання  резидентами
кредитів,  позик в іноземній валюті від нерезидентів  і  надання
резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.
 
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про те,  що
є  підстави для спонукання відповідача-2 виконати всі  необхідні
дії  щодо  надання відповідних документів та внесення необхідних
змін  в  Реєстраційному свідоцтві N 19 від  12.03.2004  року,  а
відповідача-1   щодо  внесення  і  реєстрації   таких   змін   в
Реєстраційному  свідоцтві N 19 від 12.03.2004 року  на  підставі
документів, наданих відповідачем-2.
 
Таким  чином, апеляційний суд погодився з висновком суду  першої
інстанції   про   обґрунтованість   позовних   вимог    Компанії
“Каунтрісайд Лімітед” та необхідність їх задоволення.
 
Водночас,   оскільки   відповідач-2  протягом   тривалого   часу
(з.05.2006  року) не подає відповідні документи  для  реєстрації
позивача  як  нового кредитора за договором позики N  25/02-2004
від  25.02.2004 року, а Національний банк України  відмовляється
здійснити  таку  реєстрацію  та  внести  відповідні   зміни   до
Реєстраційного  свідоцтва  N 19 від  12.03.2004  року,  виданого
Управлінням  Національного банку України в Одеській області  від
12.03.2004 року за N 15-512/1858, апеляційна інстанція  вирішила
змінити рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2006 року
у справі N 3/502 а саме:
 
1.Визнати  позивача  -  Компанію  “Каунтрісайд  Лімітед”   новим
кредитором   Науково-виробничого   підприємства   Товариства   з
обмеженою відповідальністю “ОДЕСАПАЛИВО” відповідно до  Договору
поступки від 17.05.2006 року.
 
2.Вважати  зміни  в Реєстраційне свідоцтво N 19  від  12.03.2004
року,   виданого  Управлінням  Національного  банку  України   в
Одеській області від 12.03.2004 р. за N 15-512/1858, щодо нового
кредитора - Компанії “Каунтрісайд Лімітед” такими, що внесені та
зареєстровані Національним банком України з 27.12.2006 року.
 
3.Зобов'язати   Національний   банк   України    і    Управління
Національного  банку  України  в Одеській  області  видати  нове
Реєстраційне    свідоцтво    Науково-виробничому    підприємству
Товариству   з   обмеженою  відповідальністю  “ОДЕСАПАЛИВО”   та
завірену копію позивачу - Компанії “Каунтрісайд”.
 
Колегія погоджується з висновками судів з огляду на таке.
 
Судами  попередніх  інстанцій  на  підставі  ретельної  правової
оцінки  укладеного  між  Компанією “Комаско  Трейдинг  (Оверсіс)
Лімітед”  (кредитор)  та  НВП  ТОВ  “ОДЕСАПАЛИВО”  (позичальник)
договору  позики  N  25/02-2004 від 25.02.2004,  укладеного  між
Компанією  “Комаско  Трейдинг (Оверсіс)  Лімітед”  та  Компанією
“Каунтрісайд  Лімітед” договору поступки вимоги від  17.05.2006,
листів  Компанії  “Каунтрісайд  Лімітед”  від  17.03.2006,   від
15.08.2006, від 11.09.2006 та інших наявних у справі  доказів  з
достовірністю  встановлено,  а відповідачами  не  спростовується
факт неправомірного триваючого ухилення другого відповідача  від
виконання  вимог п.п. 2.5, 2.6 Положення щодо надання Управлінню
Національного  банку  України  в  Одеській  області  відповідних
документів  для  реєстрації  позивача  як  нового  кредитора  за
договором позики N 25/02-2004 від 25.02.2004 та обумовленої  цим
неможливості  третього відповідача внести  відповідні  зміни  до
Реєстраційного свідоцтва N 19 від 12.03.2004 року.
 
Колегія  враховує,  що  касаційна  скарга  не  містить  істотних
заперечень  щодо  правильності  застосування  судами  попередніх
інстанцій  норм матеріального права, як і не містить доводів  на
спростування вищенаведених фактичних обставин по справі.
 
Касаційна  інстанція не приймає до уваги посилання скаржника  на
порушення  судом встановленої п.п. 2.5, 2.6 Положення  процедури
внесення  змін  до Реєстраційного свідоцтва N 19 від  12.03.2004
року  та  їх  реєстрації, оскільки це не призвело  до  прийняття
неправильних по суті рішення та постанови.
 
Окрім  того, слід зазначити, що укладений між Компанією “Комаско
Трейдинг  (Оверсіс) Лімітед” та Компанією “Каунтрісайд  Лімітед”
договір   поступки   вимоги  від  17.05.2006  відповідачами   не
оспорювався,  не  припинявся  та  не  визнавався   недійсним   у
встановленому порядку.
 
Наявні  ж  заперечення скаржника зводяться передусім до посилань
на  порушення  судами  норм процесуального  права,  проте,  вони
підлягають відхиленню з огляду на таке.
 
Відповідно  до  ч. 2 ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному  порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції.
 
Зокрема,  згідно  з  п.  2  ст.  83  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі
позовних  вимог, якщо це необхідно для захисту прав  і  законних
інтересів  позивачів  і  про  це  є  клопотання  заінтересованої
сторони.  Суд апеляційної інстанції, змінюючи первісне  рішення,
врахував    наявне   матеріалах   справи   клопотання   Компанії
“Каунтрісайд  Лімітед” від 26.12.2006 N 26/12-06 (а.с.102),  яке
за  своїм  змістом  є клопотанням позивача  про  вихід  за  межі
позовних вимог в розумінні п. 2 ст. 83 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        .
Подання такого клопотання обумовлено необхідністю захисту прав і
законних  інтересів  позивача в зв’язку з  триваючим  на  момент
виконання  оскаржуваної постанови ухиленням другого  відповідача
від  виконання обов’язків, покладених на нього нормами п.п. 2.5,
2.6 Положення.
 
Наведеним спростовуються необгрунтовані твердження скаржника про
порушення апеляційним судом норм ч. 4 ст. 22, ч. 3 ст.  101  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         шляхом зміни позовних вимог та прийняття  і
розгляду  вимог,  що не були предметом розгляду  в  суді  першої
інстанції.
 
Водночас касаційна інстанція вважає за необхідне також зазначити
про  правомірність  розгляду  даного  господарського  спору   за
правилами   Господарського   процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , незважаючи на те, що перший та третій відповідачі є
суб’єктами  владних повноважень в розумінні п. 7 ст.  3  Кодексу
адміністративного  судочинства  України,  оскільки  первісною  в
даному  випадку  є позовна вимога нового кредитора  до  НВП  ТОВ
“ОДЕСАПАЛИВО”  про  спонукання виконати  всі  дії  щодо  надання
Управлінню  Національного  банку  України  в  Одеській   області
документів,  необхідних  для  внесення  і  реєстрації   змін   в
реєстраційному  свідоцтві N 19 від 12.03.2004, а позовні  вимоги
до  Національного банку України і Управління Національного банку
України  в  Одеській  області  зареєструвати  такі  зміни  мають
похідний характер від первісної вимоги.
 
Предметом  спору у даній справі є захист цивільних  прав  нового
кредитора, які виникли на підставі договору поступки вимоги  від
17.05.2006,  внаслідок  чого  даний  спір  має  приватноправовий
характер.   Участь  Національного  банку  України  і  Управління
Національного банку України в Одеській області у даній справі  в
якості  інших  відповідачів не змінює  правову  природу  спірних
відносин та не робить даний спір публічно-правовим.
 
Наведеної  правової  позиції дотримується  також  Верховний  Суд
України  при  здійсненні  касаційного  перегляду  ухвал   Вищого
адміністративного суду України (постанова ВСУ від  28.11.2006  у
справі N 1/823-20/327).
 
Вищевказане враховано господарським судом м. Києва,  який  своєю
ухвалою   від   09.11.2006   (а.с.34-36)   мотивовано   відхилив
клопотання Національного банку України (а.с.30) про необхідність
розгляду   справи   за   правилами   Кодексу   адміністративного
судочинства України.
 
Зважаючи  на  вищенаведене, колегія не вбачає достатніх  підстав
для скасування оскаржуваної постанови.
 
Враховуючи   викладене   та  керуючись  ст.ст.   111-5,   111-7,
111-9–111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
27.12.2006  у  справі  N 3/502 залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу НВП ТОВ “ОДЕСАПАЛИВО” –без задоволення.