560/3069/19 Про визнання протиправними дії та бездіяльність працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби області щодо перевірки фізичної особи-підприємця (магазина) з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів; зобов`язання працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби області в найкоротший строк повторно провести розгляд скарги в присутності заявника - 10.06.2021 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ10 червня 2021 року м. Київсправа № 560/3069/19провадження № К/9901/9823/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (суддя Михайлов О.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (головуючий суддя Моніч Б.С., судді Охрімчук І.Г., Капустинський М.М.)

у справі № 560/3069/19

за позовом ОСОБА_1

до головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухти Людмили Петрівни, головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Левкун Тетяни Олександрівни, головного спеціаліста Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Первак Тетяни Василівни

про визнання дій та бездіяльності протиправними.

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до головних спеціалістів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухти Л.П., Левкун Т.О., Первак Т.В., в якій просив:

- визнати дії та бездіяльність працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області головних спеціалістів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 магазина " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів противоправними;

- зобов`язати працівників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області в найкоротший строк повторно провести розгляд скарги в присутності заявника.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. Від головних спеціалістів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Бухти Л.П., ОСОБА_4 надійшли відзиві на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 13 червня 2019 року подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області скаргу (вх. № 197с/22/16-18), в якій він просив вирішити питання щодо порушення Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року №1023-XII (1023-12) (далі - Закон №1023-XII (1023-12) ) з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 надати йому всі передбачені законом документи.

У скарзі зазначено, зокрема, про замовлення у травні 2019 року у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1" фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 послуги на виготовлення товару, після виготовлення якого він мав отримати документ про виконані роботи з вказанням гарантійного строку на виготовлений товар, розрахунковий документ, який засвідчує факт оплати, видаткову накладну. 24 травня 2019 року електронним повідомленням отримано фото видаткової накладної, однак на усні вимоги надати оригінали документів, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 тільки обіцяла їх надати. Станом на 14 червня 2019 року скаржник не мав жодного документу, що підтверджують якість товару, його гарантійний термін, оплату за товар.

6. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області надіслано на адресу Держпродспоживслужби України лист від 18 червня 2019 року №22/13-07/2862 про надання погодження на проведення позапланового заходу у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 .

7. Листом від 12 липня 2019 року позивачу повідомлено, що у зв`язку з відсутністю погодження Держпродспоживслужби України продовжено термін розгляду звернення до 27 липня 2019 року.

8. Листом від 29 липня 2019 року позивачу повідомлено про закінчення 45-денного терміну розгляду звернення станом на 27 липня 2019 року. Також вказано, що управління не отримало погодження Держпродспоживслужби України, та зазначено, що в разі отримання погодження, звернення буде розглянуто, про що буде повідомлено додатково.

9. Погодження на проведення позапланового заходу від 18 липня 2019 року за №3633-06/29759-03 відповідачем отримано 12 серпня 2019 року за вх. №674ЦОВ. При цьому у погодженні зазначено, що заходи державного нагляду (контролю) повинні здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) .

10. 28 серпня 2019 року на підставі звернення ОСОБА_1, відповідно до наказу від 27 серпня 2019 року №3752 та направлення на проведення перевірки від 27 серпня 2019 року головними спеціалістами відділу захисту споживачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, проведена позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, яка здійснює діяльність у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

11. За наслідками проведеної перевірки посадовими особами (відповідачами) складено акт від 28 серпня 2019 року № 0081, в якому зазначено, що порушень не виявлено.

12. 04 вересня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надіслано лист від 03 вересня 2019 року №22/16-14/Вих/4004-19 за результатами звернення, в якому зазначено, що в ході розгляду обставин звернення, на вимогу перевіряючих, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 були надані всі необхідні дозвільні документи та письмове пояснення, де зазначено, що ОСОБА_1 у травні 2019 року, завітавши до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в усній формі домовленості замовив деталі на виготовлення двох комплексів та гранітної плитки, йому було видано розрахунковий документ (накладну № 90-91), від якої він відмовився, аргументуючи це тим, що потрібний касовий чек (копія накладної була відправлена за допомогою Viber). При перевірці встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 перебуває на 2-й категорії оподаткування, і тому не зобов`язана мати касовий апарат з видачі касового чеку. Гарантійний термін вказується в письмовому договорі, від укладання якого ОСОБА_1 відмовився. При перевірці господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів порушень не виявлено.

13. Вважаючи дії та бездіяльність відповідачів незаконними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що при проведенні перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за скаргою ОСОБА_1, відповідачами не було допущено протиправних дій та бездіяльності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції в своїх рішеннях не з`ясували, чи порушені права або охоронювані законом інтереси позивача. Також заявник стверджує, що суди не повністю дослідили та не наділи оцінку доказам, які є в матеріалах справи, а зроблені судами висновки не ґрунтуються на нормах матеріального права, зокрема положеннях ст.ст. 18 та 19 Закону України "Про звернення громадян", а також приписах ч. 1 ст. 20 цього самого закону.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. Порядок розгляду звернень громадян визначено Законом України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (393/96-ВР) в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон №393/96-ВР (393/96-ВР) ).

18. Відповідно до ст. 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

19. Під зверненням громадян ст. 3 Закону №393/96-ВР розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

20. Відповідно до ст. 7 Закону №393/96-ВР звернення оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

21. Статтею 16 Закону № 393/96-ВР встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

22. Згідно зі ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

23. Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у скарзі ОСОБА_1 не зазначено, що він бажає брати участь у проведенні перевірки за його зверненням. Водночас позивач наголошує, що він повідомляв відповідача про це усно.

25. Враховуючий положення ст. ст. 3, 18, 19 Закону № 393/96-ВР усне прохання громадянина про участь при розгляді його скарги є підставою для запрошення суб`єктом владних повноважень такого громадянина на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

26. У цій справі суд першої інстанції встановив, що посадова особа відповідача телефонувала ОСОБА_1 28 серпня 2019 року на номер телефону, вказаний у зверненні, щоб повідомити про розгляд звернення, однак на дзвінок позивач не відповів. На підтвердження цього надано скріншот з відображенням здійснення дзвінка 28 серпня 2019 року об 11:19 (перевірка розпочалась того ж дня о 13:00) на номер телефону, який вказано позивачем власним номером засобу зв`язку у скарзі, а також у позовній заяві.

27. Позивач щодо цього вказує, зокрема, про ненаправлення повідомлення в режимі СМС, та незавчасне повідомлення про перевірку (дзвінок о 11:19 год., початок перевірки - 13:00 год. того ж дня).

28. У постанові Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №802/932/16-а зроблено правовий висновок про те, що нормами законодавства (зокрема, Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) ) не визначено правила завчасності повідомлення особи, яка виявила бажання брати участь у розгляді свого звернення, не встановлено форми такого повідомлення та строків надсилання.

29. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій зробили законний і обґрунтований висновок про те, що відповідачем не було порушено право позивача на участь при розгляді його скарги.

30. Абзацом 1 ст. 20 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 13 червня 2019 року подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області скаргу. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області надіслано на адресу Держпродспоживслужби України лист від 18 червня 2019 року №22/13-07/2862 про надання погодження на проведення позапланового заходу у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Листом від 12 липня 2019 року позивачу повідомлено, що у зв`язку з відсутністю погодження Держпродспоживслужби України продовжено термін розгляду звернення до 27 липня 2019 року. Листом від 29 липня 2019 року позивачу повідомлено про закінчення 45-денного терміну розгляду звернення станом на 27 липня 2019 року. Також вказано, що управління не отримало погодження Держпродспоживслужби України, та зазначено, що в разі отримання погодження, звернення буде розглянуто, про що буде повідомлено додатково. Погодження на проведення позапланового заходу від 18 липня 2019 року за №3633-06/29759-03 відповідачем отримано 12 серпня 2019 року за вх. №674ЦОВ.

32. Своєю чергою, обов`язок пред`явлення перед початком перевірки копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки встановлено у випадках встановлених абз.6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

33. Суди попередніх інстанцій зробили висновок про те, що погодження на здійснення позапланового заходу отримано Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області після визначеного абз.1 ст. 20 Закону №393/96-ВР строку. Однак саме на підставі отриманого погодження видано наказ та направлення (і саме вказані документи в сукупності стали підставами для проведення відповідачами перевірки), тому доводи про порушення відповідачами абз.1 ст.20 вказаного Закону є безпідставними.

34. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що проведення перевірки відбулося 28 серпня 2019 року, тобто з перевищенням 45-денного терміну розгляду звернення.

35. Верховний Суд враховує те, що порушення строків, визначених абз.1 ст. 20 Закону №393/96-ВР відбулося через необхідність отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

36. ОСОБА_1 у судах попередніх інстанцій та у суді касаційної інстанції наголошує, що несвоєчасний розгляд скарги порушив його право на розгляд скарги у найкоротші строки.

37. За правилами п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

38. Зі змісту цієї норми випливає, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.

39. Таким чином, визнавши протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання строку розгляду звернення громадянина, суд не відновить порушеного, на думку позивача, права на звернення до органу державної влади, оскільки відповідь на це звернення вже ним отримана.

40. Позивач вважає, що порушено його право на отримання документу про власність на товар за формою, визначеною Законом.

41. За приписами ч.11 ст. 8 Закону №1023-XII під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

42. У п. 8 ст. 10 вказаного Закону зазначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

43. У п. 15 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону №1023-XII (1023-12) .

44. Згідно зі ст. 1 Закону №1023-XII підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

45. Відповідно до п. 6 ч.1 ст.9 цього Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

46. Положеннями п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України передбачено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

47. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 перебуває на 2-й категорії оподаткування, і тому не зобов`язана мати касовий апарат з видачі касового чеку.

48. Судами встановлено видачу позивачу накладної від 24 травня 2019 року №90-91 (від якої він відмовився, вимагаючи касового чеку); накладна відправлена позивачу електронним повідомленням, що позивачем підтверджується, і саме позивачем копія такої накладної надана разом із скаргою.

49. У касаційній скарзі позивач наполягає на тому, що вказана накладна не є розрахунковим документом, оскільки не містить підпису особи, яка отримала товар.

50. Як вірно відзначили суди у цій справі, підписання, зокрема, накладної не відбулося з вини самого позивача.

51. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заявлених у справі позовних вимог.

52. Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

53. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених ст. 341 КАС України, не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.

55. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №560/3069/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя О.П. Стародуб