640/3180/20 Про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку - 09.06.2021 Прийняття

та за зустрічним позовом Київського державного коледжу туризму та готельного господарства до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про скасування припису в частині, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київського державного коледжу туризму та готельного господарства на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року, ухваленого у складі головуючого судді Балась Т. П., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ключковича В. Ю., суддів: Грибан І. О., Беспалова О. О.

І. Суть спору

1. У лютому 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київського державного коледжу туризму та готельного господарства про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, розташованого за адресою: вул. Генерала Жмаченка, 26 в Дніпровському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку відповідача.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві позапланової перевірки щодо додержання та виконання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, розташованого за по вул. Генерала Жмаченка, 26 у м. Києві, виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю людей.

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду з вимогою про застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту шляхом повного зупинення експлуатації вищевказаного гуртожитку.

3. Своєю чергою, у березні 2020 року Київський державний коледж туризму та готельного господарства звернувся до суду з адміністративним позовом ГУ ДСНС у м. Києві, в якому просить скасувати пункти № 10, 13, 16, 18, 21, 25, 26, 27, 41, 43 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Київ про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27 грудня 2019 року № 581.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведення у період з 16 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року позапланової перевірки гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства по вул. Генерала Жмаченка, 26 у м. Києві, посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві складено акт від 27 грудня 2019 року № 962, в якому відображено виявлені порушення.

Вказує, що на підставі акту перевірки ГУ ДСНС у м. Києві видано припис від 27 грудня 2019 року № 581, з яким Київський державний коледж туризму та готельного господарства не погоджується в частині порушень, що необхідно усунути, зазначених під номерами з 10, 13, 16, 18, 21, 25, 26, 27, 41 та 43.

Стверджує, що вказані пункти припису є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. У період з 19 грудня 2019 року по 27 грудня 2019 року на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 13 грудня 2019 року № 1073 та направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13 грудня 2019 року № 7759, посадовими особами ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку Київського коледжу туризму та готельного господарства (гуртожиток) щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

5. За результатами вказаної перевірки складено акт від 27 грудня 2019 року № 962, у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) пункту 8 Розділу 11 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (z0252-15) (далі - ППБУ): приміщення не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (І8О 6309:1987, ГОТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

2) пункту 1.4 Розділу V, пункту 22 Розділу II ППБУ, пункту 7.2.22 ДБН В. 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": не обладнано приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, доручивши проведення проектних та монтажних робіт суб`єкту господарської діяльності, який має ліцензію на надання послуг з виконання таких робіт: на об`єкті відсутній 10 % запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих;

3) підпункту 6 пункту 2.2. Розділ V, пункту 22 Розділ 11 ППБУ: пожежні кран-комплекти розміщені у навісних шафах, які не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;

4) пункту 2.23 Розділу III, пункту 22 Розділ II ППБУ: стіни на шляху евакуації з 5-го поверху (тамбур виходу на сходову клітину) оздоблені горючим матеріалом (вагонка) (вимога пункту 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги");

5) пункту 1.1 Розділ V, пункту 1.4 Розділ V, пункту 22 Розділу II ППБУ: допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме експлуатування та технічне обслуговування систем протипожежного захисту змонтованих в приміщеннях готелю, не проводиться у відповідності до вимог пункту 5.2 Державних будівельних норм ДБН В.2.5- 56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту" (не наданий договір на технічне обслуговування та спостереження за СПЗ);

6) пункту 1.6 Розділ IV ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів на сходовій клітині гуртожитку, кімнатах для проживання студентів, підвалі, технічному поверсі та у загальних коридорах не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

7) пункту 2.3 Розділ III, пункту 1.24 Розділ IV ППБУ: двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання матеріальних цінностей) не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості Е1--30 хвилин;

8) підпункту 8 пункту 9.1 Розділу VI ППБУ: приміщення які розташовані у підвальному поверсі не обладнані системою димовидалення, або вікнами з приямками розміром 0,9 х 1,2 м.;

9) пункту 2.33 Розділу III ППБУ: не проведено розрахунки (з врахуванням перепланувань, зміни функційного призначення тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі;

10) пункту 21 Розділ II ППБУ: не надано проекту документацію на технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень (приміщення актової зали яка переобладнана у навчальні класи);

11) пункту 2.4 Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

12) пункту 2.37 Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: допускається фіксування самозакривних дверей сходових клітин у відкритому положенні;

13) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: двері з приміщень, що відчиняються у загальний коридор та сходову клітину зменшують нормативну ширину евакуаційного проходу;

14) пункту 1.8. розділу IV ППБУ: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

15) пункту 1.17 Розділу IV ППБУ: допускається встановлення електровимикачів та розеток на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м. з кожного боку приладу;

16) пункту 2.3 Розділу III, пункту 2.22 Розділу IV ППБУ: не надано підтверджуючі документи щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки;

17) пункту 2.23 Розділу III ППБУ: не надано підтвердження щодо визначення показника пожежної небезпеки покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на поверхах гуртожитку;

18) пункту 2.12 Розділу III ППБУ: допускається влаштування робочих місць працівників в технічних приміщення підвального поверху та захаращення їх сторонніми матеріалами;

19) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

20) пункту 2.16 Розділу III ППБУ: грати на вікнах, де перебувають люди на першому та другому поверсі, не в повному обсязі виконані розпашними або легкоз`ємними;

21) статті 57 Кодекс цивільного захисту України: в приміщеннях, які здані в оренду (ТОВ "ТФ КУТЕП ТУР", ФО-П ОСОБА_1 ) здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта;

22) пунктів 3, 6, 9, 10, пункту 4.3 постанови КМУ № 1200: не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

23) підпунктів 4.2.3, 4.2.4, пункту 4 постанови КМУ № 775: не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;

24) пункту 1.18 Розділу IV постанови КМУ № 775: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіюваними);

25) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: допускається розміщення у холі першого поверху буфету з продажу харчових продуктів та розміщення автоматів з продажу кави;

26) пункту 1.2 Розділу V ППБУ, пункту 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

27) пункту 1.2 Розділу V ППБУ, пункту 13.1 додаток А таблиця А.2 ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": приміщення де розміщені електронно- обчислювальні машини для обробки даних (серверна) не обладнані автоматичною системою пожежогасіння;

28) пункту 2.3 Розділу V ППБУ: в приміщенні насосної станції не вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів;

29) пункту 2.3 Розділу V ППБУ: біля входу в приміщення насосної станції не розміщений напис (табло) "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі;

30) пункту 1.1, пункту 1.4 Розділу V ППБУ: система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані.

31) пункту 2.12 Розділу III ППБУ: на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

32) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: допускається захаращення евакуаційних виходів на поверхах гуртожитку, меблями та сміттям;

33) пункту 1.18 Розділу IV ППБУ: на першому поверсі та в кімнатах студентів допускається користування пошкодженими розетками;

34) пункту 2.3 (2) Розділу V ППБУ: в приміщені насосної станції допускається зберігання сторонніх предметів;

35) пункту 1.4 Розділу III ППБУ: відстань від відкритої автостоянки до будівлі гуртожитку, при кількості легкових автомобілів від 11 до 50, менше 10 м;

36) пункту 1.1, пункту 1.4. Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: дороги, проїзди й проходи до будівлі гуртожитку, використовуються для стоянки транспортних засобів;

37) пункту 1.19 Розділу III ППБУ: допускається куріння на території гуртожитку та безпосередньо у гуртожитку;

38) пункту 2.23 Розділу ІІІ ППБУ: не усі евакуаційні виходи з поверхів гуртожитку позначені світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

39) пункту 2.27 Розділу III ППБУ: двері евакуаційного виходу з навчальних аудиторій першого поверху не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу;

40) пункту 2.23, пункту 2.28 Розділу III ППБУ: на шляхах евакуації в коридорі 1-го поверху (біля приміщень ТОВ "ТФ КУТЕП ТУР"), допускається застосування матеріалів (килимів та ковроліну) для покриття підлог, без надання на них відповідних результатів протоколів іспитів стосовно таких показників. як горючість, займистість, токсичність та поширення полум`я поверхнею;

41) пункту 1.12 глави 1 Розділу IV ППБУ: не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями гуртожитку;

42) пункту 2.2, глави 2, підпункту 9 Розділу V ППБУ: пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

43) пункту 2.37, глави 2, Розділу III ППБУ: на поверхах евакуаційної сходової клітині у вікнах не має пристрою для його відчинення з р10;вня сходової площадки, порушення п. 7.3.26 ДБН В. 1.1-7 "Пожежна безпека об`єктів б;удівництва";

44) п.4 Розділу І п. 1 та п. 3 Розділу II ППБУ: на об`єкті не встановлений відповідний протипожежний режим щодо забезпечення пожежної безпеки шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж;

45) пункту 1.16 Розділу IV ППБУ: електрощити, групові електрощитки не оснащуються схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

46) пункту 2.1 Розділу V ППБУ: біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на ньому літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

47) пункту 2.2 Розділу V ППБУ: не проведено випробування на тиск та витрату води пожежного гідранту;

48) пункту 8 Розділу II ППБУ: приміщення гуртожитку не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (180 6309:1987, ГОТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

49) пункту 4 Розділу II ППБУ: для кожного приміщення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;

50) пункту 1.1 Розділу V, пункту 3 Розділу II ППБУ: ліфти гуртожитку не працюють у режимі "Пожежна небезпека" (п. 5.3 ДСТУ ЕМ 81- 73:2010 "Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів", частина 73 "Режим роботи ліфтів у разі пожежі").

6. На підставі складеного акту сформовано припис від 27 грудня 2019 року № 581 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою.

7. Наявність вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки зумовило звернення ГУ ДСНС у м. Києві до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, код ЄДРПОУ 05408295, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

8. Разом з тим, з 10 червня 2020 року по 11 червня 2020 року ГУ ДСНС у м. Києві було проведено позапланову перевірку, за результатами якої органом держаного нагляду складено акт від 11 червня 2020 року № 358 та встановлено факт неусунення Київським державним коледжем туризму та готельного господарства таких порушень:

1) пункту 1.4 Розділу V, пункту 22 Розділу II ППБУ, пункту 7.2.22 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": на об`єкті відсутній 10 % запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих;

2) пункту 2.23 Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: стіни на шляху евакуації з 5-го поверху (тамбур виходу на сходову клітину) оздоблені горючим матеріалом (вагонка) (вимога п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги");

3) пункту 1.6 Розділу IV ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів на сходовій клітині гуртожитку, кімнатах для проживання студентів, підвалі, технічному поверсі та у загальних коридорах не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

4) пункту 2.3 Розділу III, пункту 1.24 Розділу IV ППБУ: двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання матеріальних цінностей) не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості Е1--30 хвилин;

5) пункту 21 Розділ II ППБУ: не надано проекту документацію на технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень (приміщення актової зали яка переобладнана у навчальні класи);

6) пункту 2.4 Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

7) пункту 2.37 Розділу III, пункту 22 Розділу II ППБУ: допускається фіксування самозакривних дверей сходових клітин у відкритому положенні;

8) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: двері з приміщень, що відчиняються у загальний коридор та сходову клітину зменшують нормативну ширину евакуаційного проходу;

9) пункту 1.8. глави 1 розділу IV ППБУ: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

10) пункту 2.3, Розділу III пункту 2.22 Розділу IV ППБУ: не надано підтверджуючі документи щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки;

11) пункту 2.23 Розділу III ППБУ: не надано підтвердження, щодо визначення показника пожежної небезпеки покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на поверхах гуртожитку;

12) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

13) статті 57 Кодексу цивільного захисту України: в приміщеннях які здані в оренду (ТОВ "ТФ КУТЕП ТУР", ФО-П ОСОБА_1 ) здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

14) пункту 3, 6, 9, 10, пункту 4,3 постанови КМУ № 1200: не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

15) пункту 1.18 Розділу IV постанови КМУ № 775: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіюваними);

16) пункту 2.37 Розділу III ППБУ: допускається розміщення у холі першого поверху буфету з продажу харчових продуктів та розміщення автоматів з продажу кави;

17) пункту 1.2 Розділу V ППБУ, пункту 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

18) пункту 1.2 Розділу V ППБУ, пункту 13.1 додаток А таблиця А.2 ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту": приміщення де розміщені електронно-обчислювальні машини для обробки даних (серверна) не обладнані автоматичною системою пожежогасіння;

19) пункту 1.1, пункту 1.4 Розділу V ППБУ: система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані.

20) пункту 1.18 Розділу IV ППБУ: на першому поверсі та в кімнатах студентів допускається користування пошкодженими розетками;

21) пункту 2.27 Розділу III ППБУ: двері евакуаційного виходу з навчальних аудиторій першого поверху не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу;

22) пункту 1.12 глави 1 Розділу IV ППБУ: не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями гуртожитку;

23) пункту 2.2 глави 2 підпункту 9 Розділу V ППБУ: пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

24) пункту 2.37 глави 2 Розділу III ППБУ: на поверхах евакуаційної сходової клітині у вікнах не має пристрою для його відчинення з рівня сходової площадки, порушення пункту 7.3.26 ДБН В. 1.1-7 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

25) пункту 1.1 Розділу V пункту 3 Розділ II ППБУ: ліфти гуртожитку не працюють у режимі "Пожежна небезпека" (п. 5.3 ДСТУ ЕМ 81- 73:2010 "Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів", частина 73 "Режим роботи ліфтів у разі пожежі").

9. Вказаний акт отримано уповноваженою особою суб`єкта господарювання та підписано без зауважень.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, первісний позов задоволено в повному обсязі.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

Зустрічний адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано пункти № 10, 16 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27 грудня 2019 року № 581.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, оскільки такі порушення пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому суди дійшли висновку про необґрунтованість оскаржуваного припису в частині пунктів 10 та 16.

IV. Касаційне оскарження

12. Представник Київського державного коледжу туризму та готельного господарства подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Так, автор в обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень в частині задоволення основного позову вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положення частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у подібних правовідносинах та наголошує на неправильному застосуванню судами двох різних за змістом заходів реагування за наслідками перевірки щодо дотримання вимог пожежної безпеки: винесення припису органом державного контролю та повне зупинення експлуатації будівель адміністративним судом (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України). Разом з цим, зазначає про застосування судами попередніх інстанцій положень статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України та статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 826/14758/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 580/32/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 580/46/19 (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

В обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог за зустрічним позовом, а саме щодо скасування пунктів 13, 18, 21, 25, 26, 27, 41 та 43 припису Дніпровського районного управління Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27 грудня 2019 року (надалі - Припис), автор касаційної скарги вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах: абзацу 7 частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 13 Припису); пункту 2 абзацу 6 частини четвертої статті 57 Кодексу цивільного захисту України (пункти 21, 25 Припису).

Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано положення статті 58 Конституції України та неправильно застосовано до спірних правовідносин пункти 1.1, 1.2 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункт 26 Припису). При цьому, стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 58 Конституції України щодо застосування у часі ДБН В.2.5-56:2016 "Системи протипожежного захисту" та ДБН 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" (пункт 43 Припису) та щодо застосування положень пункту 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в України (пункт 41 Припису).

13. Верховний Суд ухвалою від 06 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою Київського державного коледжу туризму та готельного господарства на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

14. Представник ГУ ДСНС у м. Києві подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

17. Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

18. За змістом статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 877-V (877-16) ) обумовлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

19. За приписами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

20. Відповідно до частин першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

21. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

22. За правилами пунктів 1, 11, 12, 22 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

здійснення звукозапису, фото- і відеозйомки як допоміжних засобів документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

23. За змістом пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (1052-2015-п) , Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями ДСНС є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

24. Відповідно до підпункту 48 пункту 4 вищевказаного Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

25. Пунктом 7 вищезазначеного Положення встановлено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

26. Частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

27. Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

28. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

29. Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

30. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

32. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

33. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

34. Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом, а саме на ГУ ДСНС у м. Києві. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, ГУ ДСНС у м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

35. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судами, слугувало виявлення на об`єкті перевірки - Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

36. Своєю чергою Київський державний коледж туризму та готельного господарства звернувся до суду із зустрічним позовом до ГУ ДСНС у м. Києві про скасування припису від 27 грудня 2019 року № 581 у частині порушень, що необхідно усунути, зазначених під номерами 10, 13, 16, 18, 21, 25, 26, 27, 41 та 43.

37. Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України (5403-17) пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

38. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

39. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

40. У касаційній скарзі автор зазначає про застосування судами попередніх інстанцій положень статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України та статті 4 Закону № 877-V без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, від 31 жовтня 2019 року у справі № 826/14758/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 580/32/19, від 20 жовтня 2020 року у справі № 580/46/19.

41. Так, у справах № 580/32/19 та № 580/46/19 спір стосувався застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення.

Такого заходу реагування орган державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки вважав за необхідність застосувати лише за одне порушення, яке полягало у необладнанні АЗС системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

42. Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

43. Аналогічне порушення також допущено відповідачем у справі, що розглядається та зафіксовано в акті від 11 червня 2020 року № 358 під пунктом 17 (пункт 26 акту від 27 грудня 2019 року № 962).

44. Водночас, за результатами проведення позапланової перевірки ГУ ДСНС України у м. Київ складено акт від 11 червня 2020 року № 358, яким встановлено факт неусунення Київським державним коледжем туризму та готельного господарства 25 з 50-ти раніше виявлених порушень.

45. Стосовно висновків у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначив, що незначна кількість неусунених недоліків відповідачем не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей. Такого висновку суд дійшов, враховуючи наявність 9-ти порушень виявлених повторною перевіркою у порівнянні з 31 при проведенні планової перевірки, яким по кожному пункту судами першої та апеляційної інстанції надано оцінку, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, а недоліки, які залишилися неусунутими, стосуються різних приміщень, що належать позивачу, та за відсутності переконливих доказів, що невиправлені підприємством порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

46. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду у наведених вище постановах нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, відносно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації.

47. У цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

48. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто 25 з 50-ти виявлених позивачем порушень вимог законодавства. При цьому 2 порушення з 25-ти, які зазначені у приписі від 27 грудня 2019 року № 581 (№ 10, № 16) судами скасовано у зв`язку з їх необґрунтованістю внаслідок надання правової оцінки кожному з оскаржуваних пунктів припису.

49. Враховуючи приписи частини першої статті 341 КАС України, спірним у цій справі є питання відсутності/наявності підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи. При цьому відповідач стверджує про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

50. Задовольняючи первісний позов, суди дійшли висновку, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. При цьому захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

51. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДСНС у м. Києві наголошує, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

52. Так, положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

53. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

54. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України (2747-15) , в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

55. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

56. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

57. За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

58. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.

59. У доводах касаційної скарги автор вказує, що під час розгляду справи в судах позивачем проведено позапланову перевірку, за результатами яких складено акт від 11 лютого 2021 року № 65, в якому зафіксовано наявність 16 порушень з 50-ти. На думку відповідача, судами безпідставно не враховано факту усунення більшості виявлених порушень. Крім того наголошує, що позивачем проведено позапланову перевірку, за результатами яких складено акт від 18 березня 2021 року № 181, в якому зафіксовано наявність 7 порушень з 50-ти первісних. Стверджує, що застосований захід реагування не є співмірним з характером допущених порушень та ступенем небезпеки, не пропорційним меті застосування та впливає на права третіх осіб.

60. Відповідно до вимог статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

61. У свою чергу, вимоги до змісту рішення суду зазначені в статті 246 КАС України. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

62. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення свідчать про невиконання судами зазначених вимог.

63. Зокрема, у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень суди вказали перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.

64. Наведене свідчить про невжиття заходів зі з`ясування, які саме порушення усунені та чи загрожують життю та здоров`ю людей, а позивач не довів факту існування явної чи очевидної в тому небезпеки.

65. Верховний Суд погоджується, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

66. З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

67. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

68. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

69. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

70. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

71. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

72. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Київського державного коледжу туризму та готельного господарства задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року скасувати, а справу № 640/3180/20 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.