752/17381/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії працівнику прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 19.07.2021 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними (протиправними) дій та рішень, суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії та прийняти відповідні рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Собківа Я.М., Вівдиченко Т.Р., Лічівецького І.О. від 27.03.2017,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі у тексті цієї постанови також Правобережне ОУ ПФ України, пенсійний орган, відповідач), у якому просив:

- визнати неправомірними дії Голосіївського районного управління Пенсійного фонду України м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно розпорядженню УПФУ від 10.06.2015 за №831043;

- зобов`язати Голосіївське районне управління Пенсійного фонду України м. Києва провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки №23 Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 03.04.2015 за вих. №18- 23зн, відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", в редакції Закону України від 04.09.2008 №502-VІ (502-17) , виходячи з розрахунку 90% від місячного (чинного) заробітку з урахуванням фактично отримуваної чинної заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії та здійснити відповідні виплати заборгованості коштів, починаючи з 01.04.2015 (далі також спірний перерахунок пенсії).

2. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 наполягав на протиправності відмови пенсійного органу у здійсненні йому спірного перерахунку пенсії, оскільки вважав, що така відмова відповідача не ґрунтується на вимогах закону і порушує його право на соціальний захист.

3. На думку позивача, у відповідача не виникло заснованих на законі правових підстав для відмови у здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії, виходячи із розміру 90 відсотків від заробітку, оскільки, як зазначав у позовній заяві ОСОБА_1, він набув право на такий перерахунок на підставі норм Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній станом на час призначення йому спірної пенсії, яке не може бути звужене або обмежене відповідно до статті 22 Конституції України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.02.2017 позов задоволено.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Приймаючи таку постанову, апеляційний суд виходив з того, що чинне станом на час звернення позивача за спірним перерахунком пенсії законодавство не визначало права на такий перерахунок, а тому дійшов висновку про правомірність оскаржуваної відмови пенсійного органу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 15.04.2010 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Великоновосілківського району Донецької області, як отримувач пенсії за вислугу років, яка була призначена на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 04.09.2008 №502-VI (502-17) , в розмірі 90% від середнього заробітку на посаді прокурора Великоновосілківського району Донецької області.

9. Перерахунок пенсії позивача було проведено у квітні 2013 року за виконавчим листом Великоновосілківського районного управління юстиції №2а/220/4/2013, виданим Великоновоселківським районним судом Донецької області, з приводу перерахунку йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 04.09.2008 №502-VI (502-17) , виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.

10. У травні 2015 року згідно з відповідним запитом особиста пенсійна справа позивача була переведена до Голосіївського районного Управління Пенсійного фонду України м. Києва, у зв`язку з постійним проживанням позивача з 2010 року на території зазначеного району.

11. Відповідно до наказу Генерального прокурора України №507у від 27.03.2015, позивач з 31.03.2015 був звільнений з посади старшого прокурору відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Головного управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, у сфері транспорту та у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури, Генеральної прокуратури України, на якій він перебував на час звільнення, за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію, на підставі статті 38 Кодексу Законів про працю України.

12. Страховий стаж роботи позивача в загальному складає 25 років 03 місяці 15 днів, а стаж роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України, згідно запису трудової книжки, 21 рік 11 днів.

13. 27.05.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії у зв`язку із виходом на пенсію та надав довідку №23 Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 03.04.2015 за вих. №18-23зн за останніх 60 календарних місяців в органах Генеральної прокуратури України, що передували звільненню з вказаної вище посади та про середню заробітну плату згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 (505-2012-п) . Того ж дня позивачу було проведено перерахунок його пенсії за загальним відсотком розрахунку пенсії 60%, про що Голосіївське районне управління Пенсійного фонду України було винесено розпорядження №831043 від 10.06.2015.

14. 15.09.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії в розмірі 90% від суми його місячної (чинної) заробітної плати, отриманої на день виходу на пенсію згідно довідки для перерахунку, виданої Генеральною прокуратурою України про чинну заробітну плату згідно постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 (505-2012-п) без обмежень граничного розміру пенсії та здійснення відповідних виплат несплачених коштів з дати отримання права на перерахунок пенсії, тобто з 01.04.2015.

15. Листом Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.10.2016 №1052/03/У-788 від 11.10.2016 позивача було повідомлено про правомірність проведення перерахунку його пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 60% від суми місячного заробітку за посадою старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України, тобто у редакції норм законодавства, які були чинні станом на дату проведення перерахунку пенсії - 27.05.2015.

16. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. У касаційній скарзі позивач наводить аргументи про те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яке, на його думку, скасоване апеляційним судом помилково.

18. Зокрема, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково визначено дату виникнення спірних правовідносин, оскільки із заявою про здійснення перерахунку призначеної йому пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 27.05.2015, а у заяві, поданій ним у вересні 2016 року, висловлювалась незгода з діями відповідача, вчиненими саме за результатом розгляду його первинного звернення щодо перерахунку пенсії від 27.05.2015.

19. Тому, на переконання позивача, апеляційний суд застосував до спірних правовідносин законодавство, яке не діяло станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, зокрема, Закон України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (1697-18) (набрав чинності з 15.07.2015), а також помилково вважав такою, що втратила чинність, статтю 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", частиною тринадцятою якої було передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

20. Позивач у своїй касаційній скарзі наполягає й на тому, що при здійсненні йому перерахунку пенсії повинна застосовуватись редакція закону, яка визначала розмір пенсії у відсотках, станом на час призначення йому такої пенсії. У іншому ж разі, на переконання скаржника, це свідчить про порушення положень статті 22 Конституції України і звужує обсяг вже існуючих у нього прав і соціальних гарантій, закріплених у Законі України "Про прокуратуру" та Основному Законі України.

21. ОСОБА_1 також наголошує, що апеляційним судом не було враховано усіх обставин цієї справи, повно і всебічно встановлених судом першої інстанції, зокрема, стосовно того, що 27.05.2015 він звертався до пенсійного органу з заявою щодо здійснення спірного перерахунку пенсії, оскільки після здійснення попереднього перерахунку пенсії на підставі судових рішень, продовжував працювати і сплачував відповідні внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Передусім колегія суддів бере до уваги те, що, як встановлено судом першої інстанції і не спростовано апеляційним судом, позивач оскаржував дії пенсійного органу, вчинені 27.05.2015 щодо перерахунку призначеної йому пенсії, з приводу чого ним також подавалась заява й у вересні 2016 року.

23. Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи, відмова пенсійного органу у здійсненні спірного перерахунку пенсії, з якою не погодився позивач і з приводу чого звернувся до суду з цим позовом, також стосувалась заяви ОСОБА_1 від 27.05.2015 і вчинених на її підставі дій стосовно перерахунку пенсії.

24. Тому, визначаючи час виникнення спірних правовідносин, а також беручи до уваги обставини справи, встановлені її судовим розглядом у судах попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що такі правовідносини виникли саме 27.05.2015 й цього не змінює факт подання позивачем заяви у вересні 2016 року, у якій висловлювалась незгода із діями останнього щодо перерахунку пенсії, вчиненими 27.05.2015, з приводу чого ОСОБА_1 і була надана письмова відповідь у жовтні 2016 року.

25. Частина перша цієї ж статті Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (1789-12) у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії за вислугу років (15.04.2010) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

26. В подальшому до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" неодноразово вносились зміни.

27. Положеннями частин другої, тринадцятої, п`ятнадцятої, двадцять першої статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, було передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Як вбачається з установлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, позивач звертався 27.05.2015 із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням з 31.03.2015 з органів прокуратури і збільшенням стажу роботи, за який ним здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З цього приводу ним було додано до заяви додаткові документи, в тому числі довідку Генеральної прокуратури України про заробітну плату від 03.04.2015 за вих. №18-23зн за останніх 60 календарних місяців в органах Генеральної прокуратури України, що передували звільненню з вказаної вище посади.

29. Наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв`язку з вищевикладеними обставинами (подання додаткових документів, з яких здійснюється обчислення пенсій) пенсійним органом не заперечувалось і такий перерахунок фактично було здійснено 27.05.2015, однак, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 у відсотках, була застосована редакції статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", чинна станом на час його звернення за перерахунком пенсії, а саме - 27.05.2015.

30. Водночас, ОСОБА_1 вважає, що при здійсненні йому перерахунку пенсії 27.05.2015 повинна застосовуватись стаття 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", в частині визначення розміру пенсії у відсотках, у редакції, чинній станом на момент призначення йому спірної пенсії.

31. Саме ці обставини стали підставою для звернення позивача у вересні 2016 року з заявою про перерахунок пенсії, а згодом, після отримання відмови пенсійного органу, й до суду з цим позовом.

32. Отже, ключовим питанням, яке належало з`ясувати судам попередніх інстанцій з метою правильного вирішення цього спору, є те, якою редакцією статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" відповідачу слід було керуватись при здійсненні 27.05.2015 перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1, зокрема, чинною станом на час призначення пенсії позивачу, або ж редакцією, яка діяла у момент проведення її перерахунку.

33. Питання щодо застосування статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" у контексті визначення розміру пенсії, призначеної за цим Законом, у відсотках при здійсненні її перерахунку, вже було предметом розгляду у Верховному Суді, який, зокрема, у постанові від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16), обставини у якій є подібними до тих, які встановлені у справі, що розглядається, зазначив таке:

" 13. У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України (254к/96-ВР) закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

14. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

…17. Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

18. Внесені зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 55 процентів, а не 75 процентів від заробітної плати відповідач діяв протиправно.

19. Зазначена правова позиція узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а".

34. У пункті 15 постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16) зазначалось і про те, що оскільки спірний перерахунок пенсії, як і у справі, яка розглядається, був пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та здійснювався, відповідно до встановлених у справі обставин, у зв`язку із поданням пенсіонером додаткових документів про стаж роботи та заробіток, набутий після призначенням пенсії, то при обчисленні розміру пенсії у такому випадку не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

35. Підстав для відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" у даному конкретному випадку не вбачається. Такі висновки викладені Верховним Судом у справі, правовідносини у якій є подібними до тих, які виникли у справі, що розглядається.

36. Беручи до уваги вищевказане колегія суддів дійшла висновку про те, що застосувавши відсоток - 60, при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач допустив порушення його прав, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 процентів від заробітку.

37. При здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі його заяви від 27.05.2015, пенсійний орган повинен був застосовувати норму, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перегляді розміру вже призначеної пенсії у зв`язку із поданням пенсіонером додаткових документів, зокрема, про суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 60 процентів, а не 90 процентів від заробітної плати, відповідач діяв протиправно.

38. Стаття 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин - дати здійснення перерахунку пенсії за заявою позивача, була чинною, в той час як норми статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" до спірних правовідносин не могли бути застосовані, оскільки набрали чинності лише з 15.07.2015, тобто після вчинення пенсійним органом оскаржуваних дій стосовно перерахунку пенсії, призначеної позивачу.

39. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим ухвалив судове рішення, яке не відповідає закону й помилково скасував постанову суду першої інстанції, вимоги про касаційне оскарження якої учасниками справи не заявляються.

40. В той же час, суд першої інстанції, дійшов правильного і обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. За правилами статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

42. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду і залишення в силі постанови суду першої інстанції.

43. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 351, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX (460-20) ,