ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 р.
№ 1/428-06-11216
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДП "Iллічівський морський торговельний порт"
на рішення
господарського суду Одеської області від 14.12.2006 р.
у справі
№1/428-06-11216
господарського суду
Одеської області
за позовом
ДП "Iллічівський морський торговельний порт"
до відповідача:
ТОВ "Гамма Трансбан"
про
стягнення 36 176,44 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
Павшинська Н.С.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2006
р. у справі №1/428-06-11216 (суддя Гарник Л.Л.) у позові ДП
"Iллічівський морський торговельний порт" до ТОВ "Гамма Трансбан"
про стягнення 36 176,44 грн. відмовлено.
У касаційній скарзі ДП "Iллічівський морський торговельний
порт" просить скасувати рішення господарського суду Одеської
області від 14.12.2006 р. у справі №1/428-06-11216 та прийняти
нове, яким позовні вимоги ДП "Iллічівський морський торговельний
порт" задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення
господарським судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, а саме: ст.ст. 3, 5, 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст. 33, 38
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки: по-перше, відповідно до п. 3.10 договору від 22.12.2005
р. №300 відповідач зобов'язався сплачувати льодовий збір протягом
фактично об'явленої у встановленому порядку льодової кампанії;
по-друге, відповідно до ст. 5 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування
операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів
та вантажів транзитом через територію і порти України, а льодовий
збір не є поставкою послуг, у зв'язку з чим у даному випадку
правомірним є застосування п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
щодо оподаткування за
ставкою 20%.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь
свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки господарським судом першої
інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.
На підставі укладеного сторонами договору від 30.12.2005 р.
№300 Державне підприємство "Iллічівський морський торговельний
порт" здійснило вивантаження з залізничних вагонів, розформування,
збереження, подачу/прибирання вагонів, а також документальне
оформлення проданого вантажовідправниками на експорт вантажу ТОВ
"Гамма Трансбан".
За результатами виконання зобов'язань за названим договором
Державне підприємство "Iллічівський морський торговельний порт"
пред'явило до оплати ТОВ "Гамма Трансбан" рахунки від 28.02.2006
р. №Т/1808, від 14.02.2006 р. №Т/1458, №Т/736р на загальну суму 1
043 775,41 грн.
Державне підприємство "Iллічівський морський торговельний
порт" у ході проведення розрахунків з ТОВ "Гамма Трансбан"
виписало відповідні податкові накладні, проте ТОВ "Гамма Трансбан"
здійснило платежі не в повному обсязі, оскільки залишило без
оплати нараховані на вартість льодового збору 20% податку на
додану вартість -36 176,44 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про
стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 36 176,44 грн.,
обгрунтовуючи позов тим, що при розрахунку вартості наданих послуг
на вартість льодового збору був нарахований податок на додану
вартість за ставкою 20% у розмірі заявлених до стягнення коштів,
який відповідачем не був сплачений.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості
у розмірі 36 176,44 грн., господарський суд першої інстанції
виходив із того, що: по-перше, відповідно до п. 5.15 ст. 5 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по
перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через
територію і порти України; по-друге, враховуючи, що льодовий збір
віднесено до комплексу робіт, пов'язаних із обробленням
зовнішньоторговельних і транзитних вантажів у морських портах, то
такі послуги не можуть бути відокремлені від процесу транспортних
перевезень транзитних вантажів, у зв'язку з чим вони повинні
оподатковуватися за тими ж правилами, що й транспортні
перевезення.
Однак, зазначені висновки господарського суду колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає передчасними і такими,
що не грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального
права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як
це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування
операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів
та вантажів транзитом через територію і порти України.
Згідно з п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з поставки послуг платником
податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і
вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у
порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів"
( 1172-14 ) (1172-14)
транзит вантажів -перевезення транспортними засобами
транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію
України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску
через державний кордон України.
Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні,
тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення
згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні
засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію
України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням,
складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу
транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту
перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території
України (ст. 5 Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
).
Транзитні послуги (роботи) -безпосередньо пов'язана з
транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту,
що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення,
транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо (ст.
1 Закону України "Про транзит вантажів" ( 1172-14 ) (1172-14)
).
Застосувавши норми п. 5.15 ст. 5 та п. 6.2.4 ст. 6 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
як підставу
для відмови в позові, господарський суд першої інстанції не
встановив, чи мала місце поставка послуг з перевезення вантажів
транзитом через територію України та чи мали місце операції з
поставки послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) вантажів
(і яких саме) транзитом через територію України, в т.ч. чи
відносяться роботи (послуги), за які сплачується льодовий збір, до
послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів транзитом через
територію України, в т.ч. яких конкретно вантажів, з якої країни
до якої, хто надав послуги з перевезення (переміщення) вантажів
транзитом через територію України, хто є власником вантажу тощо.
Викладене свідчить про те, що судом зроблено висновки при
неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
р. №11 рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень
касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, постановлене у справі судове рішення підлягає
скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі
передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного
та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків
сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з
вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9,- ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "Iллічівський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2006 р.
у справі №1/428-06-11216 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2006
р. у справі №1/428-06-11216 скасувати, а справу направити на новий
розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна