520/793/2020 Про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України щодо невиплати особі пенсії за інвалідністю та зобов`язання сплатити пенсію за інвалідністю за відповідний період - 12.07.2021 Прийняття

- визнати його право на отримання пенсії по інвалідності згідно зі статтею 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ) у розмірі пенсії за вислугу років, визначеному у відсотковому співвідношенні до суми грошового забезпечення на момент призначення пенсії за вислугу років;

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку його пенсії по інвалідності з обмеженням пенсії максимальним розміром з 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача здійснити йому з 01.01.2018 перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, зазначеної в довідці Харківського представництва генерального замовника Державного космічного агентства України від 14.02.2018 №124 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням надбавки за статус інваліда війни ІІ групи, з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) за період з 01.01.2018 по дату фактичної виплати та здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум.

2. Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020, на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) закрито провадження у справі у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського представництва генерального замовника Державного космічного агентства України від 14.02.2018 №124 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням надбавки за статус інваліда війни ІІ групи, здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум.

4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач 30.06.2020 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.

6. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ (2262-12) .

З 29.09.2004 позивачу призначено пенсію за вислугу років, виходячи з 90% грошового забезпечення, а 05.09.2016 на підставі заяви позивача відповідачем призначено пенсію по інвалідності в розмірі 80% грошового забезпечення з врахуванням надбавок як інваліду війни ІІ групи.

У зв`язку зі зміною грошового забезпечення Харківське представництво генерального замовника Державного космічного агентства України видало довідку від 14.02.2018 року №124 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (103-2018-п) (далі - постанова №103), яку було направлено відповідачу.

Однак, відповідачем, на підставі довідки від 14.02.2018 №124 перерахунок пенсії не проводився, що слугувало підставою для звернення позивача до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2018 (набрало законної сили 27.06.2019) у справі № 520/2028/19 задоволено позовні вимоги частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії з 01.01.2018 з урахуванням розміру та складових видів грошового забезпечення відповідно до довідки від 14.02.2018 №124. Зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років позивачу з урахуванням складових та розміру видів грошового забезпечення, зазначених в довідці від 14.02.2018 №124 та здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 єдиним платежем. В решті позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 виходячи з розміру грошового забезпечення 80% як інваліду війни ІІ групи.

Позивач, не погоджуючись з тим, що відповідач при перерахунку його пенсії з 01.01.2018 зменшив основний розмір пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, в серпні 2019 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок його пенсії по інвалідності виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% грошового забезпечення, зазначених в довідці Харківського представництва генерального замовника Державного космічного агентства України від 14.02.2018 №124 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням надбавки за статус інваліда війни ІІ групи, здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум.

Адміністративний позов обґрунтовував тим, що відповідачем неправомірно зменшено розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки наступний перерахунок пенсії відповідно до положень частини другої статті 13 Закону № 2262-XII після призначення позивачу пенсії не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 520/7894/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У січні 2020 позивач звернувся до суду з цим позовом, за результатами розгляду матеріалів якого суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, закрив провадження у справі у частині позовних вимог, оскільки між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі № 520/7894/19.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІ

8. Суддя суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі у частині позовних вимог виходив з того, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2018 перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці від 14.02.2018 №124 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням надбавки за статус інваліда війни ІІ групи та здійснити виплату недоотриманої частини пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум, вже були предметом судового розгляду у справі № 520/7894/19, рішення у якій набрало законної сили. Спір за цим позовом є тотожним спору у справі № 520/7894/19, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому не підлягає розгляду в новому позовному провадженні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивача з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у справі у частині позовних вимог з посиланням на різні підстави звернення до суду з позовами у 2019 та 2020 роках, що виключає застосування положень статі 238 КАС України (2747-15) .

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

12. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

14. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

15. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

16. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

17. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

18. Закриваючи провадження у справі у частині позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги у спірній частині у цій справі є аналогічними тим, які заявлені у справі № 520/7894/19. Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 520/7894/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже наявне судове рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про фактичне вирішення спору у спірній частині.

19. Предметом спору у справі № 520/7894/19 було зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII (2262-12) при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови №103.

Підставою звернення позивача до суду як у цій справі та і у справі № 520/7894/19 слугувало те, що відповідачем під час проведення перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення у справі № 520/2028/19 зменшено основний розмір пенсії з 90 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови № 103.

20. За наведених обставин колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що спір щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної позивачу пенсії з 90% до 70 % сум грошового забезпечення з 01.01.2018 був предметом розгляду в адміністративній справі № 520/7894/19, рішення у якій набрало законної сили. Обставини, на які позивач посилається у даній справі, встановлені судом в адміністративній справі № 520/7854/19, а доводам, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, надано оцінку судами у справі № 520/7854/19. А отже, сторони, підстави та предмет в адміністративних справах №520/7854/19 та № 520/793/2020 у оскаржуваній частині є однаковими.

21. Також, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18.

Крім того, підлягають відхиленню посилання скаржника як на відмінність підстав звернення з цим позовом на положення статті 23 Закону № 2262-XII щодо наявності у нього права на отримання пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років, оскільки призначення (переведення) позивача з пенсії за вислугу років на пенсії по інвалідності не є предметом розгляду у цій справі.

22. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що станом на день звернення до суду із позовом у спірній частині позовних вимог у цій справі було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим існували підстави для закриття провадження у справі у частині позовних вимог, згідно пункту 4 частини першої статті 238 Кас України.

23. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій спірних рішень.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.