ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р.
№ 2/22-9079-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Виконавчого комітету Керченської міської ради
на постанову
від 31.10.06 Севастопольського апеляційного господарського
суду
у справі
№2/22-9079-2006 господарського суду АР Крим
за позовом
ТзОВ "Практика"
до
Виконавчого комітету Керченської міської ради
3-ті особи:
Управління архітектури та містобудування Керченської міської
ради;
Управління міського господарства Керченської міської ради
про
спонукання до виконання дій
за участю представників сторін
позивача: Люсий В.Ю., довір. №12 від 19.02.07, Смірнов Є.А.,
паспорт
відповідача: не з'явилися
3-ті особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Керченський виконком подав позовну заяву до господарського
суду АР Крим до ТОВ "Практика" про знос самовільно встановлених
рекламних конструкцій на території м. Керчі.
ТОВ "Практика" подало зустрічну позовну заяву про спонукання
виконкому видати дозвіл на розміщення спірних рекламних
конструкцій.
Господарський суд АР Крим ухвалою від 20.07.2006 по справі №
2/22-9079 відмовив. ТОВ "Практика" у прийнятті зустрічної позовної
заяви на підставі ст. 62 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказавши, що заява не підлягає розгляду в
господарських судах України.
31.10.2006 Севастопольський апеляційний господарський суд
постановою по справі № 2/22-9079 ухвалу місцевого суду від
20.07.2006 скасував.
В поданій касаційній скарзі Виконком Керченської міської ради
просить скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в
силі ухвалу, посилаючись на те, що в постанові відсутні прямі
вказівки на порушення місцевим судом або неправильне застосування
законів або інших нормативно-правових актів. Не зазначені доводи,
за якими апеляційний суд не погодився з висновками суду першої
інстанції, що є порушенням вимог ст. 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ним перевищені
повноваження, надані ст. 106 Господарського процесуального кодексу
України: ( 1798-12 ) (1798-12)
в постанові зроблені остаточні висновки з
приводу обов'язкового сумісного розгляду зустрічного позову разом
з первинним.
Подання зустрічного позову регламентується ст. 60
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, де
вказано, що відповідач має право до прийняття рішення зі спору
подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з
первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний
з первісним. Подання зустрічного позову проводиться за загальними
правилами подання позовів.
Ці правила вміщені в розділ УIII Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і стосуються форми і
змісту позовної заяви, ціни позову, надсилання копії позовної
заяви, документів що додаються до неї та інше.
На зустрічний позов поширюються також і норми про відмову в
прийнятті, поверненні позовної заяви без розгляду (ст. 62, 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Зустрічний позов був повернений судом першої інстанції з тих
підстав, що не підлягає розгляду в господарських судах України з
зауваженням, що ТОВ "Практика" має право звернутися до суду із
позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до розділу ХII
Прикінцевих та перехідних положень КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, пункт
6 "до початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
. При
цьому підсудність таких справ визначається Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких приписів апеляційний суд дійшов обгрунтованого
висновку, що спір повинен розглядатися господарським судом і
відсутні підстави для повернення його на підставі ст. 62
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Слід мати на увазі, що подання зустрічного позову є правом
відповідача в процесі, який уже виник, а тому це виняток із
загальних умов про підсудність, і зустрічний позов повинен
розглядатися за місцем подання первісного позову відповідно до
норм процесуального законодавства.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної
інстанції, вказавши про обов'язковість розгляду зустрічного позову
разом з первинним перевищив повноваження, надані йому ч.4 ст. 106
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів до уваги не приймає. Вимога сумісного розгляду зустрічного
позову з первинним вказана в ст. 60 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На підставі викладеного касаційна інстанція вважає, що
постанова апеляційної інстанції винесена з дотриманням вимог
процесуального законодавства і підстави для її скасування
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Керченської міської
ради залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 31.10.2006 у справі №
2/22-9079-2006 -без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун