520/1310/2020 Про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок травми, контузії, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по захисту Батьківщини, оформленої протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, зобов'язання вирішити питання щодо виплати зазначеної одноразової грошової допомоги - 04.08.2021 Прийняття

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Ніколаєва О.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Катунова В.В., Бершова Г.Є.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби на підставі довідки МСЕК від 11.12.2015;

- визнати протиправним та скасувати пункт 24 рішення від 24.09.2019 №126 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби на підставі довідки МСЕК від 11.12.2015 згідно з вимогами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та Порядку №975;

- зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 45-денний строк після набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.12.2015.

Визнано протиправним та скасовано п. 24 рішення від 24.09.2019 № 126 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.12.2015 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) , Порядку № 975, наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (z1294-14) .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі 520/1876/19, яке набрало законної сили 25.07.2019, зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та в Порядку № 975 від 25.12.2013.

Міністерством оборони України на виконання зазначеного рішення прийнято рішення у формі протоколу від 24.09.2019 № 126, п. 24 якого відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги.

При цьому, підставою відмови стала відсутність документів, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), як передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) .

Не погодившись із вищевказаним рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2011, а відтак, позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги як особі, звільненої з військової служби, інвалідність якої настала внаслідок контузії і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач в обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що при зверненні за призначенням та виплатою допомоги позивачем не надано документ про обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, який передбачено Порядком № 975.

У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні скарги. Також просить відступити від висновків, викладених в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Отже, законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.

Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Відсутність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов`язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.

Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов`язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаних висновків, викладених у даній постанові.

Суд також звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Отже, висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 26.11.2015 № 4481, який подано разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини поранення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність документа, що підтверджував би обставини отримання поранення позивачем.