200/7585/19-а Про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 10.06.2021 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ10 червня 2021 року м. Київсправа № 200/7585/19-аадміністративне провадження № К/9901/9176/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (суддя: Г.П. Бабаш) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (судді: Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),-в с т а н о в и в :Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" (далі - ТОВ "Істек", позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач), в якому просило скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2018 № Ю-113-47.Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, позов задоволено.Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що у ТОВ "Істек" відсутні законні підстави для звільнення від обов`язків з нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки на час прийняття оскаржуваної вимоги норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (2464-17) (далі - Закон №2464-VI (2464-17) ), якими були передбачені винятки із обов`язкового нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, втратили чинність. Крім того, наголошує, що з 01.01.2017 позивач перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, місто Запоріжжя не віднесено до переліку міст, де проводилась антитерористична операція, а тому з 01.01.2017 у відповідача були всі підстави для застосування штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату зобов`язань з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 по справі №812/292/18-а, від 22.10.2019 по справі №812/1473/16 та від 16.12.2019 по справі №805/609/18-а.Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 10.06.2003 ТОВ "Істек" було зареєстроване як юридична особа, за адресою: м. Донецьк, вул. Тамбовська, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.В подальшому ТОВ "Істек" змінило місце обліку з Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області, яка виконувала обов`язки за ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, та з 01.01.2017 перейшло на облік до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.На теперішній час позивач перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.10 грудня 2018 року Запорізьким Управлінням Офісу ВПП ДФС було сформовано вимогу № Ю-113-47 про сплату боргу (недоїмка) з єдиного соціального внеску, штрафу та пені у розмірі 831 112,60 грн, з яких: 464 880,82 грн - борг (недоїмка) з єдиного соціального внеску у розмірі, 129 961,74 грн - штраф, 236 270,04 грн - пеня.Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на позивача продовжує поширювати свою дію пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI (2464-17) в частині звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, а, відтак, оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (2464-17) .Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Законом України від 2 вересня 2014 року №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) доповнено Розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону № 2464, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наступного змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України (2755-17) для списання безнадійного податкового боргу".З аналізу зазначених приписів чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що закон пов`язує звільнення платників єдиного внеску від обов`язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо своєчасності та повноти сплати єдиного внеску, з фактом перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком.Разом з тим, перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, який розташований поза межами території проведення антитерористичної операції, - виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ (2464-17) . До такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду зразкової справи №812/292/18 (рішення від 30 березня 2018 року, залишене без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року).З огляду на викладене, закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов`язку платника єдиного внеску, не застосовний до платників податків, які не перебувають на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, за затвердженим переліком.Як вбачається з матеріалів справи, на час формування оскаржуваної вимоги (10.12.2018) позивач вже майже 2 роки перебував на податковому обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків ДФС, яке знаходиться за межами проведення АТО, а, відтак, після зміни ТОВ "Істек" місця податкового обліку на Товариство вже не поширювали свою дію положення Закону № 2464-VІ (2464-17) в частині звільнення від виконання обов`язку платника єдиного внеску.Поряд із цим, поновлюючи позивача у праві на пільгу, визначену пунктом 9-4 розділу VIII прикінцевих і перехідних положень Закону № 2464 та не застосувавши до нього законодавчо встановленої умови такого надання пільги, суди виходили з того, що у період невиконання обов`язків платника єдиного внеску, ТОВ "Істек" знаходилось на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, що, за позицією судів, підтверджується Актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного внеску, задекларованого у звітах за період вересень 2014 року - жовтень 2015 року від 30.08.2017 № 921/28-10-17-06/32510349.Водночас суди не зазначили джерело власних висновків щодо відсутності фактів неповноти та/або несвоєчасності сплати позивачем єдиного внеску, задекларованого у звітах, після жовтень 2015 року, незважаючи на те, що спірна вимога була сформована станом на грудень 2018 року.Тобто, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання правомірності оскаржуваної вимоги від 10.12.2018 № Ю-113-47, обмежились перевіркою своєчасності сплати єдиного внеску, задекларованого лише у звітах за період вересень 2014 року - жовтень 2015 року, не врахувавши при цьому положення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (z0508-15) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (z0508-15) , які врегульовують застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками та передбачають щомісячне формування контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Враховуючи, що з 01 січня 2017 року ТОВ "Істек" втратило право на звільнення від виконання обов`язку платника єдиного внеску на підставі Закону № 2464-VІ (2464-17) , ключовим питанням для правильного вирішення даної справи є період виникнення недоїмки зі сплати ЄСВ, яке, однак, було залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.

Наведене в сукупності свідчить про невиконання судами попередніх інстанцій вимог щодо офіційного з`ясування обставин справи.

Так, обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд касаційної інстанції, своєю чергою, позбавлений можливості встановлювати нові обставини справи й надавати їм оцінку з огляду на визначені процесуальним законом межі повноважень суду касаційної інстанції під час касаційного перегляду справ.

Статтею 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи викладене судами першої та апеляційної інстанцій на порушення статей 9, 242 КАС України не повною мірою з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, тому судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська