9901/260/19 Про визнання протиправними і скасування рішень ВККСУ про відмову особі в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та про внесення до ВРП подання з рекомендацією про його звільнення з посади судді Господарського суду та рішення ВРП про звільнення особи з посади судді Господарського суду, поновлення особи в статусі, на посаді та в правах судді Господарського суду - 14.07.2021 Прийняття

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ.Обґрунтовуючи позовну заяву (з врахуванням додаткових пояснень), ОСОБА_1 зазначав, що прийняті відповідачами з грубим порушенням встановленого законом порядку оцінювання судді на відповідність займаній посаді спірні рішення є протиправними, немотивованими й такими, що не відповідають вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).Так, рішення від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 прийнято неповноважним складом Комісії, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402) є підставою для його скасування, адже, виходячи з інформації щодо складу палат ВККСУ, розміщеної на її офіційному веб-сайті, змісту рішення від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 та положень Закону №1402 і Регламенту ВККСУ, затвердженого її рішенням від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (далі - Регламент ВККСУ), ОСОБА_4, який на час кваліфікаційного оцінювання позивача, перевірки результатів його іспиту та прийняття рішення від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 входив до складу палати з питань добору і публічної служби суддів, до участі в кваліфікаційному оцінюванні не залучався, а отже не мав повноважень на вчинення щодо ОСОБА_1 вказаних дій у процесі його кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.Аналогічне стосується й члена Комісії ОСОБА_5, який також перебував у складі палати з питань добору і публічної служби суддів і до участі в кваліфікаційному оцінюванні не залучався, разом з тим входив до складу колегії для перевірки практичного завдання за господарською спеціалізацією в межах кваліфікаційного оцінювання, зокрема, ОСОБА_1 .В порушення положень пункту 10 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04 листопада 2016 №144/зп-16 (далі - Порядок №144), який передбачає розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки колегіями Комісії, останньою відповідно до рішення від 02 березня 2018 року №37/зп-18 було визначено лише одну колегію для перевірки практичних завдань з господарської спеціалізації, виконаних суддями (зокрема, і позивачем) в межах призначеного щодо них кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.До того ж спірне рішення ВККСУ від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 про визнання ОСОБА_1 таким, що не склав іспит, відмову йому у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", та визнання його таким, що не відповідає займаній посаді, прийнято колегією Комісії у складі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, хоча цей склад колегії затверджений рішенням від 17 травня 2018 року №111/зп-18 саме для дослідження досьє і проведення співбесід в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, проте, як вже зазначалось, позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання допущено не було; відтак, колегія, утворена виключно для проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання, прийняла рішення за результатами його першого етапу (іспиту), тобто діяла не в межах своїх повноважень.Відповідно до Порядку №144, учасник іспиту має право на належні та безпечні умови проведення іспиту, що передбачає врахування стану здоров`я учасника, разом з тим ні Порядком №144, ні Законом №1402 не передбачено переривання складання іспиту у разі погіршення стану здоров`я, а залишення місця проведення іспиту незалежно від причин є відмовою від оцінювання, що прирівнюється до підстави звільнення через невідповідність займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів.Іспит позивачем складався у незадовільному стані здоров`я від розладів сну на фоні перевтоми, для подолання наслідків яких за призначенням лікаря-психіатра позивач перед іспитом з 10 квітня 2018 року приймав лікарські засоби, що мали побічний негативний вплив на пригнічення реакцій та, власне, виконання практичного завдання внаслідок зниження артеріального тиску, сонливості, розладу уваги, втрати концентрації; про такий незадовільний стан здоров`я свідчать дані медичних оглядів позивача впродовж квітня 2018 року у Психосоматичному центрі Обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова м.Дніпра, з чим пов`язане й запізнення позивача 12 квітня 2018 року на літак, яким він планував прибути до міста Києва для складання кваліфікаційного іспиту.Спроби покращити доступними засобами свій стан фізичного здоров`я, що погіршився через значну втому, виснаженість, посилення негативних наслідків побічної дії препаратів від нічного переїзду автомобілем з міста Дніпра до Києва проти ночі з 12 на 13 квітня 2018 року, бажаного результату безпосередньо перед початком іспиту не дали, проте, незважаючи на погіршення самопочуття, труднощі з фокусуванням уваги тощо позивач намагався виконувати завдання, максимально дотримуючись вимог до змісту і форми практичного завдання іспиту, а про обставини стану свого здоров`я добросовісно повідомив Комісію після оприлюднення результатів анонімного письмового тестування і практичного завдання, про що подав заяви від 03 липня 2018 року про надання можливості повторно виконати практичне завдання й дозволу на подальше проходження кваліфікаційного оцінювання та від 20 лютого 2019 року, в якій порушувалось питання перегляду рішення ВККСУ від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 із застосуванням механізму, запровадженого згідно з частиною 2 статті 85 Закону №1402 (в редакції, що набрала чинності з 05 серпня 2018 року), проте ВККСУ у своєму листі-відповіді повідомила позивача про те, що із заявою про перегляд рішення Комісії від 07 червня 2018 року №129/зп-18, яким визначено результати практичного завдання, він не звертався, в той же час законом не передбачено повноважень ВККСУ з перегляду та скасування рішень про визнання судді таким, що не склав іспиту та, як наслідок, не відповідає займаній посаді.При здійсненні ВРП розгляду подання ВККСУ з рекомендацією щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади нею не було проведено перевірки обґрунтованості рішення Комісії, а в самому оспорюваному рішенні від 04 квітня 2019 року №1018/о/15-19 Рада повністю повторила висновок доповідача, не оцінивши та не взявши до уваги наведені позивачем на свій захист доводи, у тому числі про незадовільний стан здоров`я, в якому ним виконувався іспит, та про відсутність у члена Комісії ОСОБА_4 повноважень на участь у прийнятті і підписанні рішення від 10 жовтня 2018 року №1814/ко18, як наслідок, рішення Ради від 04 квітня 2019 року №1018/о/15-19 є немотивованим і згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 57 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - Закон №1798) підлягає скасуванню.До того ж, до спірних у даній справі правовідносин як джерело права слід застосовувати рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", оскільки, як і у вказаній справі, в даному випадку ВРП та ВККСУ разом фактично виконували функцію суду, при цьому склад колегії Комісії, що приймав рішення 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18, не відповідав вимозі "суду, встановленого законом".Разом із тим відсутність передбаченої Конституцією України (254к/96-ВР) та нормами інших законодавчих актів процедури звільнення судді із займаної посади на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) є порушенням принципу правової визначеності.Водночас за приписами частини 2 статті 85 Закону №1402 іспит є основним, але не єдиним і не виключним засобом встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності, адже частина 3 цієї ж статті передбачає можливість застосування інших засобів встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, які на засадах розсудливості і пропорційності мають визначатися, виходячи з мети, з якою відповідно до статті 83 цього Закону здійснюється кваліфікаційне оцінювання, проте Рада не надала оцінки правомірності висновку Комісії про невідповідність позивача критерію професійної компетентності, мотивованому лише результатами виконання практичного завдання без використання інших засобів, передбачених Законом №1402.Рішенням кваліфікаційної комісії господарських судів України від 16 грудня 2005 року позивачу присвоєно третій кваліфікаційний клас судді; напротязі всього часу роботи суддею він працював над підвищенням свого професійного рівня, систематично приймав участь у семінарах з питань, пов`язаних із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , є автором низки статей з висвітлення проблемних питань застосування окремих норм чинного законодавства України під час розгляду справ про банкрутство у науково-практичному журналі Вищого господарського суду України "Санація та банкрутство"; показники роботи позивача напротязі всього часу його роботи на посаді суді Господарського суду Дніпропетровської області були одними з найкращих у суді та суттєво більшими за аналогічні середні показники роботи по судах України; за наявними характеристиками судді позивач зарекомендував себе як кваліфікований, працьовитий, відповідальний, дисциплінований працівник, який вміло застосовує теоретичні знання, добре орієнтується в чинному законодавстві, з повагою ставиться до колег по роботі та відповідно користується заслуженим авторитетом і повагою в колективі Господарського суду Дніпропетровської області, відтак, наведені вище відомості є максимально об`єктивними та беззаперечними свідченнями його достатньо високого професійного рівня, які залишились поза увагою відповідачів.Відповідач (ВРП) в письмовому відзиві від 24 травня 2019 року №19600/о/9-19 на позовну заяву просив залишити останню без задоволення та вказував на законність прийнятого ним рішення, оскільки як Основним Законом України, а саме підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) , так і пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 передбачено обов`язок, зокрема, суддів, яких призначено на посаду безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII (1401-19) , пройти кваліфікаційне оцінювання та визначено, що підставою для звільнення такого судді з займаної посади є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання; в той же час суддя Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами складання анонімного письмового тестування отримав - 54 бали, а за виконання практичного завдання - 39,5 бала, що є меншим за мінімально допустимий бал, тобто є таким, що не склав іспиту й не міг бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".Рішення ВРП від 04 квітня 2019 року №1048/0/15-19 ухвалено у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) повноважним складом Ради та підписано всіма її членами, які брали участь у його прийнятті, а також містить посилання на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, а відтак передбачені частиною 2 статті 57 Закону №1798 підстави для його скасування відсутні.Водночас станом на теперішній час в законодавстві України відсутня норма, яка б встановлювала чіткий порядок і механізм поновлення судді на посаді, звільнення якого визнано судом незаконним; встановлені ж статтею 3 Закону №1798 повноваження щодо призначення судді на посаду, його переведення або притягнення до дисциплінарної відповідальності не дають підстав для висновку, що поновлення судді на посаді є виключною компетенцією цього органу, а тому, враховуючи відсутність правового регулювання механізму поновлення на посаді судді в разі його незаконного звільнення, це може зробити суд за наслідками визнання незаконним акту про звільнення; іншого способу поновлення порушеного права особи на теперішній час національне законодавство не містить.Відповідач (ВККСУ) в письмовому відзиві від 24 травня 2019 року №19-2926/19 на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечив й просив залишити її без задоволення, зазначаючи, що процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_1 була призначена та проведена в порядку і відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії повністю відповідають нормам Закону №1402 та нормативних актів, прийнятих нею на основі положень зазначеного Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді відсутні.При цьому, обґрунтовуючи свою правову позицію, ОСОБА_1 стверджував, що рішення ВККСУ прийнято з грубим порушенням встановленого законом порядку оцінювання судді на відповідність займаній посаді, однак не зазначав, які саме порушення були допущені Комісією при прийнятті 10 жовтня 2018 року рішення №1814/ко-18, у тому числі й з врахуванням встановленого частиною 3 статті 88 Закону №1402 процесуального обмеження кола законодавчо визначених підстав для оскарження та скасування прийнятого Комісією за результатами проведеного відносно ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання рішення.Також у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначав про невмотивованість спірного рішення Комісії та вказував на відсутність у ньому посилань на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, як на підставу скасування рішення відповідно до пункту 4 частили 3 статті 88 Закону №1402, проте рішення ВККСУ від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 містить необхідні обґрунтування, зокрема, у ньому визначено, що позивач як учасник кваліфікаційного оцінювання отримав результат, який є меншим 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, тобто не склав іспит, що відповідно до статей 83 - 86, 93, 101 Закону №1402 є законодавчою підставою для ухвалення рішення про визнання його таким, що не відповідає займаній посаді, тобто оспорюване рішення мотивовано наявністю фактичних обставин (участь позивача у процедурі кваліфікаційного оцінювання та складення анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання), результат яких породжує фактичні та юридичні підстави для його прийняття.

ІІІ. КЛОПОТАННЯ СТОРІН ТА ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій, бездіяльності та актів, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина 2 статті 266 КАС України).Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду даної справи - Пасічник С.С. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Васильєва І.А., Гончарова І.А., Хохуляк В.В., Юрченко В.П.Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі, призначивши її розгляд в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався за відповідними клопотаннями її учасників й в судовому засіданні оголошувались перерви.Верховним Судом були допитані як свідки завідуюча психосоматичним центром КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова" ДОР ОСОБА_8, лікар психосоматичного центру КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечникова" ДОР ОСОБА_9, суддя (у відставці) Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .Позивач та його представники в судових засіданнях висловили свої доводи та міркування стосовно обставин справи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що вже були наведені в самій позовній заяві (з врахуванням додаткових пояснень), вимоги якої вони просили задовольнити.Представники відповідача (ВРП) в засіданнях суду проти доводів та вимог позовної заяви заперечили, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН. Указом Президента України від 13 серпня 2002 року №712/2002 (712/2002) ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області, а постановою Верховної Ради України від 20 березня 2008 року №237-VI (237-17) обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.Рішенням Комісії у пленарному складі від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1 (до якого під №1202 включено ОСОБА_1 ); встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди; залучено до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 для цілей проведення призначеного цим рішенням кваліфікаційного оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.Рішенням Комісії у складі кваліфікаційної палати із залученням палати з питань добору і публічної служби суддів від 02 березня 2018 року №33/зп-18 визначено графік проведення іспиту: 13 квітня 2018 року - для суддів місцевих судів (господарська спеціалізація), у тому числі щодо позивача, встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.Також згідно з рішенням ВККСУ у пленарному складі від 02 березня 2018 року №37/зп-18 визначено склади колегій Комісії для перевірки практичних завдань, виконаних суддями під час іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих і апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, для перевірки практичних завдань з господарської спеціалізації призначено колегію у складі ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .У зв`язку із тим, що рішенням ВККСУ від 02 квітня 2018 року №67/зп-18 вирішено ОСОБА_18 вважати обраним на посаду заступника Голови Комісії, та, беручи до уваги, що згідно із частиною 6 статті 94 Закону №1402 Голова Комісії та його заступник не можуть одночасно перебувати у складі однієї палати, 02 квітня 2018 року Комісією у пленарному складі прийнято рішення №69/зп-18, яким внесено зміни до персональних складів палат та встановлено, що до кваліфікаційної палати ВККСУ входять ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_7, а до палати з питань добору і публічної служби суддів ВККСУ - ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_23 .Водночас рішенням ВККСУ у пленарному складі від 02 квітня 2018 року №75/зп-18 внесено зміни до рішення Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 та зазначено про залучення до роботи кваліфікаційної палати Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного цим рішенням, таких членів палати з питань добору і публічної служби суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_23, ОСОБА_13 .Рішенням же ВККСУ у пленарному складі від 17 травня 2018 року №111/зп-18 затверджено склади колегій Комісії для дослідження досьє і проведення співбесід у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного, зокрема, рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18, у тому числі колегія Комісії 1: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 25 травня 2018 року Комісією у складі кваліфікаційної палати із залученням палати з питань добору і публічної служби суддів прийнято рішення №118/зп-18 про призначення проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного, зокрема, рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 (щодо ОСОБА_1 тестування призначено на 12 червня 2018 року).Відповідно до рішення Комісії у складі кваліфікаційної палати із залученням палати з питань добору і публічної служби суддів від 07 червня 2018 року №129/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 13 квітня 2018 року анонімного письмового тестування (додаток 1) та виконаного практичного завдання (додаток 2) в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, а також декодовані результати першого етапу оцінювання "Іспит" (додаток 3) й згідно з вказаним рішенням позивач за результатами анонімного письмового тестування набрав 54 бали, а за результатами виконаного практичного завдання - 39,5 бала.10 жовтня 2018 року ВККСУ у складі колегії: головуючого - Бутенка В.І., членів Комісії - Василенко А.В., Шилової Т.С. ухвалено рішення №1814/ко-18, яким визначено, що суддя Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 не склав іспит для суддів місцевих та апеляційних судів, призначений рішенням Комісії від 02 березня 2018 року №33/зп-18; відмовлено судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .Розглянувши вказане подання, Рада 04 квітня 2019 року прийняла рішення №1018/о/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) ", згідно з яким позивача звільнено з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області.Наказом голови Господарського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2019 року №198-К суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Господарського суду Дніпропетровської області 13 травня 2019 року на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) .Водночас, судом з`ясовано, що 03 липня 2018 року позивач направив на адресу ВККСУ заяву, в якій, посилаючись на незадовільний стан здоров`я під час проходження іспиту, просив надати можливість повторно пройти (перездати) перший етап кваліфікаційного оцінювання "Іспит" у повному обсязі або лише другий етап іспиту - виконання практичного завдання, набрана кількість балів з якого стала недостатньою для подальшого проходження кваліфікаційного оцінювання; надати дозвіл на подальше проходження кваліфікаційного оцінювання в повному обсязі; здійснити розгляд питання щодо можливості врахування результатів тестів особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, отриманих 12 червня 2018 року, під час проходження етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та співбесіда".20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про перегляд рішення від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 про звернення до ВРП з рекомендацією, скасування цього рішення та розгляд питання про повторне проходження позивачем першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів.Відповідачем (ВККСУ) 11 березня 2019 року на заяву ОСОБА_1 від 20 лютого 2019 року листом за №31кп-309/18 надано відповідь, в якій зазначено, що повноваження Комісії щодо перегляду та скасування рішення Комісії від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 Законом не передбачені, крім того листом від 20 березня 2019 року №31кп-309/18 позивача у відповідь на його заяви повідомлено про те, що 09 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя направлено рішення про внесення подання з рекомендацією про звільнення його з посади судді; до того ж, проходження повторно етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" у зв`язку із набранням за результатом виконання практичного завдання менше мінімально допустимого балу нормативно-правовими актами не передбачено.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.Стаття 3 Конституції України:- людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;- права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.Частина 2 статті 19 Конституції України:- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Частини 1 та 2 статті 24 Конституції України:- громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;- не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.Частина 4 статті 43 Конституції України:- кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Підпункт 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) :- з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.Пункт 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402:- відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) ( Закон №1401-VIII (1401-19) ), оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом;- виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.Стаття 83 Закону №1402:- кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями;- критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність;- кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації;- підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом;- порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.Частини 2 та 4 статті 84 Закону №1402:- за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом;- кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.Частини 1, 2 та 10 статті 85 Закону №1402:- кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди;- рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України;- іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією;- порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;- тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації;- Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи;- за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.На виконання вимог Закону №1402 Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення №143), а рішенням від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 - Порядок №144.Пункти 1 - 6 розділу І Положення №143:- кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями;- кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно;- кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії;- кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди;- рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту;- за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.Пункти 1, 2, 4, 5 розділу І Порядку №144:- іспит - це встановлений Законом етап кваліфікаційного оцінювання, який є основним засобом виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону судді та/або кандидата на посаду судді (далі - учасник іспиту);- іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності учасника іспиту здійснювати правосуддя у відповідному суді або для оцінювання відповідності учасника іспиту займаній посаді судді за критерієм професійної компетентності;- іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання;- анонімне письмове тестування складається шляхом вибору учасником іспиту однієї із запропонованих у тестовому завданні відповідей на запитання;- практичне завдання виконується шляхом підготовки учасником іспиту модельного рішення суду та/або продовження викладення запропонованого модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи відповідно до процесуального законодавства, чинного на момент його виконання.Пункт 1, підпункт 1 пункту 3, пункти 4 глави 1 розділу IV Порядку №144:- учасник іспиту повинен своєчасно з`явитися для складення анонімного письмового тестування і виконання практичного завдання в день, час та місце, визначені Комісією, і мати при собі документ, що посвідчує його особу та громадянство України, для подальшого проходження процедури реєстрації;- учасник іспиту має право на належні та безпечні умови проведення іспиту;- за результатами реєстрації учасників іспиту уповноважені представники фіксують їх явку в аудиторній відомості.Пункти 9 - 14, 16 - 20 розділу V Порядку №144:- перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюється членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання;- перевірка практичних завдань може здійснюватись відповідними фахівцями у складі екзаменаційної комісії, яка утворюється рішенням Комісії;- розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки членами Комісії здійснюється з використанням спеціального програмного комплексу;- перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів;- результати виконаного учасником іспиту практичного завдання встановлюються членами Комісії, після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання. Оцінка за практичне завдання виводиться шляхом округлення до наближеного цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5;- результати виконання практичного завдання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення;- мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування, практичного завдання та іспиту визначається на основі рейтингу учасників з урахуванням кількості посад суддів, на які оголошено конкурс. Мінімально допустимі бали встановлюються Комісією до початку іспиту;- рейтинг стадій іспиту (анонімного письмового тестування, практичного завдання) та іспиту формується відповідно до кількості набраних учасниками балів (від більшого до меншого), де кожному учаснику визначається окрема позиція;- за результатами складання анонімного письмового тестування до виконання практичного завдання допускаються учасники, які набрали мінімально допустимий і більший бал у кількості, яка є вчетверо більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс;- мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування, практичного завдання становить 60 відсотків від максимально можливого бала за відповідну стадію іспиту, якщо рішенням Комісії не встановлено більший мінімально допустимого бала;- мінімально допустимий бал за виконання практичного завдання визначається для цілей визначення мінімально допустимого бала іспиту;- до другого етапу кваліфікаційного оцінювання допускаються учасники, які набрали мінімально допустимий і більший бал іспиту (у разі набрання мінімально допустимого і більшого бала анонімного письмового тестування) у кількості, що є втричі більшою від кількості вакантних посад суддів, на які оголошено конкурс, за умови набрання мінімально допустимого бала і більшого бала за іспит;- мінімально допустимий бал іспиту є сумою мінімально допустимих балів його стадій і становить 60 відсотків від максимально можливого бала за іспит, якщо рішенням Комісії не встановлено більший мінімально допустимий бал іспиту;- максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування, становить 90 балів;- максимальна кількість балів, яку може отримати учасник іспиту за результатами виконання практичного завдання, - 120 балів;- загальним результатом складення іспиту є сума балів, отриманих учасником іспиту за результатами складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання;- після закінчення перевірки усіх бланків відповідей та зошитів для виконання практичних завдань встановлюються та персоніфікуються загальні результати іспиту;- загальні результати іспиту оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше наступного робочого дня після їх встановлення.Пункти 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 8, 9 глави 6 розділу ІІ Положення №143:- мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні;- мінімально допустимий бал визначається для: анонімного письмового тестування, виконання практичного завдання, іспиту;- мінімально допустимі бали при складенні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів;- мінімально допустимий бал при виконанні практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту;- мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання;- суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту;- суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами етапу "Іспит" набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу "Дослідження досьє та співбесіда", припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.Пункти 9, 11 - 15, підпункт 32.2 пункту 32, підпункт 33.2 пункту 33, пункти 34, 37, 40 розділу ІІІ Положення №143:- організація та проведення засідання Комісії з питань кваліфікаційного оцінювання здійснюється у порядку, визначеному Законом та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (далі - Регламент Комісії);- Комісія після встановлення результатів етапу кваліфікаційного оцінювання ухвалює рішення щодо допуску до наступного етапу та повідомляє про нього суддю (кандидата на посаду судді);- особиста участь судді (кандидата на посаду судді) під час проведення кваліфікаційного оцінювання є обов`язковою;- неявка судді для проходження кваліфікаційного оцінювання у встановлені Комісією строки за відсутності поважних причин такої неявки є підставою для ухвалення рішення про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді або невідповідності судді займаній посаді;- поважними причинами неявки судді для проходження кваліфікаційного оцінювання є обставини, настання яких не залежить від волі судді і які перешкоджають участі судді у кваліфікаційному оцінюванні та підтверджуються відповідними документами;- про причини неявки суддя зобов`язаний письмово повідомити Комісію протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу або припинення дії обставин, які були причиною неявки на кваліфікаційне оцінювання, а також звернутися до Комісії з письмовою заявою для встановлення строків проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання;- іспит проводиться з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією;- іспит складається з двох стадій: 1) складення анонімного письмового тестування; 2) виконання практичного завдання;- рішення про черговість стадій проведення іспиту ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першою стадією іспиту є складення анонімного письмового тестування;- для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень: 1) визначає мінімально допустимі бали анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання; 2) затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання; 3) визначає мінімально допустимий бал іспиту та затверджує його результати;- у разі порушення суддею (кандидатом на посаду судді) порядку проведення іспиту Комісія може ухвалити відповідне рішення про припинення проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання;- за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: у випадку оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) : рішення про відповідність судді займаній посаді; рішення про невідповідність судді займаній посаді.- у разі недопуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання за результатами попереднього етапу Комісія може ухвалити рішення про невідповідність судді займаній посаді (у разі проведення кваліфікаційного оцінювання з метою оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) );- '…' у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків;- резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання;- рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади;- рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене з підстав, передбачених статтями 88 та 101 Закону.Пункти 2, 3, 9, 10, 11 розділу V Положення №143:- кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді проводиться у складі колегії Комісії;- кваліфікаційне оцінювання на відповідність судді займаній посаді проводиться відповідно до спеціалізації суду, відповідність у якому підтверджується;- мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту;- за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді, про невідповідність займаній посаді судді;- рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.Стаття 88 Закону №1402:- Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді;- суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) ;- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.Частини 1 - 4 статті 92 Закону №1402:- Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України;- Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України;- порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом;- Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.Пункти 6, 7, 10 частини 1 статті 93 Закону №1402:- Вища кваліфікаційна комісія суддів України: затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій; проводить кваліфікаційне оцінювання; здійснює інші повноваження, визначені законом.Частини 1, 3 - 5, 7 статті 94 Закону №1402:- до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) шістнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п`ятнадцяти років; - організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі Комісії - залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Комісії;- колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується не менше ніж з трьох членів Комісії;- у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють дві палати. До кожної палати входять по вісім членів Комісії. У кожній палаті забезпечується рівне представництво членів Комісії, які є суддями чи суддями у відставці; - у разі необхідності Комісія може ухвалити рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати.Частини 1 - 5, 7 - 8 статті 101 Закону №1402:- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії;- рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання;- рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю голосів;- палати та колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюють свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні;- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом;- рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.Пункт 1.2, підпункти 1, 2 та 4 пункту 1.3, пункти 2.1.1, 2.1.6, підпункт 3 пункту 4.4.3, пункти 4.12.2 - 4.12.6, 8.2 Регламенту ВККСУ:- у складі Комісії діє кваліфікаційна палата та палата з питань добору і публічної служби суддів. Голова Комісії та заступник Голови Комісії є головами цих палат;- Комісія виконує функції та здійснює повноваження: 1) у пленарному складі з таких питань: '…' організації діяльності Комісії, її палат, колегій та секретаріату; '…' 2) у складі кваліфікаційної палати з питань: проведення кваліфікаційного оцінювання; '…' 4) у складі колегії з питань: оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) '…';- організаційними формами діяльності Комісії є засідання у складі колегій, палат або у пленарному складі - залежно від питань, визначених Законом та цим Регламентом;- у разі необхідності Комісія у пленарному складі може ухвалити рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати;- учасники засідання, присутність яких є обов`язковою, зобов`язані завчасно письмово повідомити Комісію про неможливість явки та про причину неявки на засідання засобами поштового чи факсимільного зв`язку, а також надати документ, що свідчить про поважні причини неявки, в разі його наявності;- розгляд справи у Комісії закінчується ухваленням рішення;- рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого Законом складу Комісії. Рішення палати Комісії ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання. Рішення колегії Комісії ухвалюється більшістю голосів. У разі рівності голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним;- рішення ухвалюється тільки тими членами Комісії, які брали участь у розгляді питання на засіданні Комісії, крім випадків, передбачених Законом;- палати та колегії Комісії ухвалюють свої рішення від імені Комісії, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу;- рішення Комісії, палат та колегій викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні;- відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) , оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному Законом.Пункт 4 частини 1 статті 131 Конституції України:- в Україні діє Вища рада правосуддя, яка ухвалює рішення про звільнення судді з посади.Аналогічні положення закріплені й в пункті 6 частини 1 статті 3 Закону №1798, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.Частина 1 статті 1 Закону №1798:- Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.Частини 1 - 5 статті 30 Закону №1798:- засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом для проведення закритих судових засідань або цим Законом. Рішення про проведення закритого засідання ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя чи відповідної Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено цим Законом;- засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно;- голова Вищої ради правосуддя визначає дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, пропонує порядок денний засідання, який затверджується Вищою радою правосуддя;- інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засідання, крім випадків, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя;- особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.Частини 1, 3, 4 та 6 статті 34 Закону №1798:- рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом;- рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради правосуддя, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється;- рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено цим Законом;- резолютивна частина рішення Вищої ради правосуддя, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.Пункт 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1798:- питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) , розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.Частини 1 та 6 статті 56 Закону №1798:- питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя;- за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.Стаття 57 Закону №1798:- рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1, 2 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом;- рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків;- рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстави, визначеної пунктом 5 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених частиною другою цієї статті, або у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя, на якому було ухвалене рішення.Частини 1 та 2 статті 2 КАС України:- завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень;- у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.Частина 1 статті 9 КАС України:- розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Частини 1, 2 статті 77 КАС України:- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу;- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

VI. ОЦІНКА СУДУ.Суд, вивчивши доводи позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх належними і допустимими доказами, дійшов таких висновків.Як вже вказувалось в цьому рішенні, 10 жовтня 2018 року ВККСУ у складі колегії: головуючого - Бутенка В.І., членів Комісії - Василенко А.В., Шилової Т.С. ухвалено рішення №1814/ко-18, яким визначено, що суддя Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 не склав іспит для суддів місцевих та апеляційних судів, призначений рішенням Комісії від 02 березня 2018 року №33/зп-18; відмовлено судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .Проаналізувавши зміст рішення від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18, Суд встановив, що мотивами його прийняття Комісія, посилаючись на норми законодавства, що регулюють підстави та порядок проведення кваліфікаційного оцінювання суддів, визначила те, що ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 54 бали, а за виконання практичного завдання - 39,5 бала, тобто одержав менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", в зв`язку з чим прийшла до висновку, що суддя Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності, у зв`язку з чим слід рекомендувати Раді розглянути питання про його звільнення з посади судді.В подальшому, ВРП, розглянувши вказане подання, 04 квітня 2019 року прийняла рішення №1018/о/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) ", згідно з яким позивача звільнено з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області.При цьому, чинним законодавством (частинами 7 та 8 статті 101 Закону №1402) прямо передбачено право на оскарження рішень ВККСУ в судовому порядку, однак виділені законодавцем в окрему категорію рішення Комісії щодо надання рекомендацій (в тому числі, щодо звільнення судді із займаної посади) можуть бути оскаржені у судовому порядку лише за умови їх оскарження разом із кінцевим рішенням уповноваженого органу, ухваленим за результатами розгляду вказаної рекомендації, тобто з рішенням ВРП.ОСОБА_1 у даній справі оскаржується як рішення ВККСУ від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18, так і рішення ВРП від 04 квітня 2019 року №1018/о/15-19, прийняте за результатами розгляду подання з рекомендацією про звільнення.З огляду на наведені вище в цьому судовому рішенні законодавчі норми, суддя - це посадова особа, що має статус, визначений чинним законодавством, й призначення чи обрання на посаду, звільнення та організація суддівської кар`єри (професійної діяльності) здійснюється в порядку спеціально визначених процедур.Так, звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП, яка у межах "кваліфікаційного" провадження має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККСУ, та у разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема, вплинули на об`єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді.У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності суддів, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) .Конституційний Суд України в Рішенні у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду юстиції" (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) від 21 червня 2011 року №7-рп/2011 зазначив, що надходження до Вищої ради юстиції рекомендації Комісії не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді. Вища рада юстиції здійснює перевірку даних, які встановлюються під час складення кандидатом на посаду судді кваліфікаційного іспиту. За результатами перевірки, незважаючи на наявність рекомендації Комісії, Вища рада юстиції може і не погодитися з таким рішенням.Комісія при наданні рекомендацій як про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді за результатами конкурсу, так і про звільнення судді з посади у зв`язку з визнанням його таким, що не відповідає займаній посаді, спирається на результати кваліфікаційного оцінювання.В цьому аспекті правовідносини щодо надання рекомендацій про звільнення подібні до правовідносин щодо надання рекомендацій про призначення.У зв`язку з наведеним, за наслідками розгляду подання Комісії з рекомендацією про звільнення ВРП може ухвалити рішення як про його задоволення, так і про відмову у такому задоволенні.При цьому, імперативні приписи Закону №1798 вимагають ухвалення Радою саме вмотивованого рішення. Відсутність мотивів у такому рішенні є законодавчо визначеною підставою для його оскарження і наступного скасування. Це прямо закріплено у статтях 56, 57 Закону №1798 (з врахуванням пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1798), які в своїй сукупності свідчать, що законодавець вимагає наявність мотивів як обов`язкової складової ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання рішень і гарантії дотримання прав особи, щодо якої воно проводиться.Під час розгляду цієї справи Суд перевіряє рішення ВРП на предмет його вмотивованості, адже лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.Крім того, рішення щодо відповідності/невідповідності судді займаній посаді повинно не тільки бути мотивованим, а й обов`язково відповідати критеріям зрозумілості та обґрунтованості для можливості надання такому рішенню оцінки.Розглядаючи дану справу, Суд з`ясував, що як представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в засіданні ВРП, так і сам позивач в надсилаємих до ВККСУ заявах від 03 липня 2018 року (про надання йому можливості повторно скласти іспит (або лише виконати практичне завдання)) та 20 лютого 2019 року (про перегляд та скасування рішення Комісії від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18), які містяться в матеріалах Ради про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області, посилались на незадовільний стан здоров`я позивача під час проходження іспиту.Так, згідно медичних висновків Психосоматичного центру Обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова (реорганізованої у КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова Дніпропетровської обласної ради") та відповіді цієї ж установи на адвокатський запит ОСОБА_1 . 10 та 12 квітня 2018 року звертався до лікарів психіатра, психотерапевта медичного закладу зі скаргами на безсоння протягом 4 - 5 днів поспіль, слабкість, запаморочення, розпорошену увагу, неможливість самостійно вийти з дому, швидку втомлюваність, відчуття тривоги та підвищений артеріальний тиск, у зв`язку із чим йому призначалось медикаментозне лікування (у тому числі снодійними та антидепресантами).Крім того, як пояснював в судових засіданнях позивач, внаслідок поганого стану здоров`я та труднощів з фокусуванням уваги, він 12 квітня 2018 року запізнився та не потрапив на літак, яким планував прибути до міста Києва для складання кваліфікаційного іспиту (що підтверджується довідкою ТОВ "Компанія "Дніпроавіасервіс" від 19 червня 2018 року №3.1-149, згідно з якою ОСОБА_1 для реєстрації на рейс №7W102, що здійснювала Авіакомпанія "Роза вітрів" за маршрутом Дніпро-Київ 12 квітня 2018 року, не з`явився і на борту повітряного судна не перебував), а тому у зв`язку зі здійсненням нічного переїзду автомобілем з міста Дніпра до Києва проти ночі з 12 на 13 квітня 2018 року стан його фізичного здоров`я ще погіршився через значну втому, виснаженість, посилення негативних наслідків побічної дії препаратів.Відповідно до пояснень судді ОСОБА_1 він не в повній мірі усвідомлював свій фізичний та психологічний стан, переоцінив свої можливості з врахуванням стану здоров`я та під час іспиту звертався до уповноважених осіб Комісії, присутніх під час виконання практичного завдання, за технічною допомогою.Також Верховним Судом в судовому засіданні як свідки були допитані завідуюча психосоматичним центром КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова" ДОР ОСОБА_8 та лікар психосоматичного центру КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова" ДОР ОСОБА_9, які пояснили, що дійсно ОСОБА_1 звертався до них за допомогою у зв`язку із незадовільним станом здоров`я та йому було встановлено діагноз "розлад сну неорганічного походження", у зв`язку із чим призначено лікування препаратами "Амітріптілін" та " ОСОБА_24".При цьому свідки зазначили, що призначені ліки могли викликати сонливість, запаморочення, а також мати наслідком некритичне відношення до себе та переоцінку своїх можливостей; під час їх прийому важко виконувати розумові завдання.Свідок ОСОБА_9 також пояснила, що саме по собі порушення сну, до того ж у поєднанні із призначеними позивачеві лікарськими засобами знизило у нього когнітивні функції (тобто здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти зовнішню інформацію). Такий стан міг також посилитись за рахунок здійсненого нічного переїзду автомобілем з міста Дніпра до Києва безпосередньо перед іспитом.Свідок ОСОБА_8 повідомила, що з метою лікування "розладів сну неорганічного походження" хворим призначаються снодійні засоби, підібрати дозу яких в амбулаторних умовах дуже складно, враховуючи індивідуальні особливості кожної людини; особливо в перші дні має місце сильна сонливість, в зв`язку із чим зазвичай пропонується стаціонарне лікування. Разом з тим, лікар пояснила, що, на її думку, на початку прийому лікарських засобів, які були призначені ОСОБА_1, неможливо здавати іспити та займатись розумовою працею. При цьому, хоча на прийомі позивач адекватно відповідав на поставлені йому запитання, лікар не впевнена, що він реально і критично оцінював свій психоемоційний стан та уважність.Свідок ОСОБА_10 - суддя (з березня 2021 року у відставці) Господарського суду Дніпропетровської області, яка була колегою ОСОБА_1 й також 13 квітня 2018 року проходила кваліфікаційне оцінювання, відзначила, що перед початком іспиту поцікавилась його станом здоров`я, оскільки він погано виглядав, на що ОСОБА_1 повідомив, що почувається також незадовільно, але сподівається, що складе іспит. Під час іспиту ОСОБА_10 неодноразово оберталась на ОСОБА_1, щоб переконатись, що його стан не погіршився. Крім того, свідок характеризувала ОСОБА_1 як розумну і доброзичливу людину, кваліфікованого і досвідченого суддю.Свідок ОСОБА_11 вказав, що перебуває у товариських стосунках із позивачем й останній, зателефонувавши йому, повідомив, що спізнився на літак і просив відвезти автомобілем до Києва, оскільки погано почувався та не міг самостійно керувати транспортним засобом. Виїхавши приблизно о 19 годині з міста Дніпра, вони повернулись назад, оскільки ОСОБА_1 залишив дома паспорт. До міста Києва прибули приблизно о 6 годині ранку, при цьому позивач в дорозі не спав, але у зв`язку із поганим самопочуттям декілька разів просив зупинити автомобіль, щоб вийти і "подихати".Також представниками позивача відповідно до частини 1 статті 104 КАС України було подано в матеріали справи складений на їх замовлення КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР" висновок експерта №97 від 13 липня 2021 року, в якому судово-медична експертна комісія в підсумках вказала, що призначені ОСОБА_1 препарати ("Амітриптилін" та " ОСОБА_24") могли викликати побічні явища, такі як зниження концентрації уваги, запаморочення, постійну сонливість та незначну дезорієнтованість, які встановлені в інструкціях до цих лікарських засобів; під час прийому медичних препаратів "Амітриптилін" та "Лірика" навчання та складання ОСОБА_1 іспитів 13 квітня 2018 року було небажаним через можливість виникнення побічних явищ, перелічених вище; встановлений ОСОБА_1 діагноз "порушення сну неорганічної природи" міг негативно вплинути на складання іспитів 13 квітня 2018 року через симптоми захворювання та призначене лікування; спираючись на викладене, враховуючи можливі побічні явища під час прийому призначених медичних препаратів, а також симптоми діагностованого захворювання складати іспит з таким психічним станом ОСОБА_1 було неможливо.Разом з тим, нормами Положення №143 не передбачено можливості залишити іспит в разі погіршення стану здоров`я чи фізичної неможливості виконати іспит, як і не врегульовано вирішення таких ситуацій самою Комісією.Підпунктом 3 пункту 4.4.3 Регламенту ВККСУ передбачено, що учасники засідання, присутність яких є обов`язковою, зобов`язані завчасно письмово повідомити Комісію про неможливість явки та про причину неявки на засідання засобами поштового чи факсимільного зв`язку, а також надати документ, що свідчить про поважні причини неявки, в разі його наявності.Відповідно ж до абзацу 3 пункту 13 розділу III Положення №143 про причини неявки суддя зобов`язаний письмово повідомити Комісію протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу або припинення дії обставин, які були причиною неявки на кваліфікаційне оцінювання, а також звернутися до Комісії з письмовою заявою для встановлення строків проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання.Тобто в Регламенті ВККСУ та Положенні №143 передбачено завчасне повідомлення Комісії про причини неявки на кваліфікаційне оцінювання, але відсутній чіткий механізм її повідомлення про неможливість, зокрема, за станом здоров`я складати іспит, для проходження якого учасник прибув, як і не визначено підстав, за яких особа має право заявити клопотання про відкладення кваліфікаційного оцінювання вже під час його проходження, адже обставина неприбуття учасника не створює для Комісії обов`язку з відкладення кваліфікаційного оцінювання.В той же час, суттєві вади здоров`я особи можуть унеможливлювати проходження нею кваліфікаційного оцінювання, тобто бути однією з ознак обставин непереборної сили (vis major) - надзвичайною або невідворотною за таких умов подією (що підтверджена належними доказами), яка є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов`язана із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. В такому випадку матиме місце непряма дискримінація - коли внаслідок застосування зовні нейтральних правил певна особа опиняється в гіршому становищі, порівняно з іншими.Разом з тим, приймаючи рішення від 04 квітня 2019 року №1018/о/15-19, ВРП, процитувавши відповідні положення законодавства та резолютивну частину рішення Комісії від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18, й навівши розмір отриманих позивачем за результатами виконаних анонімного письмового тестування і практичного завдання балів, вказала лише про те, що на її засіданні присутній представник ОСОБА_1 - Остапенко Є.С., а також те, що на запит члена ВРП від 13 березня 2019 року №10176/0/9-19 Комісія повідомила, що суддя ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення ВККСУ від 07 червня 2018 року №129/зп-18, яким визначено результати виконання ним практичного завдання, не звертався, а в задоволенні інших його заяв відмовлено.В той же час, під час розгляду даної справи встановлено, що копії заяв ОСОБА_1 від 03 липня 2018 року та від 20 лютого 2019 року (в яких він повідомляв ВККСУ про свій незадовільний стан здоров`я під час іспиту) та медичних висновків Психосоматичного центру Обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечникова, на яких представник позивача ОСОБА_2 наголошував під час розгляду ВРП питання щодо звільнення ОСОБА_1, витребовувались Радою із суддівського досьє позивача та містяться в матеріалах Ради про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області.Проте, Радою в рішенні від 04 квітня 2019 року №1018/о/15-19 не наведено жодних мотивів й обґрунтувань з приводу фізичного стану ОСОБА_1 та тієї обставини, чи міг він вплинути на якість виконання ним практичного завдання 13 квітня 2018 року, а також не надано оцінки наявним в її розпорядженні доказам, підтверджуючим такі посилання позивача, чим, в свою чергу, порушено законодавчо встановлену вимогу щодо вмотивованості рішення Ради про звільнення судді з займаної посади.Підсумовуючи вищевикладене, Верховний Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Ради №1018/о/15-19 від 04 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Дніпропетровської області.Стосовно ж посилань ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що в ухваленні спірного рішення Комісії №1814/ко-18 від 10 жовтня 2018 року приймав участь її член ОСОБА_4, який на час проведення оцінювання й прийняття цього рішення входив до складу палати з питань добору і публічної служби суддів та до роботи кваліфікаційної палати ВККСУ не залучався, слід вказати наступне.Так, рішенням Комісії у пленарному складі від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком 1; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди; залучено до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 для цілей проведення призначеного цим рішенням кваліфікаційного оцінювання окремих суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.У зв`язку із тим, що рішенням ВККСУ від 02 квітня 2018 року №67/зп-18 ОСОБА_18 визнано обраним на посаду заступника Голови Комісії, та, беручи до уваги, що згідно із частиною 6 статті 94 Закону №1402 Голова Комісії та його заступник не можуть одночасно перебувати у складі однієї палати, 02 квітня 2018 року Комісією у пленарному складі прийнято рішення №69/зп-18, яким внесено зміни до персональних складів палат та встановлено, що до кваліфікаційної палати ВККСУ входять ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_7, а до палати з питань добору і публічної служби суддів ВККСУ - ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_23 .Також рішенням ВККСУ у пленарному складі від 02 квітня 2018 року №75/зп-18 внесено зміни до рішення Комісії від 01 лютого 2018 року №8/зп-18 та зазначено про залучення до роботи кваліфікаційної палати Комісії під час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначеного цим рішенням, таких членів палати з питань добору і публічної служби суддів: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_23, ОСОБА_13 .При цьому ОСОБА_7 (яка також брала участь в прийнятті Комісією рішення №1814/ко-18 від 10 жовтня 2018 року) протягом всього періоду проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання входила до складу кваліфікаційної палати ВККСУ.Наведене свідчить про повноважність складу колегії Комісії: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка прийняла та підписала спірне рішення №1814/ко-18 від 10 жовтня 2018 року.Змістом рішення ВККСУ у пленарному складі від 02 квітня 2018 року №75/зп-18 спростовуються також й твердження позивача про відсутність у члена Комісії ОСОБА_5, який також входив до складу палати з питань добору і публічної служби суддів та разом з тим - до складу колегії для перевірки практичного завдання за господарською спеціалізацією, повноважень на проведення кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 .Що ж до доводів позовної заяви про те, що рішення ВККСУ від 10 жовтня 2018 року №1814/ко-18 прийнято колегією Комісії у складі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, хоча цей склад колегії затверджений рішенням від 17 травня 2018 року №111/зп-18 для дослідження досьє і проведення співбесід в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (до яких ОСОБА_1 допущено не було), то вони також не заслуговують на увагу, враховуючи, що колегії Комісії, створені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання для дослідження досьє та проведення співбесід, також визначають відповідність судді займаній посаді й, відповідно, результат кваліфікаційного оцінювання загалом, адже формування та затвердження окремих колегій для визначення результатів кваліфікаційного оцінювання після проходження окремих його етапів законодавством не передбачено.Також в позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити його в статусі, на посаді та в правах судді Господарського суду Дніпропетровської області з 05 квітня 2019 року, зобов`язавши ВРП повернути до ВККСУ подання №21-6866/18 від 09 листопада 2018 року для перегляду ВККСУ у пленарному складі результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання із застосуванням інших засобів оцінювання відповідності судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 займаній посаді за критерієм компетентності, проте, розглянувши вказану позовну вимогу, Суд вважає, що остання не підлягає задоволенню, оскільки ані Законом №1402, ані Законом №1798 не передбачено повноважень ВРП на вчинення таких дій.З огляду на встановлені у даній справі обставини, наведені вище норми законодавства й мотиви, Верховний Суд приходить до висновку про наявність правових підстав часткового задоволення позовних вимог.Водночас відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Згідно ж із частиною 3 вказаної статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246, 255, 257, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд