ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ13 липня 2021 року м. Київсправа № 814/3701/15касаційне провадження № К/9901/25853/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бившевої Л.І.,суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 (суддя Біоносенко В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Косцова І.П., судді - Стас Л.В., Турецька І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - Товариство) до Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,У С Т А Н О В И В:У вересні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2015 № 0000304040, № 0000314040 та від 12.08.2015 № 0000404040, № 0000394040.На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: відходи переробки давальницької сировини ніяк не можуть вважатися безоплатно отриманими Товариством товарами, оскільки Товариство не являється їх власником, адже згідно пунктів 1.4 та 1.6 контрактів на переробку давальницької сировини, укладених з Компанією "RS International GmbH", відходи переробки є власністю замовника; Товариство не здійснює утилізацію червоних шламів, видалених на шламосховище № 2, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства України та умовам контрактів, укладених з Компанією "RS International GmbH"; відходи переробки давальницької сировини - шлам, який за завданням його власника передається ТОВ "Південьнафтозбут", та шлам, який видаляється Товариством, мають різний фізико-хімічний склад; твердження податкового органу про те, що передача Товариством земельної ділянки ТОВ "Південьнафтозбут" не пов`язана з господарською діяльністю Товариства є безпідставними, оскільки майно, яким користувалось ТОВ "Південьнафтозбут" згідно умов договорів найму, передавалось Товариством на виконання зобов`язання, передбаченого у договорі № 39-П від 01.02.2007, щодо виконання робіт з прибирання території промислового майданчика Товариства, з урахуванням того, що єдиним обмеженням на віднесення до складу витрат сум нарахованих податків та зборів - якщо ці податки та збори не визначені у переліку податків та зборів, тоді к плата за землю входить до такого переліку; виплата 194,40 доларів США (3065,41 грн.) на користь нерезидента - ТОВ "ИТ-Сервис" не була виплатою роялті згідно договору, оскільки така сума не була ним передбачена, з огляду на що у Товариства не було обов`язку утримувати із неї податок, з урахуванням того, що вказана сума була помилково перерахована нерезиденту та в подальшому повернута Товариству; Товариство з дозволу митного органу здійснював видалення відходів давальницької сировини, надавав митному органу акти видалення, на підставі яких ці відходи знімалися з митного контролю, у зв`язку з чим вказані відходи ніяким чином не можуть вважатися такими, що мають господарську цінність. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 03.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06.08.2015 № 0000304040, № 0000314040 та від 12.08.2015 № 0000404040, № 0000394040. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: червоний шлам, який утворився в процесі переробки давальницької сировини, не можливо вважати товаром, безоплатно наданим Товариству, оскільки контрактом на переробку та будь-якими іншими правочинами не передбачено надання без компенсації у власність Товариства вказаних відходів, з урахуванням того, що у випадках продажу червоного шламу як товару ТОВ "Південьнафтозбут", продавцем та отримувачем коштів виступала саме Компанія "RS International GmbH", а не Товариства, а також зважаючи на те, що відповідно до паспорту місця виділення відходів шламосховища №2 Товариства з шламом проводиться операція з видалення відходів D5 "Складання у спеціально обладнанні звалища"; немає підстав вважати базою оподаткування податком на прибуток іноземних підприємствсуму 2138,00 доларів США, оскільки помилково сплачені Товариством 194,00 доларів США були одразу сторновані, а вказана сума повернута нерезидентом на рахунок Товариства; за договорами найму Товариством не передавались ТОВ "Південьнафтозбут" речові права на земельну ділянку площею 5924,10 м2, а лише надавалась можливість використання цієї землі та приміщень для розташування інженерного, диспетчерського персоналу, стоянки техніки, тобто фактично зазначене згадування про безплатне надання земельної ділянки зроблено лише для розмежування відповідальності підрядчика щодо дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки на виробництві, з огляду на що твердження податкового органу про те, що передача земельної ділянки не пов`язана з господарською діяльністю Товариства є безпідставними.Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.10.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: оскільки решта червоного шламу не реалізується, а видаляється на шламосховище, а за своїми властивостями зазначені відходи можуть бути використані в якості товару, то такий шлам є безоплатно отриманим Товариством товаром; оскільки під час сплати до бюджету Товариством не була врахована сума 194,00 доларів США, то її також необхідно додатково оподаткувати податком на прибуток у розмірі 10%, що дорівнює 306,54 грн.; оскільки земельна ділянка була передана Товариством іншому суб`єкту господарювання саме у безоплатне користування, то неможливо вважати, що вона використовується у господарській діяльності позивача, з огляду на що витрати на неї (сплата земельного податку) не повинні відноситись до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 12.07.2021 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 13.07.2021.Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Офіс провів планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, результати якої були оформлені актом від № 797/28-10-40-40/33133003 від 21.07.2015, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги: підпунктів 14.1.13, 14.1.36, 14.1.56, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пунктів 137.4, 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.07.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 933102,00 грн.; підпунктів "в", "г" пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 306,54 грн.Зокрема, у акті перевірки було вказано про: безоплатне отримання Товариством від компанії-нерезидента "RS International GmbH" товару у вигляді червоного шламу на суму 4719759,00 грн.; сплату Товариством роялті в сумі 1994,40 доларів США нерезиденту ТОВ "ИТ-Сервіс" за використання програмного забезпечення без нарахування податку на доходи нерезидента; завищення Товариством витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, внаслідок включення до їх складу плати за землю у сумі 1303,00 грн., оскільки земельна ділянка загальною площею 5924,10 м2 використовується в діяльності, не пов`язаній з господарською діяльністю, з огляду на те, що передана у безоплатне користування ТОВ "Південьнафтозбут".На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 06.08.2015: № 0000304040, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 933102,00 грн. - за основним платежем, 233275,50 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000314040, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 306,54 грн. - за основним платежем, 76,64 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).Також, Офіс провів планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, результати якої були оформлені актом від № 6/15/28-10-40-40/33133003 від 28.07.2015, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги частини першої статті 157 Митного кодексу України, що призвело до несплати ввізного мита на загальну суму 212497,57 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 2167475,25 грн.Зокрема, у акті перевірки було вказано, що компанією-нерезидентом "RS International GmbH" було реалізовано на митній території України відходи - червоний шлам, який був отриманий Товариством в процесі переробки давальницької сировини на ТОВ "Південьнафтозбут". Вказаний червоний шлам згідно з актами про проведення видалення відходів переробки давальницької сировини від 09.08.2013 № 151 та № 152 був попередньо видалений на шламосховищі № 2 Товариства. Тобто відходи - червоний шлам, який отримується в процесі переробки давальницької сировини та залишається на території України на власних шламосховищах Товариства, має господарську цінність та в понятті статті 1 Закону України "Про відходи" може бути утилізований. Таким чином, Товариство не помістило частину відходів, які залишились на митній території України після завершення строку переробки товарів у митний режим ІМ-40.На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015: № 0000404040, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2167475,25 грн. - за основним платежем, 1083737,62 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000394040, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на 212497,57 грн. - за основним платежем, 53124,39 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до контрактів №1-NAP-RSI-COR/2012 від 30.01.2012 та №1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.02.2013 на переробку давальницької сировини, Товариство здійснювало давальницьку переробку бокситів на глинозем на замовлення компанієї "RS International GmbH" (м. Цуг, Швейцарія).Відповідно до технології виробництва Товариство виготовляє глинозем шляхом перероблення металургійних бокситів (глиноземвмісної руди), які вилужнюють у міцному лужному розчині. Під час зазначеної переробки, з бокситів виділяють глинозем, а також порожню породу (шлам).Шлам є відходами виробництва глинозему, які відповідно до технологічного процесу видаляється та утилізуються на спеціальному шламосховищі.Відповідно до пункту 1.4 контракту № 1-NAP-RSI-COR/2012 від 30.01.2012 та пункту 1.6 контракту №1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.02.2013 давальницька сировина, виготовлена продукція та відходи належать замовнику, тобто Компінії "RS International GmbH".Підпунктом 3.3.8 пункту 3.3 статей 3 контрактів передбачено, що відходи переробки реалізуються замовником на митній території України або видаляються виконавцем шляхом розміщення на власних шламосховищах.Під час проведення перевірки ревізори встановили, що внаслідок виготовлення Товариством за вказаними вище контрактами глинозему, було утворено 3842987,00 тон червоного шламу. З них 482093,93 тони були реалізовані Компанією "RS International GmbH" на митній території України на користь ТОВ "Південьнафтозбут".Факт продажу частини відходів ТОВ "Південьнафтозбут" для використання у будівництві слугував підставою для висновку податкового органу про те, що весь утворений під час переробки давальницької сировини червоний шлам є товаром, з огляду на що оскільки решта червоного шламу не реалізується, а видаляється на шламосховища Товариства, а за своїми властивостями зазначені відходи можуть бути використані в якості товару, таким чином зазначений шлам є безоплатно отриманий товариством товаром.Відповідно до відомостей АС "Податковий блок" та АРМ "Митниця" податковим органом була встановлена вартість продажу червоного шламу компанією "RS International GmbH" на користь ТОВ "Південьнафтозбут". За цією ціною, податковим органом було обрахований умовний продаж червоного шламу, який був безоплатно отриманий Товариством від Компанії "RS International GmbH" на загальну суму 4719759,00 грн.Від вказаної суми податковим органом було обраховано недоїмку з податку на прибуток в сумі 932854,00 грн., недоїмку зі сплати податку на додану вартість в сумі 2167475,25 грн., недоїмку зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України 212497,57 грн.За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), безоплатно надані товари, роботи, послуги - це: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.Таким чином, умовою для віднесення товарів (робіт, послуг) до безоплатно отриманих платником є передача таких товарів (робіт, послуг), яка не передбачає грошову або іншу компенсацію.Відповідно до пунктів 1.4, 1.6 контрактів на переробку давальницької сировини, укладених Товариством з Компанією "RS International GmbH", відходи переробітки є власністю Компанії "RS International GmbH".Наявність інших правочинів щодо переходу права власності на червоний шлам від Компанії "RS International GmbH" до Товариства податковий орган у судах попередніх інстанцій не наводив, а позивач щодо наявності таких правочинів заперечував.Судами було встановлено, що відсутні будь-які підтвердження того, що Товариство якимось чином використовувало червоний шлам у власній господарській діяльності, або іншим чином розпорядився такими відходами.За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що червоний шлам, який утворився в процесі переробки давальницької сировини, неможливо вважати товаром, безоплатно наданим Товариству, оскільки контрактами на переробку та будь-якими іншими правочинами не передбачено надання без компенсації у власність Товариства вказаних відходів.Крім того, обґрунтовано відзначили, що у операціях з продажу червоного шламу як товару на користь ТОВ "Південьнафтозбут", продавцем (експортером) та отримувачем коштів виступала саме Компанія "RS International GmbH", а не Товариство.Також, судами було встановлено, що відповідно до паспорту місця виділення відходів шламосховища №2 Товариства з шламом проводиться операція з видалення відходів D5 "Складання у спеціально обладнанні звалища". Постановою Кабінету міністрів України від 13.07.2000 №1120 (1120-2000-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що операція з відходами D-5 належить до операцій по видаленню відходів (розділ А), які не призводять до можливої рекуперації, рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного використання відходів.За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про відходи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів; видалення відходів - це здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.Тобто, після видалення червоного шламу на спеціальне обладнане звалище, зазначені відходи втратили можливість будь-якого використання у господарської діяльності, і більше не являються товаром.Взагалі, після видалення відходів вони перестають бути об`єктом цивільних прав, право власності на них припиняється відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України.Щодо тієї обставини, що частину шламу Компанією "RS International GmbH" було реалізовано ТОВ "Південьнафтозбут", то податковим органом не враховано, що у цьому випадку шлам мав інший фізико-хімічний склад. Шлам, який призначений для продажу, перебуває у консистенції розбавленого водою розчину (пульпи) у співвідношенні рідина/тверда речовина 1/7, в той час як шлам, який видаляється на шламосховище, перебуває у стані пастоподібної речовини зі співвідношенням рідина/тверда речовина 50/50.Шлам, який призначений для продажу відокремлюється від іншого шламу, ще на етапі виробництва, а не після виділення на шламосховище. У шлам, який видаляється, з метою пригнічення пиловиділення додається коагулянт, що призводить до пластифікації шламів та робить подальшу їх переробку та реалізацію неможливою.Відповідно до статті 8 Закону України "Про відходи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відходи є об`єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.Згідно з частиною першою статті 157 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залишки або відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів і мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню в цьому стані у відповідний митний режим до закінчення строку переробки товарів.З огляду на те, що право власності на червоний шлам не переходило до Товариства, позивач ніяким чином не використовує його у своїй господарській діяльності, а після видалення червоний шлам взагалі перестає бути товаром (не має господарської цінності), суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що у позивача були відсутні підстави включати вартість цих відходів до складу доходів, сплачувати стосовно них податок на прибуток, податок на додану вартість та митні платежі.Відповідно до субліцензійного договору №ИТ-SW-025/14K/15-V від 01.10.2014 Товариство (субліцензіат) використовував програмне забезпечення ТОВ "ИТ-Сервіс" (ліцензіат) (м. Красноярськ, Російська Федерація).Відповідно до акту виконаних робіт від 16.10.2014 №1, ТОВ "ИТ-Сервис" передало, а Товариство прийняло права на використання програмного забезпечення на суму 1944,00 доларів США. Сума винагороди за передані права на програми ЕВМ, яка підлягає сплаті субліцензіатом, зазначається у додатку до цього договору, не оподатковується податком на додану вартість в силу підпункту 26 пункту 2 статті 149 Податкового кодексу Російської Федерації 9пункт 3.1 статті 3 договору). Ліцензіат протягом 60 днів після підписання цього договору зобов`язується надати субліцензіату довідку, видану компетентним (уповноваженим) органом, яка підтверджує, що ліцензіат являється резидентом Російської Федерації (пункт 3.6 статті 3 договору). Надання довідки, вказаної в пункті 3.6 договору, буде підставою для виплати субліцензіатом суми винагороди за передані права на програми для ЕВМ з утриманням за рахунок ліцензіата податку на доходи нерезидента у розмірі 10%.29.12.2014 Товариство сплатило на користь ТОВ "ИТ-Сервис" 1944,00 доларів США, а також перерахувало до державного бюджету 3065,47 грн. (194 доларів США за курсом), тобто 10% податку з нерезидента.В подальшому, Товариством було з`ясовано, що ним помилково було перераховано нерезиденту суму 1944,00 долари США без зменшення цієї суми на вже сплачений податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 194 долари США (3065,47 грн. за курсом).Станом на 31.12.2014 у Товариства обліковувалась дебіторська заборгованість з ТОВ "ИТ-Сервіс" на суму 194,00 долари США.16.01.2015 ТОВ "ИС-Сервис" повернуло на рахунок Товариства помилково сплачені 194,00 долари США.За висновками податкового органу суму 194 долари США також необхідно додатково оподаткувати податком на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 10%, що дорівнює 306,54 грн. за курсом, що оскільки під час виплати винагороди на користь ТОВ "ИС-Сервис" до бюджету Товариством не була врахована сума в 194 долари США.Згідно з пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (дата підписання - 08.02.1995, дата ратифікація Україною - 06.10.1995, дата набрання чинності для України - 03.08.1999), передбачено, що ця Угода поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються відповідно до законодавства Договірної Держави, незалежно від способу їх стягнення (частина перша статті 2). Існуючими податками, на які поширюється Угода, в Україні є, зокрема, податок на доходи підприємств та організацій (підпункт І пункту "а" частини третьої статті 2). Доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів (частини перша, друга статті 12).Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом виконаних робіт від 16.10.2014, винагорода нерезидента дорівнює саме 1944 долари США. Саме ця сума повинна бути базою для обрахування 10% податку на прибуток іноземних підприємств.Таким чином, відсутні підстави вважати базою для оподаткування суму в 2138 доларів США, враховуючи, що помилково сплачені 194 долари було сторновані відразу після сплати та через незначний проміжок часу повернуті на рахунок Товариства, з урахуванням того, що помилка, допущена при розрахунках з нерезидентом, була виправлена Товариством до початку податкової перевірки.Відповідно до умов договорів найму №123-У від 01.04.2012, №120-У від 01.04.2013 та №134-У від 01.04.2014, укладених між Товариством (орендодавцем) та ТОВ "Південьнафтозбут" (орендарем), орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування визначені у пункті 1.1 статті 1 приміщення, площадки та обладнання. Також, у пункті 1.1 статті 1 договорів вказано, що орендодавець передає, а орендар приймає у безоплатне користування будівлі стоянки техніки з прибудовою площею 840,50 м2 з прилеглою територією 5083,60 м2, загальною площею 5924,10 м2. Також, у пункті 1.1 статті 1 договорів №120-У від 01.04.2013 та №134-У від 01.04.2014 зазначено, що всі умови договору, які стосуються майна, переданого у платне користування, розповсюджуються і на приміщення стоянки техніки з прибудовою, яке передається орендарю у безоплатне користування. Зазначене мано передається з метою розміщення інженерного обладнання та диспетчерського персоналу орендаря, а також для виконання операцій із завантаження, перевезенню та доставці червоного шламу.Так, підставою для збільшення Товариству податку на прибуток, шляхом виключення зі складу витрат, що враховуються при обчислення об`єкта оподаткування, земельного податку слугував висновок податкового органу про те, що оскільки земельна ділянка площею 5924,10 м2 була передана саме у безоплатне користування іншому суб`єкту господарювання, то неможливо вважати, що вона використовується у господарській діяльності Товариства.При цьому, судами було встановлено, що між Товариством (замовником) та ТОВ "Південьнафтозбут" (підрядником) був укладений договір № 39-П від 01.02.2007, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод): замовник доручає, а підрядник виконує роботи по благоустрою, прибиранню та озелененню території промплощадки та прилеглих територій, які знаходяться у користуванні замовника. Замовник безкоштовно надає підряднику побутові приміщення, електроенергію та воду, які необхідні для виконання робіт з прибирання (пункт 1.1 статті 1); замовник доручає, а підрядник виконує роботи із ліквідації несанкціонованих звалищ на території промплощадки замовника (пункт 1.2 статті 1). Зазначена діяльність Товариства безпосередньо пов`язана з його господарською діяльністю.Щодо саме безоплатності передачі земельної ділянки загальною площею 5924,10 м2, то суди обґрунтовано виходили з того, що за умовами договорів найму Товариством не передавались речові права на зазначену земельну ділянку, а лише надавалась можливість використання цієї землі та приміщень для розташування інженерного, диспетчерського персоналу, стоянці техніки. Фактично зазначене згадування про безплатно надання земельної ділянки зроблено лише для розмежування відповідальності підрядника щодо дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки на виробництві.За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31.12.2014) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України у редакції, чинній до 31.12.2014) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.Відповідно до підпункту "в" пункту 138.10.4 Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) інші операційні витрати, що включають, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов`язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (848-19) , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов`язковому порядку, а також інших обов`язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.Плата за землю, відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) була віднесена до загальнодержавних податків. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для виключення сплаченого Товариством земельного податку за вказану вище земельну ділянку із витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судами попередніх інстанцій з дослідженням в судовому процесі доказів, на підставі оцінки яких суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що вони не підтвердилися.Таким чином, доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів попередніх інстанцій відсутні. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.Враховуючи зазначене, касаційна скарга Офісу підлягає залишенню без задоволення, а постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 - без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.12.2015 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова