ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     20 березня 2007 р. 
 
     № 45/245пд 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Удовиченко О.С.-головуючого
 
     Панової I.Ю.,
 
     Хандуріна М.I.
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     ТОВ "Рута-Плюс"
 
     на постанову
 
     Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2006
 
     у справі  господарського суду
 
     №  45/245пн Донецької області
 
     за позовом
 
     Сільськогосподарського      товариства      з       обмеженою
відповідальністю "Зоряне"
 
     до
 
     ТОВ "Рута-Плюс"
 
     про
 
     Визнання угоди недійсною
 
     за участю представників сторін:
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням господарського суду Донецької області від 13.11.2006
у справі № 45/245пд суддя 
( Б.Д. Плотніцький)
в задоволенні позову СТОВ "Зоряне" до ТОВ "Рута-Плюс" про визнання угоди недійсною відмовлено.
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
20.12.2006 у справі № 45/245пд (судді: Мирошниченко С.В.,  Колядко
Т.М.,  Акулова  Н.В.)  апеляційну   скаргу   задоволено,   рішення
господарського суду Донецької області від 13.11.2006  у  справі  №
45/245пд скасовано. Визнано недійсним договір купівлі-продажу  від
10.01.2006 недійсним.
     Не  погоджуючись  з  вказаною  постановою  суду   апеляційної
інстанції, ТОВ "Рута-Плюс"  звернулась  до  Вищого  господарського
суду  України  з  касаційною  скаргою  в  якій  просить  скасувати
постанову  Донецького   апеляційного   господарського   суду   від
20.12.2006 у справі № 45/245пд.
     Колегія   суддів   Вищого   господарського   суду    України,
переглянувши в касаційному порядку  рішення місцевого та постанову
апеляційного  господарського  суду,   на   підставі   встановлених
фактичних обставин справи, перевіривши застосування  судом  першої 
та апеляційної  інстанції  норм  матеріального  та  процесуального
права вважає, що   правові  підстави  для  задоволення  касаційних
скарг відсутні, виходячи з такого:
     як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2006р. СТОВ
"Зоряне"  уклало  з  ТОВ   "Рута-Плюс"   договір   купівлі-продажу
сільськогосподарської продукції,  асортімент,  кількість  та  ціна
якої визначається накладними. Відповідно до  податкової  накладної
та рахунку позивач придбав у відповідача пшеницю у кількості 33096
кг за ціною 83 коп. за кілограм на загальну суму з урахуванням ПДВ
33096 грн.
     З  матеріалів  справи   також   вбачається,   що   постановою
господарського  суду  від  11.10.2005р.   СТОВ  "Зоряне"   визнано
банкрутом  та   відкрита   ліквідаційна   процедура   строком   до
11.01.2006р.   Ліквідатором   призначений   арбітражний   керуючий
ОСОБА_1.
     Постановою господарського суду від 28.02.2006р.  повноваження
ліквідатора   ОСОБА_1    припинено,    ліквідатором    призначений
арбітражний керуючий ОСОБА_2.
     Постановою  господарського  суду   від   11.06.2006р.   строк
ліквідаційної процедури продовжений до 28.11.2006р.
     Відповідно  до  ст.  23  Закону  України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         з  дня прийняття  господарським  судом  постанови  про
визнання боржника банкрутом і відкриття  ліквідаційної  процедури:
підприємницька  діяльність   банкрута   завершується   закінченням
технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її
продажу;
     Апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку, що 
договір  купівлі-продажу  укладений  під  час  дії   ліквідаційної
процедури    та   направлений   на   здійснення    підприємницької
діяльності   порушує   вимоги   приписів   Закону   України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
     Суд апеляційної інстанції  вірно  зауважив,  що  в  порушення
вимог  ч.  8  ст.  30,  31   Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         грошові кошти банкрута, які  є  часткою  ліквідаційної
маси,  в  даному  випадку  витрачались  не  на   погашення   вимог
кредиторів, а на оплату придбаного майна оскільки   відповідно  до
п. 31 договору від 10.01.2006  оплата товару  здійснюється  шляхом
перерахування грошей на рахунок продавця.
     За  викладених  обставин  та  враховуючи  ст.ст.   203,   215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  апеляційний  господарський
суд законно та обгрунтовано  дійшов  висновку  визнання  недійсним
договору  купівлі-продажу  сільськогосподарської   продукції   від
10.01.2006, та про  скасування  рішення  місцевого  господарського
суду.
     Керуючись  статтями  111-7,  111-9,    111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу ТОВ "Рута-Плюс" залишити без задоволення.
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
20.12.2006 у справі № 45/245 пд залишити без змін.
     Головуючий  О.С. Удовиченко
     Судді  I.Ю. Панова
     М.I. Хандурін