ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 р.
№ 11/420-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
СПД -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
від 25.12.06 Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№11/420-06 господарського суду Харківської області
за позовом
Заступника прокурора Фрунзенського району м.Харкова в інт.
держави в особі Харківської міської ради
3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору Управління земельних ресурсів м.Харкова
до
СПД -фізичної особи ОСОБА_1
про
звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної
ділянки
у справі взяли участь представники
позивача: Луб"яницький М.I., довір. ВСС №785287 від 30.06.05
відповідача: не з"явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від
24.10.2006 відмовлено в задоволенні позовних вимог про звільнення
та повернення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки
площею 0,0012 га поАДРЕСА_1 та приведення її у придатний для
використання стан з тих підстав, що відповідач займає спірну
земельну ділянку з дозволу відповідних органів влади (суддя М.
Черленяк).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.12.2006 рішення місцевого суду скасовано. Позовні вимоги
задоволено. Постанова мотивована тим, що у відповідача відсутні
документи, що підтверджують право користування спірною земельною
ділянкою (колегія суддів: В. Бондаренко, М. Токар, I Шепітько).
В поданій касаційній скарзі відповідач СПД ОСОБА_1 просить
скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в силі
рішення місцевого суду або передати справу на новий розгляд до
суду першої інстанції. Скаржник вважає, що органи прокуратури не
вправі пред'являти позов в інтересах органу місцевого
самоврядування і апеляційне подання прокурора апеляційний суд
повинен був залишити без розгляду або провадження у справі
припинити.
Судом в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
неповно з'ясовані обставини справи і
досліджені докази, висновки не відповідають матеріалам справи.
Зокрема, у справі відсутні документи, які підтверджуючи існування
адреси АДРЕСА_1. Тобто постанова апеляційної інстанції від
25.12.2006 у справі № 11/420-06 не стосується відповідача. Судом
не витребувані у відповідних органів документи, підтверджуючі
наявність адреси АДРЕСА_1. Апеляційним судом не залучено до участі
у справі ТОВ "ЮСИ", якому в теперішній час спірна земельна ділянка
передана в оренду. Останній позовні вимоги до відповідача не
пред'являє, тобто не вважає, що його право, як орендаря, порушені.
Висновок суду, що ордер діяв до жовтня 2004 року, його строк
закінчився і відповідач займає землю самовільно не грунтується на
діючому законодавстві. Ордер, відповідно Правилам роботи
дрібно-роздрібної торгівлі, затвердженим наказом Міністерства
зовнішньоекономічних відносин та торгівлі в Україні № 369
( z0372-96 ) (z0372-96)
від 08.07.1996, може бути анульований відповідним
органом державної влади, місцевого самоврядування у випадках
систематичного порушення вимог зазначених Правил. Таким чином,
ордер діє доки його не анулюють.
Крім цього, апеляційною інстанцією неправильно зазначено
ім'я та по батькові відповідача та назва суду апеляційної
інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
СПД ОСОБА_1 у 2001 році отримала ордер НОМЕР_1 для розміщення
кіоску на земельній ділянці площею 0,0012 га по АДРЕСА_1. Дія
ордера продовжувалася до жовтня 2004 року.
17.05.2005 Управління земельних ресурсів Харківської міської
ради листом № 5976 попередило відповідача про необхідність в
термін до 25.10.2005 звільнити самовільно зайняту ділянку, на якій
розміщено кіоск у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує
право користування земельною ділянкою.
14.09.2006 Відділом самоврядного контролю за використанням та
охороною земель Харківського міського управління земельних
відносин обстежено спірну земельну ділянку, складено акт НОМЕР_2,
з якого вбачається, що у СПД ОСОБА_1 відсутні документи на право
користування земельною ділянкою за адресою :АДРЕСА_1
Відповідно до Правил, встановлених рішенням виконкому
Харківської міської ради № 156 від 13.04.1994 "Про впорядкування
дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові" з доповненнями від
16.04.2003, для отримання ордера на розміщення кіоску СПД повинен
надати також документ, що посвідчує право на земельну ділянку.
До міського голови з заявою про надання землі в оренду
відповідач звернувся 16.06.2006. Відповідач в суді не заперечував,
що земельна ділянка належним чином не оформлена.
З акту НОМЕР_2 вбачається, що мова іде про земельну ділянку
за адресою: АДРЕСА_1.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку
про обгрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів вважає цей висновок правильним, виходячи з
наступного.
Правила роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі від
08.07.1996 № 369 ( z0372-96 ) (z0372-96)
, зареєстровані в Мінюсті України
23.07.1996 № 372/1397, визначають вимоги до організації
дрібно-роздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнань і
поширюються на господарюючі суб'єкти всіх форм власності, що
здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та
громадського харчування. Розміщення пунктів дрібно-роздрібної
торговельної мережі здійснюється з письмового дозволу місцевого
органу державної виконавчої влади (органу місцевого
самоврядування). Вказані Правила не поширюються на земельні
правовідносини.
Зі вступом в дію 01.01.2002 Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на
земельну ділянку виникає після одержання власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право оренди земельної ділянки виникає після укладання договору
оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання
земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості),
одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної
реєстрації забороняється (ст. 125).
Таким чином, необхідно відрізняти право на землю, на якій
розміщений кіоск, від дозволу на розміщення торгового місця
(ордер).
Самовільним зайняттям землі є заволодіння земельною ділянкою,
що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного
порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення
землі в натурі й одержання документа, що посвідчує право на землю.
З огляду на встановлені судом обставини, у даному випадку має
місце самовільне зайняття землі (ст. ст. 211, 212 ЗК України).
Доводи відповідача про неповне встановлення обставин справи
щодо адреси спірної земельної ділянки, касаційна інстанція до
уваги не приймає. Дослідження доказів у справі не відноситься до
компетенції касаційної інстанції. Апеляційним судом встановлено,
що адреса спірної земельної ділянки: АДРЕСА_1.
Порядок розгляду апеляційної скарги регламентований ст. 99
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Залучення у справу інших господарюючих суб'єктів здійснюється
відповідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за клопотанням сторони, прокурора або з власної
ініціативи господарського суду. Залучення їх у справу є правом, а
не обов'язком суду. Виправлення помилок, допущених в судових
актах, що не зачіпають суті рішення, суддя, що допустив їх,
виправляє на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони.
Твердження відповідача, що органи прокуратури не вправі
пред'являти позов в інтересах органу місцевого самоврядування не
грунтуються на законі.
В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №
З-рп/99 зазначено, що органом уповноваженим державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до статей 6,
7, 13 та 143 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, може виступати
орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому
законом надано повноваження органу виконавчої влади. Слід
зазначити, що в п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
вказано, що до розмежування земель державної і
комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в
межах населених пунктів, крім земель, переданих в приватну
власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а
за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Слід підкреслити, що в цьому пункту йдеться про тимчасовий порядок
здійснення лише функції розпорядження землями державної власності
від імені держави.
На підставі викладеного касаційна інстанція дійшла висновку,
що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим
обставинам і дослідженим доказам з правильним застосуванням норм
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.12.2006 у справі № 11/420-06 -без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун