826/7220/17 Про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині визнання нікчемним договору щодо перерахування грошових коштів з одного поточного рахунку на інший поточний рахунок позивача, та зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк" - 10.06.2021 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року у складі судді Вєкуа Н.Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправними дії та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду про визнання переказу коштів (трансакції) на загальну суму 187 593, 00 грн, здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, нікчемним;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на суму 187 593,00 грн.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року, позов задовольнив.

Визнав протиправними дії та скасував рішення уповноваженої особи Фонду про визнання переказу коштів (трансакції) на загальну суму 187 593,00 грн, здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, нікчемним.

Зобов`язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на суму 187 593,00 грн.

2.1 Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили із того, що позивач у розумінні норми статті 2 Закону України від 3 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ) є вкладником банку. Крім того, суди зазначили, що відповідач не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду,

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 29 квітня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" уклали договір №980-032-000230960 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (пункт 1.1 договору).

3.2 За умовами, визначеними у пункті 1.2 договору, сума коштів - 185000,00 грн, строк користування коштами - не більше 364 днів, кошти передаються з дати укладання цього договору по 28 квітня 2017 року, розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних після утримання податку з таких процентів, періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно, при достроковому поверненні коштів - не пізніше дня повернення коштів, проценти сплачуються у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_1 та кошти повертаються у безготівковій формі на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935.

3.3 Згідно з виписками по особовим рахункам позивача за період з 19 травня 2016 року по 25 липня 2016 року НОМЕР_4 та № НОМЕР_1 платіжним дорученням №30529 від 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на рахунок позивача проценти по договору №980-032-000230960 від 29 квітня 2016 року у сумі 2593,00 грн та платіжним дорученням №30525 від 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було повернуто кошти згідно з договором №980-032-000230960 від 29 квітня 2016 року в розмірі 185000,00 грн.

3.4 З 23 травня 2016 року в ПАТ "Банк Михайлівський" запроваджено тимчасову адміністрацію та з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" по 12 липня 2018 року.

3.5 Наказом уповноваженої особи Фонду від 24 травня 2016 року №27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

3.6 Наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті №2 від 1 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн, у тому числі перераховані кошти на рахунки позивача в загальному розмірі 187593,00 грн (згідно витягу з додатку 2 до акту №2 від 1 червня 2016 року, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ( Закон №4452-VI (4452-17) ) .

3.7 Листом від 23 вересня 2016 року №3Г-ЕП(К)/3387/1 уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що переказ коштів (трансакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19 травня 2016 року в сумі 2 593,00 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-032-000230960 від 29 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_1 та в сумі 185 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000230960 від 29 квітня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, є нікчемним.

3.8 Уважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом №4452-VI (4452-17) та Законом України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) .

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом №4452-VI (4452-17) .

8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

9. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

11. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

12. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

13. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

15. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом №4452-VI (4452-17) ; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону №4452-VI).

16. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

17. Отже, Закон №4452-VI (4452-17) пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

18. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

19. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

20. Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

21. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

22. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

23. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

24. При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону №4452-VI).

25. Закон №4452-VI (4452-17) визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

26. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

27. У справі, що розглядається, встановлено, що наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб у ПАТ "Михайлівський", у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

28. Відповідно до витягів з Додатку 2 до Акта №2 від 1 червня 2016 року Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" включено позивача.

29. При цьому суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, виходили, зокрема із того, що здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

30. Як було зазначено вище, у частині третій статті 38 Закону №4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

31. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

32. За правилами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

33. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

34. При цьому, Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (629-19) (далі - Закон №629-VIII (629-19) ), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

35. Разом із цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15 листопада 2016 року за №1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (1736-19) (далі - Закон №1736-VІІІ (1736-19) ), яким також внесені зміни до Закону №4452-VI (4452-17) .

36. З пояснювальної записки до проекту Закону №1736-VІІІ (1736-19) видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

37. Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

38. Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

39. З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, у тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) ;

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

40. 19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ (4452-17) , внесені Законом №1736-VІІІ (1736-19) , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

41. Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом №1736-VІІІ (1736-19) розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

42. Тобто, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI (4452-17) до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ (1736-19) віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

43. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

44. Поряд із цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі №826/20089/16, суди встановили, що 11 листопада 2014 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення №1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", у якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.

45. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

46. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).

47. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-032-000230960, укладеному 29 квітня 2016 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем.

48. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти, повернуті на рахунок позивача за договором з небанківською фінансовою установою.

49. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону №4452-VI (4452-17) Законом №1736-VІІІ (1736-19) , а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

50. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18.

51. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги про зобов`язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський " за рахунок Фонду підлягають задоволенню, з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.

52. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

53. Ураховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте помилково вказав у резолютивній частині про зобов`язання подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни абзацу третього резолютивної частини рішення суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою апеляційного суду, виклавши у наступній редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду".

54. Відносно позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання переказу коштів (трансакції) на загальну суму 187 593,00 грн, здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3, що належать ОСОБА_1, нікчемним колегія суддів враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 4 липня 2018 року №819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог про визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

55 Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа рішення уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

56. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

57. Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

58. За таких обставин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, підлягає скасуванню та закриттю провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", задовольнити частково.

Змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року виклавши абзац третій резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року у такій редакції:

"Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання переказу коштів (трансакції) на загальну суму 187 593,00 грн, здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3, що належать ОСОБА_1, нікчемним - скасувати та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.