ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 р.
№ 9-16/106-05-2307
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
не з'явився
3-тьої особи
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансавто"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 р.
у справі
№9-16/106-05-2307 господарського суду Одеської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансавто"
до
Малого підприємства "МИЗ"
третя особа, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору
Громадянин ОСОБА_1
про
про визнання права власності на майно
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2005
р. позов був задоволений та визнано право власності Товариства з
обмеженою відповідальністю "Трансавто" на частину млина загальною
площею 160 кв. м. з прилеглою територією та під'їзними шляхами у
рівних частинах, розташовану за адресою: Одеська область,
Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Курортна, 1.
За касаційною скаргою громадянина ОСОБА_1 (особи, що на той
час не була залучена до участі у справі) судове рішення
переглянуте в касаційному порядку і постановою Вищого
господарського суду України від 19.04.2006 року скасоване, справа
передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
При новому розгляді ухвалою господарського суду Одеської
області від 30.10.2006 року (суддя Бакланова Н.В.), залишеною без
змін постановою Одеського апеляційного господарського суду
від 26.12.2006 року
Доповідач: Шаргало В.I.
(судді: Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т., Журавльов О.О.),
провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансавто" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права просить їх скасувати.
Скаржник, зокрема, звертає увагу касаційної інстанції на те, що
суди попередніх інстанцій при новому розгляді справи неправомірно
не задовольнили його клопотання про додаткову перевірку наявних у
справі доказів, порушили конституційні норми щодо права позивача
на захист своїх інтересів у суді.
Заслухавши суддю-доповідача в судовому засіданні пояснення
представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність застосування судами попередніх інстанцій норм
процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому процесі - позивачами і
відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені
у статті 1 цього Кодексу. Таким чином сторонами у господарському
процесі є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи
(у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -
підприємства та організації), які мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття
передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання
правопорушенням.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
громадянин ОСОБА_1, який не набув у встановленому законом порядку
статусу суб'єкта підприємницької діяльності, надавши відповідні
документи на підтвердження своїх вимог, заявляє про належне йому
право власності на спірне майно, що унеможливлює вирішення даного
спору без участі ОСОБА_1.
З урахуванням приписів наведених норм Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, громадянин, як фізична
особа, не може бути стороною в господарському процесі, а відтак
спори за участю таких громадян не підлягають розгляду у
господарських судах, тому господарські суди попередніх інстанцій
правомірно припинили провадження у справі на підставі п.1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Це не
позбавляє сторін можливості реалізувати своє конституційне право
на судовий захист у судах відповідної юрисдикції згідно
процесуального законодавства.
Оскільки даний спір не підлягає розгляду у господарських
судах, ці суди не могли здійснювати і перевірку наданих сторонами
доказів, тому доводи касаційної скарги у цій частині не
відповідають чинному законодавству.
З врахуванням викладеного колегія не знаходить підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування постановлених у справі
судових актів.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Трансавто" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.12.2006р.у справі №9-16/106-05-2307 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.