ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ20 травня 2021 року м. Київсправа № 553/3881/16-аадміністративне провадження № К/9901/44792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2017 (суддя Парахіна Є.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 (колегія у складі суддів Макаренко Я.М., Шевцової Н.В., Мінаєвої О.М.)
у справі № 553/3881/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
3-тя особа Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця"
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене в листі від 21.10.2016 № 345/П-17 щодо відмови у зарахуванні на пільгових умовах стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 за період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001;
- зобов`язати відповідача зарахувати період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 на посаді коваля ручного кування у ВП "Вагонному депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" до пільгового стажу та перерахувати пенсію з урахуванням зазначеного страхового стажу з 01.04.2016.
2. Ухвалою суду від 02.12.2016 замінено третю особу Виробничій підрозділ "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на належну третю особу - ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця".
3. Ухвалою суду від 10.01.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Полтавського об`єднання Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 до пільгового стажу позивача та перерахувати пенсію з урахуванням зазначеного страхового стажу за період з 01.04.2016 по 10.05.2016 - залишено без розгляду.
4. Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017, позов задоволено.
5. 21.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 відкрито провадження у справі.
7. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_1 в період з 14.03.1995 по 07.10.2003 він працював у Вагонному депо Полтава Південної залізниці, правонаступником якого є Виробничий підрозділ "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", на посаді коваля ручного кування.
9. Відповідно до довідки ВП "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" № ВЧДР-9-01-11/468 від 13.04.2016 ОСОБА_1 працював повний робочий день у Вагонному депо Полтава і на інші роботи не залучався.
10. Наказом № 55/ВЧД від 22.02.1993, виданого начальником Вагонного депо Південної залізниці, підтверджено право на пільги та компенсації в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1, осіб, які виконують роботу коваля ручного кування.
11. Право на пільги та компенсації в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 за фактично відпрацьований час таким професіям - коваль-штампувальник (кузня) та коваль ручного кування (кузня) підтверджено також наказом начальника Вагонного депо Полтава Південної залізниці № 84 від 26.02.2001.
12. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 50 років та 01.04.2016 він подав до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави заяву та інші документи для призначення пенсії як особі, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
13. На підтвердження пільгового страхового стажу позивач подав до органу Пенсійного фонду довідку ВП "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" № ВЧДР-09-01-11/468 від 13.04.2016.
14. Згідно листа Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за вих. № 345/П-17 від 21.10.2016 ОСОБА_1 повідомлено, що він має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (36-2003-п) розділ ІІ "Оброблення металу" п. 2А "ковальсько пресоване виробництво" позиція 11.2А "ковалі ручного кування" за періоди з 14.03.1995 по 22.02.1998 - 2 р. 11 міс. 08 дн., з 26.02.2001 по 07.10.2003 - 02 р. 07 міс. 11 дн.
Період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 не може бути зараховано до стажу з особливими умовами праці по Списку № 1, оскільки на підприємстві де працював позивач, атестація робочих місць проведена не була.
15. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 16.09.2014 (справа № 21-307а14), зазначав, що період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 на посаді коваля ручного кування має бути зараховано до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 22.02.1993.
17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Посилався на відсутність у органу Пенсійного фонду законних підстав для зарахування стажу роботи позивача в період з 23.02.1998 по 25.02.2001 з огляду на не включення вказаного періоду до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.04.2016.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що робота ОСОБА_1 у ВП "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на посаді коваля ручного кування з 14.03.1995 по 08.10.2003 є такою, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а її умови та характер не змінювались протягом усього зазначеного часу, в тому числі в період з 23.02.1998 по 25.02.2001, який орган Пенсійного фонду не вважає таким, що не підлягає зарахуванню до стажу з особливими умовами праці по Списку № 1.
При цьому суди керувалися висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 вересня 2014 (N 21-307а14), який полягає у тому, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням, передбачених пунктом 4 Порядку строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає, що відсутні документи, які підтверджують період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 у ВП "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", що унеможливлює зарахування його до стажу роботи з особливими умовами праці за Списком №1.
20. Накази 55/ВЧД від 22.02.1993 та № 84 від 26.02.2001 "Про результати атестації робочих місць" на період роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 не поширюються, так як не було проведено належної атестації робочих місць за вказаний період, а отже і не було прийнято відповідного наказу про підтвердження права на пільги та компенсації, у т.ч. на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1.
21. 10.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, у яких позивач посилаючись на правомірність оскаржуваних рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
23. За змістом пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
24. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
25. Розділом XI (підрозділ 2. позиції 11.2а) Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (36-2003-п) визначено, що правом пільгового пенсійного забезпечення користуються ковалі ручного кування.
26. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (637-93-п) , встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
27. Відповідно до записів в трудовій книжці позивач в період з 14.03.1995 по 07.10.2003 працював у Вагонному депо Полтава Південної залізниці, правонаступником якого є Виробничий підрозділ "Вагонне депо Полтава" Регіональної філії "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця", на посаді коваля ручного кування.
28. Проте, як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № ВЧДР-09-01-11/468 від 13.04.2016, період роботи з 22.02.1998 по 26.02.2001 не було включено до такого стажу, оскільки в цей період робоче місце коваля ручного кування не було атестоване - атестація проводилась у 1998 році, проте за висновком державної експертизи умов праці від 10.09.1998 визнано вважати недійсними результати атестації робочих місць, так як атестація робочих місць проведена неякісно та з порушенням чинного законодавства, при цьому, повторна атестація з невідомих причин проведена не була, наступна атестація робочих місць за Списками № 1 та № 2 проведена лише у 2001 році.
29. Відповідач у касаційній скарзі, також посилається на відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 до стажу роботи з особливими умовами праці за Списком №1, оскільки надані позивачем документи не підтверджують його пільговий стаж роботи ковалем у зазначений період. Крім того, не було проведено належної атестації робочих місць за вказаний період, а отже і не було прийнято відповідного наказу про підтвердження права на пільги та компенсації, у т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1.
30. Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а дійшла наступного висновку:"'…' особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.При цьому Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Такі висновки Верховного Суду України не суперечать зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду".
31. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
32. У справі, що розглядається, суди зазначили про необґрунтованість доводів відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію періоду роботи з 23.02.1998 по 25.02.2001 у зв`язку з відсутністю відомостей щодо проведення атестації у вказаний період, оскільки відповідальність за своєчасність та якість проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, а враховуючи, що позивач до проведення атестації у 2001 році виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, докази щодо змін умов праці за цей період відсутні, то спірний період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації проведеної у 1993 році.
33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. Судові витрати розподілу не підлягають.Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.Постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 10 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі № 553/3881/16-а залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб