ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ21 липня 2021 року м. Київсправа № 804/490/18адміністративне провадження № К/9901/28300/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого судді: Білоуса О.В.,суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,секретар судового засідання - Носенко Л.О.,за участю: представника позивача - Курочкіної І.С. представника відповідача - Михайлюк Т.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступником якого є Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,УСТАНОВИВ:У січні 2018 року ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "ПІВНГЗК"; Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 24 387 858 грн; №0010084610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 39 508 333,50 грн.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийняті оскаржувані рішення, оскільки в ході перевірки відповідачу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог ПК України (2755-17)
при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток із контрагентами-постачальниками за періоди, що перевірялись.Окрім цього, позивач зазначав, що господарські операції між ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Ремексаватормаш", ТОВ "Шляхбуд KP", ТОВ "Вега", ТОВ "Наукове виробниче підприємство "Гормаш" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність викладених в акті перевірки висновків податкового контролюючого органу, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого останні є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню та визнанню протиправними.Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010074610 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в частині 21 560 264 грн.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010074610 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 34 927 630,50 грн, з яких 23 285 087 грн - за податковими зобов`язаннями та 11 642 543,50 грн - за штрафними санкціями.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в цій частині, а позов задовольнити.У зв`язку з реорганізацією податкового органу та згідно із статтею 52 КАС України, допущено заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника - Східне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС.Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ "ПРОМИСЛОВИЙ РЕМОНТ" (код ЄДРПОУ 36608356) за березень 2017 року, ТОВ "РЕМЕКСАВАТОРМАШ" (код за ЄДРПОУ 30735475) за січень-квітень 2017 року, ТОВ "ШЛЯХБУД КР" (код за ЄДРПОУ 39348841) за січень-червень 2017 року, ТОВ "ВЕГА" (код за ЄДРПОУ 39450669) за січень-червень 2017 року, ТОВ "НАУКОВЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ГОРМАШ" (код за ЄДРПОУ 32433584) за січень-червень 2017 року.За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 119/28-10-46-15/00191023, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ у розмірі - 24 387 858 грн, в т.ч.: січень 2017 року на 3 204 440 грн; лютий 2017 року на 3 697 137 грн; березень 2017 року на 4 184 878 грн; квітень 2017 року на 4 701 463 грн; травень 2017 року на 4 661 740 грн; червень 2017 року на 3 938 200 грн;- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України; ст. 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями; п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (z0168-95)
, зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 (z0892-99)
( зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186 (z0893-99)
), п.3.10 "Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності", затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за півріччя 2017 року на загальну суму 26 338 889 грн, в тому числі: І квартал 2017 року - 11 973 372 грн, II квартал 2017 року - 14 365 517 грн.На підставі акта від 02.10.2017 року №119/28-10-46-15/00191023 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:- податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010074610, яким було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість 24 387 858,00 грн;- податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010084610, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 39 508 333,50 грн.За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 10.08.2018 року №32270/6/99-99-11-01-02-25 скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 01.11.2017 року №0010074610 та №0010084610 - залишено без змін.Не погодившись з винесеними рішеннями, позивач звернувся до суду.Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.За вказаних вимог КАС України (2747-15)
, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову.Відмовивши у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відносини з ТОВ "Ремексаватормаш" та ТОВ "Вега" документально не підтверджено, оскільки не надано доказів наявності у вказаних контрагентів позивача достатньої кількості кваліфікованих працівників та матеріально-технічних засобів для надання послуг в придбаному об`ємі.Так щодо взаємовідносини ПАТ "ПІВНГЗК" (код ЄДРПОУ 00191023) з ТОВ "РЕМЕКСАВАТОРМАШ" (код ЄДРПОУ 30735475), то такі відбувались на підставі договорів підряду №766 від 15.09.2016 року (договір підряду на капітальний ремонт) та №410 від 10.03.2017 року (договір підряду на поточний ремонт та технічне обслуговування).На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки надано: договори; рахунки-фактури; довідки про вартість виконаних робіт(кб-3); акти приймання виконаних робіт (кб-2в); акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядній організації (форма 01); акти на використані при ремонті матеріали та повернення залишків підрядній організації (форма03); акти на використані матеріали підрядника; акти на використані матеріали замовника; акти демонтажу та оцінки для оприбуткування; розрахунки вартості механізмів; розрахунки витрат електроенергії; виписки банку; обігово-сальдові відомості; заявки на видачу перепусток; дозволи та ліцензії на роботи; реєстри та журнали проходження інструктажу з техніки безпеки робітниками підрядника.Відповідно до актів виконаних робіт ТОВ "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ" за період січень-квітень 2017 року надавалися послуги з капітального ремонту технологічного обладнання, відновлення технологічної лінії Лурги-278А, капітального ремонту конвеєрів, грохоту, згідно, з яких виведено кількість людино-годин, що необхідно для виконання робіт в наступній кількості: за січень 2017 року - 79 322 людино/ години, що становить приблизно 496 осіб; за лютий 2017 року - 89 819 людино/години, що становить приблизно 561 осіб; за березень 2017 року - 39 977 людино/години, що становить приблизно 227 осіб; за квітень 2017 року - 44 889 людино/години, що становить приблизно 295 осіб.Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно із даними Форми 1-ДФ за І квартал 2017 року (№9079192651 від 03.05.2017 року) та за ІІ квартал 2017 року (№9151434641 від 02.08.2017 року), наданих ТОВ "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ" засобами телекомунікаційного зв`язку до Криворізької Південної ОДПІГУ ДФС у Дніпропетровській області, чисельність працівників складає 14 осіб та 10 осіб за цивільно-правовими договорами. В звітах форми 1-ДФ за І та ІІ квартал 2017 року TOB "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ" знайшли відображення лише 9 осіб.Відповідно до таких звітів, зазначені особи TOB "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ" є працівниками керуючого складу та не можуть виконувати роботи з капітального ремонту технологічного обладнання та технічного обслуговування технологічного обладнання ЦПО-1.При цьому, як вбачається із договорів підряду №766 від 15.09.2016 року та №410 від 10.03.2017 року, сторони допускають, за умови надання у письмовій формі згоди замовника, залучення підрядником спеціалізованих підприємств (організацій) (субпідрядників), для виконання окремих об`ємів робіт.Крім того, до таких субпідрядників ставляться вимоги, зокрема, наявність ліцензії на виконання робіт, якщо така вимога передбачена нормативними документами, наявність ресурсів достатніх для виконання робіт та досвід виконання аналогічних робіт.Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та не спростовується доводами касаційної скарги, що до перевірки та під час розгляду справи у судах, позивачем не надано доказів надання письмового дозволу на залучення субпідрядника для виконання робіт.Чисельність же працюючих на підприємстві ТОВ "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ", яка необхідна для проведення необхідного обсягу робіт, задекларовано в актах виконаних робіт за формою КВ-2в на вказаних підприємствах недостатньо. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість надання послуг ТОВ "РЕМЕКСКАВАТОРМАШ" на адресу ПАТ "ПІВНГЗК" за період січень - квітень 2017 року.Щодо взаємовідносини ПАТ "ПІВНГЗК" (код ЄДРПОУ 00191023) із ТОВ "ВЕГА" (код ЄДРПОУ 39450669), то судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що такі відбувались на підставі договорів підряду: від 16.01.2016 року №10, від 15.09.2016 року №767, від 01.11.2016 року №941, від 01.01.2017 року №1110.ПАТ "ПІВНГЗК" із ТОВ "Вега" На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки надано: договори; рахунки-фактури; довідки про вартість виконаних робіт (кб-З); акти приймання виконаних робіт (кб-2в); акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядній організації (форма 01); акти на використані при ремонті матеріали та повернення залишків підрядній організації (форма03); акти на використані матеріали підрядника; акти на використані матеріали замовника; акти демонтажу та оцінки для оприбуткування; розрахунки вартості механізмів; розрахунки витрат електроенергії; виписки банку; обігово-сальдові відомості; заявки на видачу перепусток; дозволи та ліцензії на роботи; реєстри та журнали проходження інструктажу з техніки безпеки робітниками підрядника.Податковий кредит ТОВ "ВЕГА" сформовано за рахунок отримання ТМЦ та послуг, ідентичних до наданих на користь ПАТ "ПІВНГЗК".Відповідно до відомостей щодо проведення одним з контрагентів - постачальників (ПП "РЕМІСІЯ" (код ЄДРПОУ 32097331) операцій, встановлено, що такий контрагент постачальник позивача не мав можливостей надавати, ті послуги, що знайшли своє відображення у первинних документах.З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність основних фондів для ведення господарської діяльності, яка не пов`язана з виконанням робіт на ЦПО-1,2 та поточним ремонтом та технічним обслуговуванням технологічного обладнання.Згідно із ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV (996-14)
), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.Згідно із статтею 1 Закону №996-XIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.Так, згідно із п.138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198 ПК України).Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.Судами попередніх інстанцій досліджено первинні документи, надані позивачем, зокрема: договори; рахунки-фактури; довідки про вартість виконаних робіт (кб-З); акти приймання виконаних робіт (кб-2в); акти на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей підрядній організації (форма 01); акти на використані при ремонті матеріали та повернення залишків підрядній організації (форма03); акти на використані матеріали підрядника; акти на використані матеріали замовника; акти демонтажу та оцінки для оприбуткування; розрахунки вартості механізмів; розрахунки витрат електроенергії; виписки банку; обігово-сальдові відомості; заявки на видачу перепусток; дозволи та ліцензії на роботи; реєстри та журнали проходження інструктажу з техніки безпеки робітниками підрядника.Будь-яких порушень складення вказаних первинних документів ні контролюючим органом, ні судами першої та апеляційної інстанції, не встановлено.Щодо посилань судів попередніх інстанцій на те, що контрагент постачальника позивача не мав можливостей надавати, відповідні послуги, то колегія суддів Верховного Суду вважає їх помилковими, оскільки, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку.Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 травня 2019 у справі №804/887/17.У свою чергу, платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства, впливати на його господарські відносини з іншими контрагентами, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи документи підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку за наслідками господарських операцій між позивачем та ТОВ "ВЕГА", які, як встановлено судами, складено за результатами проведених операцій з дотриманням вимог податкового законодавства і які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.Враховуючи, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 01.11.2017 року №0010074610 та №0010084610, не виокремлюється суми зобов`язань, які виникли в результаті взаємовідносин Товариства із ТОВ "ВЕГА", а суд касаційної інстанції, в силу вимог КАС України (2747-15)
, позбавлений можливості встановити суми зобов`язань з податку на додану вартість, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.За приписами частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2021 року.Головуючий суддя О.В.БілоусСудді І.Л.Желтобрюх М.М.Яковенко