ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 лютого 2007 р.
     № 175/16-2006
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Невдашенко Л.П. -головуючого,
     Михайлюка М.В.,
     Дунаєвської Н.Г.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю  "УкрОпт
"Мастер-енерго" на постанову Київського міжобласного  апеляційного
господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі № 175/16-2006
Господарського суду Київської  області  за  позовом  Товариства  з
обмеженою відповідальністю "УкрОпт "Мастер-енерго",  м.  Київ,  до
Коцюбинської селищної ради, Київська  область,  смт.  Коцюбинське,
про стягнення 135 885 грн. 73 коп.,
     за участю представників сторін:
     позивача:-Василик В.В. (дов. від 22.01.2007р.);
     -Євстігнєєв А.С. (дов. від 22.01.2007р.);
     відповідача:-не з'явився,
 
                        в с т а н о в и в:
     У    липні     2006     року     позивач     -ТОВ     "УкрОпт
"Мастер-енерго"  -пред'явив  у  господарському   суді   позов   до
відповідача -Коцюбинської селищної ради про стягнення 135 885 грн.
73 коп.
     Вказував,  що   25.08.2005р.   між   ним,   відповідачем   та
Управлінням  житлово-комунального   господарства   "Біличі"   було
укладено  договір  №  25/08/05-01   оренди   цілісного   майнового
комплексу, згідно умов  якого  він  взяв  в  орендне  користування
котельні, які розташовані під № 14 по вул. Доківській та під  №  1
по вул. Меблевій в смт.  Коцюбинське,  знаходяться  у  комунальній
власності та перебувають у віданні Управління житлово-комунального
господарства "Біличі", а  відповідач  зобов'язався  перераховувати
позивачу  плату,  яка  складається   з   абонентської   плати   за
обслуговування зовнішніх мереж та реконструкцію котелень, а  також
суму коштів на обслуговування внутрішніх мереж будинків та  сплату
заборгованості з опалення, яка надходить на  його  рахунок  до  10
числа наступного місяця.
     Посилаючись на не виконання  відповідачем  п.  1.8  договору,
позивач  просив  стягнути  з  відповідача  84  275  грн.  83  коп.
основного боргу та 51 609 грн. 90 коп. штрафних санкцій, а  всього
135 885 грн. 73 коп.
     Рішенням Господарського суду Київської області від 18  жовтня
2006 року (колегія суддів у складі:  Христенко  О.О.  -головуючий,
Євграфової Є.П., Чорної Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.
     Рішення суду мотивоване посиланнями на те, що відповідач не є
стороною в  договорі  №  25/08/05-01  оренди  цілісного  майнового
комплексу від 25.08.2005р., а тому не може нести  відповідальність
за невиконання умов договору.
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду від 18 грудня  2006  року  (колегія  суддів  у
складі: Мостової Г.I. -головуючий, Мамонтової  О.М.,  Стахурського
М.Ф.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
     У касаційній скарзі позивач посилаючись  на  порушення  судом
норм матеріального  та  процесуального  права,  просить  скасувати
постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове  рішення,
яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
     Розглянувши матеріали  справи  і  доводи  касаційної  скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у  вирішенні  даного  спору,  колегія  суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
таких підстав.
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального  права,  що   підлягають   застосуванню   до   даних
правовідносин.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій  та  вбачається  з
матеріалів справи, 25.08.2005р.  між  позивачем,  відповідачем  та
Управлінням  житлово-комунального   господарства   "Біличі"   було
укладено  договір  №  25/08/05-01   оренди   цілісного   майнового
комплексу, згідно умов якого позивач взяв в  орендне  користування
котельні, які розташовані під № 14 по вул. Доківській та під  №  1
по вул. Меблевій в смт. Коцюбинське і  знаходяться  у  комунальній
власності та перебувають у віданні Управління житлово-комунального
господарства "Біличі", а  відповідач  зобов'язався  перераховувати
позивачу  плату,  яка  складається   з   абонентської   плати   за
обслуговування зовнішніх мереж та реконструкцію котелень, а  також
суму коштів на обслуговування внутрішніх мереж будинків та  сплату
заборгованості з опалення, яка надходить на  його  рахунок  до  10
числа наступного місяця.
     Згідно  з   п.   1.1   договору,   орендодавець   (Управління
житлово-комунального господарства "Біличі") відповідно до  рішення
власника  (відповідача)  від  14.07.2005р.  №  5/1  зобов'язується
передати,  а  орендар  (позивач)  -прийняти  в   строкове   платне
користування для здійснення підприємницької  та  іншої  діяльності
цілісний майновий комплекс, а саме: котельні, що розташовані під №
14 по вул.  Доківській  та  під  №  1  по  вул.  Меблевій  в  смт.
Коцюбинське, зовнішні та внутрішні мережі опалення  та  постачання
гарячої води та інші матеріальні цінності, що перелічені в Додатку
№ 1 до договору.
     Судами попередніх інстанцій також встановлено, що майно,  яке
є   предметом   договору   оренди,   є    комунальною    власністю
територіальної громади смт. Коцюбинське та знаходиться на  балансі
Управління житлово-комунального господарства "Біличі".
     Відповідно  до   ст.   17   Закону   України   "Про   місцеве
самоврядування  в  Україні"   ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,   відносини   органів
місцевого   самоврядування   з   підприємствами,   установами   та
організаціями, що перебувають у комунальній власності  відповідних
територіальних громад, будуються на засадах їх  підпорядкованості,
підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
     В силу статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні"   ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,   виключно   на   пленарних   засіданнях
сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження
договорів, укладених  сільським,  селищним,  міським  головою  від
імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.
     Суди  встановили,  що   відповідач   рішенням   №   5/1   від
14.07.2005р. передав в орендне  користування  позивачеві  цілісний
майновий комплекс, який складається з  котелень,  які  розташовані
під № 14 по вул. Доківській та під № 1 по  вул.  Меблевій  в  смт.
Коцюбинське та зовнішні та внутрішні мережі опалення та постачання
гарячої   води,   який   знаходиться   на    балансі    Управління
житлово-комунального   господарства   "Біличі"    та    зобов'язав
останнього укласти з позивачем договір оренди.
     14.09.2005р. відповідачем  затверджено  акт  прийому-передачі
об'єкту   оренди   з   балансу   Управління   житлово-комунального
господарства "Біличі" на баланс позивача.
     Відповідно  до  п.  1.8  договору,  орендодавець  (Управління
житлово-комунального господарства "Біличі)  зобов'язується  плату,
що складається з абонентської плати  за  обслуговування  зовнішніх
мереж та реконструкцію котелень (0,38грн.), а також суму коштів на
обслуговування внутрішніх мереж будинків та сплату  заборгованості
з опалення, яка надходить на його рахунок  з  01.08.2005р.  та  на
протязі дії договору перераховувати позивачу з моменту  підписання
договору до 10 числа наступного місяця.
     Згідно   п.   10.3   договору,    орендодавець    (Управління
житлово-комунального господарства "Біличі)  та  відповідач  несуть
солідарну відповідальність за порушення умов договору.
     Колегія   суддів   Вищого   господарського    суду    України
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій  про  те,  що
оскільки відповідач не є стороною  по  договору,  а  його  функції
відповідно  до  чинного  законодавства  полягали  лише  в  наданні
дозволу Управлінню житлово-комунального господарства  "Біличі"  на
передачу  в  оренду  комунального   майна   -цілісного   майнового
комплексу, то відповідно він не  може  нести  відповідальність  за
невиконання умов договору.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  спірні  правовідносини
виникли  між   позивачем   та   Управлінням   житлово-комунального
господарства "Біличі" з договору № 25/08/05-01  від  25.08.2005р.,
який за своєю правовою природою є договором оренди, що  встановлює
обсяги прав та обов'язків сторін.
     Відповідно до ст. 11 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  правовідносини
між сторонами виникають на підставі договору.
     Частиною 1 ст. 43 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          передбачено,  що
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням,
що грунтується на всебічному, повному і  об'єктивному  розгляді  в
судовому процесі всіх обставин справи в їх  сукупності,  керуючись
законом.
     Матеріали  справи  свідчать  про   те,   що   висновки   суду
апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права,  є
законними та обгрунтованими.
     Посилання   касаційної   скарги   на   те,   що   договір   є
трьохстороннім, а не двостороннім, не заслуговує  на  увагу  суду,
оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій,  Коцюбинська
селищна рада, як власник об'єкту  оренди,  відповідно  до  ст.  26
Закону   України   "Про   місцеве   самоврядування   в    Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,  лише  затверджує  договори,  укладені   сільським,
селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених  до
її виключної компетенції, а не виступає стороною в договорі.
     Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
апеляційним   господарським   судом    норм    матеріального    та
процесуального права при  прийнятті  постанови  не  знайшли  свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав  для  зміни  чи  скасування
законного  та  обгрунтованого  судового  акту  колегія  суддів  не
вбачає.
     Iнші доводи,  наведені  у  касаційній  скарзі,  зводяться  до
намагань позивача надати перевагу одних  доказів  над  іншими,  що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  і  тому  до
уваги не беруться.
     Керуючись   статтями    111-5,    111-7,    111-9,-    111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     1. Касаційну скаргу Товариства з  обмеженою  відповідальністю
"УкрОпт "Мастер-енерго" залишити без задоволення.
     2.    Постанову    Київського    міжобласного    апеляційного
господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі № 175/16-2006
залишити без змін.
     Головуючий: Л.П. Невдашенко
     Судді: М.В. Михайлюк
     Н.Г. Дунаєвська