ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 р.
№ 22/121-06-2652
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді:
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Югстрой"
на рішення
від 26.04.2006р. Господарського суду Одеської області
у справі
№ 22/121-06-2652 Господарського суду Одеської області
за позовом
Заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах
держави в особі Одеської обласної державної адміністрації
до
1. Управління Одеської обласної ради з питань використання
майна та приватизації
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Югстрой"
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу майна спільної
власності
за участю представників сторін:
позивача:
не з'явились,
відповідача 1:
відповідача 2:
прокурор:
не з'явились,
Фірсов Д.О., дов. б/н від 05.03.2007р.,
Баклан Н.Ю., посвідчення № 7
В С Т А Н О В И В:
В березні 2006р. заступник прокурора Київського району
м.Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з
позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна
спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст
області шляхом викупу від 08.04.2004р., відповідно до якого
Одеською обласною радою передані на користь ТОВ "Югстрой" будівлі
за адресою м.Одеса, вул.Довга,1, зобов'язавши кожну із сторін
повернути другій все одержане за договором.
Рішенням Господарського суду Одеської області від
26.04.2006р. у справі № 22/121-06-2652 (суддя Торчинська Л.О.)
позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна
спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст
області шляхом викупу від 08.04.2004р., відповідно до якого
Одеською обласною радою передані на користь ТОВ "Югстрой" будівлі
за адресою м.Одеса, вул.Довга,1.
Відповідач 2 звернувся до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
Господарського суду Одеської області від 26.04.2006р. у справі №
22/121-06-2652, мотивуючи касаційну скаргу тим, що рішення
прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, що в порушення вимог ст. ст.1, 2ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор не зазначив яким чином договір
купівлі-продажу комунального майна порушує інтереси держави в
особі Одеської обласної державної адміністрації; до участі у
справі не було залучено Одеську обласну раду; в порушення
ст.ст.4-2, 4-3, 43, 56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справу було
розглянуто у відсутності ТОВ "Югстрой", оскільки він не отримував
від позивача ні позовної заяви, ні додатків, ні ухвал, а про
існування рішення довідався випадково; а також, що в порушення
ст.41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 216, 321, 330,
388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
його протиправно позбавлено власності
набутого за відплатним договором майна. До того ж, як вважає
заявник касаційної скарги, суд не застосував, при винесенні
рішення, положень ст.216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої, у
разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути
другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього
правочину, що є обов'язком суду.
Під час касаційного розгляду представник відповідача 2
уточнив касаційні вимоги та просив скасувати рішення місцевого
суду, а справу направити до Господарського суду Одеської області
на новий розгляд.
Відзивів на касаційну скаргу позивач та відповідач 1 не
надали.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши
повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу майна спільної
власності територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом
викупу від 08.04.2004р., відповідно до якого Одеською обласною
радою передані на користь ТОВ "Югстрой" будівлі за адресою
м.Одеса, вул.Довга,1 місцевий господарський суд виходив з того, що
оскільки рішення Одеської обласної ради, відповідно до яких був
укладений договір купівлі-продажу майна спільної власності
територіальних громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу від
08.04.2004р. між управлінням Одеської обласної ради з
використанням майна та приватизації з ТОВ "Югстрой", скасовані,
вищезазначений договір є недійсним.
В обгрунтування рішення місцевий суд послався на рішення №
764-IУ Одеської обласної ради від 27.01.2006р., яким внесено зміни
до рішення тієї ж ради від 23.12.2005р. №740- IУ "Про розгляд
протестів прокуратури Одеської області на рішення обласної ради
від 08.07.2003 року №191 -ХХIУ", і, яким було викладено в новій
редакції п.2 : - "Рішення Одеської обласної ради від 08.07.2003р.
№191- ХХIУ "Про виділення зі складу загальноосвітної санаторної
школи-інтернату №3 I-III ступенів для дітей з захворюваннями
серцево-судинної системи незадіяних у статутній діяльності будівлі
та споруд" і абзац 4 п.2 рішення Одеської обласної ради від
30.01.2004р. №403- ХХIУ "Про внесення змін та доповнень до
Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад
області, що підлягають приватизації" скасувати". Також, суд, при
цьому, послався на ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
щодо правомочностей
органів місцевого самоврядування та п.1 ст.44 Закону України "Про
загальну середню освіту" ( 651-14 ) (651-14)
щодо майна загальноосвітніх
навчальних закладів, ст.63 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
щодо неможливості приватизації об'єктів освіти.
Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму
Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями, рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення
повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення
для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів,
розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших
майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це
обгрунтувати. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняте у справі рішення вказаним вимогам не відповідає з
огляду на наступне.
Так, між Управлінням обласної ради з питань використання
майна та приватизації (продавець) та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Югстрой" (покупець) 08.04.2004р. було укладено
договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних
громад сіл, селищ та міст області шляхом викупу (далі - Договір)
за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність
покупцю майно спільної власності територіальних громад
області -нежилі будівлі, які знаходяться в м.Одесі по вул.Довгій
під номером 1, що складаються з учбового корпусу літери "А",
гаражу літери "В", загальною площею 575,6 кв.м., вбиральні, літери
"Б", огорожі №1-4, розташованих на земельній ділянці розміром 5217
кв.м., а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і
сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Згідно п.1.3 Договору об'єкт приватизації належить продавцю
на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі від
24.03.2004р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради
та зареєстрованого в Одеському БТI та реєстрації об'єктів
нерухомості 30.03.2004р. у книзі 31неж під реєстровим №3328 на
сторінці 102.
Продавець гарантував, що об'єкт приватизації не входить до
переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим,
переданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових справ
щодо нього немає (п.8.1 Договору).
У відповідності зі ст.215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підставою
недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину
стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами
першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом частин 1-3,5,6 статті 203 ЦК зміст правочину не
може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного
законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка
вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної
дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним
і відповідати його внутрішній волі; - правочин має бути
спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені
ним; - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може
суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи
непрацездатних дітей.
Місцевим господарським судом, під час розгляду справи, не
було досліджено та встановлено, яким нормам суперечив Договір в
момент його вчинення. Саме ж скасування рішень Одеської обласної
ради попередньо прийнятих власних рішень, а також визнання ним
позову, не може слугувати беззаперечливим доказом та підставою для
задоволення позову.
Колегія суддів також відзначає, що місцевий господарський
суд, залишив поза увагою та не вирішив питання порушені у позовній
заяві, зокрема, заступник прокурора Київського району м.Одеси
звернувся з позовом про визнання недійсним договору
купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад
сіл, селищ та міст області шляхом викупу від 08.04.2004р.,
відповідно до якого Одеською обласною радою передані на користь
ТОВ "Югстрой" будівлі за адресою м.Одеса, вул.Довга,1,
зобов'язавши кожну із сторін повернути другій все одержане за
договором.
Проте, у рішенні, щодо останньої вимоги питання вирішено не
було.
Обгрунтованими є також доводи касаційної скарги стосовно
порушення господарським судом вимог пункту другого частини другої
статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якою встановлено безумовні підстави скасування судом
касаційної інстанції рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, зокрема у разі якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином
про час і місце засідання суду.
Ухвалою від 17.03.2006 року Господарський суд Одеської
області призначив на 05.04.2006 року розгляд справи та визнав явку
представників сторін у судове засідання обов'язковою. Зазначену
ухвалу, надіслану ТОВ "Югстрой" на адресу м. Одеса, вул.
Заболотного, 57/2, кв.113, відділення зв'язку 22.03.2006 року
повернуло суду з посиланням на відсутність одержувача за цією
адресою. Слід зазначити, що правильна поштова адреса ТОВ "Югстрой"
(м. Одеса, вул. Довга, 1), але суд відкладаючи розгляд справи на
26.04.2006 року та повторно визнаючи обов'язковою явку сторін не
вжив заходів до належного повідомлення відповідача 2 про час і
місце засідання суду і розглянув справу за відсутності його
представника.
Відповідно до приписів ст. ст. 4-5, 4-7, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення приймаються судом за результатами
обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм
внутрішнім переконанням оцінки доказів, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Враховуючи допущені місцевим судом порушення норм
процесуального права та непереконливість зроблених ним висновків,
ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню, а справа передачі
на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді
справи суду необхідно всебічно і повно перевірити доводи, на яких
грунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від
встановлених обставин вирішити спір відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна
частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Югстрой" задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2006р.
по справі №22/121-06-2652 скасувати, а справу передати на новий
розгляд до Господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.