9901/19/21 Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя "Про звільнення ОСОБИ з посади судді районного суду" - 15.07.2021 Прийняття

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) 21 січня 2021 року звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач) від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 про звільнення її з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 05 червня 2008 року її було звільнено з посади судді, тому вирішувати питання про наявність підстав для повторного звільнення з посади судді відповідач міг лише у випадку попереднього її поновлення на цій посаді. Позивач указує на подвійне звільнення її з посади судді та про звільнення із неіснуючого на цей час Ленінського районного суду міста Вінниці.

3. ОСОБА_1 наголошує на тому, що розгляд її справи у ВРП був несправедливим, без належного вивчення справи і врахування всіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення. Надані нею аргументи не враховані відповідачем і ним не дотримано принципу рівності сторін. Оскаржуване рішення, на думку позивача, ухвалене без належної оцінки доказів і давності спірних правовідносин, оскільки стаття 126 Конституції України у редакції від 30 червня 2016 року не може застосовуватись до спірних правовідносин п`ятнадцятирічної давності, коли діяла чинна на той час інша редакція цієї статті.

4. Позивач звертає увагу на те, що підставою для розгляду питання щодо наявності підстав для звільнення її з посади судді стала заява засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал 2001" (далі - ТОВ "Термінал 2001") ОСОБА_2 від 18 липня 2005 року щодо постановлення нею ухвал про забезпечення позову від 13 липня 2005 року та від 15 липня 2005 року про роз`яснення ухвали від 13 липня 2005 року, у якій заявник просив: вжити передбачених законом заходів для усунення порушень чинного законодавства; притягнути винних осіб до юридичної відповідальності; поновити його порушені права.

5. Проте засновник ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_2, як указує позивач, не був особою, яка брала участь у розгляді справи суддею ОСОБА_1, щодо нього остання не приймала жодного судового рішення, а тому із заявою звернулась особа, яка не мала ніякого відношення до справи, яку розглядала суддя ОСОБА_1 Прохання засновника ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_2 вжити передбачених законом заходів для усунення порушень чинного законодавства носить загальний характер і немає ніякого відношення як до судді ОСОБА_1, так і до повноважень Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) та ВРП. Вирішення питань про притягнення винних осіб до юридичної відповідальності та поновлення порушених прав заявника також не відноситься до повноважень ВРЮ і ВРП, які визначені законами, що регулюють їхню діяльність.

6. ОСОБА_1 зазначає, що 13 липня 2005 року нею постановлена ухвала про забезпечення позову в зв`язку із незаконними діями директора ТОВ "Термінал 2001", відносно якої правоохоронними органами було порушено ряд кримінальних справ. Ухвала про забезпечення позову була постановлена з метою збереження майна ТОВ "Термінал 2001", не впливала на його господарсько-фінансову діяльність, в результаті чого збитків товариству не спричинено, його господарська діяльність не зупинялась. У ході судового процесу надано недостовірну інформацію та нелегітимні документи, на яких базувався позов, саме тому була постановлена ухвала про забезпечення позову. Позивач наголошує, що нею не порушувалась присяга судді, оскільки судові рішення ухвалювались відповідно до цивільно-процесуального законодавства. При тому що в Законі України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-XII (2862-12) (далі - Закон №2862-XII (2862-12) ) та Законі України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року №22/98-ВР (22/98-ВР) (далі - Закон №22/98-ВР (22/98-ВР) ), чинних на час вчинення нею дій, щодо яких проводилась перевірка, відсутнє тлумачення поняття "порушення присяги".

7. ОСОБА_1 також звертає увагу на те, що засновник ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_2 у своїй заяві не ставив питання про звільнення її з посади судді й згодом цю заяву відкликав, тому жодних підстав для внесення ВРЮ подання про звільнення позивача з посади судді та для її звільнення ВРП не було.

8. Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та надала письмові пояснення, у яких, окрім доводів, викладених у позовній заяві, посилається на порушення відповідачем строків застосування дисциплінарного стягнення. Зазначає, що відповідно до статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII (1402-19) ) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку, і якщо ВРП уважає, що суддею ОСОБА_1 вчинено істотний дисциплінарний проступок за чинним законодавством, то мала б застосувати трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, який було вчинено ще у липні 2005 року. Тому дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади судді, на думку ОСОБА_1, відповідачем до неї застосовано після спливу передбаченого законом строку.

9. Позивач посилається на порушення її прав, що відновлення національного провадження у справі для неї стало даремним і безрезультатним, просить визнати рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 протиправним, незаконним і скасувати.

IІ. Позиція відповідача щодо позовної заяви

10. Представником ВРП подано письмовий відзив на позовну заяву із проханням залишити її без задоволення, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1, на думку відповідача, є необґрунтованими.

11. Відзив мотивовано тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення ВРП керувалася Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом №1402-VIII (1402-19) та Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (1798-19) (далі - Закон №1798-VIII (1798-19) ), діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

12. У додаткових письмових поясненнях представник відповідача зазначила про те, що ВРП продовжила розгляд справи відносно судді ОСОБА_1 із тієї стадії, на якій вона перебувала до її скасування. Водночас ВРП здійснювала розгляд питання про звільнення судді з посади із елементами дисциплінарного провадження, під час якого забезпечено безпосередню участь судді ОСОБА_1 у засіданні, право судді на захист, а також можливість відновити права, щодо яких встановлено порушення статей 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1 . За встановлених обставин і фактів ВРП дійшла висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Не заслуговують на увагу, як указує представник відповідача, доводи позивача про те, що внаслідок відкликання ОСОБА_2 заяви на дії судді у ВРП не було жодних підстав для звільнення її з посади судді, враховуючи, що ВРП продовжила розгляд справи із тієї стадії, на якій вона перебувала, і розглядала не заяву ОСОБА_2, а пропозицію члена ВРЮ ОСОБА_3 . При цьому що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку. Також, на думку відповідача, безпідставними є посилання ОСОБА_1 на порушення ВРП строків для звільнення її з посади судді, оскільки звільнення судді з посади у разі порушення присяги до 28 березня 2015 року не було видом дисциплінарного стягнення, що виключає необхідність застосування встановлених частиною одинадцятою статті 109 Закону №1402-VIII строків, у межах яких може бути застосовано дисциплінарне стягнення до судді.

13. У судовому засіданні представник ВРП заперечила проти задоволення позову, підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях.

ІІІ. Рух справи у суді першої інстанції

14. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Кашпур О.В. (головуючий суддя, суддя-доповідач), Мацедонська В.Е., Радишевська О.Р., Уханенко С.А., Шевцова Н.В.

15. Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. ухвалою від 28 січня 2021 року відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

16. Ухвалою від 23 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., Уханенка С.А., Шевцової Н.В. задовольнив заяву ВРП про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року №560/0/78-21 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2021 року для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Уханенка С.А. на суддю Жука А.В.

IV. Фактичні обставини справи, установлені Судом

18. Указом Президента України від 15 січня 2001 року №12/2001 (12/2001) ОСОБА_1 призначена на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці строком на п`ять років. Постановою Верховної Ради України (далі - ВРУ) від 22 грудня 2005 року №3281-ІV вона обрана на посаду судді вказаного суду безстроково.

19. 18 липня 2005 року до ВРЮ звернувся засновник ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_2 із заявою на дії судді ОСОБА_1 при розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Термінал 2001", третя особа - ОСОБА_5, про припинення повноважень директора.

20. На виконання доручення ВРЮ від 28 липня 2005 року №75/0/4-05 член ВРЮ ОСОБА_3 здійснив перевірку зазначеної заяви, за результатами якої склав довідку-пропозицію від 28 березня 2006 року, якою підтверджено обставини, викладені у заяві.

21. На 21 червня 2006 року, 15 листопада 2006 року, 13 грудня 2006 року та 07 лютого 2007 року були призначені засідання секції ВРЮ.

22. У листопаді 2006 року ОСОБА_2 відкликав заяву на дії судді ОСОБА_1, подану ним до ВРЮ у липні 2005 року.

23. За результатами проведеного 21 лютого 2007 року засідання ВРЮ ухвалила рішення №131 щодо внесення ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги.

24. 23 лютого 2007 року ВРЮ направила до ВРУ відповідне подання №15/0/12-07.

25. 04 червня 2008 року на засіданні Комітету ВРУ з питань правосуддя ухвалено рішення рекомендувати ВРУ звільнити ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці у зв`язку з порушенням нею присяги судді.

26. ВРУ постановою від 05 червня 2008 року №335-VI звільнила ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці у зв`язку з порушенням нею присяги судді.

27. У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії ВРЮ та ВРУ, визнати протиправними і скасувати їхні рішення щодо звільнення її з посади судді, зобов`язати вчинити певні дії.

28. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 28 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2012 року, в задоволенні позову відмовив.

29. Не погодившись із рішеннями національних судів, ОСОБА_1 подала до ЄСПЛ заяву проти України, у якій скаржилась на порушення пункту 1 статті 6 та статті 8 Конвенції, посилаючись на те, що провадження стосовно її звільнення було несправедливим, суперечило принципу незалежного і безстороннього суду, а також що незаконне звільнення значним чином вплинуло на її приватне життя.

30. 19 січня 2017 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1 (№54135/12), яким постановив, що Україна порушила стосовно позивача пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з недотриманням принципів незалежності і безсторонності та статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя. Рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного 19 квітня 2017 року.

31. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2008 року, ухвал Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2012 року, за наслідками розгляду якої Верховний Суд України, з огляду на висновки ЄСПЛ у рішенні від 19 січня 2017 року в справі "Куликов та інші проти України", 23 жовтня 2017 року прийняв постанову, якою скасував указані судові рішення, а справу направив на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, яку із початком роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року) було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

32. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 березня 2018 року в справі №800/548/17 (П/9901/309/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 серпня 2018 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував рішення ВРЮ від 21 лютого 2007 року №131 "Про внесення подання Верховній Раді України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги" і постанову ВРУ від 05 червня 2008 року №335-VI "Про звільнення судді" (335-17) . Передав на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_3 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

33. Передаючи на повторний розгляд до ВРП як органу, утвореного за результатами впровадження повномасштабної судової реформи та інституційних змін в Україні, вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, із яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, виходив із того, що саме такий захід індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1, є законним способом відновлення порушених прав позивача.

34. Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 17 жовтня 2018 року доповідачем у справі відносно судді ОСОБА_1 визначено члена ВРП ОСОБА_6, а у подальшому, в зв`язку із закінченням його повноважень, згідно із протоколом повторного автоматизованого визначення члена ВРП по справі від 28 травня 2019 року доповідачем у цій справі визначено члена ВРП ОСОБА_7, який своєю доповіддю пропонував відмовити у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці.

35. 22 грудня 2020 року ВРП, розглянувши питання щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтею 115 Закону №1402-VIII, статтями 30, 34, 56 Закону №1798-VIII, ухвалила рішення №3598/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".

36. Розглянувши матеріали щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_3, урахувавши письмові та усні пояснення судді ОСОБА_1, заслухавши доповідача, ВРП установила, що 20 липня 2005 року до ВРЮ надійшла заява засновника ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_2 щодо порушення норм чинного законодавства суддею Ленінського районного суду міста Вінниці ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи №2-98/06 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Термінал 2001", третя особа - ОСОБА_5, про припинення повноважень директора.

37. У заяві зазначалось, що 13 липня 2005 року суддя ОСОБА_1 у вказаній справі постановила ухвалу про забезпечення позову, якою заборонила директору ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії від імені товариства та зупинила дію всіх документів, виданих ОСОБА_5 з 27 квітня 2004 року до 12 липня 2005 року. Як стверджував заявник, ця ухвала суду фактично блокує діяльність ТОВ "Термінал 2001".

38. Окрім того, 15 липня 2005 року суддя ОСОБА_1 постановила ухвалу про роз`яснення ухвали від 13 липня 2005 року про забезпечення позову, якою передала повноваження директора ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_8 . Ця ухвала, як зазначав заявник, постановлена всупереч нормам Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та установчим документам ТОВ "Термінал 2001", оскільки вирішує питання про призначення органів юридичної особи, що є виключною компетенцією засновників товариства.

39. Заявник стверджував про незаконність ухвал судді ОСОБА_1 від 13 та 15 липня 2005 року, а також про неповідомлення його судом про розгляд заяв про забезпечення позову та роз`яснення судового рішення.

40. За результатами перевірки відомостей, викладених у заяві, член ВРЮ ОСОБА_3 склав довідку-пропозицію від 28 березня 2006 року, в якій зазначив, що допущені суддею Ленінського районного суду міста Вінниці ОСОБА_1 порушення законодавства та її необ`єктивність під час розгляду справи №2-98/06 є достатніми підставами для внесення подання про її звільнення із займаної посади за порушення присяги.

41. Ознайомившись із матеріалами, зібраними під час проведення перевірки членом ВРЮ ОСОБА_3, дослідивши копію матеріалів цивільної справи №2-98/06 (2-4484/05), ВРП установила, що у липні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду міста Вінниці із позовною заявою до ТОВ "Термінал 2001", третя особа - ОСОБА_5, у якій просив ухвалити рішення про припинення повноважень директора ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5 . У позовній заяві ОСОБА_4 також просив з метою забезпечення позову на період розгляду справи в суді заборонити ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Термінал 2001", а саме: розпоряджатися будь-яким майном та грошовими коштами ТОВ "Термінал 2001"; укладати від імені ТОВ "Термінал 2001" будь-які угоди чи договори; підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" платіжні та інші документи, пов`язані з розпорядженням майном та грошовими коштами ТОВ "Термінал 2001"; відкривати рахунки в банках; видавати будь-які довіреності від імені ТОВ "Термінал 2001"; представляти ТОВ "Термінал 2001" у відносинах з організаціями, підприємствами та установами, а також у господарських та загальних судах і в правоохоронних органах; брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у зборах засновників та акціонерів господарських товариств, учасником чи власником акцій яких є ТОВ "Термінал 2001"; брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у засіданнях Ради акціонерних товариств, власником акцій яких є ТОВ "Термінал 2001", та підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" протоколи засідань Ради таких господарських товариств, видавати та підписувати накази ТОВ "Термінал 2001"; укладати трудові договори (угоди, контракти); призначати на посади та звільняти з посад у ТОВ "Термінал 2001" і вчиняти від імені ТОВ "Термінал 2001" усі інші без винятку дії, передбачені Статутом ТОВ "Термінал 2001" та чинним законодавством.

42. Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Вінниці ОСОБА_1 від 11 липня 2005 року справу призначено до розгляду на 15 липня 2005 року.

43. 12 липня 2005 року до суду від ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому він просив з метою забезпечення позову на період розгляду справи в суді зупинити дію усіх без винятку документів (довіреностей, договорів тощо), виданих директором ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5 з 27 квітня 2004 року до 12 липня 2005 року на представництво інтересів ТОВ "Термінал 2001" перед третіми особами.

44. Таке клопотання ОСОБА_4 мотивував тим, що впродовж останніх днів від імені ТОВ "Термінал 2001" підписуються різні документи особами, які діють на підставі доручень, виданих від імені ТОВ "Термінал 2001" директором ОСОБА_5, на що він, як засновник ТОВ "Термінал 2001", згоди не надавав.

45. Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Вінниці ОСОБА_1 від 13 липня 2005 року про забезпечення позову заборонено ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Термінал 2001", а саме: розпоряджатися будь-яким майном та грошовими коштами ТОВ "Термінал 2001"; укладати від імені ТОВ "Термінал 2001" будь-які угоди чи договори; підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" платіжні та інші документи, пов`язані з розпорядженням майном та грошовими коштами ТОВ "Термінал 2001"; відкривати рахунки в банках; видавати будь-які довіреності від імені ТОВ "Термінал 2001"; представляти ТОВ "Термінал 2001" у відносинах з організаціями, підприємствами та установами, а також у господарських та загальних судах і в правоохоронних органах; брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у зборах засновників та акціонерів господарських товариств, учасником чи власником акцій яких є ТОВ "Термінал 2001"; брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у засіданнях Ради акціонерних товариств, власником акцій яких є ТОВ "Термінал 2001", та підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" протоколи засідань Ради таких господарських товариств, видавати та підписувати накази ТОВ "Термінал 2001"; укладати трудові договори (угоди, контракти); призначати на посади та звільняти з посад у ТОВ "Термінал 2001" і вчиняти від імені ТОВ "Термінал 2001" усі інші дії, передбачені Статутом ТОВ "Термінал 2001" та чинним законодавством, до розгляду справи по суті. Зупинено дію усіх без винятку документів (довіреностей, договорів тощо), виданих директором ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5 з 27 квітня 2004 року до 12 липня 2005 року на представництво інтересів ТОВ "Термінал 2001" перед третіми особами, до розгляду справи по суті.

46. 13 липня 2005 року від ОСОБА_8, як в.о. директора ТОВ "Термінал 2001" на час перебування ОСОБА_5 у відпустці, до суду надійшла заява, у якій він просив роз`яснити ухвалу Ленінського районного суду міста Вінниці від 13 липня 2015 року, а саме: чи має право в.о. директора ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_8 брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у засіданнях Ради Відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" (далі - Рада ВАТ "Завод "Термінал") і підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" протоколи засідань Ради ВАТ "Завод "Термінал".

47. Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Вінниці ОСОБА_1 від 15 липня 2005 року роз`яснено, що ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці від 13 липня 2005 року про забезпечення позову заборонено вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Термінал 2001" лише директору ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5, у зв`язку із чим в.о. директора ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_8 має право представляти інтереси ТОВ "Термінал 2001" в усіх без винятку установах та організаціях із правом підпису всіх документів, у тому числі брати участь від імені ТОВ "Термінал 2001" у засіданнях Ради ВАТ "Завод "Термінал" із правом голосу з усіх питань порядку денного та підписувати від імені ТОВ "Термінал 2001" протоколи засідань Ради ВАТ "Завод "Термінал".

48. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2005 року апеляційні скарги ОСОБА_5 задоволено. Ухвали судді Ленінського районного суду міста Вінниці від 13 та 15 липня 2005 року скасовано, а справу направлено на розгляд до того самого суду.

49. У вказаній ухвалі Апеляційний суд Вінницької області зробив висновки про те, що при вирішенні клопотання про забезпечення позову суддею суду першої інстанції в порушення вимог статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у редакції 1963 року (далі - ЦПК України (1618-15) ) не було з`ясовано належним чином, чи дійсно невжиття відповідних заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду, та в який саме спосіб необхідно забезпечити цей позов. Не взято до уваги те, що такий спосіб забезпечення позову як зупинення дії всіх без винятку документів, виданих директором ТОВ "Термінал 2001", не передбачений статтею 152 ЦПК України і про такий спосіб забезпечення позову в клопотанні ОСОБА_4 не йдеться. Ухвала суду від 15 липня 2005 року про роз`яснення ухвали від 13 липня 2005 року є похідною від останньої ухвали, тому також підлягає скасуванню.

50. Ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці від 08 лютого 2006 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду в зв`язку із неодноразовою неявкою позивача у судові засідання.

51. Надаючи оцінку діям судді ОСОБА_1 під час розгляду зазначеної справи ВРП погодилась із доводами, викладеними у довідці-пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_3, щодо непідвідомчості вказаного спору суду, оскільки відповідно до Статуту ТОВ "Термінал 2001" і законодавства, яке регулює діяльність господарських товариств, звільнення та обрання керівника виконавчого органу товариства проводиться зборами учасників товариства, а не судом, що не було взято до уваги суддею ОСОБА_1

52. Окрім того, вказану справу призначено до розгляду ухвалою суду від 11 липня 2005 року на 15 липня 2005 року, а відповідно до статті 91 ЦПК України повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Відтак, суддя ОСОБА_1 не могла не розуміти, що призначаючи справу 11 липня 2005 року до розгляду на 15 липня 2005 року нею порушуються вимоги закону. При тому що у матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення учасників справи про її розгляд 15 липня 2005 року, що є порушенням вимог статті 91 ЦПК України.

53. ВРП звернула увагу на те, що такий вид забезпечення позову як зупинення дії документів, не передбачений статтею 152 ЦПК України, що не було взято до уваги суддею ОСОБА_1 На таке порушення вказав і Апеляційний суд Вінницької області в ухвалі від 26 вересня 2005 року.

54. ВРП також зауважила, що суддя ОСОБА_1 не з`ясувала, які саме документи були видані директором ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_5 за період з 27 квітня 2004 року до 12 липня 2005 року, і яким чином вони пов`язані з предметом позову. Без огляду таких документів і дослідження їхнього змісту суддя зупинила їхню дію, при цьому що у клопотанні ОСОБА_4 навіть не зазначив переліку таких документів. Тому, забезпечуючи позов у спосіб, не передбачений законом, зупинивши дію документів, підписаних повноважним директором товариства більше як за рік діяльності до звернення до суду, суддя ОСОБА_1 грубо порушила вимоги статті 152 ЦПК України. При тому що суддя постановила ухвалу про забезпечення позову щодо ОСОБА_5, яка у справі є третьою особою, а не відповідачем.

55. ВРП погодилась із доводами члена ВРЮ ОСОБА_3 про те, що забороняючи директору товариства вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Термінал 2001" та зупиняючи дію всіх без винятку документів на представництво інтересів ТОВ "Термінал 2001" перед третіми особами, суддя ОСОБА_1 грубо втрутилась у діяльність товариства, практично унеможливила його нормальну діяльність, оскільки припинила повноваження директора як виконавчого органу.

56. Стосовно постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали від 15 липня 2005 року ВРП зазначила, що цією ухвалою суддя роз`яснила ухвалу від 13 липня 2005 року та передала повноваження директора ТОВ "Термінал 2001" ОСОБА_8 . Ухвала від 15 липня 2005 року постановлена судом у порушення вимог статті 215 ЦПК України, оскільки була роз`яснена ухвала суду, а не ухвалене судом за результатами розгляду справи рішення.

57. ВРП також звернула увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення учасників справи щодо розгляду заяви про роз`яснення ухвали, хоча 15 липня 2005 року у судовому засіданні брали участь заявник ОСОБА_8 та представник позивача Стороженко С.С. (із матеріалів справи не вбачається, яким чином їх було повідомлено), проте третя особа - ОСОБА_5, якої безпосередньо стосувалась вказана ухвала, у судовому засіданні участі не брала, оскільки не була належним чином повідомлена про засідання, що безумовно свідчить про порушення суддею ОСОБА_1 вимог статті 215 ЦПК України.

58. Постановивши ухвали про забезпечення позову від 13 липня 2005 року та від 15 липня 2005 року про роз`яснення ухвали від 13 липня 2005 року, суддя ОСОБА_1, за висновками ВРП, фактично задовольнила позовні вимоги ОСОБА_4 по суті, оскільки, заборонивши ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, зупинивши дію всіх підписаних нею документів і надавши право вчиняти всі дії, які має право вчиняти директор, в.о. директора ОСОБА_8, суддя позбавила ОСОБА_5 всіх повноважень як директора ТОВ "Термінал 2001" і передала їх іншій особі. Тобто, суд перебрав на себе повноваження зборів учасників товариства стосовно обрання директора товариства, що є неприпустимим, оскільки такі дії свідчать про пряме втручання у господарську діяльність товариства.

59. Суддя ОСОБА_1 при здійсненні правосуддя не дотрималась вимог закону, допустила необ`єктивність та упередженість, внаслідок чого прийняла до розгляду позов, не підвідомчий суду, втрутилась у господарську діяльність товариства, забезпечила позов у спосіб, не передбачений процесуальним законом, роз`яснила ухвалу шляхом передання повноважень директора ТОВ "Термінал 2001" іншій особі, чим фактично вирішила спір по суті.

60. Такі дії судді ОСОБА_1, за висновками відповідача, свідчать про порушення нею присяги судді і оскільки Законом №1402-VIII (1402-19) не було пом`якшено або скасовано відповідальність за вчинений суддею дисциплінарний проступок, то наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

V. Позиція Верховного Суду

61. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

62. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України (у редакції, яка діяла до 30 вересня 2016 року) та пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №22/98-ВР (тут і далі - у редакції, чинній на час ухвалення ВРЮ рішення від 21 лютого 2007 року №131) в Україні діє ВРЮ, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

63. Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (у зазначеній редакції) суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення ним присяги.

64. Частиною першою статті 32 Закону №22/98-ВР визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п`ятої статті 126 Конституції України, ВРЮ розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою.

65. Згідно із частиною першою статті 31 Закону №22/98-ВР ВРЮ за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

66. Судом установлено, що 21 лютого 2007 року ВРЮ ухвалила рішення №131 щодо внесення ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги.

67. 23 лютого 2007 року ВРЮ направила до ВРУ відповідне подання №15/0/12-07.

68. ВРУ постановою від 05 червня 2008 року №335-VI звільнила ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці у зв`язку з порушенням нею присяги судді.

69. Разом з тим, із урахуванням висновків і мотивів, викладених ЄСПЛ у рішенні у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 березня 2018 року в справі №800/548/17 (П/9901/309/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 серпня 2018 року, визнав протиправними та скасував рішення ВРЮ від 21 лютого 2007 року №131 "Про внесення подання Верховній Раді України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги" і постанову ВРУ від 05 червня 2008 року №335-VI "Про звільнення судді" (335-17) . Передав на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_3 .

70. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII (1401-19) (далі - Закон №1401-VIII (1401-19) ), яким внесено зміни до Конституції України (254к/96-ВР) щодо правосуддя, а 05 січня 2017 року набрав чинності Закон №1798-VIII (1798-19) , який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.

71. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України (тут і далі - у редакції Закону №1401-VIII (1401-19) ) та пункту 6 частини першої статті 3 Закону №1798-VIIІ в Україні діє ВРП, яка ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

72. Згідно зі статтею 112 Закону №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом №1798-VIIІ (1798-19) .

73. Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону №1798-VIIІ ВРП діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

74. Згідно зі статтею 108 Закону №1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом №1798-VIIІ (1798-19) , з урахуванням вимог цього Закону.

75. Частиною другою статті 42 Закону №1798-VIIІ передбачено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.

76. Дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону №1798-VIIІ).

77. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону №1798-VIIІ).

78. Згідно із підпунктом "а" пункту 1, пунктами 3 та 4 частини першої статті 106 Закону №1402-VІІІ суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

79. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 109 Закону №1402-VІІІ до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

80. Пунктом 7 частини дев`ятої статті 109 Закону №1402-VIII визначено, що істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема факт, що суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.

81. Приписами статті 115 Закону №1402-VIII передбачено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).

82. Відповідно до частини восьмої статті 109 Закону №1402-VIII в разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, застосовується дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

83. За правилами частин першої та третьої статті 56 Закону №1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

84. Частиною третьою статті 52 Закону №1798-VIII визначено, що у випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

85. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01 липня 2021 року в справі №9901/136/20, у якій склалися подібні правовідносини, розгляд повторно питання щодо наявності підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги підлягав дисциплінарним органом ВРП (відповідною Дисциплінарною палатою).

86. У справі, яка розглядається, питання порушення процедури розгляду ВРП у пленарному складі повторно питання щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги позивачем не ставиться.

87. Відповідно до частини другої статті 57 Закону №1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

88. ОСОБА_1 не наведено підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини другої статті 57 Закону №1798-VIII, за яких може бути оскаржене та скасоване рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20.

89. Водночас наявні у матеріалах справи документи, зокрема витяг із протоколу засідання ВРП від 22 грудня 2020 року №99 та ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20, свідчать про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП - її головою та 13 членами, які брали участь у його ухваленні.

90. Із наявних у матеріалах справи документів також убачається, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про засідання ВРП. 22 грудня 2020 року вона була присутня на засіданні та підтримала свої письмові пояснення.

91. Оцінюючи оскаржуване рішення ВРП на його відповідність вимогам пункту 3 частини другої статті 57 Закону №1798-VIII, Суд виходить із таких міркувань.

92. Відповідно до частини першої статті 31 Закону №2862-XII, чинного на час вчинення ОСОБА_1 дій, які ВРП в оскаржуваному рішенні від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 кваліфікувала як порушення суддею присяги, підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку було порушення: законодавства при розгляді судових справ; вимог, передбачених статтею 5 цього Закону; обов`язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

93. На суддів, за змістом статей 6, 10 Закону №2862-XII, покладався обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ, додержуватися службової дисципліни та розпорядку роботи суду, не допускати вчинків і будь-яких дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивним і справедливим.

94. Відтак, суть порушення присяги пов`язана із такими істотними проступками (вчинками) судді, які повністю суперечать тим обов`язкам, які на нього покладені, підривають довіру до нього як носія судової влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій.

95. ВРП, дотримуючись принципу обов`язковості виконання судового рішення, здійснила перевірку наявності підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_3, і в оскаржуваному рішенні встановила факти порушення ОСОБА_1 присяги судді в розумінні Закону №2862-ХІІ (2862-12) , які на час вчинення суддею порушень були підставою для звільнення її з посади, що на сьогодні відповідає дисциплінарному проступку, передбаченому нормами Закону №1402-VIII (1402-19) , і є істотним дисциплінарним проступком у розумінні пункту 7 частини дев`ятої статті 109 цього ж Закону, та дійшла висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

96. Водночас Суд бере до уваги те, що на час вчинення суддею ОСОБА_1 дій, які ВРП в оскаржуваному рішенні від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 кваліфікувала як порушення суддею присяги, норми законів №2862-ХІІ (2862-12) та №22/98-ВР (22/98-ВР) не передбачали жодних обмежувальних строків притягнення судді до відповідальності за порушення присяги.

97. Законом України від 12 лютого 2015 року №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) (далі - Закон №192-VIII (192-19) ) було внесено зміни до Закону №22/98-ВР (22/98-ВР) , які набрали чинності з 27 лютого 2015 року, та викладено Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) (далі - Закон №2453-VI (2453-17) ) у новій редакції, що набрала чинності з 28 березня 2015 року.

98. Відповідно до частини другої статті 32 Закону №22/98-ВР у редакції Закону №192-VIII (192-19) провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

99. Згідно із частиною четвертою статті 96 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII (192-19) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

100. Отже, після набрання чинності Законом №2453-VI (2453-17) у редакції Закону №192-VIII (192-19) уповноважений орган має право вирішувати питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в тому числі вчинені до набрання цим Законом чинності, протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 96 зазначеного Закону, тобто не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

101. При цьому запровадження строку давності притягнення судді до відповідальності за дії, що підпадають під порушення присяги, є заходом, який покращує становище судді порівняно із ситуацією, коли такий строк законодавством визначений не був, а тому застосування трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не суперечить положенням статті 58 Конституції України.

102. Відповідні висновки неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 28 березня 2018 року в справі №П/800/310/17, від 05 квітня 2018 року в справі №800/523/17, від 07 червня 2018 року в справі №11-272сап18, від 21 червня 2018 року в справі №11-78сап18, від 01 листопада 2018 року в справі №800/493/15, від 13 лютого 2020 року в справі №9901/58/19, від 12 березня 2020 року в справі №9901/777/18, від 14 травня 2020 року в справі №9901/187/19, від 25 червня 2020 року в справі №9901/103/19, від 02 липня 2020 року в справі №9901/386/19, від 10 вересня 2020 року в справі №9901/130/19 та від 02 червня 2021 року в справі №9901/393/20.

103. Згідно із приписами частини одинадцятої статті 109 Закону №1402-VIII дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

104. Під час розгляду справи встановлено, що дії, із якими ВРП пов`язувала підстави звільнення ОСОБА_1 з посади судді, були вчинені нею у липні 2005 року.

105. Водночас на момент прийняття ВРП оскаржуваного рішення від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 рішення ВРЮ від 21 лютого 2007 року №131 "Про внесення подання Верховній Раді України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці за порушення присяги" скасовано в судовому порядку.

106. Притягнення ж судді до дисциплінарної відповідальності після скасування в судовому порядку рішення ВРЮ від 21 лютого 2007 року №131 відбулося із ухваленням оскаржуваного рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20, яке не є кадровим, тобто ним не реалізовувано попереднього рішення відповідного органу про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. При цьому ВРП у вказаному рішенні встановила обставини подій 2005 року та надала оцінку діям судді ОСОБА_1, вчиненим у цей період.

107. Таким чином, притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулось поза межами встановленого трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20.

108. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2021 року в справі №9901/1/20.

109. Відтак, ураховуючи, що притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося поза межами встановленого трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, наявні підстави для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ленінського районного суду міста Вінниці на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".

110. Постановою від 01 квітня 2021 року в справі №9901/1/20 Велика Палата Верховного Суду визнала протиправним і скасувала рішення ВРП, яке не є кадровим, через притягнення судді до дисциплінарної відповідальності поза межами встановленого трирічного строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, не надаючи оцінку процедурі розгляду ВРП повторно питання щодо наявності підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги.

111. Отже, за результатами розгляду цієї справи, із урахуванням викладених обставин і судової практики, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення ВРП від 22 грудня 2020 року №3598/0/15-20.

112. Щодо аргументів ОСОБА_1 з приводу подвійного звільнення її з посади судді, Суд уважає за необхідне зазначити про те, що визнання протиправною і скасування постанови ВРУ від 05 червня 2008 року №335-VI (335-17) в судовому порядку обумовлює відсутність станом на час ухвалення оскаржуваного рішення юридичного факту, із яким Конституція України (254к/96-ВР) пов`язує факт звільнення судді з посади. Виключення зі штату суду не впливає на ці обставини.

113. На доводи позивача про звільнення її з посади судді із неіснуючого на цей час Ленінського районного суду міста Вінниці, Суд зауважує, що згідно із Указом Президента України від 05 липня 2012 року №437/2012 (437/2012) вказаний суд ліквідовано та створено Вінницький міський суд Вінницької області, проте такий факт не вливає на ту обставину, що ОСОБА_1 обрана саме на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці, з якої позивач і була звільнена оскаржуваним наказом.

114. Не є слушним твердження ОСОБА_1 і про те, що через відкликання ОСОБА_2 заяви на дії судді у ВРП не було підстав для вирішення питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки ВРП розглядала не заяву ОСОБА_2, а пропозицію члена ВРЮ ОСОБА_3 . При цьому підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.