ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 р.
№ 15/314пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Колективного сільськогосподарського підприємства "Агролюкс"
на рішення
господарського суду Луганської області від 25.07.06
у справі
№ 15/314 пн
господарського суду
Луганської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічні масла"
до
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
Про
визнання права власності
за участю представників від:
позивача
Осьмінкін А.А. (дов. від 01.02.07)
відповідача
ОСОБА_2 (директор), ОСОБА_3 (дов. від 12.03.07), ОСОБА_4
(дов. від 12.03.07)
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічні масла"
звернулося до господарського суду Луганської області з позовом, з
урахуванням уточнення до позовної заяви, про визнання за ним права
власності на майно згідно переліку.
25.07.06 рішенням господарського суду Луганської області
(суддя Пономаренко Є.Ю.) задоволено вимоги ТОВ "Технічні мастила"
та визнано за останнім право власності на майно. Рішення
мотивоване тим, що спірне майно внесено до статутного фонду
Товариства -позивача, як частка, одним із засновників
(відповідачем у справі), що підтверджується розділом 4 Статуту
Товариства, а також двома Актами приймання-передачі від 01.06.06.
Відповідно до п. 8 Статуту, Товариство є власником майна,
переданого йому учасниками у власність, як вклад до статутного
капіталу.
Не погоджуючись з цим рішенням, Колективне
сільськогосподарське підприємство "Агролюкс" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
спірне рішення скасувати, справу направити на новий розгляд,
мотивуючи свою правову позицію посиланням на свої права власника
щодо спірного майна.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виносячи рішення по задоволення позову, суд керувався
визнанням позову відповідачем та тим, що спірне майно внесено до
статутного фонду Товариства -позивача, як частка, одним із
засновників (відповідачем у справі). Разом з тим, такі висновки є
передчасними, оскільки при прийнятті рішення судом не досліджено
підстав набуття відповідачем права власності на це майно. В той же
час, судом не перевірено, чи не порушує таке визнання права
власності на майно інтересів третіх осіб, зокрема, судом не було
перевірено, чи заявляють інші особи майнові права на предмет
спору. Таких осіб, (зокрема скаржника) не було залучено до участі
у справі, що призвело до порушення принципів справедливості та
рівності сторін.
Відповідно до статей 26, 27 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд може залучити до
участі в справі осіб, якщо рішення господарського суду може
вплинути на їх права та обов'язки.
Втім, вимоги даних статей були проігноровані господарським
судом Луганської області. Відповідно до ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підставами для
скасування судового акту є порушення або неправильне застосування
норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для такого
скасування, якщо господарський суд прийняв рішення, або постанову,
що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до
участі у справі.
В зв'язку з тим, що порушення норм процесуального права з
боку місцевого господарського суду дають підстави вважати
оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, колегія суддів
Вищого господарського суду України не вважає за потрібне
досліджувати правильність застосування норм матеріального права
місцевим господарським судом. Разом з тим, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає за необхідне звернути увагу
місцевого господарського суду на те, що при вирішенні питання щодо
визнання права власності на обмайно, крім іншого, необхідно
перевіряти також права сторін на підписання даного договору та
відсутність заборон чи арештів, накладених на це майно, реальність
та справедливість ціни договору, відсутність порушення прав третіх
осіб щодо цього майна.
Враховуючи те, що відповідно до приписів ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України не має права оцінювати, переоцінювати
обставини справи, витребувати та досліджувати нові докази, то
рішення господарського суду Луганської області підлягає
скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого
господарського суду.
При новому розгляді, суду слід перевірити доводи скаржника з
приводу власника майна, з'ясувати наведені в цій постанові
обставини справи, розглянути питання про доцільність витребування
нових доказів, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та
доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та
обгрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід
врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,
вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а
обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського
підприємства "Агролюкс" задовольнити, рішення господарського суду
Луганської області від 25.07.06 у справі № 15/314пн скасувати,
справу направити на розгляд до господарського суду Луганської
області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко