ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                         -IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                                -
 
     - 22 березня 2007 р.
 
                  -№ 8/178д-17/77д/06-6/140д/06
 
     - -Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     -головуючого
     Грейц К.В.,
     -суддів:
     Глос О.I., Бакуліної С.В.,
     -розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Запорізького обласного державного  комунального  підприємства
"Запоріжзеленгосп"
     -на постанову
     Запорізького апеляційного господарського суду від  22.12.2006
р.
     -у справі
     №8/178д-17/77д/06-6/140д/06
     -господарського суду
     Запорізької області
     -за позовом
     Запорізького обласного державного  комунального  підприємства
"Запоріжзеленгосп"
     -до відповідача-1:
     Управління у справах приватизації Запорізької міської ради
     -до відповідача-2:
     ЗАТ "Веста"
     -про
     визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.08.2003 р.
№128
         -у судовому засіданні взяли участь представники:
 
     -від позивача:
     не з'явився,
     -від відповідача-1:
     не з'явився,
     -від відповідача-2:
     Стригунова О.I.
                           -ВСТАНОВИВ:-
     Рішенням  господарського   суду   Запорізької   області   від
03.10.2006 р. у справі №8/178д-17/77д/06-6/140д/06  (суддя  Мисюра
Л.С.), залишеним без  змін  постановою  Запорізького  апеляційного
господарського  суду  від  22.12.2006  р.  (судді:  Антонік  С.Г.,
Шевченко Т.М.,  Яценко  О.М.),  у  позові  Запорізького  обласного
державного   комунального   підприємства   "Запоріжзеленгосп"   до
Управління у справах приватизації Запорізької  міської  ради,  ЗАТ
"Веста"  про  визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу   від
12.08.2003 р. №128 відмовлено.
     У касаційній скарзі Запорізьке  обласне  державне  комунальне
підприємство   "Запоріжзеленгосп"   просить   скасувати    рішення
господарського  суду  Запорізької  області  від   03.10.2006   р.,
постанову  Запорізького  апеляційного  господарського   суду   від
22.12.2006 р. у  справі  №8/178д-17/77д/06-6/140д/06  та  прийняти
нове  рішення,  яким  задовольнити  позов  Запорізького  обласного
державного комунального підприємства  "Запоріжзеленгосп"  -визнати
недійсним  договір  купівлі-продажу  від   12.08.2003   р.   №128,
підписаний між  Управлінням  у  справах  приватизації  Запорізької
міської  ради   та   ЗАТ   "Веста",   посилаючись   на   порушення
господарським судом апеляційної інстанції  норм  матеріального  та
процесуального права.
     Позивач та відповідач-1 не скористалися  своїм  процесуальним
правом  на  участь  своїх  представників  у   судовому   засіданні
касаційної інстанції.
     Заслухавши пояснення представника відповідача-2,  перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них
фактичних обставин правильність застосування  господарським  судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального  права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  виходить  із  обставин,
встановлених у справі господарськими судами першої та  апеляційної
інстанцій, а саме.
     16.09.1994  р.  між  Запорізькою   міською   радою   народних
депутатів  (продавець)  та  організацією   орендарів   виробничого
торгового підприємства "Веста" (покупець), правонаступником  якого
є ЗАТ  "Веста"  був  укладений  договір  купівлі-продажу  №69,  за
умовами якого покупець набуває право власності на майно  цілісного
майнового комплексу у складі майна,  згідно  з  додатком,  зокрема
роздрібно-оптової бази магазину №33 за адресою: пр.Леніна, 96.
     04.01.1998 р. між КП "ВРЕЖО №2" (орендодавець) і ЗАТ  "Веста"
(орендар) було  укладено  договір  оренди  нежитлового  приміщення
№111/2, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі  рішення
міськвиконкому від 25.12.1997 р. №683/2 передає, а орендар приймає
в строкове платне володіння та користування  нежитлове  приміщення
загальною площею 1008,3 м-2, за адресою:  м.Запоріжжя,  пр.Леніна,
96.
     09.10.2001 р. Запорізькою міською радою було прийнято рішення
№7  "Про  затвердження  переліку  об'єктів  комунальної  власності
м.Запоріжжя, що підлягають  приватизації".  В  п.  62  додатку  до
вказаного  рішення   (перелік   об'єктів   комунальної   власності
м.Запоріжжя, які підлягають приватизації способом викупу)  вказано
нежитлове приміщення по пр.Леніна, 96 у м.Запоріжжі  площею  798,3
м-2, напрямок використання об'єкта -магазин продовольчих  товарів,
супутніх товарів, кафе, що знаходиться в оренді у ЗАТ "Веста".
     27.12.2001 р. виконавчим комітетом Запорізької  міської  ради
було прийнято рішення № 490/6 "Про передачу в  оренду  нежитлового
приміщення, розташованого в будинку №96 по пр.Леніна, Запорізькому
державному сільськогосподарському підприємству "Запоріжзеленгосп",
яким було вирішено передати позивачу в оренду нежитлове приміщення
площею 63,5 м-2 , що знаходиться на балансі КП "ВРЕЖО №2", строком
на 5 років для розміщення магазину з продажу квіткової продукції з
виконанням робіт з  благоустрою  прилеглої  території  в  обсягах,
визначених договором оренди.
     27.12.2001  р.   між   КП   "ВРЕЖО   №2"   (орендодавець)   і
підприємством "Запоріжзеленгосп" (орендар) було  укладено  договір
оренди нежитлового приміщення №523/2, відповідно  до  п.  1  якого
орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 27.12.2001  р.
№490/6 передає, а орендар приймає в строкове платне  володіння  та
користування нежитлове приміщення, загальною площею  63,5  м-2  за
адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 96.
     08.02.2002   р.   було   складено   акт    приймання-передачі
нежитлового приміщення площею 63,5 кв.м.
     Управлінням у справах приватизації 18.06.2003 р. було  видано
наказ №224 про здійснення підготовки до  продажу  способом  викупу
об'єкта права комунальної  власності  -нежитлового  приміщення  за
адресою: 69063, м.Запоріжжя, пр.Леніна, 96 Закритому  акціонерному
товариству "Веста".
     12.08.2003  р.  між  Управлінням   у   справах   приватизації
Запорізької  міськради  (орган  приватизації)   та   ЗАТ   "Веста"
(покупець) було укладено  договір  купівлі-продажу  об'єкта  права
комунальної власності №128, предметом якого є передача ЗАТ "Веста"
права власності на комунальне майно, що перебуває  на  балансі  КП
"ВРЕЖО №2", шляхом його приватизації способом викупу  на  підставі
рішення сесії Запорізької міської ради від  09.10.2001  р.  №7  та
відповідно до наказу органу приватизації від 18.06.2003 р. №224.
     Об'єктом приватизації є нежитлове приміщення  ХХI  цокольного
поверху (літера А-9, А-1) загальною площею за внутрішніми замірами
820,2 м-2, яке розташоване за  адресою:  69063,  м.Запоріжжя,  пр.
Леніна, 96 (п. 1.2 договору).
     Право власності на об'єкт приватизації переходить до  покупця
з  моменту  нотаріального  посвідчення  цього  договору  (п.   1.5
договору).
     Договір №128 нотаріально посвідчений 22.08.2003 р.
     22.08.2003 р. між управлінням у справах приватизації  та  ЗАТ
"Веста"  було  підписано  акт  приймання-передачі   №132   об'єкта
приватизації  згідно  з  умовами  договору   купівлі-продажу   від
12.08.2003 р. №128.
     Позивач,  вважаючи,  що  його  права  як  орендаря   порушені
укладанням  спірного  договору   купівлі-продажу,   звернувся   до
господарського суду Запорізької області з позовом до Управління  у
справах приватизації Запорізької міської  ради,  ЗАТ  "Веста"  про
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.08.2003 р. №128
на підставі ст.ст. 48, 229 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , п.
51 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр.,  затвердженої
Законом України "Про Державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
        .
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
господарські суди першої  та  апеляційної  інстанцій  всебічно  та
повно  дослідили  всі  обставини  справи  та  дійшли   правильного
висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з  огляду
на наступне.
     Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  перевіряє  застосування
господарськими  судами  першої  та  апеляційної   інстанцій   норм
матеріального та процесуального права  -на  підставі  встановлених
фактичних обставин справи.
     Як встановлено господарськими судами попередніх  інстанцій  і
підтверджено  матеріалами  справи,  позивач  -Запорізьке   обласне
державне     комунальне     сільськогосподарське      підприємство
"Запоріжзеленгосп"  не  є  стороною  оспорюваного   ним   договору
купівлі-продажу від 12.08.2003 р. №128, укладеного між Управлінням
у  справах  приватизації   Запорізької   міської   ради   (органом
приватизації) та ЗАТ "Веста"  (покупцем),  однак  просить  визнати
вказаний договір недійсним на підставі ст. 48  Цивільного  кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     Відповідно до ст.  48  Цивільного  кодексу  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
недійсною  є  та  угода,  що  не  відповідає  вимогам  закону;  по
недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути  другій
стороні все одержане  за  угодою,  а  при  неможливості  повернути
одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо  інші
наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
     Господарські суди попередніх інстанцій  дійшли  висновку,  що
обраний  позивачем  спосіб  захисту  порушеного  права   (визнання
зазначеного договору  недійсним  на  підставі  ст.  48  Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ) не призведе до захисту порушеного права,
навіть якщо судом буде встановлено факт такого порушення, оскільки
застосування наслідків недійсності угоди не поширюється  на  права
позивача.
     Відповідно до ст.  1  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємства,  установи,  організації,  інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які  здійснюють
підприємницьку  діяльність  без  створення  юридичної  особи  і  в
установленому  порядку  набули  статусу  суб'єкта  підприємницької
діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за  захистом  своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
     Господарськими судами встановлено, що відповідач в  порушення
ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх
вимог, у т.ч. яким чином оспорюваний договір  купівлі-продажу  від
12.08.2003 р. №128  порушує  його  права  та  охоронювані  законом
інтереси.
     Вказані висновки  господарських  судів  підтверджено  в  т.ч.
рішенням господарського суду Запорізької області  у  справі  №8/64
(яке набрало чинності 20.12.2005 р.), згідно з яким договір оренди
нежитлового приміщення від 27.12.2001 р. №523/2 між КП "ВРЕЖО  №2"
(орендодавець) і ЗОД КСП  "Запоріжзеленгосп"  (орендар),  на  який
позивач  посилається  в  обгрунтування  своїх   прав   на   спірне
приміщення,   визнаний   неукладеним   і   зобов'язано   ЗОД   КСП
"Запоріжзеленгосп"  звільнити  нежитлове  приміщення  площею  66,2
кв.м.
     З огляду  на  викладене,  висновки  господарських  судів  про
недоведення позивачем факту порушення своїх прав  та  охоронюваних
законом   інтересів   внаслідок   укладання   між    відповідачами
оспорюваного договору є законними та обгрунтованим.
     Окрім того, господарські  суди  попередніх  інстанцій  дійшли
правомірного   висновку   про   те,   що    оспорюваний    договір
купівлі-продажу об'єкта комунальної власності  від  12.08.2003  р.
№128 укладено відповідно до вимог чинного законодавства  з  питань
приватизації, зокрема Державної програми приватизації на 2000-2002
рр. (на порушення п. 51 якої  позивач  посилався  в  обгрунтування
позовних вимог), з огляду на наступне.
     Відповідно  до  п.  51  Державної  програми  приватизації  на
2000-2002 рр., затвердженої Законом України "Про Державну програму
приватизації"   ( 1723-14 ) (1723-14)
           у   разі   прийняття   рішення   про
приватизацію  орендованого  державного  майна  (будівлі,  споруди,
приміщення) орендар одержує  право  на  викуп  цього  майна,  якщо
орендарем за  згодою  орендодавця  здійснено  за  рахунок  власних
коштів поліпшення орендованого майна,  яке  неможливо  відокремити
від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш
як 25  відсотків  залишкової  (відновної  за  вирахуванням  зносу)
вартості майна (будівлі,  споруди,  приміщення).  Оцінка  вартості
об'єкта приватизації у цьому разі  здійснюється  із  застосуванням
експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у  разі  прийняття
рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
     Як встановлено господарськими  судами  попередніх  інстанцій,
Запорізькою міською радою 09.10.2001 р. було прийнято  рішення  №7
"Про  затвердження   переліку   об'єктів   комунальної   власності
м.Запоріжжя, що підлягають приватизації", в п. 62 додатку до якого
вказано нежитлове приміщення площею  798,3  кв.м,  розташоване  по
пр.Леніна, 96  у  м.Запоріжжі,  що  підлягає  приватизації  шляхом
викупу;  напрямок  використання  об'єкта   -магазин   продовольчих
товарів, супутніх товарів, кафе, що знаходяться  в  оренді  у  ЗАТ
"Веста".
     Отже рішення про приватизацію спірного об'єкта було  прийнято
відповідним органом.
     Таким  чином,   висновки   господарських   судів   попередніх
інстанцій про  те,  що  оспорюваний  договір  купівлі-продажу  від
12.08.2003 р. №128 укладено сторонами з дотриманням  норм  чинного
законодавства у відповідності  до  рішення  компетентного  органу,
яким визначено спосіб приватизації майна комунальної власності,  є
законними та обгрунтованими.
     За таких обставин, встановлені господарськими  судами  першої
та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно
до  ст.  111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          перевіряє  правильність
застосування  норм  матеріального  та  процесуального  права   при
вирішенні  спору,  спростовують  доводи  касаційної  скарги   щодо
порушення   господарським   судом   апеляційної   інстанції   норм
матеріального та процесуального права.
     З огляду на викладене,  постанова  Запорізького  апеляційного
господарського    суду    від    22.12.2006    р.     у     справі
№8/178д-17/77д/06-6/140д/06     відповідає     вимогам     чинного
законодавства та фактичним обставинам  справи,  у  зв'язку  з  чим
підстав для її скасування не вбачається.
     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9,- ст. 111-11 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           -ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу    Запорізького    обласного    державного
комунального   підприємства   "Запоріжзеленгосп"   на    постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2006 р.  у
справі №8/178д-17/77д/06-6/140д/06  залишити  без  задоволення,  а
постанову  Запорізького  апеляційного  господарського   суду   від
22.12.2006 р. у справі №8/178д-17/77д/06-6/140д/06 -без змін.
     -Головуючий К.Грейц
     -Судді О.Глос
     С.Бакуліна-