520/9541/19 Про визнання протиправними та скасування припису і рішення Головного управління Держпродспоживслужби області - 21.07.2021 Прийняття

за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, за участю третьої особи - ОСОБА_1, про визнання протиправними та скасування припису і рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року (суддя-доповідач Перцова Т.С., судді Жигилій С.П., Русанова В.Б.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У вересні 2019 року Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (далі - НТУ "ХПІ") звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області) про визнання протиправними і скасування припису від 05.09.2019 №05 та рішення від 05.09.2019 №6.0-20.

2. Позов обґрунтував тим, що встановлена наказом НТУ "ХПІ" від 15.02.2019 №86 ОД (зі змінами, внесеними наказом НТУ "ХПІ" від 05.06.2019 №275 ОД) вартість проживання в гуртожитках у канікулярний період (липень-серпень) відповідає вимогам Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України 23.07.2010 №736/902/758 (далі - Порядок №736/902/758), тому винесені відповідачем припис і рішення про застосування до НТУ "ХПІ" адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін є протиправними.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року (суддя Бідонько А.В.) позов задоволено повністю.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що НТУ "ХПІ" з урахуванням вимог Порядку №736/902/758 та на договірних засадах встановив обґрунтовану плату за проживання студента ОСОБА_1 у гуртожитку в канікулярний період. У свою чергу висновок ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про порушення позивачем пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2011 №284/423/173 "Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності" (далі - наказ №284/423/173) є безпідставним, оскільки цей нормативно-правовий акт не поширюється на випадки проживання у гуртожитках під час літніх канікул з причин, які не пов`язані з виконанням графіку навчального процесу.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Ухвалюючи протилежне рішення у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлений наказом №284/423/173 граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках є державною регульованою ціною, яка підлягає застосуванню до студентів як окремої категорії осіб, а не за ознакою періоду проживання.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі НТУ "ХПІ", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції наказу №284/423/173 та відсутність висновку Верховного Суду щодо його застосування у подібних правовідносинах, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року.

8. У відзивах на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області і ОСОБА_1 просять залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, стверджуючи про її законність і обґрунтованість.

9. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

10. На підставі звернення ОСОБА_1, відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 16.08.2019 №2381, направлення від 16.08.2019 №2517 та за погодженням з Мінекономрозвитку (лист від 29.07.2019 №3805-05/31157-03) фахівцями відповідача проведено позапланову перевірку НТУ "ХПІ" з питання дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

11. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30.08.2019 №2517, яким зафіксовано порушення НТУ "ХПІ" пункту 1 наказу №284/423/173 під час нарахування студенту денної форми навчання ОСОБА_1 плати за проживання у гуртожитку в липні-серпні 2019 року в сумі 848,68 грн за кожен місяць, що перевищує граничний розмір плати за проживання студентів у студентських гуртожитках, який у зазначений період становив 520 грн у місяць.

12. У письмових запереченнях на акт перевірки від 04.09.2019 №66-01-16/189 НТУ "ХПІ" пояснив, що студентський гуртожиток є тимчасовим місцем проживання студентів у період навчання, тоді як надання під час канікул вільних спеціально облаштованих приміщень гуртожитків для тимчасового проживання входить до Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 (796-2010-п) . В особисто поданій заяві студент ОСОБА_1 висловив бажання проживати в гуртожитку в період літніх канікул та погодився з розміром плати за проживання, який установлений наказом НТУ "ХПІ" від 15.02.2019 №86 ОД.

13. 05.09.2019 ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області винесло припис №05, яким зобов`язало НТУ "ХПІ": 1) привести у відповідність до пункту 1 наказу №284/423/173 формування, встановлення та застосування плати за проживання студентам та абітурієнтам цього навчального закладу у період літніх канікул (липень, серпень); 2) у місячний термін з моменту отримання припису повідомити ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області про вжиті заходи та суму проведеного перерахунку.

14. Рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.09.2019 №6.0-20 до НТУ "ХПІ" застосовано штраф у сумі 657,36 грн та зобов`язано повернути споживачу ОСОБА_1 суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 657,36 грн.

V. Позиція Верховного Суду

15. Закон України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" (5007-17) (далі - Закон 5007-VI) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

16. Згідно зі статтею 1 Закону 5007-VI терміни у цьому Законі вживаються в такому значенні: формування ціни - це механізм визначення рівня ціни товару; встановлення ціни - це затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - це продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; товаром є продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

17. Частиною першою статті 10 Закону 5007-VI передбачено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни або державні регульовані ціни.

18. Частиною першою статті 12 Закону 5007-VI обумовлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

19. За приписами статті 5 Закону 5007-VI Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує проведення державної цінової політики; 2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.

20. Відповідно до статті 13 Закону 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

21. Отже, Кабінет Міністрів України безпосередньо здійснює державне регулювання цін, зокрема, шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих чи граничних цін, або уповноважує відповідні органи виконавчої влади затвердити (установити) державні регульовані ціни на визначений Урядом перелік товарів, якщо інше не встановлено законом.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" МОН, МОЗ, іншим міністерствам та центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать навчально-виховні заклади, надано повноваження за погодженням з Мінфіном встановлювати граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках.

23. Згідно з підпунктом 2 пункту 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 (796-2010-п) , надання під час канікул вільних спеціально облаштованих приміщень гуртожитків для тимчасового проживання належить до платних послуг у сфері житлово-комунальних послуг.

24. Вказані платні послуги надаються державними та комунальними навчальними закладами відповідно до Порядку №736/902/758, у пункті 2.1 якого закріплено, що встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням; розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі; навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.

25. При цьому пунктом 1 наказу №284/423/173 встановлено, що граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності, що належать до сфери управління МОНмолодьспорту та МОЗ (далі - гуртожитки), з урахуванням ПДВ, встановленого згідно із законом, виходячи з нормативу 6 кв.м житлової площі (для новозбудованих гуртожитків - 8 кв.м житлової площі), не може перевищувати: для студентів, абітурієнтів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації - 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації.

26. Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється керівником вищого навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом студентів і розраховується відповідно до Порядку №736/902/758, виходячи з нормативу житлової площі на кожного мешканця, встановленого згідно з проектною документацією при будівництві гуртожитку, та розрахункового коефіцієнта загальної площі, що припадає на кожного мешканця гуртожитку (пункт 2 наказу №284/423/173).

27. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1047 (1047-2016-п) "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах" розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр", "спеціаліст" або "магістр", крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, у 2019 році складав 1300 гривень на місяць.

28. За вказаного нормативно-правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вартість проживання у студентському гуртожитку для студентів є державною регульованою ціною, щодо якої визначений граничний розмір - 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації.

29. Виходячи з цього, апеляційний суд правильно зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин вартість проживання для студентів у студентських гуртожитках НТУ "ХПІ", який є вищим навчальним закладом IV рівня акредитації, не могла перевищувати 520 грн на місяць (1300 грн х 40%).

30. Як установлено судами попередніх інстанцій, розмір, строки та порядок стягнення плати за проживання у гуртожитках на 2019 рік були визначені наказом НТУ "ХПІ" від 15.02.2019 №86 ОД.

31. Згідно з додатком №11 до наказу (з урахуванням змін і доповнень, внесених наказами НТУ "ХПІ" від 05.06.2019 №275 ОД та від 29.08.2019 №355 ОД) розмір плати за проживання у гуртожитку АДРЕСА_1 за 1 ліжко-місце становив: для студентів денної форми навчання - 520,00 грн (пункт 1.1); для студентів заочного відділення - 707,23 грн (пункт 1.2); для сторонніх осіб - 848,68 грн (пункт 1.3).

32. Студент НТУ "ХПІ" денної форми навчання ОСОБА_1 з 01.09.2019 по 30.06.2019 проживав у кімнаті №307 гуртожитку №12 на підставі ордеру №66-200/416.

33. У заяві б/н на ім`я проректора НТУ "ХПІ" ОСОБА_1 просив дозволу на проживання у кімнаті АДРЕСА_2 з 01.07.2019 по 31.08.2019, зазначивши, що зобов`язується сплачувати за проживання згідно з наказом по університету.

34. За два місяці проживання у гуртожитку в липні-серпні 2019 року ОСОБА_1 сплатив 1697,36 грн - по 848,68 грн за кожен місяць, тобто за тарифом, установленим для сторонніх осіб (пункт 1.3 додатку №11 до наказу від 15.02.2019 № 86 ОД).

35. Застосування такого тарифу для третьої особи позивач пояснив тим, що протягом липня-серпня 2019 року проживання ОСОБА_1 у студентському гуртожитку не пов`язане з виконанням навчального плану, тому договір на проживання у гуртожитку на вказаний період укладався з ним на інших умовах, ніж передбачено ордером на вселення та договором на проживання, чинними з вересня 2018 року по червень 2019 року.

36. Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд апеляційної інстанції слушно звернув увагу на те, що граничний розмір плати за проживання у студентських гуртожитках наказом №284/423/173 диференційований за категоріями осіб, які користуються вказаною платною послугою: для студентів, абітурієнтів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації - 40%; клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів - 40%; курсантів денної форми навчання, які перебувають на державному утриманні та отримують безоплатне харчування - 20%; курсантів, які отримують безоплатне одноразове харчування - 30%; студентів індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання - 20%.

37. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що застосування граничної ціни за проживання у студентських гуртожитках здійснюється за ознакою належності особи до певної категорії осіб, які здобувають вищу освіту (студентів, курсантів, аспірантів, докторантів тощо), та не залежить від періоду навчального процесу.

38. Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що граничним розміром обмежується виключно плата за проживання у студентському гуртожитку під час навчального процесу (з вересня по червень включно), що не випливає зі змісту наказу №284/423/173.

39. При цьому на підставі аналізу пункту 1 частини другої статті 61 і частини першої статті 46 Закону України "Про вищу освіту" апеляційний суд мотивовано виходив з того, що станом на липень-серпень 2019 року ОСОБА_1 залишався студентом денної форми навчання НТУ "ХПІ", для якого ціна за проживання у гуртожитку є регульованою.

40. За наведених обставин та враховуючи, що нарахована студенту ОСОБА_1 плата за проживання у гуртожитку у липні-серпні 2019 року перевищувала граничний розмір, закріплений у пункті 1 наказу №284/423/173, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про порушення НТУ "ХПІ" вимог щодо встановлення і застосування державних регульованих цін, а відтак - про правомірність винесених відповідачем припису та рішення.

41. Доводам касаційної скарги з проводу того, що в липні-серпні 2019 року ОСОБА_1 разом з іншим студентом удвох займали кімнату, призначену для проживання трьох осіб, суд апеляційної інстанції також дав належну правову оцінку, врахувавши, що розмір плати за проживання був неправомірно визначений для ОСОБА_1 як сторонньої особи, а не у зв`язку із поліпшенням умов проживання.

42. Таким чином, суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.