521/20331/16-а Про визнання протиправними дії УПФУ щодо відмови призначити особі пенсію за віком на пільгових умовах, та зобов'язання УПФУ призначити особі пенсії за віком на пільгових умовах - 09.06.2021 Прийняття

на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2017 (суддя Мазун І.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (колегія у складі суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В.)

у справі №521/20331/16

за позовом ОСОБА_1

до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі

про визнання дій неправомірними, зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію.

I. РУХ СПРАВИ

1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії неправомірними;

- зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію з 29.06.2011 року.

2. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від залишено без розгляду частину позовних вимог щодо перерахунку пенсії за період з 29.06.2011 по 01.06.2016.

3. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, позов задоволено: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії від 10.06.2016 протиправною. Зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, що є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.06.2016.

4. У касаційній скарзі Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.1976 ОСОБА_1 був зарахований на посаду майстра кварцедува у Донецькому політехнічному інституті. 29.10.1977 позивач звільнений через призов до Радянської армії, в якій проходив військову службу з 04.11.1977 по 06.11.1979. 07.12.1979 ОСОБА_1 прийнятий на посаду старшого препаратора на кафедрі технології неорганічних речовин Донецького політехнічного інституту. 04.04.1980 позивач був переведений робочим - кварцедувом по 5-му розряду кафедри ТНВ. 12.05.1980 присвоєний 6-й розряд, а 08.09.1986 звільнений за власним бажанням. 24.09.1986 ОСОБА_1 прийнятий в літейний цех учнем підручного сталевара Донецького виробничого об`єднання "Точмаш". 12.12.1986 позивачу присвоєний 3-й розряд підручного сталевара літейного цеху. 25.09.1978 позивач звільнився за власним бажанням.

6. Вказані записи підтверджують факт повної зайнятості позивача на виробництві скла, що у відповідності до розділу I Списку №1 виробництв скла та виробів із скла, виробництва керамічних та фарфоро - фаянсових виробів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та розділу І Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 №10 (в редакції чинній на період роботи позивач) дає йому право на пенсію на пільгових умовах .

7. Таким чином позивач працював з 21.08.1976 по 29.10.1977 і з 04.04.1980 по 08.09.1986 (7 років, 7 міс., 12 днів) на посадах, передбачених Списком №1, що підтверджено трудовою книжкою.

8. Крім того, в період з 12.12.1986 по 25.09.1987 (9 місяців, 14 днів) ОСОБА_1 працював на посадах передбачених Списком №1, що відповідачем визнається згідно листа від 10.06.2017 №135/Ш-1.

9. У червні 2016 позивач звернувся до Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одесі із заявою про призначення пенсії, на що отримав відмову від 10.06.2016 №135/ш-1 мотивовану відсутністю доказів на підтвердження пільгового стажу відповідно до п. а,б ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що робота позивача у спірні періоди на посадах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці підтверджена документально. В трудовій книжці позивача наявні посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом уповноваженої особи та печаткою, тобто оформлені належним чином.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що частина пільгового стажу позивача (з 31.08.1976 по 29.10.1977 та з 04.04.1980 по 08.09.1986) не підтверджується документально.

13. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 21 року 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

16. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача певного часу його роботи з мотивів відсутності будь-яких підтверджуючих документів дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

17. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка.

18. Таким чином загальний пільговий стаж позивача дає йому право на призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

19. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

20. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

21. Як зазначено у ч. 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до ч. 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

23. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

25. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:Касаційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі №521/20331/16 - без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.