Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.С.-головуючого

Панової I.Ю.,

Хандуріна М.I.

розглянувши касаційну скаргу

АБ "ТАС-Бізнесбанк"

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006

у справі господарського суду№ 19/230-19/140/06 (rs389842) Запорізької області

за позовом

ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України"

до

ПП "Дар" АБ "ТАС-Бізнесбанк"

про

Визнання договору купівлі-продажу недійсним

за участю представників сторін:

від ВАТ " Державний ощадний банк" -Ткач А.В., Пармузін А.С.

від АБ " Тас-Бізнесбанк" -Кузьмінов С.М., Білоног О.В.

ВСТАНОВИВ:

У справі оголошувалась перерва з 13.03.2007 по 20.03.2007 о 11.05. відповідно до вимог ст.77 ГПК України (1798-12) .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2006 у справі № 19/230-19/140/06 (rs389842) про банкрутство приватного підприємства " Дар" в задоволенні позову ВАТ " Державний ощадний банк України в особі філії -Запорізького обласного управління ВАТ " Державний ощадний банк України" до ПП " Дар" та АБ " ТАС-Бізнесбанк" - відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 у справі № 19/230-19/140/06 (rs389842) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2006р. у справі №19/230/05-19/140-06 (rs389842) скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22.04.2003р., що укладений між Акціонерним банком "Муніципальний" та Приватним підприємством "Дар". Зобов'язано Акціонерний банк "ТАС-Бізнесбанк" та Приватне підприємство "Дар" повернути один одному все одержане за цим договором, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у розмірі -5.210.586 грн. Стягнуто з Акціонерного банку "ТАС-Бізнесбанк" та Приватного підприємства "Дар" на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" судові витрати у розмірі 245грн.50коп. за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях. Видачу відповідного наказу доручено господарському суду Запорізької області.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду Акціонерний банк "ТАС-Бізнесбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2006 у справі № 19/230-19/140/06 (rs389842) залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням з боку суду апеляційної інстанції норм Закону України " Про заставу" (2654-12) ,Закону України " Про нотаріат" крім того, апеляційний суд не прийняв до уваги, що ВАТ " Ощадбанк" не є належним позивачем у справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого:

Господарським судом Запорізької області в ухвалі від 30.10.2006 у справі № 19/230-19/140/06 (rs389842) встановлено, що Ощадбанком надано суду протокол №2 засідання комітету кредиторів ПП " Дар" від 14.06.2006, на якому комітет кредиторів зобов'язав ініціюючого кредитора звернутися до господарського суду в провадженні якого знаходиться справа № 19/230 про банкрутство боржника з заявою про визнання угоди недійсною.

У липні 2006 ВАТ " Державний Ощадний банк України" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства " Дар" та Акціонерного банку " Муніципальний" з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості, розташованого за адресою м. Запоріжжя вул. Лахтинська 8, від 22.04.2003 між відповідачами на підставі ст.48 ЦК України ( в ред.1963 (1540-06) р.) , ст.ст.20,21 Закону України " Про заставу" (2654-12) .

Запорізьким апеляційним господарським судом в постанові від 26 грудня 2006 у справі № 19/230/05-19/140-06 (rs389842) встановлено, що згідно з ухвалою від 11.08.2006 суд першої інстанції здійснив процесуальне правонаступництво -замінив неналежного відповідача-2 -АБ " Муніципальний" м. Запоріжжя на належного -АБ " Тас-Бізнесбанк" м. Запоріжжя, який є правонаступником банку " Муніципальний".

- судами попередніх інстанцій встановлено, що за кредитним договором № КР 102-2001 від 28.09.2001р. (з усіма додатковими угодами до нього), укладеним між Відповідачем-1 по справі та Відповідачем-2 (АБ "Муніципальний") позичальником -ПП "Дар" було отримано кредит у сумі 400 000 гривень. Кредитні зобов'язання за вказаним договором забезпечувалися заставою згідно з договором застави №ДЗ 166-01 від 02.10.01р., за п.1.2 якого Заставодавець - ПП "Дар" передав у заставу АБ "Муніципальний" нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Лахтинська, 8, що складається з наступних об'єктів: їдальні, зазначеної на плані літерою А-2, загальною нежилою площею 982,1 м2; холодильних камер, зазначених на плані літерами Б, В, В, загальною нежилою площею 14,9 м2, 7,7 м2 і 22,5 м2 відповідно; склад, зазначений на плані літерами "Г", "Д"; недобудоване кафе, зазначене на плані літерою "Е"; недобудований навіс, зазначений на плані літерою "Ж"; огорожа, зазначена на плані цифрою №1; ворота, зазначені на плані цифрою № 2; замощення, зазначене на плані цифрою "I".

Відповідно до п.2.7 розділу II договору застави № ДЗ 166-01 від 02.10.2001р., укладеного між ПП "Дар" та АБ "Муніципальний", реалізація заставного майна для погашення заборгованості, забезпеченої заставою, здійснюється Заставодержателем у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про заставу" (2654-12) . Реалізація заставного майна для погашення заборгованості, забезпеченої заставою, може здійснюватися Заставодержателем самостійно будь-яким можливим для нього способом, у тому числі через аукціони, біржі тощо. Заставодержатель має право зі згоди заставодержателя в рахунок погашення заборгованості прийняти предмет застави у власність.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04. 2003 року між Приватним підприємством "Дар" та Акціонерним банком "Муніципальний" було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Лахтинська, 8, а Покупець -прийняти об'єкт нерухомості та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених договором; вартість об'єкту нерухомості згідно з п. 1.4 договору купівлі-продажу склала 460.000 гривень з урахуванням ПДВ.

Пунктом 1.3 зазначеного договору купівлі-продажу встановлено, що договір укладено між сторонами під відкладальною умовою, якою відповідно до цього пункту договору було визнано виникнення у Приватного підприємства "Дар" простроченої заборгованості перед Акціонерним банком "Муніципальний" за кредитним договором № КР 102-2001 від 28.09.2001р.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі Акту приймання-передачі від 22.07.2003 року, який було складено між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу від 22.04.2003 року, ПП "Дар" ("Продавець") передало, а АБ "Муніципальний" ("Покупець") прийняв у власність вказаний вище об'єкт нерухомості.

Суд апеляційної інстанції, визнавши в постанові від 26.12.2006 року на підставі ст.48 ЦК УРСР (1540-06) договір купівлі-продажу від 22.04.2003 між відповідачами недійсним, зобов'язав АБ " Тас-Бізнесбанк" м. Запоріжжя та Приватне підприємство " Дар" м. Запоріжжя повернути один одному все одержане за цим договором, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у розмірі 5210586грн.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач 2 не може надати апеляційному господарському суду доказів наявності у нього нерухомого майна придбаного за договором купівлі-продажу від 22.04.2003, оскільки воно у тому ж році було продане як непрофільний актив, не потрібний для здійснення банківської діяльності.

В ухвалі від 30.10.2006 господарський суд встановив, що банк, одержавши нерухомість, набув право власності, затим реалізував його ТОВ " Продінвест" ( договір 170,від 02.12.03).

Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02.12.2003 року № 170, АБ " Муніціпальний" передає у власність, а ТОВ " Продінвест" приймає та зобов"язується сплатити вартість нерухомого майна, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя вул. Лахтинська 8.Сторонами договору № 170 02.12.2003 складений акт приймання -передачі об"єкта нерухомості, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул Лахтинськая б.8.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові акти попередніх інстанцій, в порушення вимог ст.43 ГПК України (1798-12) , прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також господарським судом та судом апеляційної інстанції прийняті рішення, що стосуються прав і обов'язків особи, яка не була залучена до участі в справі.

В мотивувальних частинах рішення та постанови господарських судів містяться висновки суду про права та обов'язки ТОВ " Продінвест, яке не було залучено до участі у справі.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного банка "ТАС-Бізнесбанк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 26.12.2006 у справі № 19/230-19/140/06 (rs389842) скасувати.

Справу № 19/230-19/140/06 (rs389842) направити до господарського суду Запорізької області на новий розгляд.