ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     20 березня 2007 р.
 
     № 43/163
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Т. Дроботової - головуючого
     Н. Волковицької
     Л. Рогач
 
     за участю представників:
 
     позивача
 
     Бєгунов А.В. -довіреність від 12.05.2005 р.
 
     відповідача
 
     - Білоуська I.В. -довіреність від 26.052004 р.;
     - Шарахматова Т.Є.-довіреність від 30.05.2005 р.;
     - Воронін В.О. -довіреність від 26.05.2004 р.;
 
     заявника
 
     -Погорілко Н.М.-довіреність від 27.12.2006 р.;
     - Тяжін А.О. - довіреність від 27.12.2006 р.
 
     за участю прокурора
 
     Савицької О.В.
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
та касаційне подання
 
     Фонду державного майна України
     Заступника Генерального прокурора України
 
     на рішення
     та ухвалу
 
     від 25.03.2005 господарського суду м. Києва
     від 25.07.2006 р. господарського суду м. Києва
 
     у справі
 
     № 43/163 господарського суду м. Києва
 
     за позовом
 
     Закритого акціонерного товариства "Сканвольвігнг"
 
     до
 
     Відкритого  акціонерного   товариства   "Лізингова   компанія
"Украгромашінвест"
 
     про
 
     визнання недійсними рішень загальних зборів
 
     В С Т А Н О В И В :
     У  лютому  2005   р.   ЗАТ   "Сканвольвінг"   звернулось   до
господарського суду м. Києва з позовом до ВАТ "Лізингова  компанія
"Украгромашінвест" (далі за текстом  ВАТ  "Украгромашінвест")  про
визнання недійсними рішень загальних зборів від 20.07.2004  р.,  у
відповідності до статті 159 Цивільного кодексу України  ( 435-15 ) (435-15)
        
та  статті  41  Закону  України  "Про   господарські   товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
        .
     Позовні вимоги обгрунтовані тим,  що  ВАТ  "Украгромашінвест"
було  відмовлено  представникам  ЗАТ   "Сканвольвігнг",   який   є
власником  простих  іменних  акцій   ВАТ   "Украгромашінвест",   в
реєстрації акціонерів, що прибули для участі  в  загальних  зборах
акціонерів, а  також  в  участі  у  загальних  зборах  акціонерів,
мотивуючи таки дії тим, що реєстр власників іменних цінних паперів
ВАТ "Украгромашінвест",  ведення  якого  забезпечує  сам  емітент,
правлінням  ВАТ  "Украгромашінвест"  не  складався,  а  реєстрація
акціонерів, що прибули для участі у загальних  зборах  акціонерів,
не проводилась.
     З   протоколу   №   5   загальних   зборів   акціонерів   ВАТ
"Украгромашінвест"  від  20.07.2004  р.   вбачається,   що   збори
відбулися.
     А відповідно до вимог чинного законодавства загальні збори не
могли відбуватися без реєстрації акціонерів.
     У  запереченнях  на  позовну  заяву  ВАТ   "Украгромашінвест"
просить відмовити у задоволенні позовних  вимог  та  зазначив,  що
безпосередня реєстрація акціонерів проводилась мандатною комісією,
обраною з числа акціонерів ВАТ "Украгромашінвест", а протокол №  5
від 20.07.2004 р. повністю відповідає вимогам законодавства  та  у
повному обсязі  відображає  хід  зборів,  порядок  голосування  та
акціонерів, що прибули для участі у зазначених зборах.
     Рішенням господарського  суду  м.  Києва  від  25.03.2005  р.
(суддя Пасько Н.В.) позов задоволено, визнано  недійсними  рішення
загальних зборів акціонерів ВАТ "Украгромашінвест" зафіксованих  у
протоколі № 5 від 20.07.2004 р.
     Мотивуючи рішення господарський суд зазначив,  що  виконавчим
органом  ВАТ  "Украгромашінвест"   не   здійснювалась   реєстрація
акціонерів для участі у загальних зборах в порядку,  встановленому
чинним законодавством, що  підтверджується  протоколом,  складеним
робочою групою Державною комісією з цінних  паперів  та  фондового
ринку, про  проведення  контролю  за  реєстрацією  акціонерів  для
участі у загальних зборах акціонерів відповідача.
     Здійснення   реєстрації   акціонерів    мандатною    комісією
суперечить вимогам статті  41  Закону  України  "Про  господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
        .
     Крім  того,  суд  дійшов  висновку,  що  відсутність  реєстру
акціонерів ВАТ  "Украгромашінвест"  у  день  проведення  загальних
зборів акціонерів унеможливлює визначення  наявності  кворуму  та,
відповідно, правомочності проведення  загальних  зборів,  оскільки
для  вирішення  питань  порядку  денного  необхідна  інформація  з
реєстру власників іменних цінних паперів на день проведення зборів
щодо кількості акцій, які мають право голосу.
     Ухвалою господарського суду м.  Києва  від  25.07.2006  р.  у
зв'язку  з  надходженням  заяви  від  24.07.2006   р.   державного
реєстратора  Солом'янської   районної   в   м.   Києві   державної
адміністрації роз'яснено рішення у даній справі.
     Правовими наслідками рішення господарського суду м. Києва від
25.03.2005 р у  справі  №  43/163  є  недійсність  усіх  прийнятих
рішень, в тому числі й стосовно  зміни  осіб  у  керівних  органах
управління ВАТ "Украгромашінвест", а саме: недійсність відкликання
Голови правління ВАТ "Украгромашінвест" та всіх членів правління у
тому числі  заступників  Голови  правління,  а  саме:  Хорошайлова
С.В. -Голови правління, Колгана О.А., Лисенко Т.П., Бояршина М.I.,
Буряченко В.I., Магомедову Л.I..
     Нелегітимність  Голови  правління   ВАТ   "Украгромашінвест",
обраного  відповідно  до  рішення  загальних   зборів   акціонерів
товариства від 20.07.2004р., а саме: Куликовича О.М.
     Враховуючи  наведене  державному  реєстратору   Солом'янської
районної в м. Києві державної адміністрації необхідно вчинити  дії
по приведенню інформації, яка  знаходиться  в  Державному  реєстрі
юридичних  осіб  та  фізичних  осіб  -підприємців   відносно   ВАТ
"Украгромашінвест", у  відповідність  із  рішенням  господарського
суду м. Києва від 25.03.2005 р. у справі № 43/163 та  у  стан,  що
діяв до внесення змін на підставі протоколу № 5  загальних  зборів
акціонерів ВАТ "Украгромашінвест" від 20.07.2004 р.
     Мотивуючи ухвалу, господарський суд на  підставі  статей  92,
202, 203 159, 215 та 216 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
статті   41   Закону   України   "Про   господарські   товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
        , зазначив, що порушення порядку скликання,  реєстрації
та  проведення  20.07.2004  р.  загальних  зборів  акціонерів  ВАТ
"Украгромашінвест" позбавило наявності у зборів необхідного обсягу
цивільної дієздатності юридичної особи й можливості для  прийняття
будь-яких  рішень,  правочинів  та  призвело  до  визнання   судом
недійсним    рішень    загальних     зборів     акціонерів     ВАТ
"Украгромашінвест", які викладені у протоколі № 5  від  20.07.2004
р.
     Фонд  державного  майна  України,  на  підставі  статті   107
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  подав
касаційну скаргу до Вищого господарського  суду  України,  в  якій
просить рішення господарського суду м.  Києва  від  25.03.2005  р.
скасувати, з посиланням на  те,  що  своїм  рішенням  суд  вирішив
питання про права та обов'язки держави, не  залучивши  державу  до
розгляду справи, в особі уповноважених органів.
     Скаржник зазначає, що Фонд державного майна України є одним з
найбільших акціонерів ВАТ "Украгромашінвест" та володіє 50,0792  %
акцій вказаного товариства, а тому його не залучення при вирішенні
даного спору є порушенням прав Фонду, як  акціонера.  До  того  ж,
оскаржуване рішення негативно впливає на роботу товариства.
     Крім того, підлягає скасуванню ухвала господарського суду  м.
Києва  від  25.07.2006  р.,  оскільки,   як   зазначає   скаржник,
враховуючи,   що   Солом'янська   райдержадміністрація   не   була
боржником, відповідачем, а ні будь-якою стороною процесу у  справі
№ 43/163, ухвалюючи роз'яснення рішення  від  25.03.2005  р.,  суд
допустив   порушення   вимог   як   статті    89    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , та нехтування положень
статті 84 вказаного кодексу.
     Заступник Генерального прокурора України звернувся до  Вищого
господарського  суду  України  з  касаційним  поданням,  у   якому
ставиться питання про скасування  рішення  від  25.03.2005  р.  та
ухвали від 25.07.2006 р. господарського суду м. Києва та  передачі
справи на новий розгляд, з  посиланням  на  порушення  судом  норм
матеріального  та  процесуального  права,  зокрема,  неправильного
застосування до спірних правовідносин положень  статей  203,  215,
216 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     У касаційному поданні, зазначено, що правомочність  загальних
зборів   акціонерів   визначається   виключно   за    результатами
реєстрації, якими встановлюється кількість акціонерів,  що  беруть
участь у зборах, і належною їм кількістю голосів. З протоколу №  5
позачергових загальних зборів  акціонерів  ВАТ  "Украгромашінвест"
від  20.07.2004  р.  вбачається,  що  була  створена  реєстраційна
комісія,  якою  проводилась  реєстрація  усіх  акціонерів  та   їх
довірених  осіб,  що  прибули  для  участі  у   загальних   зборах
акціонерів і перевірено їх повноваження на участь у зборах.  Отже,
реєстрація  акціонерів  проводилась,  проте  зазначена   обставина
залишилась поза увагою суду.
     Крім того, дійшовши висновку про порушення прав  позивача  як
акціонера, у зв'язку з не допуском до участі  у  загальних  зборах
акціонерів, судом не було з'ясовано чи був ЗАТ "Сканвольвігнг"  на
час проведення зборів акціонерів ВАТ "Украгромашінвест", коли та у
кого ним були придбані  акції  товариства,  внесення  реєстратором
акцій ВАТ "Украгромашінвест" запису до системи  реєстру  власників
іменних цінних паперів товариства про перехід права  власності  на
акції до позивача тощо.
     У відзиві на касаційну скаргу Фонду державного майна  України
ВАТ "Украгромашінвест" просить касаційну  скаргу  задовольнити  та
скасувати рішення господарського суду м. Києва від  25.03.2005  р.
як  таке,  що  винесено  з  порушенням   норм   матеріального   та
процесуального права, що стосується прав та обов'язків  осіб,  які
не були залучені до участі у справі.
     Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення  присутніх
у судовому засіданні представників сторін,  скаржника,  прокурора,
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на  предмет   правильності
юридичної оцінки обставин  справи  і  повноти  їх  встановлення  в
рішенні суду,  а  також  правильність  застосування  господарським
судом  норм  процесуального  права,  колегія  суддів  вважає,   що
касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно   до   частини   2   статті   32    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          доказами  у  справі  є
будь-які фактичні дані,  на  підставі  яких  господарський  суд  у
визначеному законом порядку встановлює  наявність  чи  відсутність
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини,  які  мають  значення  для  правильного  вирішення
господарського спору.
     Статтею 33 вказаного кодексу передбачено,  що  кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються  сторонами  та
іншими учасниками судового процесу.
     За   приписами   частини   1   статті    38    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , якщо подані  сторонами
докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний  витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх  участі  у  справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
     Згідно  пункту  3  статті  84  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          у  мотивувальній  частині  вказуються
обставини  справи,  встановлені   господарським   судом;   причини
виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст
письмової угоди  сторін,  якщо  її  досягнуто;  доводи,  за  якими
господарський  суд  відхилив  клопотання  і  докази   сторін,   їх
пропозиції щодо умов договору  або  угоди  сторін;  законодавство,
яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування
відстрочки або розстрочки виконання рішення.
     Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму  Верховного  Суду
України, викладених у пункті 6 Постанови від 29.12.1976  р.  №  11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , мотивувальна частина рішення
повинна містити встановлені судом обставини,  які  мають  значення
для справи, їх юридичну  оцінку,  а  також  оцінку  всіх  доказів.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
     Мотивувальна частина рішення повинна містити також  посилання
на Закон та інші нормативні акти матеріального права, на  підставі
яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
     Проте,  судове  рішення  в  даній  справі  цим   вимогам   не
відповідає.
     Як вбачається з матеріалів  справи,  ЗАТ  "Сканвольвінг",  як
акціонер ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест", звернулось до
суду з  позовом  про  визнання  недійсними  рішень,  прийнятих  на
загальних    зборах    акціонерів    ВАТ    "Лізингова    компанія
"Украгромашінвест" від 20.07.2004 р.
     Проте, матеріали справи не містять  жодного  доказу,  чи  був
позивач ЗАТ  "Сканвольвінг"  акціонером  ВАТ  "Лізингова  компанія
"Украгромашінвест" згідно реєстру  акціонерів  на  час  проведення
зборів акціонерів цього підприємства.
     Крім того, матеріали справи не містять доказів  щодо  порядку
проведення  загальних   зборів   відповідно   до   вимог   діючого
законодавства, зокрема, щодо проведення реєстрації  акціонерів  та
доказів  на  підтвердження   доводів   ЗАТ   "Сканвольвінг"   щодо
недопущення його до участі у загальних зборах акціонерів.
     За приписами  статті  43  цього  Кодексу,  господарський  суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються  на
всебічному, повному і об'єктивному  розгляді  у  судовому  процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
     Разом   з   тим,   з   матеріалів   справи   вбачається,   що
господарськими судами першої  інстанції  при  розгляді  справи  та
прийнятті рішення не взято до уваги та не надано належної правової
оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи  суть
спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин,  які  мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  суду  України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню  до  даних
правовідносин.
     Враховуючи,  що   застосування   норм   матеріального   права
цілковито  залежить  від  повноти  та  правильності   встановлення
обставин справи, судове рішення не можна визнати законним.
     Оскільки передбачені  процесуальним  законом  межі  перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не  були  встановлені  в  рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність  того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими,  збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та ухвала про
роз'яснення   рішення   у   справі   підлягають   скасуванню,    а
справа -направленню на новий розгляд  до  господарського  суду  м.
Києва.
     При  новому  розгляді   справи   суду   необхідно   врахувати
викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких грунтуються
вимоги та заперечення сторін,  і  в  залежності  від  установлених
обставин вирішити спір у  відповідності  з  нормами  матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
     Разом з цим, судова колегія вважає за необхідно зазначити, що
касаційна скарга Фонду державного майна України подана на підставі
приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
     Відповідно  до  статті  107   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         право касаційного  оскарження  надано,
зокрема, особам, яких не було залучено до участі  у  справі,  якщо
суд прийняв  рішення  чи  постанову,  що  стосується  їх  прав  та
обов'язків.
     Відповідно до статей 111-9, 111-10 цього ж кодексу  касаційна
інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу  передати
на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський  суд
припустився  такого  порушення  процесуальних  норм  як  прийняття
рішення, що  стосується  прав  і  обов'язків  осіб,  які  не  були
залучені до участі у справі.
     Зі змісту  наведених  вище  норм  випливає,  що  обов'язковою
умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не  було  залучено
до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків
такої особи.
     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, предметом позову у даній справі є  визнання  недійсними
рішення  загальних  зборів   акціонерів   ВАТ   "Украгромашінвест"
зафіксованих в протоколі №  5  від  20.07.2004  р.,  у  зв'язку  з
недопущенням ЗАТ "Сканвольвігнг"  до  участі  у  загальних  зборах
акціонерів.
     Проте, матеріали касаційної  скарги  не  містять  будь  -яких
обгрунтувань  та  доказів,  які  б  свідчили  про  порушення  прав
акціонера, виходячи з прийнятих рішень на  загальних  зборах,  які
відбулися 20.07.2004р.
     Таким  чином,  звертаючись   з   касаційною   скаргою,   Фонд
державного майна України не довів, яким чином  прийняте  у  справі
рішення стосується його  прав  та  обов'язків,  а  тому  касаційна
скарга не підлягає задоволенню.
     Керуючись  статтями  43,  111-7,  пунктом  3  статті   111-9,
статтями  111-10,  111-11,  111-12  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
     П О С Т А Н О В И В:
     Рішення від 25.03.2005р.  господарського  суду  м.  Києва  та
ухвалу від 25.07.2006 р. господарського суду м. Києва у  справі  №
43/163  скасувати,  справу   направити   на   новий   розгляд   до
господарського суду м. Києва.
     Касаційне подання заступника Генерального  прокурора  України
задовольнити.
     У  задоволенні  касаційної  скарги  Фонду  державного   майна
України відмовити.
     Головуючий Т. Дроботова
     С у д д і Н. Волковицька
     Л. Рогач