807/513/18 Про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з митних органів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 08.07.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ08 липня 2021 року м. Київсправа № 807/513/18адміністративне провадження № К/9901/12417/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року (головуючий суддя - Микуляк П.П.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.)

у справі № 807/513/18

за позовом ОСОБА_1

до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання наказу протиправним та поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Митниця, скаржник), в якому просив:

визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 17 травня 2018 року №431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", яким було звільнено ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС;

поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС;

зобов`язати Закарпатську митницю ДФС виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання наказу протиправним та поновлення на посаді - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Закарпатської митниці ДФС від 17 травня 2018 року №431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", яким було звільнено ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

Поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ - 39515893) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2018 року по 09 грудня 2019 року в розмірі 56912,15 грн. (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот дванадцять гривень п`ятнадцять копійок).

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 7359,33 грн. (сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень тридцять три копійки) звернуто до негайного виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що інформація щодо переміщення через державний кордон України каміння бурштину в транспортному засобі - мікроавтобусі марки "Mercedes Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2, в т.ч. з ознаками приховування не надходила в установленому порядку від правоохоронних органів. Оскільки у позивача були відсутні технічні засоби (рентген - сканер), за допомогою яких митні органи Угорщини виявили каміння то ним були вчинені всі необхідні дії для правильного митного огляду та оформлення транспортного засобу і виявлення контрабанди. Суди вказали, що наявні у позивача засоби не давали змогу виявити прихований в тайниках транспортного засобу товар. Крім того відповідачем не було надано жодних обґрунтувань та належних доказів того, у чому полягає особлива тяжкість визначених порушень позивача з огляду на вищезгадане, а головне, доказів встановлення умисності допущених позивачем порушень та настання тяжких наслідків, які мали місце внаслідок допущених порушень. Таким чином, відповідачем не було доведено, що несумлінне виконання позивачем своїх посадових обов`язків визначених у посадовій інструкції є порушенням саме Присяги державного службовця. Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав, що митні органи в обов`язковому порядку при виборі форм митного контролю повинні використовувати автоматизовану систему управління ризиками, і лише у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів не може бути здійснена автоматизовано, здійснюється неавтоматизований контроль із застосуванням СУР. Для цього використовуються такі інструменти: профілі ризику; орієнтування; індикатори ризику; методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митниць з аналізу, виявлення та оцінки ризиків; випадковий відбір. У випадку, коли неможливо застосувати автоматизовану систему управління ризиками, митний інспектор керується, зокрема документальними профілями ризику. При цьому, документальний профіль ризику розробляється структурним підрозділом ДФС, тобто в цьому випадку Закарпатською митницею. Однак, Закарпатською митницею ДФС, як відповідачем не надано доказів існування документальних профілів ризику, тому у позивача як відповідальної особи при здійсненні митного контролю не було правової підстави для застосування неавтоматизованого контролю.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗЕПЕРЕЧЕНЬ)

03 травня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на значний суспільний інтерес даної справ, що підтверджується неодноразовими публікаціями в мережі Інтернет, вказує на те, що позивач під час здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу, умисно визначив обсяг та застосував форми контролю, недостатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Скаржник стверджує про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки факту перевезення у транспортному засобі заборонених до переміщення товарів товарної групи 4401 (дрова), які переміщувалися насипом, без приховування. Їх виявлення не потребувало застосування спеціальних технічних засобів та було можливим у разі проведення передбаченого технологічною схемою загального огляду транспортного засобу. Також судами не було надано оцінки тому факту, що підставою для проведення огляду митними органами Угорщини стала неспокійна поведінка водія, а також суперечливі заяви щодо мети поїздки. Окрім того, скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій було проігноровано доводи відповідача щодо необхідності дослідження та надання належної оцінки інформації, отриманої в офіційному порядку від митних органів Угорщини, стосовно переміщення (крім бурштину) забороненої до переміщення паливної деревини. Скаржник підкреслює, що інформація, отримана від митних органів Угорщини є належним та допустимим доказом, оскільки правовою підставою для інформування є чинна Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною, протокол про взаємодопомогу та співробітництво між адміністративними органами у митних питаннях, а також Угода між Урядом України і Урядом Угорської республіки про взаємодопомогу в митній справі від 19.05.1995. Окрім того, отримані від митних органів Угорщини фотографії місць приховування бурштину, які долучені до матеріалів справи, вказують на примітивний спосіб приховування, який міг бути виявлений при будь - якому огляді.

Позивачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 12 січня 2018 року о 11 год. 27 хв., на ділянку "виїзд з України", через міжнародний пасажирський для автомобільного сполучення пункт пропуску "Косино-Барабаш" на державному кордоні України з Угорщиною, заїхав транспортний засіб, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який слідував із України до Угорської Республіки.12 січня 2018 року на робочому місці перебувало двоє інспекторів з чотирьох, які передбаченні штатним розписом, оскільки один перебував у відпустці, а інший на лікарняному. Митні формальності відносно вказаного транспортного засобу здійснював позивач.Об 11 год. 40 хв. транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 виїхав із зони митного контролю у напрямку "виїзд з України".Після перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом, співробітниками контролюючих органів Угорщини в пункті пропуску "Барабаш" (суміжний з міжнародним автомобільним пунктом пропуску "Косино") за допомогою рентген - сканеру було виявлено факт незаконного перевезення через державний кордон України в Угорщину каміння бурштину.Факт виявлення за допомогою рентген - сканеру каміння бурштину підтверджується матеріалами справи зокрема листом Національної Податкової та Митної Адміністрації Податкової та Митної дирекції Саболч-Сатмар-Берегівської області від 07.03.2018 вих. № 2087508081/2018, де вказано, що огляд автомобіля марки "Mercedes Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2 було проведено рентген-сканером, що слугувало підставою для проведення поглибленого митного огляд, в ході якого були виявлені каміння бурштину у схованках пасажирського відсіку мікроавтобуса. Тайниками послужили: ящик, розташований під сидіннями (навколо опори сидіння), встановлені не заводом виробником; спеціально виготовлена порожнина у стіні між пасажирським та багажним відсіками; не заводський відсік для зберігання речей, встановлений між водієм та пасажирами. Всього було виявлено 85 поліетиленових пакетів з камінням бурштину, загальною кількістю 862 кг, вартістю 49 134 000 угорських форинтів (або 158 788, 67 євро станом (5 021 347,40 грн.) на 12.01.2018).Пункт пропуску "Косино-Барабаш" з боку України рентген-сканером не обладнаний, а митний огляд проводиться інспекторами лише за допомогою виділених ліхтариків.Після вказаної події, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС відповідно до ст. 69, 71, 72, 77 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 січня 2018 року за № 12 "Про відкриття дисциплінарного провадження", здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 Косино митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1. за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки "Mercedes Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2, у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину.Комісією, на підставі наявних в неї матеріалів, було прийнято рішення, яке викладено у Висновку від 15 травня 2018 р., де вказано, що в діях старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарних проступків передбачених ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", а саме:п.1. порушення Присяги державного службовця;п.4. дії, що шкодять авторитету державної служби;п.5. невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;п.6. недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;п.7. перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;п.9. використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб;п.15. прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.Наказом від 17.05.2018 № 431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", 18.05.2018 позивача було звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, відповідно до п.4 ч.1 ст.66, ст.77, п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".В матеріалах справи міститься Довідка № 07-70-05/39-1093 від 20.06.2018 про середню заробітну плату ОСОБА_1, відповідно до якої середньомісячний розмір заробітної плати складає 7359,33 грн., середньогодинний розмір заробітної плати складає 46,14 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 1 статті 36 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII (889-19) ): Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".Пункт 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII: Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.Частина 5 статті 66 Закону № 889-VIII: '…' Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону '…'.Частина 1 статті 65 Закону № 889-VIII: Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.Згідно з частиною першою статті 14 Закону №3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.У частині другій статті 65 цього Закону наводиться перелік дисциплінарних проступків, якими, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.Стаття 336 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ): Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.Абзац 8 пункту 6 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451 (451-2012-п) (далі - Постанова № 451): Під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють:контроль за дотриманням вимог законодавства, якими встановлено заборони або обмеження стосовно переміщення автомобільних транспортних засобів і окремих видів товарів через митний кордон України.Пункт 7 Постанови № 451: Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю:перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України;митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;облік автомобільних транспортних засобів і товарів;взяття проб (зразків) товарів;використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю;подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.Частина 1 статті 373 МК України: Не допускається вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України товарів, незалежно від їх загальної фактурної вартості, згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.Перелік товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2012 № 468 (468-2012-п) (далі - Постанова № 468): 4401 10 00 00 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок тощо.Пункт 12 Постанови № 451: Переміщення та митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється з використанням двоканальної системи, на смугах руху, визначених для переміщення автомобільних транспортних засобів за їх типами, з урахуванням вимог законодавства щодо декларування та оподаткування автомобільних транспортних засобів і товарів (у разі неможливості розмежування смуг руху - у визначених місцях режимних зон пунктів пропуску - боксах поглибленого огляду, на оглядових майданчиках тощо).Смуги руху, позначені символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначені для переміщення всіх інших автомобільних транспортних засобів і товарів.Пункт 15 Постанови № 451: Митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів, що переміщуються смугами руху, позначеними символами червоного кольору ("червоний коридор"), у пункті пропуску здійснюється трьома етапами.Перший етап - попередні операції.Для здійснення митного контролю декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають посадовій особі митного органу документи, визначені Митним кодексом України (4495-17) . На прийнятих документах проставляється відбиток штампа "Під митним контролем". Після цього здійснюється перевірка комплектності наданих документів, цілісності накладеного митного забезпечення, а також загальний огляд автомобільних транспортних засобів і товарів.Другий етап - здійснення інших видів контролю.Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, та поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документів посадова особа митного органу визначає вид (види) державного контролю та форму його проведення (попередній документальний контроль посадовою особою митного органу або державний контроль посадовими особами відповідних контролюючих органів).Контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і товарів автомобільними транспортними засобами здійснюється посадовою особою митного органу в частині та у порядку, визначеному законодавством.Третій етап - закінчення митного контролю.Митний контроль та митне оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів закінчується після здійснення всіх передбачених законодавством видів контролю щодо цих автомобільних транспортних засобів і товарів.Посадова особа митного органу за результатами системи управління ризиками у порядку, визначеному Держмитслужбою, приймає рішення про проведення огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем, ручної поклажі та багажу, та обсяг його проведення.Огляд автомобільних транспортних засобів і товарів, ручної поклажі та багажу може здійснюватися посадовими особами митного органу разом з органом охорони державного кордону із залученням посадових осіб інших контролюючих органів, які здійснюють визначені законодавством види державного контролю у пунктах пропуску, за ініціативою посадових осіб митного органу або зазначених державних контролюючих органів відповідно до вимог законодавства та міжнародних договорів України.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) , за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

З матеріалів справи та з досліджених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він 12 січня 2018 року під час проведення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу "Mercedes Sprinter" р.н. НОМЕР_2 порушив вимоги Митного кодексу України (4495-17) , Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Косино-Барабаш" та своєї посадової інструкції, а саме: не провів належний огляд товару та зважування транспортного засобу, тобто вчинив дії, які негативно вплинули на репутацію як державного службовця. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на думку Волинської митниці ДФС, полягає у порушенні ним Присяги державного службовця.

Аналізуючи текст Присяги державного службовця, складений позивачем, Суд зауважує, що скаржник, вступаючи на державну службу, свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання посадових обов`язків. Крім того, поведінка державного службовця має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина. Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім`ям та статусом.

Правову позицію щодо даного питання неодноразово висловлював Верховний Суд України - постанови від 21 травня 2013 року (справа №21-403а12), від 4 червня 2013 року (справа №21-167а13) та від 9 липня 2013 року (справа №21-217а13).

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року (v002p710-11) у справі № 2-рп/2011.

Так, згідно вказаної правової практики, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Звільнення ж за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив дисциплінарний проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу.

Дану санкцію за вчинення вказаного дисциплінарного проступку слід розглядати як винятковий та виключний захід, який має застосовуватися лише в тих випадках, коли характер вчиненого проступку, з врахуванням усіх факторів, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також інші обставини справи свідчать про неможливість та/або недоцільність продовження перебування такої особи на вказаній посаді.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд зазначає, що, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Судами встановлено, що дії позивача, які кваліфікувалися Закарпатською митницею ДФС України як дисциплінарний проступок, мали місце 12 січня 2018 року. Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_1, обіймаючи посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, під час перебування на державній службі, діяв у спосіб, що суперечить Конституції та Законам України, а саме: свідомо визначив і застосував недостатні обсяги та форми митного контролю, внаслідок чого надав дозвіл на випуск із зони митного контролю з подальшим виїздом за межі митної території України транспортного засобу марки "Мерседес Спринтер", д.р.н. НОМЕР_2 з товарами, прихованими від митного контролю, що, у свою чергу, призвело до незаконного переміщення через митний кордон України каміння бурштину у кількості 862 кг, вартість якого, за оцінкою угорських митних органів, становить 49 134 000 угорських форинтів (або 158 788, 67 євро станом (5 021 347,40 грн.) на 12.01.2018) та товарів групи 4401, вивезення яких громадянами за межі митної території України не допускається.

Суди попередніх інстанцій, поновлюючи позивача на посаді, виходили з відсутності обов`язку позивача в конкретній ситуації проводити митний огляд транспортного засобу а саме -застосувати неавтоматизований митний контроль із застосуванням системи управління ризиками, зважаючи на неіснування затверджених документальних профілів ризику та документального переліку індикаторів ризику, а також через відсутність у позивача технічних засобів (рентген - сканеру), за допомогою яких митні органи Угорщини виявили каміння.

Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне звернути увагу, що у склад дисциплінарного проступку, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем включені винні дії позивача щодо надання дозволу на випуск транспортного засобу, в якому містилися не тільки каміння бурштину, а й деревина паливна, що відноситься до категорії товарів, вивезення яких за межі митної території України, заборонено, згідно Постанови № 468.

Суд підкреслює, що одним із мотивів рішень судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав для задоволення позову було вказано, як незабезпечення позивача рентгеном-сканером, за допомогою якого митні органи Угорщини змогли виявити каміння бурштину.

Водночас, суди оминули увагою доводи відповідача та не надали їм належної оцінки щодо видачі позивачем дозволу на випуск транспортного засобу, в якому знаходилися товари, заборонені до вивезення за межі території України, згідно Постанови № 468 та технічної необхідності використання рентгену-сканеру для їх виявлення.

Суд також вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо застосування позивачем недостатніх обсягів та форм митного контролю, зважаючи на наступне.

Так, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов з підстав відсутності необхідності застосування позивачем неавтоматизованого митного контролю із застосуванням системи управління ризиками, зважаючи на неіснування затверджених документальних профілів ризику та документального переліку індикаторів ризику, тобто відсутності необхідності огляду автомобіля, залишив поза межами дослідження наступне.

Так, зважаючи на те, що транспортний засіб марки "Мерседес Спринтер", д.р.н. НОМЕР_2, в якому знаходилися каміння бурштину та деревини паливної, переміщався смугою руху, позначеною символами червоного кольору, т.зв. червоним коридором, як не заперечується сторонами, то процедура проведення митного контролю при переміщенні транспортного засобу вказаною смугою руху здійснюється у відповідності до пункту 15 Постанови № 451.

Так, згідно даних приписів, після перевірки комплектності наданих декларантом документів, цілісності накладеного митного забезпечення, здійснюється загальний огляд автомобільного транспортного засобу і товарів.

Відтак, висновки суду апеляційної інстанції, що митний огляд транспортних засобів, як форма митного контролю застосовується не завжди, а лише у випадку, коли за результатами застосування системи управління ризиками визначено необхідність проведення митного огляду товарів, не спростовують факт необхідності неухильного виконання позивачем приписів пункту 15 Постанови № 451, зокрема, в частині здійснення першого етапу митного контролю, а саме - загального огляду автомобільного транспортного засобу і товарів, при проведенні позивачем якого, могли б бути виявлені товари, заборонені до вивезення за межі території України, згідно Постанови № 468.

Окрім того, Суд зазначає, що, зважаючи на суперечність пояснень позивача, наданих в рамках здійснення дисциплінарного провадження, щодо здійснення/нездійснення огляду транспортного засобу при проведенні митного контролю, про яку вказує скаржник у доводах касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили дійсні фактичні обставини справи щодо того, чи був проведений позивачем огляд автомобіля та в якій формі він здійснювався.

Суд також зауважує, що скаржник, вказуючи на легкий та елементарний спосіб місць приховування каміння бурштину, який вбачається, на його думку, з фотографій, наданих митними органами Угорщини, які долучені до матеріалів справи, зазначає, що каміння цього мінералу могло бути виявлене при будь - якому огляді.

Водночас, Суд підкреслює, що судами попередніх інстанцій не досліджено дані фотографії із наданням оцінки щодо характеристики рівня способу приховування каміння бурштину та можливості позивача їх виявлення без застосування рентген-сканера, шляхом візуального огляду.

Тому, підсумовуючи вищенаведене, Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій, спростовуючи факт наявності в діях позивача дисциплінарного проступку та задовольняючи позов, дійшли передчасних висновків, зважаючи на невстановлення низки фактичних обставин справи, про які вказано у цій постанові, та ненадання їм належної оцінки.

Суд зауважує, що у відповідності до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, Суд зазначає, що за відсутності з`ясування вищезазначених обставин та недослідження їх судами попередніх інстанцій, рішення останніх не можна вважати законними і обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, Суд дійшов до висновку про необхідність скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд для дослідження та надання оцінки обставинам, зазначеним у цій постанові.

'…' Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд '…'.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Окрім того, Суд зауважує, що ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року зупинено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі № 807/513/18 до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку.

Водночас, зважаючи на те, що за результатами касаційного розгляду, вирішено скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то Суд не вбачає підстав для поновлення їх виконання, у відповідності до ч. 3 ст. 375 КАС України.

Керуючись статтями 341, 344, 349 - 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року скасувати, справу № 807/513/18 направити на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н. В. Шевцова