Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у квітні 2006 року, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Металобаза" 8 000 000 грн. заборгованості за виданими відповідачем 03.07.2000 року векселями №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 та 145 600 грн. відсотків, посилаючись на невиконання ним свого обов'язку щодо платежу, який настав 30.12.2005 року.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання зазначених векселів такими, що не підлягають оплаті, з мотивів складання їх з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, при недійсності договору №30/05/2000/1 від 30.05.2000 року, розрахунки за яким здійснювались спірними векселями, що встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2006 року у справі №25/166-06-4462, видачі векселів у порушення п.2.1 Правил виготовлення та використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10.09.1992 року №528.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2006 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Векселі №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 визнано такими, що оплаті не підлягають.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судом обставин справи, помилковість висновків про відсутність у нього права вимоги платежу за спірними векселями і просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановивши нове рішення про задоволення первісного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені позивачем доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у позові щодо оплати векселів, господарський суд виходив з того, що позивач не є добросовісним та законним векселедержателем, оскільки, його право на векселі не базується на безперервному ряд індосаментів, а окрім того, векселі видані незаконно, так як договір №30/05/2000/1 від 30.05.2000 року не виконано і за рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2006 року у справі №25/166-06-4462 цей договір визнано недійсним та зобов'язано ТОВ "Аналітик" повернути спірні векселі відповідачу у даній справі.

Проте, погодитись з наведеними мотивами відмови у первісному позові не можна.

Вексельний обіг з використаннями простого і переказного векселів, відповідно до Женевської конвенції від 1930 року, запроваджено постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року №2470-ХІІ (2470-12) .

На виконання цієї постанови та Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (1201-12) постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10.09.1992 року №528 (528-92-п) затверджено Правила виготовлення та використання вексельних бланків, якими передбачено, що до затвердження Порядку випуску та обігу векселів, використання вексельних бланків здійснюється відповідно до Положення про простий і переказний вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 року №104/1341 (v1341400-37) .

З 06.01.2000 року набрав чинності Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, який запроваджено Женевською конвенцією 1930 року (995_009) , до якої Україна приєдналася за Законом України від 06.07.1999 року №826-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" (826-14) .

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", ст.1 зазначеного вище Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель містить такі реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Пред'явлені до платежу векселі №№753287046471, 753287046473, 753287046474, 753287046475, 753287046476, 753287046477, 753287046478, 753287046479, 753287046480, 753287046482, 753287046483, 753287046484, 753287046485, 753287046486, 753287046487, 753287046489 містять всі необхідні реквізити, зокрема, і підписи уповноважених на їх вчинення посадових осіб відповідача. Заявляючи зустрічний позов, ВАТ "Металобаза" на дефект форми векселів не посилалось, не містить висновків про це і рішення суду, а тому, підстав для визнання спірних векселів такими, що не мають вексельної сили, не було.

Відповідно до ст.17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджено, у зв'язку з приєднанням України до Женевської конвенції 1930 року за Законом України від 06.07.1999 року №826-ХІV (826-14) , особи, на яких подається позов за переказним векселем не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбані векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику, а тому, при відсутності даних про недобросовісність позивача у справі, посилання господарського суду першої інстанції на рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006 року у справі №25/166-06-4462, яким договір №30/05/2000/1 від 30.05.2000 року визнано недійсним та зобов'язано повернути векселі, як на підставу відмови у задоволенні позову, є помилковим та таким, що правового значення при виконанні зобов'язань за векселем, не мають.

Безпідставними є і посилання суду на те, що позивач не є законним векселедержателем, оскільки, векселі, придбано ним по акту приймання-передачі від 12.12.2000 року.

При такому положенні, коли наведені судом мотиви відмови у позові грунтуються на неправильному застосуванні норм, що регулюють вексельний обіг і є помилковими, а обставини справи встановлені судом з достатньою повнотою і не потребують додаткового дослідження, відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а прийняти нове рішення про задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2006 року скасувати.

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Металобаза" (код 24769573) на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" (код 00153169) 8 000 000 (вісім мільйонів) грн. боргу, 145 600 (сто сорок п'ять тисяч шістсот) грн. річних, 38 250 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. на відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.