ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р.
№ 2/42-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрій-П"
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від
20.12.2006 року
у справі
№2/42-06 господарського суду Вінницької області
за позовом
СВАТ "Погребищенське" по вирощуванню насіння цукрових буряків
до
Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрій-П"
про
стягнення суми,
та за зустрічним позовом
Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрій-П"
до
СВАТ "Погребищенське" по вирощуванню насіння цукрових буряків
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача за первісним позовом:
Михальченко М.I. -голова правління
відповідача за первісним позовом:
Павлюк С.М. -за довіреністю від 17.01.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від
05.07.2006р. (суддя Мельник П.А.), залишеним без змін постановою
Житомирського апеляційного господарського суду від 20.12.2006р.
(судді Щепанська Г.А. -головуючий, Гулова А.Г., Пасічник С.С.),
первісний позов задоволено частково, стягнуто з ПСП "Аграрій-П" на
користь СВАТ "Погребищенське" по вирощуванню насіння цукрових
буряків 12500грн. боргу, 781,25грн. річних, 2812,50грн. втрат від
інфляції, 160,93грн. державного мита та 114,77грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в стягненні
451,25грн. відмовлено. В задоволенні зустрічного позову
відмовлено.
ПСП "Аграрій-П" в касаційній скарзі просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове
рішення, яким задовольнити зустрічну позовну заяву, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.10.2003р. між
СВАТ "Погребищенське" (орендодавець) та ПСП "Аграрій -П" (орендар)
був укладений договір оренди млина строком на п'ять років. Плата
за оренду встановлена в розмірі 500грн. в місяць.
Згідно акту прийому-передачі 25.10.2003р. СВАТ
"Погребищенське" передало, а ПСП "Аграрій-П" прийняло млин у
задовільному стані.
29.11.2005р. актом складеним комісією СВАТ "Погребищенське"
було прийнято млин від орендаря та розірвано договір оренди від
27.10.2003р.
Відповідачу були надіслані рахунки щодо сплати орендної плати
№90 від 31.12.2004р. на суму 7000грн. та №19 від 30.12.2005р. на
суму 6000грн., а також податкові накладні.
30.12.2005р. СВАТ "Погребищенське" направило ПСП "Аграрій-П"
претензію з вимогою сплатити 12500грн. боргу по орендній платі за
період з листопада 2003 року по листопад 2005 року.
При цьому судами встановлено, що ПСП "Аграрій-П" вимогу щодо
погашення боргу по орендній платі не виконав.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками
господарських відносин, регулюються ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, що
визначено ст.175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК У країни з урахуванням особливостей, передбачених ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Так, в силу ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст.530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо у зобов'язанні
встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін)
виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має
настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк
(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати
такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги,
якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або
актів цивільного законодавства.
Таким чином, суди, дослідивши обставини неналежного виконання
відповідачем за первісним позовом зобов'язань по оплаті вказаного
договору, в порушення положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, та з
урахуванням вказаних норм законодавства дійшли законних і
обгрунтованих висновків, що сума боргу доведена позивачем за
первісним позовом.
Оскільки факт заборгованості ПСП "Аграрій-П" підтверджений,
суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський
суд, відповідно до ст.ст.526, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дійшов
правильного висновку про обов'язок СВАТ "Погребищенське" сплатити
СВАТ "Погребищенське" основний борг в зазначеній сумі, збільшений
на річні та індекс інфляції.
Також ПСП "Аграрій-П" звернулось із зустрічною вимогою до
СВАТ "Погребищенське" про стягнення коштів за поліпшення
орендованого майна (млина) в сумі 12520грн., додаткових витрат
(штрафні санкції)-15000грн., відшкодування збитків (втраченої
вигоди) - 30000грн. та судові витрати.
Відповідно до статті 778 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
наймач може
поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою
наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без
її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач
має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на
зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Судовими інстанціями, враховуючи обставини справи,
досліджено, що відповідачем не надано доказів, що підтверджують
надання згоди наймодавцем - СВАТ "Погребищенське" на поліпшення
орендованого майна. Позивач за зустрічним позовом документально не
підтвердив зазначену в зустрічній позовній заяві суму витрат.
Суди обгрунтовано відхилили твердження ПСП "Аграрій-П" про
те, що млин був у неробочому, оскільки млин в оренду був переданий
по акту прийому-передачі від 25.10.03р. у задовільному стані.
Вказівки про виявлення будь-яких недоліків орендованого майна в
акті відсутні.
На підставі ретельної оцінки обставин справи суди дійшли
цілком правомірного висновку щодо відсутності підстав для
задоволення вимоги зустрічного позову по відшкодуванню збитків у
вигляді неотриманої вигоди в сумі 30000грн. від переробки
давальницької сировини за договором від 01.02.2004р. між ПСП
"Аграрій-П" і ПСП "Агросоюз Яришевський", оскільки ніяких дій за
цим договором до передачі млина орендодавцю не проводилось і штраф
не сплачувався; докази понесення збитків відсутні.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не
заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна оцінка
судами першої та апеляційної інстанцій. Окрім того, вони фактично
зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є
компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111-5,
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, переглянута у справі постанова
апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного
законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються
непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
20.12.2006р. у справі №2/42-06 залишити без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький