ПОСТАНОВА
Іменем України04 серпня 2021 року Київсправа №360/3121/18адміністративне провадження №К/9901/1480/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №360/3121/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Пляшкової К.О., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О.,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача в оформленні необхідних документів та подання про призначення пенсії за вислугою років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області;
- зобов`язати відповідача оформити та подати до ГУПФУ в Луганській області всі необхідні документи та подання про призначення пенсії за вислугу років.
Вимоги обґрунтувала тим, що вона у період з 21.07.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 01.09.2016, з 01.09.2016 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області. У зв`язку з чим, позивачка, як учасниця АТО та бойових дій має пільговий стаж 7 років06 місяців 16 днів, який, на її думку, має бути врахований до стажу, що дає право особі на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Проте відповідач не врахував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (393-92-п) "Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 21.12.1996 по 06.11.2015 проходила службу в ОВС України, з 07.11.2015 по 29.05.2018 - в Національній поліції України.
Безпосередня участь позивачки в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період з 27.07.2014 по 07.11.2015, з 01.09.2016 по 30.04.2018 підтверджена довідкою ГУНП в Луганській області від 27.07.2018 № А-13721, а також посвідченням від 16.07.2015 серії НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу ГУНП в Луганській області від 25.05.2018 № 227 о/с позивачку звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням) з 29.05.2018. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 21 рік 05 місяців 07 днів.
Наказом ГУНП в Луганській області від 30.07.2018 № 316 о/с внесено зміни до наказу ГУНП в Луганській області від 25.05.2018 № 227 о/с та крім календарної вислуги років зараховано додатково до вислуги років на пільгових умовах 07 років 11 місяців 00 днів.
Отже, загальна вислуга років позивачки становить 29 років 4 місяці 7 днів.
05.09.2018 позивачка звернулася до ГУНП в Луганській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.
Листом від 01.10.2018 № 6824/111/58/05-2018 ГУНП в Луганській області повідомило позивачку, що на день її звільнення вислуга років у календарному обчисленні складає 21 рік 05 місяців 07 днів, що є не достатнім для призначення пенсії за пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби у період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, на день звільнення має становити 23 календарних роки та 6 місяців і більше. Через відсутність у позивачки необхідної вислуги років в календарному обчисленні, їй відмовлено у підготовці документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, передбаченої пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, і направленні їх разом із заявою про призначення пенсії до ГУПФУ в Луганській області.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом №2262-XII (2262-12) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 23 календарних роки та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено..
Позивачка не погодилася із зазначеними рішеннями судів і подала касаційну скаргу з вимогами про її скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що пільговий стаж позивача повинен включатися до загального стажу служби та розраховуватися відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їх сімей" від 17.07.1992 №393 (393-92-п) . Із аналізу Закону № 2262-ХІІ (2262-12) та Порядку № 393 випливає, що останні не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугу років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги, оскільки вказаними актами не встановлено виключень про те, що роки вислуги в пільговому розрахунку не можуть застосовуватися до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.
У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII (2262-12) .
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б"-"д", "ж" ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу років 23 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.
У свою чергу, ст. 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (393-92-п) , яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII (2262-12) у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393".
Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивачки, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років і 6 місяців.
Отже, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачці у оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.
Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Оскільки колегія суддів скасовує рішення судів попередніх інстанцій та приймає нове рішення, не повертаючи справу на новий судовий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачка є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 16.07.2015 серії НОМЕР_1, а тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року - скасувати.
Прийняти у справі №360/3121/18 нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................Л.Л. МорозС.Г. СтеценкоТ.Г. Стрелець,Судді Верховного Суду