ПОСТАНОВА
Іменем України08 липня 2021 року Київсправа №640/25601/19адміністративне провадження №К/9901/31180/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/25601/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Катющенка В. П.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів Карпушової О. В., Степанюка А. Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 20 грудня 2019 року Державний реєстратор ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30 жовтня 2019 року № 3325/5.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне рішення прийнято відповідачем за результатами проведеної камеральної перевірки державного реєстратора ОСОБА_1 на підставі скарги ОСОБА_2 . На переконання позивача, ОСОБА_2 пропустив строк для подання скарги, крім того, на момент звернення останнього зі скаргою у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебував невирішений спір щодо підстав набуття права власності. Указані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач без наявних на те правових підстав розглянув скаргу ОСОБА_2 та призначив камеральну перевірку. Позивач стверджує, що відповідачем порушено процедуру та порядок проведення камеральної перевірки, оскільки останнім не було повідомлено позивача про проведення перевірки та не надіслано наказу про призначення перевірки. Позивач звертає увагу, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері державної реєстрації є безпідставними та необґрунтованими. Позивач також пояснив, що під час прийняття рішення від 20 березня 2019 року № 46046129 ним було установлено, що заявником було подано всі необхідні документи для державної реєстрації, у тому числі, іпотечний договір № 8880, який містить відповідне застереження, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання та документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту пред`явлення Іпотекодавцем вимоги. Встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, позивачем було прийнято обґрунтоване рішення про державну реєстрації права власності.
3. 05 лютого 2020 року до суду першої інстанції від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. За доводами відповідача, висновок позивача про порушення відповідачем процедури та порядку проведення перевірки є безпідставним, оскільки поза увагою останнього залишилось те, що ОСОБА_2 подано скаргу в порядку статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а не за статтею 37 цього Закону. Крім того, позивачем було прийнято рішення від 20 березня 2019 року № 46046129, на підставі якого у Державному реєстрі прав здійснено перехід права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від ОСОБА_2 до АТ "Укрсоцбанк", за відсутності документів, необхідних для прийняття такого рішення, та незважаючи на невідповідність бланка повідомлення про вручення поштового відправлення вимогам законодавства. Відповідач уважає безпідставними твердження позивача про невмотивованість спірного наказу, оскільки останній складено на підставі довідки Комісії, у якій викладено зміст установленого перевіркою порушення. Відповідач також зазначає, що тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав є найменш суворим заходом реагування та є пропорційним до вчиненого порушення. Акцентує увагу, що витребування у державного реєстратора пояснень є правом, а не обов`язком Комісії, тому доводи позивача у цій частині, на думку відповідача, не заслуговують на увагу.
4. 05 лютого 2020 року до суду першої інстанції від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, за змістом яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_2 акцентував увагу на дискреційності повноважень відповідача при визначенні виду застосованої санкції, а також наголошував на тому, що у скарзі від 27 вересня 2019 року ним було наведені факти зловживання державним реєстратором ОСОБА_1 наданими йому повноваженнями у сфері державної реєстрації прав.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. У скарзі від 27 вересня 2019 року, яка надійшла до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 порушив питання перевірки професійної діяльності державного реєстратора ОСОБА_1 .
6. Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (990-2016-п)
, та на підставі скарги ОСОБА_2 від 27 вересня 2019 року Міністерством юстиції України прийнято наказ від 25 жовтня 2019 року № 3717/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1", яким вирішено:
6.1. провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1;
6.2. утворено Комісію у складі: Михайлової Т.С. - начальника відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату; Октисюка І.П. - головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату; Дячка В.Б. - головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб`єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату.
7. За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено довідку від 28 жовтня 2019 року, якою зафіксовано порушення державним реєстратором ОСОБА_1 вимог статей 10, 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна без подання окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя (оскільки іпотечний договір № 8880 не містить відповідного застереження), а також документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем вимоги.
8. Внаслідок виявленого порушення Комісією запропоновано:
8.1. тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік;
8.2. направити матеріали проведеної камеральної перевірки щодо державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до постійно діючої комісії з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу стосовно відповідності такого суб`єкта вимогам акредитації для розгляду та прийняття рішення відповідно до законодавства.
9. На підставі вказаної довідки та відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (990-2016-п)
, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 30 жовтня 2019 року № 3325/5, яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.
10. Судами попередніх інстанцій також установлено, що 28 жовтня 2019 року о 09:24 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України відповідачем було опубліковано наказ від 25 жовтня 2019 року № 3717/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1" (https://minjust.gov.ua/news/acts/nakaz-pro-provedennya-kameralnoi-perevirki-u-derjavnomu-reestri-rechovih-prav-na-neruhome-mayno-derjavnogo-reestratora-komunalnogo-pidpriemstva-reestratsiyne-byuro-soroki-valeriya-mikolayovicha).
11. Також у матеріалах справи містяться супровідні листи від 28 жовтня 2019 року № 9129/19.3.2/33-19 та від 29 жовтня 2019 року № 9170/19.3.2/33-19, адресовані КП "Реєстраційне бюро" та державному реєстратору ОСОБА_1 (а.с. 60, 61). Поряд з цим, відповідачем не надано судам попередніх інстанцій доказів направлення та вручення КП "Реєстраційне бюро" та державному реєстратору ОСОБА_1 указаних листів та додатків до них.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем доведено факт правопорушення, допущений позивачем при вчиненні реєстраційних дій.
14. Щодо твердження позивача про пропуск третьою особою строку звернення зі скаргою, то суди дійшли висновку, що дія Порядку № 990, на підставі якого проводилася камеральна перевірка позивача, не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому положення цієї статті не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
15. Щодо відсутності в матеріалах справи доказів направлення відповідачем на адресу КП "Реєстраційне бюро" та державному реєстратору ОСОБА_1 листів та відповідних додатків до них, а також підтвердження їх вручення, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що указані процедурні порушення не можуть спростувати характер установленого порушення.
ІV Касаційне оскарження
16. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 листопада 2020 року.
17. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
18. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовим позиціям висловленим у постановах Верховного Суду:
- від 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, в якій зазначено, що супровідний лист не є належним доказом у підтвердження отримання позивачем поштового відправлення (наказу Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки);
- від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, в якій встановлено, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про день, час та місце її проведення;
- від 15 серпня 2019 року у справі №826/12480/17, в якій акцентовано увагу на тому, що саме в спірному наказі відповідача, мають бути чітко викладені мотиви його прийняття, а відсилання до довідки, складеної за результатами камеральної перевірки, не можна вважати достатнім обґрунтуванням (мотивуванням) рішення, оскільки така довідка містить виключно висновки щодо наявності виявлених порушень, які не є обов`язковими при прийнятті остаточного рішення.
19. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі позивача та/або представника позивача.
20. 07 грудня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження з підстав, визначених пунктом 1 частиною четвертою статті 328 КАС України, та витребувано з Окружного адміністративного суду м. Києва справу №640/25601/19 (суддя - доповідач Желєзний І. В., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.).
21. 23 грудня та 24 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких представник відповідача та третя особа спростовують доводи касаційної скарги, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
22. Відзиви на касаційну скаргу не містить клопотань відповідача та третьої особи про розгляд справи за їх участі або за участі їх представників.
23. 24 грудня 2020 року справа №640/25601/19 надійшла до Верховного Суду.
24. 18 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяви суддів Желєзного І. В., Берназюка Я. О., Коваленко Н. В. про самовідвід.
25. 20 січня 2021 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 109/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку постановленням Верховним Судом 18 січня 2021 року ухвали № 9901/31180/20 про відведення судді-доповідача Желєзного І. В. та суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 січня 2021 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Мацедонську В. Е.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
, що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15)
), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Статтею 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV (1952-15)
) передбачено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав.
31.1. контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
31.1.1. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
31.1.2. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
31.2. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.
31.3. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.
32. Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону № 1952-IV постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (990-2016-п)
затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 990), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15)
та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (755-15)
контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
32.1. Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
33. Пунктом 2 Порядку № 990 визначено, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР)
, і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.
33.1. До розгляду скарги, поданої відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР)
, з метою повного та всебічного її розгляду, що потребує отримання додаткових відомостей по суті скарги, зокрема пояснень державного реєстратора/суб`єкта державної реєстрації, копій документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, за ініціативою Мін`юсту можуть залучатися його територіальні органи.
33.2. У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР)
і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації з прийняттям обов`язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
34. Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті (пункт 6 Порядку №990).
35. Пунктом 7 Порядку № 990 передбачено, що копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.
36. Пунктом 8 Порядку № 990 встановлено права комісії під час проведення камеральної перевірки: 1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.
37. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.
37.1. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:
- дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік);
- прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку;
- підстава проведення камеральної перевірки;
- опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів;
- пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
38. Згідно з пунктом 10 Порядку № 990 за результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
VІ. Позиція Верховного Суду
39. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
42. У цій справі предметом оскарження є протиправність наказу Міністерства юстиції України від 30 жовтня 2019 № 3325/5, яким тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.
43. Оскаржуваний наказ було прийнято за наслідком проведення камеральної перевірки, проведеної на підставі статті 37-1 Закон № 1952-IV.
44. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при проведенні перевірки та прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
45. Аналізуючи установлені обставини справи, колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.
46. Виходячи із приписів статті 37-1 Закону № 1952-IV та пунктів 6 - 7 Порядку № 990 можна дійти висновку, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки і правові підстави її проведення, а також про день, час та місце її проведення.
47. У свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.
48. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказ Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2019 року № 3717/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1" було направлено супровідними листами від 28 жовтня 2019 року № 9129/19.3.2/33-19 та від 29 жовтня 2019 року № 9170/19.3.2/33-19 на адресу КП "Реєстраційне бюро" та державному реєстратору ОСОБА_1 (а.с. 60, 61). Поряд з цим, відповідачем не надано суду доказів направлення та вручення КП "Реєстраційне бюро" та державному реєстратору ОСОБА_1 указаних листів та додатків до них.
49. Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання позивачем копії наказу про проведення камеральної перевірки від 25 жовтня 2019 року № 3717/7, Верховний Суд вважає, що відповідачем було порушено встановлену процедуру проведення камеральної перевірки, а тому прийнятий за результатами такої перевірки оскаржуваний наказ від 30 жовтня 2019 року № 3325/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", яким позивачу тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік, підлягає скасуванню.
50. Щодо доводів відповідача про можливість позивача ознайомитися зі змістом оскаржуваного наказу на офіційному сайті Міністерства юстиції України, на якому він був розміщений 28 жовтня 2019 року, то позивач не зобов`язаний здійснювати моніторинг сайту Міністерства юстиції України щодо розміщення на ньому такої інформації, адже, Порядком № 990 передбачено саме надсилання державному реєстратору копії наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки.
51. Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №814/2229/17, від 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, від 8 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 12 грудня 2019 року у справі №540/15/19, від 30 квітня 2020 року у справі № 820/5458/17 та ін., на які серед іншого посилався позивач у касаційній скарзі.
52. Крім цього, Верховний Суд ураховує, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган також зобов`язав його мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.
53. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору помилково не застосовано до спірних правовідносин правові позиції, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №420/5711/18, від 08 серпня 2019 року у справі №813/2632/18, від 15 серпня 2019 року у справі №826/12480/17.
54. Отже, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
55. Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
56. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
57. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити цей адміністративний позов.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року в справі № 640/25601/19 скасувати та ухвалити нову постанову.
3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
4. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30 жовтня 2019 року № 3325/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Н. В. ШевцоваСудді: Н. А. Данилевич В. Е. Мацедонська