-ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
-IМЕНЕМ УКРАЇНИ
-
- 20 березня 2007 р.
-№ 14/324
-Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
-головуючий суддя
Муравйов О. В.
-судді
Фролова Г. М.
Коробенко Г.П.
-розглянувши
-касаційне подання
Світловодського міжрайонного прокурора
-на рішення
Господарського суду Полтавської області від 30.11.2006 року
-по справі
№ 14/324
-за позовом
Світловодського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі
Міністерства палива та енергетики від імені якого діє Державне
підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
-до
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Управління магістральних
газопроводів "Черкаситрансгаз" Кременчуцьке лінійне виробниче
управління магістральних газопроводів
-про
стягнення 17000 грн.
-За участю представників сторін:
-від позивача:
не з'явився
-від відповідача:
Сергієнко О.А. -дов. №95 від 10.01.2007 року
-від прокуратури:
не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2007
року касаційне подання Світловодського міжрайонного прокурора було
прийняте до провадження, його розгляд призначений на 20.03.2007
року.
У зв'язку з перебуванням судді Полянського А.Г. у відпустці,
розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 19.03.2007 року для розгляду справи № 14/324 в
касаційному порядку утворена колегія суддів в наступному складі:
головуючий -Муравйов О. В., судді Фролова Г. М., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представники позивача та прокуратури в судове засідання
20.03.2007 року не з'явились, хоча про дату, час та місце судового
засідання повідомлені заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою
Вищого господарського суду України від 16.02.2007р. про прийняття
касаційного подання до розгляду явка представників сторін
обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не
витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом
касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів вважає, що неявка представників
позивача та прокуратури не перешкоджає розгляду справи за наявними
матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За згодою відповідача в судовому засіданні 20.03.2007 року
було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого
господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Світловодський міжрайонний
прокурор в інтересах держави в особі Міністерства палива та
енергетики від імені якого діє Державне підприємство "Національна
енергетична компанія "Укренерго" звернувся з позовом до Дочірньої
компанії "Укртрансгаз" Управління магістральних газопроводів
"Черкаситрансгаз" Кременчуцьке лінійне виробниче управління
магістральних газопроводів про стягнення штрафу в сумі 17000,00
грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від
30.11.2006 року (суддя Iваницький О.Т.) в задоволенні позовних
вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням,
Світловодський міжрайонний прокурор звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційним поданням, в якій просить
скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від
30.11.2006 року, а справу передати на новий розгляд до місцевого
господарського суду.
У відзиві на касаційне подання відповідач проти вимог та доводів
прокурора заперечує, просить залишити рішення місцевого суду без
змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційне подання та відзив на
нього, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судом норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, 25
травня 2004 року державним інспектором з енергетичного нагляду за
режимами споживання електричної та теплової енергії Східного
відділення Світловодської групи в Кіровоградській області, на
підставі Акта обстеження № 193 від 06.05.2004 p., видано припис №
96 газокомпресорній станції (ГКС) "Задніпровська"Кременчуцького ЛВ
УМГ (розташована в районі с. Павлівка Світловодського району), в
якому вказується на необхідність скласти та затвердити акт
екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання
згідно вимог "Iнструкції про порядок складання акта екологічної,
аварійної та технологічної броні електропостачання
споживача"(далі-Iнструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України 4 лютого 2004 року за № 154/8753.
12 серпня 2004 року інспектором Держенергонагляду видано
начальнику ГКС "Задніпровська"повторний припис за № 166, яким
приписується спільно з електропередавальною організацією скласти
акт екологічної, аварійної та технологічної броні, згідно пунктів
1.1.10, 3.1 Iнструкції.
Постановою № 114 від 09.09.2004 р. про накладення штрафу за
порушення законодавства про електроенергетику, а саме за ухилення
від виконання припису № 166 від 12.08.2004 р., на Кременчуцьке
ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане)
накладено штраф в сумі 17000,00 грн.
Згідно з "Правилами технічної експлуатації магістральних
газопроводів", затверджених наказом ДК "Укртрансгаз" від
20.09.2000 р. №209, СТП 320.30019801.018-2000, дія яких
розповсюджується на діючі об'єкти і споруди, до складу
магістральних газопроводів входять головні та проміжні компресорні
станції (пункт 1.4.1 Правил). Компресорні станції забезпечують
продуктивність газопроводу підвищенням тиску газу, що
транспортується при здійсненні основних технологічних процесів
очищення газу від домішок, компримування газу, охолодження газу,
заміру, контролю та управління технологічними параметрами роботи
компресорної станції і газопроводу до та після КС (пункт 4.1
Правил).
Як встановлено місцевим господарським судом, з довідки
головного управління статистики у Полтавській області від
12.09.2006 р. № 09/2-1000з вбачається, що в Єдиному державному
реєстрі підприємств та організацій України не значиться суб'єкт
господарювання Газокомпресорна станція "Задніпровська"
Кременчуцького ЛВ УМГ.
Довідкою Державного реєстратора № 33 від 13.09.2006 р. також
підтверджується, що в Світловодській районній державній
адміністрації Кіровоградської області Газокомпресорна станція
"Задніпровська" не зареєстрована.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком господарського суду першої інстанції в
тому, що в задоволенні заявлених Світловодським міжрайонним
прокурором в інтересах держави в особі Міністерства палива та
енергетики від імені якого діє Державне підприємство "Національна
енергетична компанія "Укренерго" позовних вимогах має бути
відмовлено з огляду на таке.
Статтею 9 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що державна інспекція з енергетичного
нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії
здійснює нагляд за електричними установками споживачів та має
право давати споживачам обов'язкові для виконання приписи про
усунення порушень нормативно-правових актів, про що зазначено в
позові.
Відповідно до підпунктів 4 і 13 пункту 4, та пункту 11
Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання
електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів № 929 ( 929-96-п ) (929-96-п)
від 07.08.1996 p., державний
енергетичний нагляд здійснює нагляд в межах своєї компетенції,
державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання
покладених на Держенергонагляд завдань та функцій мають право
видавати приписи суб'єктам електроенергетики та споживачам
обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень
нормативно-правових актів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що
споживачем енергії, згідно статті 1 зазначеного Закону, є виключно
суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що
використовують енергію для власних потреб на підставі договору про
її продаж та купівлю.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про трубопровідний
транспорт" ( 192/96-ВР ) (192/96-ВР)
, об'єктом трубопровідного транспорту є
магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні,
надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти
та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують
безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з місцевим господарським судом, що за своїм статусом
Газокомпресорна станція "Задніпровська"не є суб'єктом
господарювання, юридичною особою чи її відокремленим підрозділом,
яка відповідно до ст.ст. 80, 95 ЦК та ст. 55 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
наділена цивільною правоздатністю і
дієздатністю та, відповідно, не є споживачем електроенергії в
контексті статті 1 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
З урахуванням відсутності в приписах вимог до суб'єкта
господарської діяльності - відповідного споживача електроенергії,
зазначені вище приписи № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від
12.08.2004 p., які видані державною інспекцією з енергетичного
нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в
Кіровоградській області не відповідають вимогам діючого
законодавства України, та не можуть бути підставою для подальших
примусових заходів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає,
що пунктом 1.1.4 "Iнструкції про порядок складання акта
екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання
споживача", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики
України від 19.01.2004 р. № 26 ( z0154-04 ) (z0154-04)
та зареєстрованої в
Мін'юсті України 4 лютого 2004 року за № 154/8753, передбачено, що
визначені величини екологічної, аварійної, та технологічної броні
електропостачання оформлюються Актом екологічної, аварійної, та
технологічної броні електропостачання споживача, який є
невід'ємною частиною договору між постачальником електричної
енергії за регульованим тарифом (електропередавальною
організацією) та споживачем.
Частиною 5 статті 24 Закону "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
передбачено, що енергопостачальники зобов'язані
забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно
умовами ліцензій та договорів.
Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договори
укладаються між суб'єктами господарської діяльності у разі, коли
останні вступають між собою у певні відносини, спрямовані на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основні вимоги до договорів зі споживачами встановлені
розділом 6 Правил користування електричною енергією в редакції
постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 929 ( 929-96-п ) (929-96-п)
. Згідно з
вимогами підпункту 2 пункту 6.4 ПКЕЕ, до договору додається Акт
аварійної та технологічної броні електропостачання.
Отже, місцевий господарський суд, на думку касаційної
інстанції прийшов до цілком вірного висновку, що акт екологічної,
аварійної, та технологічної броні електропостачання є частиною
відповідних договорів між суб'єктами господарської діяльності.
Iнструкція про порядок складання акта екологічної, аварійної
та технологічної броні електропостачання споживача", затверджена
Міністерством палива та енергетики України від 19.01.2004 р. № 26
( z0154-04 ) (z0154-04)
, визначає порядок складання відповідного Акта. Акт
набирає чинності після його підписання та завірення підписів
керівників енергопостачальника та споживача, як суб'єктів
договору, печатками.
Затверджений у встановленому порядку Акт є невід'ємною
частиною договору.
Як встановлено місцевим господарським судом, на момент видачі
приписів державною інспекцією № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від
12.08.2004р., між ВАТ "Кіровоградобленерго" в особі Світловодської
філії та ДК "Укртрансгаз" існували договірні відносини, про що
укладено договір про постачання електричної енергії № 56 від
06.11.2003 р., у тому числі із додатком до нього - Актом аварійної
та технологічної броні електропостачання від 30.12.2003 р. Згідно
з пунктом 9.4, Договір набрав чинності з моменту його підписання,
тобто з 06.11.2003 року.
За наявності розбіжностей між ДК "Укртрансгаз" щодо укладення
Акту на броню сторони діють в рамках договірних відносин із
електропостачальною організацією - ВАТ "Кіровоградобленерго".
Діючим законодавством визначено єдиний порядок укладення,
зміни та розірвання договорів між його сторонами. Згідно статті 11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підприємство чи організація, які вважають
за необхідне змінити договір, надсилають пропозиції про це другій
стороні за договором.; якщо підприємства і організації не досягли
згоди щодо зміни чи розірвання договору, заінтересована сторона
має право передати спір на вирішення господарського суду. Умови
участі в укладенні договорів, їх частин або додатків до них,
третьої сторони, яка не є учасником цих відносин, законодавством
України не передбачені.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України погоджується з місцевим господарським судом в тому,
що дії державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами
споживання електричної та теплової енергії в Кіровоградській
області Східного відділення Світловодської групи шляхом видачі
приписів № 96 від 25.05.2004 р. та № 166 від 12.08.2004 p., a
відповідно і накладення штрафу, згідно постанови №114 від
09.09.2004 р. за невиконання припису щодо примусового укладення
додатку до договору постачання електричної енергії, суперечать
діючому законодавству України.
Як встановлено місцевим господарським судом, "Iнструкція про
порядок складанні акта екологічної, аварійної та технологічної
броні електропостачання споживача", затверджена наказом
Міністерством палива та енергетики України від, 19.01.2004 p. № 26
( z0154-04 ) (z0154-04)
та зареєстрована Міністерством юстиції 04.02.2004 р.
Перелік споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має
бути встановлена екологічна броня електропостачання в
Кіровоградській області затверджено Кіровоградською обласною
державною адміністрацією 02.02.2004 р. за №59-р.
Відповідно до статті 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в
часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
Фактично Iнструкція № 26 ( z0154-04 ) (z0154-04)
від 19.01.2004 p.,
якою обумовлено укладення Акту на екологічну броню та Перелік
споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути
встановлена екологічна броня електропостачання, виникли та набули
чинності після укладення договору про постачання електричної
енергії № 56 від 06.11.2003 р.
З огляду на той факт, що Державною інспекцією з енергетичного
нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в
Кіровоградській області, приписи № 96 від 25.05.2004 р. та № 166
від 12.08.2004 р. про примусове складення Акту на екологічну,
технологічну та аварійну броню, видано всупереч вимогам діючого
законодавства України об'єкту трубопровідного транспорту -
Газокомпресорній станції "Задніпровська", а не споживачу
електричної енергії - суб'єкту господарської діяльності, яким є ДК
"Укртрансгаз"та її відокремлені підрозділи, а також з перевищенням
повноважень даного органу, - Постанова № 144 від 09.09.2004 р. про
накладення штрафу за ухилення від виконання припису № 166 від
12.08.2004 р., що визнається касаційною інстанцією, винесена
безпідставно, тому підстави для стягнення 17000,00 грн. відсутні.
До того ж, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вже було зазначено
вище, Постановою № 114 від 09.09.2004 р. про накладення штрафу за
порушення законодавства про електроенергетику, а саме за ухилення
від виконання припису № 166 від 12.08.2004 р., на Кременчуцьке
ЛВУМГ УМГ "Черкаситрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" (Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане)
накладено штраф в сумі 17000,00 грн.
Однак, фактичне звернення до місцевого господарського суду з
позовом про стягнення штрафу за порушення законодавства про
електроенергетику в сумі 17000,00 грн. відбулось 08.06.2006 року.
Згідно статті 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає,
що підстав для скасування рішення Господарського су ду Полтавської
області від 30.11.2006 року по справі № 14/324 в даному випадку
немає, а тому касаційне подання Світловодського міжрайонного
прокурора задоволенню не підлягає.
Iнші доводи, викладені Світловодським міжрайонним прокурором в
касаційному поданні, не приймаються Вищим господарським судом
України, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, що не
входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційне подання Світловодського міжрайонного прокурора залишити
без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2006
року по справі № 14/324 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
Г. М. Фролова
Г. П. Коробенко
- -